Рішення № 68570086, 29.08.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1662/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 5 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, зобовязання надати листи непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Ергопак" про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, зобовязання надати листи непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 11 грудня 2014 року вона була прийнята на роботу до ТОВ «Ергопак» на посаду підсобного працівника.

5 жовтня 2016 наказом № 1103-к ТОВ «Ергопак» її звільнено з посади підсобного працівника за угодою сторін згідно з п. 1 ст.36 КЗпП України. З відповідним наказом про звільнення її було ознайомлено 6 жовтня 2016 року та при цьому ніхто з відділу кадрів ТОВ «Ергопак» не повідомив про те, що вона являється застрахованою особою і отримає компенсацію за тимчасову непрацездатність на підставі листа непрацездатності відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» в редакції від 5 жовтня 2016 року, де передбачено, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Ні в день звільнення, ні на наступний день, ні по день звернення до суду із даним позовом їй не було оплачено втрату тимчасової працездатності, яка мала місце в період перебування з відповідачем у трудових відносинах, на підставі листів непрацездатності, тому у відповідача перед нею виникла заборгованість з цього приводу за період часу з 23 січня по 27 січня 2016 року включно в сумі 571 грн. 26 коп.

Після звернення до суду із даним позовом відповідач частково сплатив кошти по втраті тимчасової працездатності в сумі 459 грн. 86 коп., однак наступні сім лікарняних листів непрацездатності, які надавались ОСОБА_6 ТОВ «Ергопак» не направляв до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку складає 46 407 грн. 54 коп.

Зазначає, що вказаними неправомірними діями зі сторони відповідача їй також завдано протягом останніх місяців значної моральної шкоди, яка виразилася в емоційних і душевних стражданнях та хвилюваннях, що призвело до загострення отриманої за час своєї професійної діяльності хвороби так як була потреба в коштах на операцію по вилученню з її ноги металевої пластини, вона відчула себе ошуканою, що негативно позначилося на її психічному стані, змусило її нервувати і переживати внаслідок чого порушено її звичний життєвий уклад, тому що в неї з'явилася необхідність відстоювати свої права у судовому порядку, яку вона оцінює в 20 000 грн..

Вважає, що невиплачена допомога по втраті тимчасової працездатності згідно чинного законодавства є складовою частиною заробітної плати, а невиплата заборгованості по заробітній платі є трудовим спором, тому на цей спір не поширюється положення закону про тримісячний термін звернення позивача до суду.

Просила суд стягнути з відповідача заборгованість за несплату допомоги по втраті тимчасової працездатності за перші п'ять днів в період часу з 23 січня по 27 січня 2016 року в сумі 571 грн. 26 коп. з урахуванням проведеної відповідачем виплати, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, що становить 46 407 грн. 54 коп., моральну шкоду в сумі 20 000 грн. та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 5000 грн.. Зобов'язати відповідача надати всі листи непрацездатності ОСОБА_6 до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для сплати належних для виплат грошових коштів.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2017 року поновлено ОСОБА_6 строк звернення до суду з позовом до ТОВ «Ергопак».

Позов ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 до ТОВ «Ергопак» про стягнення невиплачених при звільнені грошових коштів, зобовязання надати листи непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 заборгованість за несплату лікарняних за перші пять днів, в період часу з 23 січня 2016 року по 27 січня 2016 в розмірі 111 грн. 39 коп.

Стягнуто із ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку в розмірі 5000 грн.

Стягнуто із ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 2000грн.

Стягнуто із ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 витрати, понесені на правову допомогу в розмірі 500 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто із ТОВ «Ергопак» на користь держави судовий збір у сумі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив суд змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по 26 червня 2017 року у розмірі 47 741 грн. 09 коп.

ТОВ «Ергопак», не погоджуючись з рішенням суду, також подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підлягає до відхилення, апеляційна скарга ТОВ "Ергопак" до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає не в повному обсязі.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходив з того, що в день звільнення роботодавцем, за відсутності спору, не було виплачено позивачу допомогу по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 111 грн. 39 коп. та, зважаючи на цю незначну суму заборгованості, на яку поширюються правила ст. 117 КЗпП України, у порівнянні із середнім заробітком який підлягає стягненню на користь позивачки та, застосовуючи принцип співмірності, визначив розмір виплати працівникові за затримку розрахунку при звільненні 5000 грн.

Також, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині зобовязання ТОВ «Ергопак» надати усі листки непрацездатності ОСОБА_6 до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для сплати належних для виплат грошових коштів, оскільки встановив, що за встановлених обставин, позов в цій частині є безпідставним.

У звязку з невиплатою допомоги по тимчасовій втраті працездатності, судом частково задоволені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди та визначено її розмір в 2000 грн.

Крім того, судом вирішені вимоги позивача про відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу, розмір якої суд визначив пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 500 грн.

Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 11 грудня 2014 року по 6 жовтня 2016 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Ергопак» на посаді підсобного робітника виробництва серветок та губок, що підтверджується наказом №869-К від 11 грудня 2014 року про прийняття на роботу (т.2 а.с.53) та наказом №1103-К від 5 жовтня 2016 року про припинення трудового договору (контракту), відповідно до якого позивача звільнено з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, запис про звільнення у трудовій книжці позивача зроблено 6 жовтня 2016 року (т.1 а.с.34), з наказом про звільнення ОСОБА_6 ознайомлена 6 жовтня 2016, про що свідчить її підпис в наказі (т.2 а.с.54).

Згідно копії листків непрацездатності серії АГХ № 535431, серії АГХ № 535535, серії АГХ № 627210, серії АГХ № 544595, серії АГЦ №036152, серії АГЦ №031312, серії АГЦ №031709 позивач ОСОБА_6 у період з 23.01.2016 по 09.02.2016, 10.02.2016 по 19.03.2016, 20.03.2016 по 28.04.2016, 29.04.2016 по 06.06.2016, з 07.06.2016 по 15.07.2016, з 16.07.2016 по 23.08.2016, з 24.08.2016 по 12.09.2016 була тимчасово непрацездатною, причиною непрацездатності зазначено: нещасний випадок на виробництві та його наслідки - код 4 (т.1 а.с.18, 20, 22, 24, 26, 28, 30).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні (ч. 5. ст.. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»)

Згідно п. 3.1., п.п. 3.1.1. Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 р. N 25, Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

15 березня 2016 року у відповідача було проведено засідання комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (протокол № 3) для вирішення питання, щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно Листа непрацездатності Серія АГХ №535431 від 9 лютого 2016 року ОСОБА_6 (т.1 а.с. 88).

При розгляді Листа непрацездатності Серія АГХ №535431 від 9 лютого 2016 року ОСОБА_6 було виявлено невідповідність: вказано причиною непрацездатності нещасний випадок на виробництві та його наслідки (код 4), що не відповідає Акту від 27 січня 2016 року проведення розслідування нещасного випадку, що стався 23 січня 2016 року о 9 год. 00 хв. Згідно з Актом проведення розслідування нещасного випадку, що стався 23 січня 2016 року, нещасний випадок визначено таким, що не пов'язаний з виробництвом. (т.1 а.с. 101)

В зв'язку з цією невідповідністю комісія із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення відкласти призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності до моменту усунення невідповідності у досудовому або судовому порядку.

13 квітня 2017 року було проведено засідання комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (протокол № 6) для повторного розгляду питання, щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно Листка непрацездатності Серія АГХ №535431 від 9 лютого 2016 року ОСОБА_6 (а.с. 89).

При повторному розгляді Листа непрацездатності Серія АГХ №535431 від 9 лютого 2016 року ОСОБА_6 було виявлено, що на час проведення засідання комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності невідповідність не усунена, а Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Лист від 25.05.2016 р. №140-11-13) та Фондом соціального страхування тимчасової втрати працездатності (Лист від 01.11.2016р. №2727/09-13) відмовлено прийняти до фінансування листок непрацездатності Серія АГХ №535431 від 9 лютого 2016 року.

В зв'язку з цим комісія із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за п'ять календарних днів з 23 січня 2016 року по 27 січня 2016 року за рахунок коштів підприємства за листком непрацездатності Серія АГХ №535431 ОСОБА_6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №440 від 26 червня 2015 року

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Наведене свідчить про відсутність у ТОВ «Ергопак» перед позивачем на час звільнення заборгованості за несплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за пять календарних днів з 23 січня 2016 року по 27 січня 2016 року, а тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Стосовно розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, колегія суддів виходить з наступного.

З розрахункового листа за квітень 2017 року вбачається, що ОСОБА_6 в рахунок доплати за 5 днів лікарняних за січень 2016 року нараховано 571 грн. 25 коп. без утримання прибуткового податку та інших обовязкових платежів. З урахуванням утриманих податків розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності за пять календарних днів складає 459 грн. 86 коп.

9 квітня ОСОБА_6 було відправлено лист-повідомлення поштою з проханням зявитися до бухгалтерії ТОВ «Ергопак» для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

20 квітня 2017 року ОСОБА_6 отримала допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 459 грн. 86 коп. у касі підприємства відповідно до відомості на виплату грошей №ЕП-0000195 за квітень 2017 року від 19 квітня 2017 року.

Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 заборгованості за несплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за пять днів в період часу з 23 січня 2016 року по 27 січня 2016 року, так як на час звільнення позивачки з роботи у відповідача були відсутні законні підстави для призначення та виплати такої допомоги.

Оскільки вимоги про стягнення моральної шкоди та відшкодування витрат на правову допомогу є похідними від вище наведеної вимоги, тому вони також до задоволення не підлягають.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору не в повній мірі встановив всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи та неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині стягнення з ТОВ «Ергопак» на користь ОСОБА_6 заборгованості за несплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а також в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, відмовивши у вказаних частинах позовних вимог.

В решті рішення суду колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін, оскільки воно скаржниками не оскаржується, а тому на предмет його законності в апеляційному порядку не переглядається

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" задовольнити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2017 року у даній справі змінити, скасувавши його в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" на користь ОСОБА_6 заборгованості за несплату лікарняних за перші пять днів, в період часу з 23 січня 2016 року по 27 січня 2016 року, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, моральної шкоди та судових витрат.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" про стягнення на користь ОСОБА_6 заборгованість за несплату лікарняних за перші пять днів, в період часу з 23 січня 2016 року по 27 січня 2016 року, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, моральної шкоди відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :