Постанова № 6856080, 16.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.09.2009 р.                     № 9/605

12:20

За позовомДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

простягнення штрафу в розмірі 4250,00 грн. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4250,00 грн., застосованих постановою № СК-08/08-549 від 09.06.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у встановлені законом строки штрафні санкції, застосовані за порушення законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій є необґрунтованим, так як відповідач здійснює свою діяльність з дотриманням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

актом позапланової перевірки Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.05.2008 встановлено, що під час позапланової інспекції ЗАТ «СК «Провідна»встановлені порушення чинного законодавства України щодо дотримання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та інших нормативно-правових актів:

статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»;

пункту 4 Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 644, в частині порушення обов'язку страховика забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу не пізніше наступного робочого дня після її здійснення, та надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 08/08-549 від 09.06.2008 встановлено, що Закрите акціонерне товариства Страхова компанія «Провідна»у своїй діяльності допустило порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме: неналежне виконання вимог статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»(далі - Закон); пункту 4 Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 644, в частині порушення обов'язку страховика забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу не пізніше наступного робочого дня після її здійснення, та надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації, за яке застосовано до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Провідна»(код за ЄДРПОУ - 23510137) штраф у розмірі 4 250,00 (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень).

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12 липня 2001 року № 2664-III (Далі –2664)встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 4 квітня 2003 року N 292/2003 (далі - Положення) визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послугу межах, визначених законодавством.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній.

Комісія має право в межах своїх повноважень здійснювати інспектування та застосовувати заходи впливу.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму.

Статтею 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний:

забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу;

надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Адже, фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, перелічених правилом статті 11Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Порядок реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 644 визначає механізм реєстрації суб'єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій, які відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі - Закон) підлягають фінансовому моніторингу, та подання цими суб'єктами Держфінмоніторингу інформації про такі фінансові операції.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що перед здійсненням фінансової операції або не пізніше наступного робочого дня після її здійснення працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу, що забезпечує здійснення фінансової операції або є відповідальним за проведення фінансового моніторингу, з'ясовує можливість віднесення її до такої, що відповідно до Закону підлягає фінансовому моніторингу, та у разі виявлення такої фінансової операції того ж дня проводить її реєстрацію.

При цьому, положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»визначено, що:

фінансова операція - будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема:

внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ грошей з рахунку на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; надання або отримання позики або кредиту; страхування (перестрахування); надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку,

обов'язковий фінансовий моніторинг - це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу з аналізу інформації щодо фінансових операцій, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Положеннями статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»передбачено, що особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій, що є предметом стягнення у даній справі, винесено відповідно до принципів, визначених статтею 2 КАС України.

Суд погоджується з рішення позивача про допущення відповідачем порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме: неналежне виконання вимог статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та пункту 4 Порядку № 644, в частині порушення обов'язку страховика забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу не пізніше наступного робочого дня після її здійснення, та надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідачем повідомлено Уповноважений орган про проведення сукупності фінансових операцій на загальну їх суму, в той час як відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та пункту 4 Порядку № 644 підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу кожна фінансова операція. Тобто, хоча відповідачем повідомлено Уповноважений орган про проведення фінансових операцій, проте зроблено таке повідомлення з порушенням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та пункту 4 Порядку № 644, так як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу, та надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

В свою чергу, суд вважає необхідним відмітити, що не погоджується з твердженням позивача, що відповідачем не було забезпечено реєстрацію фінансової операції, що підлягала обов'язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог Закону та не було надано інформацію Держфінмоніторингу про здійснення ним такої фінансової операції - отримання страхових премій від страхувальників-фізичних осіб через транзитний рахунок АБ «Експрес-Банк»за договором на прийом платежів № 265 від 27.09.2000.

Адже, судом встановлено, що між АБ «Експрес-банк»і ЗАТ «МСК «НАДРА»(правонаступником є ЗАТ «СК «ПРОВІДНА») 27.09.2000 укладено договір № 265 на прийом платежів, тобто відповідач за таким договором є клієнтом Банку.

Сторонами не оспорюється те, що згідно умов договору АБ «Експрес-Банк»надавав відповідачеві послуги із прийому страхових платежів від страхувальників-фізичних осіб з їх подальшим перерахуванням на рахунок ЗАТ «СК «ПРОВІДНА», відкритий у іншому банку. Так, 04.01.2007 відповідачем отримано страхові премії від страхувальників-фізичних осіб через транзитний рахунок АБ «Експрес-Банк»на загальну суму 91 425,07 грн., 19.01.2007 - на загальну суму 170 119,52 грн., 20.03.2007 - на загальну суму 135 664,56 грн., 03.03.2007 на загальну суму 688 175,17 грн.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність твердження позивача, адже відповідач в описуваній операції не був суб'єктом первинного фінансового моніторингу. В результаті чого в порядку Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»та пункту 4 Порядку № 644 відповідач також не зобов’язаний забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу. Адже, в цьому випадку, суб’єктом первинного фінансового моніторингу є виключно Банк за договором приймання платежів. Відповідач здійснює моніторинг страхових платежів в розмірі отриманих премій. Як випливає з наданих документів середній розмір премій не перевищує двох тисяч гривень (законом передбачено 80 тисяч), а отже, не підлягають моніторингу страховою компанією.

Разом з тим, з огляду на наявність першого порушення описуваних норм, суд вважає рішення про застосування штрафних санкцій обґрунтованим та правомірним. Оскільки відповідач не сплатив у встановлені строки штрафні санкції, а рішення про їх застосування є чинним, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) до Державного бюджету України штраф у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                               О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –16.10.2009.