Рішення № 68557297, 23.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 619/4262/16-ц Головуючий суддя І інстанції Нечипоренко І. М.

Провадження № 22-ц/790/4229/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кругової С.С.,

Піддубного Р.М.,

за участю секретаря: Леськів Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Дергачівського районного суду м. Харкова від 18 травня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог вказувало, що 23.04.2012 року між ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту №1001683686. Відповідно до умов даного договору відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн. Строк повернення кредиту - 24 місяці. Згідно з п.1.4.3 кредитного договору № 2000626380 від 28.08.2012 року за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п.1.1 кредитних договорів для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка у розмірі 17% річних.

Крім того 20.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2002723817, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 20000 грн. Строк повернення кредиту - 36 місяців. Згідно з п.1.4.3 кредитного договору №2002723547 від 20.02.2013 року за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п.1.1 кредитних договорів для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка у розмірі 9,99% річних.

22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю б/н. Згідно з вищевказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» прийняло на себе зобов'язання за кредитними договорами: № 1001683686 від 23.04.2012 року, №2002723817 від 20.02.2013 року. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитними договорами: № 1001683686 від 23.04.2012 року, №2002723817 від 20.02.2013 року.

В порушення зазначених умов кредитних договорів відповідачем не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки. Взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 1001683686 року від 23.04.2012 року, відповідач не виконує, в зв'язку з чим, станом на 14.11.2016 року виникла заборгованість розмірі 4867,66 грн, яка складається: 2811,18 грн. - заборгованість по сплаті кредиту, 556,48 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1500 грн. - сума комісії. Взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 2002723817 року від 20.02.2013 року відповідач не виконує, в зв'язку з чим, станом на 14.11.2016 р. виникла заборгованість в розмірі 23979,05 грн., яка складається: 16367,66 грн - заборгованість по сплаті кредиту, 1914,51 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 5696,88 грн. - сума комісії.

Зважаючи на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2000626830 від 28.08.2012 року у розмірі 7055,97грн та заборгованість за кредитним договором №2002723547 від 20.02.2013 року у розмірі 23979,05грн.

Рішенням Дергачівського районного суду м. Харкова від 18 травня 2017 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Фактринг Україна» ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та про ухвалення нового, яким просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що позивачем не пропущено строк позовної давності та районним судом помилково застосовано до спірних правовідносин правову позицію, висловлену у Постановах Верховного суду України від 02.11.2016 року № 6-1174цс16 та від 01.12.2015 року № 6-249цс15.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ОТП Фактринг Україна» звернулося до суду з позовом з пропуском трирічного строку позовної давності, який суд обчислив з дня здійснення останнього платежу 23 жовтня 2013 року.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 23.04.2012 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту №1001683686.

Відповідно до умов даного договору відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн строком на 24 місяці.

Згідно з п.1.4.3 кредитного договору № 2000626380 від 28.08.2012 року за користування кредитом ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п.1.1 кредитних договорів для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка у розмірі 17% річних.

Згідно з п. 1.4.4 кредитного договору, за обслуговування кредиту відповідач щомісяця, одночасно з погашенням суми кредиту і процентів, сплачує комісію, розмір якої визначений в графіку платежів, що є невід'ємною частиною даного договору.

Крім того, 20 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2002723817, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 20000 грн строком на 36 місяців.

Згідно з п.1.4.3 кредитного договору №2002723547 від 20.02.2013 року за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п.1.1 кредитних договорів для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись процентна ставка у розмірі 9,99% річних.

Згідно з п.1.4.4 кредитного договору, за обслуговування кредиту відповідач щомісяця, одночасно з погашенням суми кредиту і процентів, сплачує комісію, розмір якої визначений в графіку платежів, що є невід'ємною частиною даного договору.

22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н. Згідно з вищевказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» прийняло на себе зобов'язання за кредитними договорами: № 1001683686 від 23.04.2012 року, №2002723817 від 20.02.2013 року. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитними договорами: № 1001683686 від 23.04.2012 року, № 2002723817 від 20.02.2013 року.

Взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 1001683686 від 23.04.2012 року ОСОБА_2 не виконав, в зв'язку з чим, станом на 14.11.2016 року виникла заборгованість в розмірі 4867,66 грн., яка складається із: 2811,18 грн. - заборгованість по сплаті кредиту, 556,48 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1500,00 грн. - сума комісії.

Взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 2002723817 року від 20.02.2013 року ОСОБА_2 не виконав, в зв'язку з чим, станом на 14.11.2016 року виникла заборгованість в розмірі 23979,05 грн., яка складається із: 16367,66 грн. - заборгованість по сплаті кредиту, 1914,51 грн - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 5696,88 грн. - сума комісії.

Представник відповідача наполягає, суд першої інстанції вважав встановленим, що за вимогами, заявленими позивачем сплив строк позовної давності. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст. ст.530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу(ч. 2ст. 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у ч. 1 ст.611, ч. ч. 2-4 ст.612 ЦК України, ч. ч. 1, 2ст. 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили, що позичальник зобов*язаний повертати кредит частинами щомісячно по 215 доларів США в терміни встановлені п. 7.1. договору. Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Пунктом 2.13.1 кредитного договору №2002723817 від 20.02.2013 року встановлено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання Держателем своїх боргових зобов'язань. При цьому, зобов'язання держателя, щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати отримання Держателем відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги.

Ті самі умови, щодо дострокового повернення заборгованості викладені і у договорі №1001683686 від 23.04.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду позивач звернувся 09.12.2016 року.

Строк повернення кредиту за договором № 1001683686 від 23.04.2012 року встановлено до 23.04.2014 року.

За договором № 1001683686 від 23.04.2012 року прострочена заборгованість виникла у відповідача з 22.12.2013 року, отже в межах позовної давності.

Строк повернення кредиту за договором № 2002723817 року від 20.02.2013 року встановлено до 20.02.2016 року.

За договором № 2002723817 року від 20.02.2013 року прострочена заборгованість виникла у відповідача з 20.12.2013 року, отже в межах позовної давності.

Таким чином, позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості в межах позовної давності.

Розрахунок, наданий позивачем перевірений судом, відповідає умовам договору та вимогам закону.

У зв'язку з наведеним висновок суду першої інстанції про сплив позовної давності за договором в цілому ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1 378 грн.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є порушення норм матеріального, процесуального права. Необхідно ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду м. Харкова від 18 травня 2017 року - скасувати та ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № 1001683686 від 23.04.2012 року у сумі 4867,66грн, яка складається: 2811,18 грн. - заборгованість по сплаті кредиту, 556,48 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1500,00 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № 2002723817 року від 20.02.2013 року заборгованість у сумі 23979,05 грн., яка складається: 16367,66 грн. - заборгованість по сплаті кредиту, 1914,51 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 5696,88 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судових збір у сумі 1378 грн.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

Р.М. Піддубний