Постанова № 68565224, 29.08.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 року Справа № 904/3167/17 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Антонік С.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2017 р.)

при секретарі: Манчік О.О.

представники сторін в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи були повідомлені в належний спосіб

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року у справі № 904/3167/17

за позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 28 096, 74 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст.85,99,105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року у справі № 904/3167/17 ( суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволенні позовних вимог Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Дніпропетровська область - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Кам'янська міська рада Дніпропетровської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що відповідач протягом тривалого часу користується земельною ділянкою без оформлених документів на землекористування та безоплатно користується земельною ділянкою, не сплачуючи при цьому земельні платежі.

Також, до теперішнього часу не сплачується орендна плата, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до ненадходження до міського бюджету земельних платежів та завдано в зв'язку з цим Кам»янській міській раді значних збитків.

Зазначене свідчить, що відповідачем обов'язок не виконано до теперішнього часу договір оренди земельної ділянки не укладено, в зв'язку з чим відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на землю.

Апелянт звертає увагу на те, що до теперішнього часу не сплачується орендна плата, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до ненадходження до міського бюджету земельних платежів та завданню в зв'язку з цим апелянту значних збитків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 29 серпня 2017 року, колегією суддів у складі : головуючий суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

У зв'язку з відпусткою судді Дарміна М.О., за розпорядженням керівника апарату суду від 28 серпня 2017року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №904/3167/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Антонік С.Г.

28 серпня 2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника апелянта - Кам'янської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7058/17.

Колегія суддів ознайомилась з вказаним клопотання відмовила в його задоволенні.

Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, клопотання судом відхилено.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився про час та місце розгляду справи був в належний спосіб повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників позивача та відповідача , оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кам`янської міської ради № 531-18/IV від 29.04.2005 р. земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), площею 0, 0377 га, передана у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Алькатрас", у зв`язку з чим між ТОВ "Алькатрас" та Кам`янською міською радою (позивач у даній справі) укладено договір оренди земельної ділянки № 02693 від 27.09.2005 року для фактичного розміщення спец споруди, строком дії до 29.04.2006 року.

18.10.2016 року спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), площею 0, 0377 га.

В результаті проведення зазначеного вище обстеження, представниками позивача складений акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, відповідно до якого встановлено, що в межах площі згідно з планом, на видимій частині земельної ділянки розміщено вхідну групу спец споруди.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 70843757 від 19.10.2016 р. нежитлове приміщення, спец споруди за адресою: АДРЕСА_1) з 28.02.2013 р. належать на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідач у даній справі).

Зважаючи на те, що відповідач не уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки, проте фактично користується нею, за ініціативи Кам`янської міської ради було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. N 284, про що відповідача було повідомлено листом № 08-11/2695 від 29.08.2016 р. (а.с. 18).

Відповідно до акту про визначення збитків від 15.09.2016 р., який затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради № 312 від 26.10.2016 р., комісією визначено розмір збитків, заподіяних відповідачем Кам`янській міській раді внаслідок користування спірною земельною ділянкою без правоустановлюючих документів, що складає 28 096, 74 грн. (а.с. 27).

Листом № 08-11/3362 від 07.11.2016р., Кам`янська міська рада повідомила відповідача про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків та просила у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки в сумі 28 096, 74 грн. (а.с. 18-19).

Звертаючись до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) із позовом про стягнення 28 096,74 грн., що складають суму збитків, завданих використанням земельної ділянки площею 0, 0377 га за адресою: АДРЕСА_1) під розміщення спецспоруди, позивач - Кам»янська міська рада Дніпропетровської області посилався на те, що відповідач не уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки, проте фактично користується нею, за ініціативи Кам`янської міської ради було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. N 284, про що відповідача було повідомлено листом № 08-11/2695 від 29.08.2016 р. (а.с. 18).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що спірна сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Отже, наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 28 096, 74 грн., що складають суму збитків, завданих використанням земельної ділянки площею 0,0377 га за адресою: АДРЕСА_1) під розміщення спецспоруди.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 Земельного кодексу України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 70843757 від 19.10.2016 р., нежитлове приміщення, спец споруди за адресою: АДРЕСА_1) з 28.02.2013 р. належать на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідач у даній справі).

Проте, після оформлення права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), площею 0, 0377 га, яка передавалась у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Алькатрас" на підставі договору оренди земельної ділянки № 02693 від 27.09.2005року для фактичного розміщення спец споруди, строком дії до 29.04.2006 р., відповідач договір оренди вказаної земельної ділянки не укладав, орендної плати або земельного податку не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкта нерухомого майна.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що факт порушення відповідачем чинного земельного законодавства, що виявився у тривалому користуванні земельною ділянкою площею 0, 0377 га, за адресою: АДРЕСА_1), без укладення договору оренди земельної ділянки є доведеним, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заподіяних збитків.

Користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

У відповідності до положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника ( землекористувача).

Як вбачається з матеріалів справи, у попереднього землекористувача - ТОВ « Алькатрас» за договором оренди була оформлена земельна ділянка площею 0,0037 га., тому, до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою у зазначених розмірах.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 Земельний кодекс України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 Земельний кодекс України).

За змістом статті 157 Земельний кодекс України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 Земельного кодексу України та Порядком.

15 вересня 2016 року комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам був складений акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м. Кам»янська за період з 2013-2016 рік, відповідно до якого ОСОБА_1 завдано збитки у сумі 28 096,74 грн.

26 жовтня 2016 року було прийнято рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 312 « Про затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м. Кам»янська за період 9 2013-2016 рр.»

Проте, відповідач шкоду, заподіяну порушенням земельного законодавства не відшкодував, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 28096,74 грн., завданих використанням земельної ділянки без оформлення правоустановлюючих документів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року у справі № 904/3167/17- скасувати.

Позовні вимоги Кам'янської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, 49040) на користь Кам»янська міська рада Дніпропетровської області ( м-н П.Калнишевського,2, м.Кам»янське,51931, код ЄДРПОУ 24604168) збитків у розмірі 28096,74 грн., завданих використанням земельної ділянки без оформлення правоустановлюючих документів.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.08.2017року

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік