Постанова № 6855735, 04.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" листопада 2009 р.                                                                       № 2а- 40883/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., за участю секретаря судового засідання Добровольська М.С.,

за участю:

представника позивача –Баценюк Н.М., діє за дорученням від 07.05.09

представника відповідача –Яковлева О.С., діє за дорученням від 24.07.09 № 10111/10/10-012

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудтехніка" до Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 №000081800/0 (від 29.04.2009 року № 000081800/1, від 26.05.2009 року № 000081800/2, від 05.08.2009 року № 000081800/3) ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про сплату податку на додану вартість і штрафних санкцій, винесене на підставі Акту Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова № 859/18-012/35566499 від 02.04.2009 р. "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Промбудтехніка" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Компані Стріт" (код ЄДРПОУ 35566499) за період з 01.04.2008 року по 31.10.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова від 13.04.2009 №000081800/0, від 29.04.2009 року № 000081800/1, від 26.05.2009 року № 000081800/2, від 05.08.2009 року № 000081800/3, прийняті з порушенням законодавства. ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова визнано нікчемним договір поставки, укладений між ТОВ «Компані Стріт» та ТОВ «Промбудтехніка». Порушення особою (ТОВ «Компані Стріт») норм податкового законодавства, неподання звітності, несплата податків, є підставою для застосування до нього відповідних санкцій, однак не може само по собі свідчити про наявність при укладенні спірного договору мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки докази притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи відсутні. Отже, висновки посадових осіб ДПС в акті перевірки про те, що невиконання ТОВ «Компані Стріт» законодавчо встановлених обов’язків по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток доводить          факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість при тому, що контрагент ТОВ «Компані Стріт», а саме: ТОВ «Промбудтехніка» отримала податкову вигоду за рахунок несплати податкових зобов’язань з ПДВ суперечить обставинам справи та діючому законодавству.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність прийнятого податкового повідомлення-рішення вимогам діючого законодавства.

          Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Промбудтехніка» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт», за період з 01.04.2008 по 31.10.2008 року, про що складено Акт № 859/18-012/35566499 від 02.04.09 (а.с. 7-15)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення від 13.04.2009р. № 0000081800/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснено донарахування ТОВ «Промбудтехніка» податку на додану вартість на загальну суму 31025,02 грн. (основний платіж – 20683,34 грн., штраф – 10341,68 грн.). (а.с. 16)

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказане податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення у зв’язку з чим ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення – рішення від 29.04.2009р. № 0000081800/1 (а.с. 20), від 26.05.2009р. № 0000081800/2 (а.с. 25), від 05.08.09 № 0000081800/3 (а.с. 43) з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідження судом акту документальної невиїзної перевірки № 859/18-012/35566499 від 02.04.09 та рішень органів податкової служби на наслідками розгляду скарг позивача показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірного податкового повідомлення – рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угоди укладеної позивачем з ТОВ «Компані стріт» від 28.09.08. (а.с. 7-15)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення – рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Промбудтехніка» (покупець) та ТОВ «Компані стріт» (постачальник) було укладено Договір поставки матеріалів № 28/09-1 від 28.09.08, предметом якого було постачання будівельних матеріалів. (а.с. 67-68) На підставі вказаного договору, відповідно до копій видаткових накладних, ТОВ «Компані стріт» було поставлено позивачу, а позивачем прийнято щебінь дорожній в кількості 380 м.куб. вартістю 41800,00 грн. (разом з ПДВ); пісок в кількості 1700 м.куб. вартістю 51000,00 грн. (разом з ПДВ); щебінь дорожній в кількості 230 м.куб. та пісок в кількості 200 м.куб. на загальну вартість 31300,00 грн. (разом з ПДВ). (а.с. 69, 73, 75)

Факт поставлення та отримання вказаних будівельних матеріалів знайшов своє підтвердження і в акті перевірки № 859/18-012/35566499 від 02.04.09. (а.с. 9)

Відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ «Промбудтехніка» за 30.09.08 позивачем було здійснено перерахування 41800,00 грн. та 51000,00 грн. ТОВ «Компані стріт» (а.с. 71-72) та відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ «Промбудтехніка» за 09.10.08 позивачем було здійснено перерахування 31300,00 грн. ТОВ «Компані стріт» (а.с. 78) за вказані вище товари.

Таким чином, судом приходить до висновку, що договір поставки № 28/09-1 від 28.09.08, укладений між ТОВ «Промбудтехніка» та ТОВ «Компані стріт» було в повному обсязі виконано сторонами.

З долучених до матеріалів справи карток рахунку 205 судом встановлено,що позивачем вказані вище будівельні матеріали, придбані у ТОВ «Компані стріт», були оприходувані. (а.с. 180-185)

З досліджених в судовому засіданні договорів підряду та копій актів виконаних робіт за вересень-грудень 2008 року та травень-липень 2009 року, судом встановлено, що позивачем під час виконання власної господарської діяльності – будівництво – зазначені вище будівельні матеріали використовувалися для виконання підрядних робіт та відображені у відомостях ресурсів до актів виконаних робіт за вказані періоди. (а.с. 79-128; 163-176; 186-187)

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання будівельних матеріалів були об’єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - для будівництва, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Стосовно повноважень Котовського В.М. діяти від імені ТОВ “Компані Стріт”, суд відзначає, що підписані цією фізичною особою від імені ТОВ “Компані Стріт” первинні документи, які були видані за договором купівлі-продажу від 28.09.2008р., а саме: видаткові накладні № 2483 від 29.09.2008р., № 2485 від 30.09.08, № 74 від 10.09.08 та податкові накладні від 29.09.2008р., 30.09.08, 09.10.08, за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів. Суд відзначає, що договір купівлі-продажу від 28.09.2008р., видаткові та податкові накладні підписані та засвідчені печатками ТОВ “Компані Стріт”.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у суб’єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє- та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб’єкта господарювання, печатки цього суб’єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб’єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності ТОВ “Промбудтехніка” або ТОВ “Компані Стріт” чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не наводив. Окремо суд зауважує, що ухвалою суду про відкриття провадження в справі відповідач був зобов’язаний подати до суду докази на підтвердження своїх заперечень, наприклад постанови про порушення кримінальної справи, але про наявність таких даних перед судом не зазначив, відповідних доказів не надав, хоча в разі їх наявності повинен був це зробити в силу вимог ч.4. ст. 71 КАС України. Тому при вирішенні справи суд виходить з відсутності такого рішення.

Суд відзначає, що сам лише факт відсутності суб’єкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців як його місцезнаходження, не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб’єктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого суб’єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ “Компані Стріт” з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських зв’язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку ДПІ до суду не подано.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ "Компані Стріт") на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

          Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «Компані Стріт», суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в нашому випадку - ТОВ «Компані Стріт») має сплачувати цей податок до бюджету.                                                                                                              Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).                                                                                Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.                                         З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за вересень 2008 року – 15466,7 грн., за жовтень 2008 року – 5216,67 грн. не встановлено порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 13.04.2009 №000081800/0 від 29.04.2009 року № 000081800/1, від 26.05.2009 року № 000081800/2, від 05.08.2009 року № 000081800/3 дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 61 Конституції України, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехніка" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 №000081800/0 (від 29.04.2009 року № 000081800/1, від 26.05.2009 року № 000081800/2, від 05.08.2009 року № 000081800/3) ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про сплату податку на додану вартість і штрафних санкцій, винесене на підставі Акту Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова № 859/18-012/35566499 від 02.04.2009 р. "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Промбудтехніка" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Компані Стріт" (код ЄДРПОУ 35566499) за період з 01.04.2008 року по 31.10.2008 року.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехніка" (ідентифікаційний код 34633129, місцезнаходження: пр-т. Героїв Сталінграду, 189, кв. 171, м. Харків, 61000) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09.11.2009 року.

Суддя                                                                                                     Волкова Л.М.