Постанова № 6855146, 15.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

№ 2-а- 40801/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2009 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача ОСОБА_1,

відповідача Яковлевої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ФО-П ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова (надалі ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000051720/0 від 12.01.2009 року, № 0000051720/1 від 16.02.2009 року, № 0000051720/2 від 30.04.2009 року та № 0000051720/3 від 09.07.2009 року в частині донарахування позивачу податку з доходу фізичних осіб у сумі 42971,28 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на помилковість висновків акту планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 від 23.12.2008р. № 3449/17-214/НОМЕР_1 за період з 01.10.2005р. по 30.06.2008р., які слугували фактичними підставами для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в зазначеній частині.

Зокрема, позивач та його представник в судовому засіданні стверджують, що сума перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановленого ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєкта малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998р., в періоді знаходження позивача на спрощеній системі оподаткування, не може оподаткуватися податком на доходи на загальних підставах. З огляду на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова та її представник в своїх запереченнях на позов з позовними вимогами не погодились та зазначили, що оскаржувані податкові повідомленнярішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова № 0000051720/0 від 12.01.2009 року, № 0000051720/1 від 16.02.2009 року, № 0000051720/2 від 30.04.2009 року та № 0000051720/3 від 09.07.2009 року в частині донарахування позивачу податку з доходу фізичних осіб у сумі 42971,28 грн. були прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України на підставі висновків акту перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОСОБА_3 від 23.12.2008р. № 3449/17-214/НОМЕР_1, з урахуванням процедури апеляційного оскарження, та є такими, що відповідають положенням чинного законодавства. Представник відповідача пояснив суду, що загальний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) СПДФО ОСОБА_3 у II кварталі 2007р. склав 2497662,00 грн. Тобто, у II кварталі 2007р. СПДФО ОСОБА_3 перевищила законодавчо встановлений граничний обсяг виручки від реалізації товару (робіт, послуг) - 500 тис. грн., чим було порушено вимоги ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєкта малого підприємництва”. За таких підстав, на думку ДПІ, обсяг виручки позивача повинен враховуватися до складу сукупного оподаткованого доходу і підлягати оподаткуванню за правилами, встановленими розділом IV Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” з урахуванням положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Звертає увагу суду на те, що діюче законодавство не містить норм, які б звільняли від оподаткування та звітності субєктів малого підприємництва в частині перевищення встановленого максимального рівня доходів за рік. Підсумовуючи викладене, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, в період з 28.11.2008 року по 18.12.2008 року фахівцем ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.06.2008р., про що було складено акт від 21.05.2007 року №1160/23-304/32949897.

За результатами перевірки в частині оскаржуваних рішень відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 28.06.1999 року № 746/99 із змінами та доповненнями, ст. 13 ДКМУ „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992р., п.1.3, п.1.7 ст.1 та ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” перевищення обсягу виручки від реалізації 500 тис. грн. у 2 кв. 2007 року, що призвело до заниження ПДФО від підприємницької діяльності на загальну суму 44451,28 грн., у тому числі за 2007р. на 44451,28 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності ФО-П ОСОБА_3 вищезазначених порушень, згідно підпункту „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та пп.17.1.5 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення рішення № 0000051720/0 від 12.01.2009 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44451,28 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, фізична особа -підприємець ОСОБА_3 оскаржила його в адміністративному порядку до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації в Харківській області та Державної податковій адміністрації України. Скарги позивача податковими органами залишені без задоволення. Після відмови в задоволенні первісної та повторних скарг позивача, поданих в адміністративному порядку, відповідачем додатково прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000051720/1 від 16.02.2009 року, № 0000051720/2 від 30.04.2009 року, № 0000051720/3 від 09.07.2009 року на таку ж суму податкового зобовязання, що із дрібю 0.

Суд відмічає, що позивач оскаржує прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000051720/0 від 12.01.2009 року, № 0000051720/1 від 16.02.2009 року, № 0000051720/2 від 30.04.2009 року, № 0000051720/3 від 09.07.2009 року в частині донарахування ФОП ОСОБА_3 податку з доходу фізичних осіб у сумі 42971,28 грн. і не заперечує проти вказаних рішень в частині визначення податкового зобовязання з податку на доходи фізичної особи в сумі 1480,00 грн., яка виникла внаслідок заниження в липні 2007 року валового доходу від підприємницької діяльності на суму 9866,67 грн.

Судом при дослідженні наданих до справи письмових документів встановлено наступне.

З акту перевірки та наданої до матеріалів справи копії свідоцтва про сплату єдиного податку серії Б № НОМЕР_2 від 01.01.2005 року, термін дії якого було продовжено до 31.01.2007р., вбачається і не заперечується відповідачем по справі, що ОСОБА_3 в період з 01.10.2005 року по 30.06.2007 року була зареєстрована як платник єдиного податку, здійснювала підприємницьку діяльність на підставі Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”. Тобто, перебувала на спрощеній системі оподаткування. Працю найманих осіб не використовувала.

У ІІ кварталі 2007 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримала виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 2497662,00 грн. Ця обставина підтверджується доказами, наявними у справі, та не заперечується позивачем.

Разом зі звітом субєкта спрощеної системи оподаткування за ІІ квартал 2007 року, ОСОБА_3 здала свідоцтво про сплату єдиного податку.

Відповідно до декларацій про доходи позивача за 9 місяців 2007 року та за 2007 рік, вона не отримувала оподатковуваних доходів від підприємницької діяльності у І, ІІ кварталах 2007 року, оскільки знаходилася на спрощеній системі оподаткування.

Згідно висновків акту перевірки від 21.05.2007 року №1160/23-304/32949897, фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_3 у ІІ кварталі 2007 року отримано валовий дохід від підприємницької діяльності у сумі 16647718,33 грн., який обчислено шляхом зменшення загальної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 2497662,0 грн. на суму граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановленого ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєкта малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998р. (500 тис. грн.) та ПДВ в сумі 332943, 76 грн. Внаслідок врахування витрат, повязаних з отриманням доходу, в сумі 1378243,20 грн., перевіркою встановлено суму чистого доходу, отриманого позивачем у ІІ кварталі 2007 року, яка склала 286475,13 грн., і яка, згідно висновків акту, є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до норм Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92 з змінами та доповненнями.

Відповідач наполягає на тому, що у випадку перевищення платником податків встановленого ст.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” граничного розміру обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 тис. грн., обсяг виручки повинен враховуватися до складу сукупного оподаткованого доходу і підлягати оподаткуванню за правилами, встановленими розділом IV Декрету КМУ „Про прибутковий податок з громадян” з урахуванням Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Суд не може погодитись з вищенаведеним твердженням відповідача виходячи з наступного.

Згідно п. 9.12. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спеціальним законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих субєктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”.

Виходячи зі змісту положень ст.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” № 727 ( надалі Указ № 727), спрощена система оподаткування, обляку та звітності запроваджується для субєктів малого підприємництва, в тому числі до фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Відповідно до ст.5 Указу № 727 у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Ці вимоги позивач виконала.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 в 2 кв. 2007 року знаходилася на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку.

Суму грошових коштів у розмірі 2497662,00 грн., за рахунок якої позивач перевищив обсяг виручки від реалізації 500 тис. грн. за календарний рік, ФО-П ОСОБА_3 отримала на розрахунковий рахунок в II кварталі 2007 року. З III кварталу 2007 року перейшла на загальну систему оподаткування.

Відповідно до п.п. 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. № 889-IV з змінами та доповненнями, до складу загального місячного або річного доходу не включається дохід (прибуток), одержаний особою від здійснення нею підприємницької діяльності, у разі обрання такою особою спрощеної системи оподаткування.

У відповідності до висновків акту перевірки та оскаржуваних в частині рішень сума податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42971,28 грн. визначена податковим органом ФО-П ОСОБА_3 за період 2 кварталу 2007 року, тобто за час, коли позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування і був платником єдиного податку.

Приписами ст.6 Указу № 727 визначено, що субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.

Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.200 року № 507 „Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727”, на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян" (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).

Беручи до уваги те, що перевищення обсягу виручки від реалізації продукції було допущено позивачем у 2 кварталі 2007 року, суд вважає, що загальна система оподаткування для визначення його податкового зобовязання повинна застосуватися починаючи з 3 кварталу 2007 року, а податкове зобовязання позивача щодо сплати податку з доходів фізичних осіб мало бути розраховане на підставі річної декларації за 2007 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова були відсутні підстави для визначення ФО-П ОСОБА_3 суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб за 2 кв.2007 року у розмірі 42971,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомленьрішень від 12.01.2009р. № 0000051720/0, від 16.02.2009р. № 0000051720/1, від 30.04.2009р. № 0000051720/2, від 09.07.2009р. № 0000051720/3 в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 42971,28 грн. належним чином не довів.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в зазначеній частині підлягають скасуванню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ФО-П ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про часткове скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 12.01.2009р. № 0000051720/0, від 16.02.2009р. № 0000051720/1, від 30.04.2009р. № 0000051720/2, від 09.07.2009р. № 0000051720/3 в частині визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 42971,28 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ФО-П ОСОБА_3, ІК НОМЕР_1, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 20.10.2009 року.

Суддя Т.С. Перцова