Постанова № 6857135, 21.10.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 р.                     Справа № 2а-18586/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,

з участю представників позивача Бурчака Ю.І., Соловей Л.О.,

представників відповідача Сахарук О.В., Ковальчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємства «Сента» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Сента» звернулось з позовом до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272399/3 від 24.07.2009р., яким податковий орган визначив йому суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 72414грн., в тому числі: 48276грн. за основним платежем та 24138грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані наступним:

- підприємством правомірно в ІІІ кв. 2006 року було проведено коригування податкового зобов’язання з ПДВ в сторону зменшення на суму 19010грн.87коп. по контрагенту ТзОВ «ЛБМ Галмода», а посилання податкового органу як на порушення законодавства лише на відсутність документів, які б підтверджували правильність відображення підприємством в податковому та бухгалтерському обліку операцій з повернення товарів, збільшення товарних залишків, є необґрунтованим, оскільки всі підтверджуючі документи позивачем були знищені за терміном давності;

- згідно принципу свободи договірних відносин підприємством «Сента» не нараховувалась та не отримувалась орендна плата від ТзОВ «Офісні сервісні системи» за грудень 2006 року та січень 2007 року, незважаючи на укладений договір оренди нерухомого майна від 01.11.2006р., відповідно, враховуючи відсутність фактичної бази оподаткування ПДВ, позивачем правомірно не включались до складу податкових зобов’язань суми податку за вказані періоди – 5523грн. та 3742грн.;

- у лютому 2008 року підприємством правомірно, на підставі отриманої податкової накладної НН-Б0000081 від 22.01.2008р., що є єдиною умовою для виникнення права платника податку на податковий кредит, віднесено до податкового кредиту податок в сумі 20000грн. по контрагенту ТзОВ «Термінал», з яким позивачем 21.01.2008р. було укладено договір доручення №01/01/08-ДОР на придбання офісного приміщення.

Представники позивача в судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги та, крім того, повідомили про відмову від стягнення з відповідача судових витрат по справі.

Відповідач у своєму запереченні з приводу заявлених вимог та представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечують та просять в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що проведеною перевіркою встановлено заниження позивачем задекларованих показників з податку на додану вартість всього в сумі 28276грн. та завищення задекларованого підприємством податкового кредиту в сумі 20000грн., відповідно податковою інспекцією правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000272399/3 від 24.07.2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:

З 13.01.2009р. по 06.02.2009р. працівниками Луцької ОДПІ та ДПА у Волинській області проведено планову виїзну перевірку підприємства «Сента» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2008р., про що складено акт перевірки від 26.02.2009р. №49/23-01/13348532.

Перевіркою встановлено:

1) в порушення вимог пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) та Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 (далі – Порядок) підприємством проведено коригування податкового зобов’язання в сторону зменшення в серпні 2006 року на суму 19011грн. по ТзОВ «Львівський будинок моделей «Галмода» згідно розрахунку коригування від 31.03.2004р. за №22 до податкової накладної №143/1 від 17.02.2004р. за відсутності в бухгалтерському обліку проведень, які б підтверджували операцію по поверненню товарів від ТзОВ «ЛБМ «Галмода», що призвело до заниження задекларованих податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 19011грн.;

2) в порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР підприємством не нараховані податкові зобов’язання з ПДВ по операціях оперативного лізингу (оренди) по ТзОВ «Офісні сервісні системи» за грудень 2006р. – 5523грн., січень 2007 року – 3742грн., всього на суму 9265грн., хоча згідно договору оренди від 01.11.2006р. та додатку до нього від 22.01.2007р. орендар (ТзОВ «Офісні сервісні системи») користувався майном орендодавця (П «Сента») з встановленою орендною платою в розмірі 33140грн. в місяць;

3) підприємством «Сента», в порушення вимог абз.3 п.4.7 ст.4 Закону України №168/97-ВР, в лютому 2008 року до податкового кредиту віднесено податок в сумі 20000грн. по ТзОВ «Термінал», що були перераховані позивачем останньому по договору доручення №01/01/08-ДОР від 21.01.2008р., хоча станом на 01.10.2008р. довіритель (П «Сента») приміщення, придбаного за його дорученням повіреним (ТзОВ «Термінал») не отримав.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272399/0 від 10 березня 2009 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 72414грн., в т. ч. 48276грн. основного платежу та 24138грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку: до Луцької ОДПІ - рішенням від 10.04.2009р. №6033/10/25-006 первинну скаргу залишено без задоволення; до ДПА у Волинській області – рішенням від 05.05.2009р. №2314/10/25-006 повторну скаргу залишено без задоволення; до ДПА України – рішенням від 15.07.2009р. №76791/6/25-0115 повторну скаргу залишено без задоволення.

За результатами оскарження в адміністративному порядку Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2009р. №0000272399/3.

Висновки перевірки та рішення про результати розгляду скарг позивача мотивовані тим, що:

1) в бухгалтерському обліку позивача відсутні проведення, які б підтверджували операцію по поверненню товарів від ТзОВ «ЛБМ «Галмода», відповідно поданий в серпні 2006 року розрахунок коригування податкового зобов’язання (-) в сумі 19011грн. в зв’язку з таким поверненням є завищеним на вказану суму.

2) підприємство «Сента» було зобов’язане нараховувати та стягувати орендну плату відповідно до умов договору оренди, укладеного з ТзОВ «Офісні сервісні системи» 01.11.2006р., на протязі всього періоду дії вказаного договору, тобто з 01.11.2006р. по 22.01.2007р., та, відповідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ по таких операціях оренди. При цьому, не можуть бути прийняті до уваги переписка орендаря з орендодавцем щодо ненарахування орендної плати в грудні 2006 року та січні 2007 року.

3) підприємство «Сента», як довіритель, не мало права збільшувати податковий кредит на суму коштів перерахованих ТзОВ «Термінал» (повіреному) в лютому 2008 року, не отримавши предмет договору доручення – офісне приміщення.

1. 17.02.2004р. П «Сента» згідно видаткової накладної №ТО-0000151 реалізувало ТзОВ «ЛБМ «Галмода» товар на суму 114065грн.24коп., на вказану суму було виписано і податкову накладну №143/1 від 17.02.2004р.

В акті перевірки від 26.02.2009р. вказано, що згідно пояснень посадових осіб П «Сента» в березні 2004 року товар було повернуто і на вказану суму збільшені товарні залишки, що включені до розрахунку приросту (убутку) запасів за І кв. 2004р.

31.03.2004р. підприємством «Сента» виписано розрахунок коригування №22 від 31.03.2004р. до податкової накладної №143/1 від 17.02.2004р., яким зменшено податкове зобов’язання П «Сента» з ПДВ на 19010грн.87коп.

Підприємством «Сента» після дооформлення всіх реквізитів вказаного розрахунку коригування було включено його до податкового кредиту в серпні 2006 року.

Згідно пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України №168/97-ВР якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню; якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Враховуючи включення підприємством «Сента» до податкового кредиту в серпні 2006 року розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №143/1 від 17.02.2004р., в бухгалтерському обліку підприємства за серпень 2006 року повинні бути проведення, які б підтверджували господарську операцію по поверненню товарів від ТзОВ «ЛБМ «Галмода», однак такі проведення відсутні, що й призвело як до заниження скоригованого валового доходу за ІІІкв. 2006 року на загальну суму 95054грн., так і до заниження податкових зобов’язань з ПДВ за серпень 2006 року в сумі 19011грн..

За таких обставин суд вважає правомірними висновки податкового органу, зроблені при проведенні планової перевірки позивача та викладені в акті перевірки від 26.02.2009р., а відповідно правомірним є й визначення останньому податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 19011грн.

2. 01.11.2006р. між П «Сента» (Орендодавець) та ТзОВ «Офісні сервісні системи» (Орендар) укладено договір оренди, згідно якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 525 м2 строком на 11 місяців зі встановленою орендною платою – 33140грн. в місяць.

27.11.2006р. Орендарем на адресу Орендодавця надіслано лист за №95 з проханням про дострокове розірвання договору оренди від 01.11.2006р. та ненарахування орендної плати до моменту передачі приміщення згідно акту приймання-передачі, в зв’язку з необхідністю вивезення належного Орендарю майна та відділення від’ємних поліпшень, що займе тривалий період часу.

28.11.2006р. Орендодавцем повідомлено Орендаря про згоду дострокового розірвання договору оренди від 01.11.2006р. з пропозицією провести повернення приміщення у строк до 01.02.2007р., а також повідомлено, що орендна плата, починаючи з грудня 2006 року, нараховуватись не буде.

Відповідно до додатку до договору оренди нерухомого майна від 22.01.2007р. сторони достроково розірвали договір оренди від 01.11.2006р. та за актом приймання-передачі об’єкта від 22.01.2007р. Орендар передав Орендодавцю приміщення загальною площею 525 м2, при цьому вказано, що Орендар повністю та належним чином виконав зобов’язання щодо оплати оренди нерухомого майна.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В підтвердження зарахування позивачем коштів, отриманих від ТзОВ «Офісні сервісні системи» в якості орендної плати згідно договору оренди від 01.11.2006р. за грудень 2006 року та січень 2007 року податковою інспекцією подано реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів П «Сента» за ІVкв. 2006р. та Ікв. 2007р., де в рядках «дохід від операційної оренди та транспортних послуг» проставлені суми: грудень 2006 року – 92978грн., січень 2007 року – 105797грн.

Однак в поданих розрахунках відсутній жодний поділ на об’єкти оренди, відповідно не вбачається можливим підтвердити, що підприємством дійсно, в грудні 2006 та січні 2007 року нараховувалась та була отримана (на банківський рахунок чи готівкою) орендна плата, тобто база оподаткування відсутня, а отже безпідставним є висновок податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов’язань з ПДВ по операціях оперативного лізингу (оренди) з ТзОВ «Офісні сервісні системи» за грудень 2006р. – на 5523грн. та січень 2007 року – на 3742грн., всього на суму 9265грн., відповідно в частині донарахування позивачу таких податкових зобов’язань та нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% від суми податкових зобов’язань податкове повідомлення-рішення від 24.07.2009р. №0000272399/3 підлягає скасуванню.

3. 21.01.2008р. між П «Сента» (Довіритель) та ТзОВ «Термінал» (Повірений) укладено договір доручення №01/01/08-ДОР, згідно умов якого Повірений зобов’язався знайти і придбати офісне приміщення від імені та за рахунок Довірителя.

Згідно платіжного доручення №68 від 22.01.2008р. Довірителем перераховано 120000грн. передоплати на придбання офісного приміщення згідно договору доручення №01/01/08-ДОР від 21.01.2008р., в зв’язку з чим Повіреним виписано податкову накладну №НН-Б000081 від 22.01.2008р. на суму 120000грн., в тому числі: ПДВ – 20000грн.

Відповідно до абз.3 п.4.7 ст.4 Закону України №168/97-ВР у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Позивачем віднесено до податкового кредиту податок в сумі 20000грн. по ТзОВ «Термінал» в лютому 2008 року, хоча як встановлено проведеною перевіркою та не заперечується представниками позивача станом на 01.10.2008р. Повіреним не було придбано та передано Довірителю на виконання умов договору доручення від 21.01.2008р. приміщення.

За таких обставин, суд вважає правомірним твердження відповідача про те, що позивачем необґрунтовано було збільшено податковий кредит на 20000грн., перерахованих ТзОВ «Термінал», оскільки це прямо суперечить вимогам абз.3 п.4.7 ст.4 Закону України №168/97-ВР.

4. Згідно пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі – Закон України №2181-ІІІ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки податковим органом самостійно були донараховані суми податкового зобов’язання П «Сента» зі сплати ПДВ за серпень 2006 року в сумі 19011грн. та лютий 2008 року в сумі 20000грн., а податкове повідомлення-рішення №0000272399/0 отримане платником в березні 2009 року, то правомірним є й застосування штрафу у вигляді 50% від донарахованих сум – 9505грн.50коп. та 10000грн. відповідно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2009р. №0000272399/3 в частині визначення підприємству «Сента» податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 13897грн.50коп., в тому числі: за основним платежем – 9265грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4632грн.50коп., та про відсутність підстав для задоволення позову в решті позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000272399/3 від 24.07.2009р. в частині визначення підприємству «Сента» податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 13897грн.50коп., в тому числі: за основним платежем – 9265грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4632грн.50коп.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 26 жовтня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                     В.В.Дмитрук