Постанова № 6855260, 23.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23.10.2009 р. № 2а- 8371/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Луньова Г.С.

Відповідача: Тамошюнас А.Р.

Прокурора: Путненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯ-ТЕТА» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, за участю прокуратури Червонозаводського району м. Харкова про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОЯ-ТЕТА» (далі ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 квітня 2008 р. № 0000722330/0 в сумі 12778346,50 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невідповідністю висновків акту перевірки фактичним обставинам та нормам чинного законодавства.

Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, його представники у судовому засіданні, проти задоволення позову заперечують з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись на виявлені під час перевірки порушення, зазначені в акті перевірки.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань з бухгалтерського обліку, ухвалою суду від 03.11.2008 р. призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса. За результатами судово - економічної експертизи надано висновок № 9912 від 31.03.2009 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, висновок експертизи, вислухавши пояснення представників сторін, пояснення експерта, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 11.04.2008 р. на підставі направлення від 04.04.2008 р. № 229 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» з питань дотримання касової дисципліни та ліміту залишку готівки в касі за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р. За результатами перевірки складено Акт № 1660/232/32562858 від 11.04.2008 р., згідно з яким встановлені порушення п. 6 Наказу ДПА України «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту» від 19.09.2003 р. № 440; п.п. 9.10.2. п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889- IV; п.2.11, п. 7.44. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.

Висновок про вказані порушення зроблено у звязку тим, що, на думку відповідача, протягом 2005 року 9 місяців 2007 року директору ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» Ліпману М.Д. видавались готівкові кошти на господарчі потреби без попереднього повного звітування за раніше отримані під звіт суми.

На підставі акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено рішення від 25 квітня 2008 р. № 0000722330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12778346,50 грн. з посиланням на п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95, із змінами та доповненнями.

З огляду на фактичні обставини справи, суд вважає, що висновки, викладені в Акті № 1660/232/32562858 від 11.04.2008 р., є необґрунтованими у звязку з їх невідповідністю фактичним обставинам та нормам діючого законодавства з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Діяльність органів державної податкової служби врегульована, зокрема Законом України «Про державну податкову службу в Україні», наказами ДПА України та іншими актами законодавства.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначається наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. Пунктами 1.6, 1.7. зазначеного Порядку встановлено, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищезазначених норм, акт перевірки містить суперечливі дані та відомості. Зокрема, на стор.19 акту перевірки (передостанній абзац) зазначено: „Перевіркою встановлено, що директором ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» Ліпманом М.Д. отримання грошових коштів на господарські потреби здійснювалось на підставі видаткових касових ордерів, що відповідає вимогам Постанови № 637, однак авансових звітів на використання цих коштів, як того вимагає п.2.11 постанови взагалі не надавав”. На сторінці 20, 21 акту та в додатках 1-3 до акту перевірки „Дані авансових звітів по ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» за 2005 рік”, „Дані авансових звітів по ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» за 2006 рік,” „Дані авансових звітів по ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» 2007 рік” йдеться посилання на авансові звіти, які надані підзвітною особою Ліпманом М.Д. за період з 26.01.2005 р. по 28.09.2007 р.

Підпунктом 2.4.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено, що у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

В порушення зазначеного, висновки акту перевірки містять лише посилання на нормативно правові акти та не містять узагальненого опису виявлених перевіркою порушень.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань з бухгалтерського обліку, ухвалою суду від 03.11.2008 року призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса. На вирішення експерта поставлені такі запитання:

1). Чи перевищувався строк використання виданих під звіт коштів за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р.?

2). Чи своєчасно складався звіт про використання готівкових коштів за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р.?

3). Чи відображалися у бухгалтерському обліку за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р. видача підзвітній особі Ліпману М.Д, грошових коштів за наявності його заборгованості перед ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» за раніше видані підзвітні суми?

4). Чи відповідають висновки акту позапланової перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 11.04.2008 р. бухгалтерським документам ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА»?

5). Чи видавались підзвітній особі кошти без звітування нею у встановленому порядку за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р.?

За результатами судово - економічної експертизи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса надано висновок № 9912 від 31.03.2009 р.

Згідно з вказаним висновком експертизою не встановлено перевищення строку використання грошових коштів, наданих під звіт на господарські потреби в період з 01.02.2005 р. по 28.09.2007 р., та не встановлено випадків несвоєчасного складання звітів про використання готівкових коштів за період з 01.01.2005 р. по 28.09.2007 р. (на дату останнього запису в касовій книзі).

Згідно з пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 9.10.2. п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889- IV, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно з п. 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 2 „Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт”, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003 р. № 440, передбачено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складається фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності.

Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти; доцільності проведених витрат та "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).

Звіт про використання коштів служить підставою для списання з підзвітної особи авансових коштів і відшкодування перевитрати. При невикористанні повної суми отриманих грошових коштів, залишок не витрачених коштів повертається до каси на підставі прибуткового касового ордеру, який в цьому випадку служить підставою для списання з підзвітної особи авансових коштів.

Грошові кошти під звіт видаються робітнику на виконання договорів цивільно-правового характеру, щодо отримання ним ТМЦ для підприємства. Законодавством не передбачено витрачання цих коштів на інші цілі ніж ті, на які безпосередньо видавались кошти. Якщо кошти на передбачені цілі не витрачені, то вони повинні бути повернуті в касу підприємства в повному обсязі. Також законодавством не заборонено в таких випадках витрачати робітником свої кошти для придбання ТМЦ, які не передбачались для придбання за видані під звіт кошти, та звітувати про такі витраті шляхом надавання «Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт», де зазначити суму отриманих коштів на певні цілі, суму повернутих коштів в звязку з не виконанням цих цілей та суми витрачених власних коштів, повязаних з іншими цілями.

Підприємства, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, здійснюють облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Так, відповідно до п. 3.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Зазначене Положення містить визначення терміну «касовий ордер», а саме: це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Судом встановлено, що в обліку ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» на початок періоду, що досліджувався, рахується заборгованість підприємства перед підзвітною особою Ліпман М.Д. в сумі 3176 грн. Ця заборгованість закрита в лютому 2005р. та на початок березня 2005р. сальдо з урахуванням заборгованості, що виникла по витратам, проведеним в 2005 р., складає 36,24 грн. В подальшому в ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» видавались під звіт грошові кошти, які на наступний день повертались в касу підприємства повністю або частково в залежності від обєктивної необхідності витрачання чи невитрачання грошових коштів на передбачені цілі.

Згідно з Висновком судово-економічної експертизи № 9912 від 31.03.2009 р. перевищення строку використання грошових коштів, наданих під звіт на господарські потреби в період з 01.02.2005 р. по 28.09.2007 р. не встановлено.

За результатами проведення зазначеної судово-економічної експертизи, у звязку з відсутністю в наданих на дослідження документах наказу про відрядження підзвітної особи, не вдалося визначити чи було перевищення строку використання грошових коштів в сумі 1000,00 грн., виданих 01.11.2005 р. директору ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» Ліпман М. Д. на відрядження.

Відповідно до наданого до суду представником позивача в якості письмового доказу наказу від 01.11.2005 р. у відрядження направлявся директор ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» Ліпман М. Д. строком на два дні в межах території України. Матеріалами справи підтверджено, що грошові кошти в сумі 1000,00 грн., видані підзвітній особі 01.11.2005 р., повернені у повному обсязі до каси підприємства 03.11.2005р.

Згідно з пунктом 1.14 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. N 146), якщо працівник отримав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, то він повинен протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошті в тих грошових одиницях, в яких було видано аванс.

Строк повернення авансу, отриманого на відрядження в межах України, у разі прийняття рішення про відміну поїздки, нормами вказаної Інструкції не передбачений. Пунктом 2 „Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт”, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003р. № 440, передбачено , що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

З огляду на вказане, враховуючи повернення підзвітною особою 03.11.2005 р. грошових коштів, отриманих на відрядження 01.11.2005 р., відсутній факт порушення норм, що регулюють обіг готівки.

Судом встановлено, що відповідно наданим журналам-ордерам і відомостям по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в бухгалтерському обліку ТОВ «ТРОЯ-ТЕТА» видача коштів під звіт Ліпману М.Д. за наявності його заборгованості перед підприємством за раніше видані підзвітні суми проведена 13.10.2005 р. в сумі 6000 грн. на господарські потреби при наявності заборгованості за видані кошти на господарські потреби (К-т сальдо рахунку 372 в сумі 5700,23 грн.); 01.11.2005 р. в сумі 17420 грн. на господарські потреби при наявності заборгованості за видані кошти на відрядження (К-т сальдо рахунку 372 в сумі 898, 45 грн.); 02.11.2005 р. в сумі 17400 грн. на господарські потреби при наявності заборгованості за видані кошти на відрядження (К-т сальдо рахунку 372 в сумі 918, 45 грн.).

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, передбачено, що підзвітній особі можуть одночасно видаватись готівкові кошти, як на відрядження, так і під звіт, для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини).

Враховуючи викладене, видача позивачем готівкових коштів на господарські потреби 01.11.2005 р. у сумі 17420 грн. та 02.11.2005 р. - у сумі 17400 грн. при наявності заборгованості за видані кошти на відрядження, не суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на матеріали справи, факт порушення норм обігу готівки, а саме: видача готівкових коштів в сумі 16600,50 грн. під звіт без складання звіту про використання попередньо отриманих в той же день коштів в сумі 6000,00 грн., мав місце лише 13.10.2005 р. За вказане порушення згідно з нормами абзацу 5 ст.1. Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Відтак, сума штрафу складає 1500,00 грн. (6000,00 * 25 %=1500,00).

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, порушення норм обігу готівки, а саме: видача готівкових коштів в сумі 16600,50 грн. під звіт без складання звіту про використання попередньо отриманих в той же день коштів в сумі 6000,00 грн., вчинене позивачем 13.10.2005 р.

Вказане порушення було виявлено відповідачем згідно з актом перевірки № 1660/232/32562858 від 11.04.2008 р. Рішення про застосування штрафу за порушення, яке мало місце 13.10.2005 р., прийнято відповідачем 25.04.2008 р.

Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведена законність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1-6 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та задовольняє їх.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 69 - 71, 82, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯ-ТЕТА» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, за участю прокуратури Червонозаводського району м. Харкова про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводськомурайоні м. Харкова від 25 квітня 2008 р. № 0000722330/0 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯ-ТЕТА» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12778346,50 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 28.10.2009р.

Суддя П'янова Я.В.