Постанова № 68564225, 28.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року Справа № 910/11969/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_4 та Компанії Clifford Alliance LPна рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 08.02.2017 Київського апеляційного господарського суду 19.06.2017у справі№ 910/11969/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт"до1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"провизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити діїза позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Компанії Clifford Alliance LPдо1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити діїта за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"доПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Публічне акціонерне товариство "Златобанк" 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 3. Національний банк України 4. ОСОБА_4провизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити діїу судовому засіданні взяли участь представники:- ТОВ "Біпродукт" повідомлений, але не з'явився;- ПАТ "Державний ощадний банк України" - ТОВ "ТЛК "Арктика" - Компанії Clifford Alliance LP - ПАТ "Златобанк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - Національний банк України - ОСОБА_4 ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11;ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання недійсним договору іпотеки № 876/31/1-3, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та зобов'язання ПАТ "Державний ощадний банк України" повернути ТОВ "ТЛК "Арктика" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки за договором іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами іпотечний договір від 04.11.2014 № 876/31/1-3, суперечить ст. 575 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент його укладення була відсутня згода попереднього іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "Златобанк". При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" вказує на те, що оспорюваний правочин, укладений між відповідачами, порушує його права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".

Компанія Clifford Alliance LP звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якій просила визнати недійсним договір іпотеки № 876/31/1-3, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та зобов'язати ПАТ "Державний ощадний банк України" повернути ТОВ "ТЛК "Арктика" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки за договором іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014.

Позовні вимоги Компанії Clifford Alliance LP обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами іпотечний договір від 04.11.2014 № 876/31/1-3, суперечить ст. 575 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент його укладення була відсутня згода попереднього іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "Златобанк". При цьому, Компанія Clifford Alliance LP вказує на те, що оспорюваний правочин порушує його права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в якій просило визнати недійсним договір іпотеки № 876/31/1-3, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та зобов'язати ПАТ "Державний ощадний банк України" повернути ТОВ "ТЛК "Арктика" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки за договором іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014.

Позовні вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика" обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами іпотечний договір від 04.11.2014 № 876/31/1-3, суперечить ст. 575 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент його укладення була відсутня згода попереднього іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "Златобанк".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/11969/16 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. - головуючий суддя, судді Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.), відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт". Відмовлено у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Компанії Clifford Alliance LP. Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" задоволено повністю. Визнано недійсним договір іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за реєстровим номером 2041. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки за іпотечним договором № 876/31/1-3 від 04.11.2014, а саме: нерухоме майно: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", яке знаходиться за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

До Вищого господарського суду України надійшли три касаційні скарги від: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_4 та Компанії Clifford Alliance LP.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4 просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/11969/16 в частині задоволення позову ТОВ "ТЛК "Арктика", та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ "ТЛК "Арктика" відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційними скаргами, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4 посилаються на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Компанія Clifford Alliance LP просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/11969/16, та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, Компанія Clifford Alliance LP посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не повідомлено Компанію Clifford Alliance LP про час і місце засідання суду.

Публічне акціонерне товариство "Златобанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надали відзиви на касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_4 та Компанії Clifford Alliance LP, в яких з ними не погоджуються та просять їх залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/11969/16 залишити без змін.

ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу Компанії Clifford Alliance LP, в якому з нею не погоджується та просить її залишити без задоволення.

Національний банк України надав письмові пояснення по суті спору.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_4 та Компанії Clifford Alliance LP підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ТЛК "Арктика" є власником: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, та складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв. м.; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв. м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522,2 кв. м.; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв. м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв. м.; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

31.05.2012 між ПАТ "Златобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "ТЛК "Арктика" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2614 (далі - договір іпотеки від 31.05.2012), за умовами якого з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору № 123/12-KLMV від 30.05.2012, кредитного договору № 110/12-KL від 21.05.2012 та кредитного договору № 153/10-KL від 29.10.2010, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

29.10.2014 між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика" було укладено договір про розірвання договору іпотеки, посвідченого 31.05.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим № 2614, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрований в реєстрі за №3287 (далі - договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012) відповідно до умов якого сторони домовилися припинити дію договору іпотеки від 31.05.2012.

04.11.2014 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (іпотекодержатель) та ТОВ "ТЛК "Арктика" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 876/31/1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2041, (далі - іпотечний договір від 04.11.2014), відповідно до умов якого ТОВ "ТЛК "Арктика" в забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань, що випливають із кредитного договору № 876/31/1 від 04.11.2014 було передано в іпотеку ПАТ "Державний ощадний банк України" нерухоме майно, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

13.05.2015 наказом № 279 уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було віднесено до нікчемних правочинів, зокрема, договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012.

Листом від 20.05.2015 № 102 уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінським В.І. було повідомлено ТОВ "ТЛК "Артика" про нікчемність Договору про розірвання в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у позові Компанії Clifford Alliance LP та Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" виходили з того, що матеріалами справи не підтверджується порушення прав ТОВ "Біпродукт" та компанії Clifford Alliance LP, що виключає можливість задоволення позовів вказаних осіб.

Водночас, суди попередніх інстанцій задовольняючи позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" виходили з того, що договір про розірвання договору іпотеки, укладений 29.10.2014 між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика", є нікчемним, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінським В.І. було видано наказ № 279 від 13.05.2015 про встановлення в силу приписів ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нікчемності даного договору; доказів визнання в судовому порядку відповідних дій уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. незаконними чи скасування наказу №279 від 13.05.2015 матеріали справи не містять. Відтак, при укладенні договору іпотеки від 04.11.2014 було порушено положення приписів ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку", адже передання ТОВ "ТЛК "Арктика" спірного майна в іпотеку ПАТ "Державний ощадний банк України" мало місце за існування обтяження такого майна іпотекою ПАТ "Златобанк", та за відсутності згоди останнього на вчинення таких дій. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що існування незаконного правочину іпотеки спірного майна, що в майбутньому може зумовити його втрату у випадку звернення на підставі такого договору стягнення, безумовно свідчить про існування порушених прав і інтересів ТОВ "ТЛК "Арктика".

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" з огляду на таке.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Відповідач набуває свого процесуального статусу з моменту винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду і порушення провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" набуло процесуального статусу відповідача у даній справі після прийняття позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" до розгляду і порушення провадження у справі.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", з огляду на його процесуальний статус у даній справі, могло звернутися лише із зустрічним позовом у даній справі для спільного розгляду з первісним позовом.

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 26 ГПК України, прийняв заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" подану в порядку ст. 26 ГПК України та залучив Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, оскільки останній вже мав процесуальний статус відповідача у справі, якому надано право звернутися із зустрічним позовом до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Разом з тим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приписи статей 47, 43 ГПК України зобов'язують господарський суд з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Згідно із ст. 84 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду вказуються серед іншого доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції посилалося на те, що в постановах Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-649гс15 та від 04.11.2015 № 3-669гс15 зроблено висновок про те, що вимога про визнання правочину недійсним у зв'язку із відчуженням предмета застави (іпотеки), передачі його у користування іншій особі або іншого розпорядження цим предметом у інший спосіб може бути заявлена лише заставодержателем (іпотекодержателем).

Однак, суди попередніх інстанцій не навели нормативно-правового відхилення наведених доводів Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", що в свою чергу суперечить положенням статей 47, 43, 84, 105 ГПК України, ст. 6 (право на судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) та статті 1 (захист власності) Першого Протоколу до зазначеної Конвенції, яка є частиною національного законодавства України.

Крім того, суди попередніх інстанцій відхиляючи доводи ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо дійсності спірного договору зазначили, що оскільки доказів визнання незаконними в судовому порядку дій щодо виявлення нікчемного правочину уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінським В.І. чи скасування наказу № 279 від 13.05.2015 матеріали справи не містять, договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 є нікчемним.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися із даним висновком судів, оскільки як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" якщо сторона посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. При цьому, скасування рішення уповноваженої особи фонду про нікчемність договору не тягне за собою дійсність такого договору, нікчемність якого встановлена законом та не спростовує самого факту нікчемності правочину, якщо він є таким в силу закону, а тому, судам слід було дослідити та дати оцінку такому договору на предмет його дійсності чи нікчемності. До того ж, як вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звертало увагу судів на те, що в Господарському суді Київської області розглядається справа № 911/2666/15 за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Києво-Святошинського районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Національного банку України; 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про: - визнання недійсним укладеного АТ "Златобанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика" договору від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012; - визнання чинним договору іпотеки від 31.05.2012, укладеного АТ "Златобанк" та ТОВ "ТЛК "Арктика"; - визнання ПАТ "Златобанк" попереднім іпотекодержателем з 31.12.2012 нерухомого майна відповідно до договору іпотеки від 31.05.2012; - застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України.

Згідно із ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно із п. 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи.

Відповідно до п. п. 3.9, 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Компанія Clifford Alliance LP в касаційній скарзі зазначає про те, що апеляційний господарський суд його не повідомив про час та місце розгляду справи.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що посилання Компанії Clifford Alliance LP в касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що виявилось у неповідомленні Компанії Clifford Alliance LP про час та місце розгляду справи, знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 910/11969/16 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/11969/16 відновлено Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/11969/16 відновлено ОСОБА_4 строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 910/11969/16 об'єднано в одне провадження розгляд апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4; розгляд апеляційних скарг відкладено на 19.06.2017.

19.06.2016 Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову у даній справі.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 19.06.2017 (т. 7 а. с. 157-160) та, безпосередньо, із постанови суду апеляційної інстанції від 19.06.2017 (т. 7 а. с. 163-181), в судовому засіданні не був присутній, зокрема, представник Компанії Clifford Alliance LP.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи на час прийняття постанови в матеріалах справи були відсутні будь-які докази належного повідомлення Компанії Clifford Alliance LP про час і місце засідання суду.

Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що полягає в неналежному повідомленні Компанії Clifford Alliance LP про час та місце розгляду даної справи, оскільки починаючи розгляд справи 19.06.2017 та приймаючи постанову, апеляційний господарський суд не пересвідчився чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання, як в даному випадку - Компанія Clifford Alliance LP.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Водночас, посилання Національного банку України у письмових поясненнях та Публічного акціонерного товариства "Златобанк" у відзиві на касаційні скарги на договір застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 не приймаються до уваги Вищим господарським судом України в силу ст. 1117 ГПК України, оскільки дані обставини не були предметом оцінки та розгляду судами попередніх інстанцій.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_4 та Компанії Clifford Alliance LP задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/11969/16.

Справу № 910/11969/16 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ