Рішення № 68557327, 22.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/6227/15-ц Головуючий суддя І інстанції Зуб Г. А.

Провадження № 22-ц/790/2365/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк - 888» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто», товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк - 888», третя особа - Моторне транспортне страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановила:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 15 липня 2014 року в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) - зіткнення транспортного засобу «Neoplan 122», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк -888» (далі ТОВ «МАП - 888), під керуванням ОСОБА_2, який перебував з підприємством у трудових відносинах, з автомобілем «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував позивач. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Посилаючись на те, що цивільна відповідальність ТОВ «МАП - 888» була застрахована в публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант Авто», з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути на його користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля,: з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» 49 000 гривень, з ТОВ «МАП - 888» та ОСОБА_2 солідарно 226 349 гривень, а також стягнути з ТОВ «МАП - 888» та ОСОБА_2 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 49 000 гривень, з ТОВ «МАП -888» на відшкодування матеріальної шкоди 178 263 гривень, моральної шкоди - 1000 гривень. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «МАП -888», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм права процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 15 липня 2014 року на перехресті кільцевої дороги та вул. Командарма Корки в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Neoplan 122», державний номерний знак НОМЕР_1», яким керував ОСОБА_2, та автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2, зазнав механічних ушкоджень, вартість матеріального збитку від яких становить 275 349 грн. 63 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2, який перебував з ТОВ «МАП - 888» у трудових правовідносинах, пошкодженням автомобіля позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди, на відшкодування якої підлягають стягненню з власника транспортного засобу «Neoplan 122» - ТОВ «МАП-888» відповідно 178 263 грн. та 1 000 грн., крім того, в якості страхового відшкодування підлягають стягненню з ПАТ «СК «Гарант АВТО» 49 000 грн.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166 і ч. 1 ст. 1167 ЦК.

Згідно із зазначеними нормами обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п. 2.2. Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Обов'язковими умовами для покладення матеріальної відповідальності за завдану працівником шкоду на роботодавця згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України є доведеність перебування останніх у трудових відносинах та виконання особою, яку визнано винною, у цей час трудових обов'язків.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.60 ЦПК).

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості своїх вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого в ст.10 ЦПК України.

Як убачається із матеріалів справи, постановою Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Разом з тим, постановою Апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016 року вищевказану постанову скасовано, провадження у справі закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 959965 від 06 серпня 2014 року, складений відносно ОСОБА_2 інспектором ВОМ ДТП УДАІ ГУМВС України в Харківській області Котовчихиним А.В., не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, запис про її відмову від підписання протоколу, а висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 порушень вимог ПДР України є необґрунтованим..

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» саме потерпілий подає докази, які підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Оскільки позивачем не надано і матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що транспортний засіб «Neoplan 122», державний номерний знак НОМЕР_1», яким керував ОСОБА_2 в момент ДТП, належить ТОВ «МАП 888», що ОСОБА_2 в цей час перебував з останнім у трудових правовідносин, що саме з вини ОСОБА_2 внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки завдано позивачеві шкоди, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для покладення на ТОВ «МАП-888» обов'язку щодо відшкодування шкоди.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «МАП-888» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАП-888» підлягає стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, у розмірі 2 511 грн.

В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «УСК «Гарант Авто» рішення суду першої інстанції вказаною особою не оскаржувалось, а тому його законність та обґрунтованість в апеляційному порядку не перевірялись.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 316, 317, 319, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк - 888» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2017 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк - 888» на користь ОСОБА_1 178 263 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 1 782 грн. судових витрат, - скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автобусний парк - 888» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 2 511 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук