Постанова № 68549243, 08.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року 11 год 45 хв.Справа № 808/53/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується позивач) до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.11.2015 № НОМЕР_1 про нарахування ОСОБА_1 грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4 096,95 грн. у тому числі за основним платежем 2 731,30 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 365,65 грн.

Позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області від 22.10.2015 №77/1702/НОМЕР_2, яким встановлено, що позивачем у декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага від анулювання кредитного боргу в розмірі 17 499,44 грн. Зазначає, що 20.02.2008 між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 11302102000, за яким АТ "УкрСиббанк" анулювало суму кредитної заборгованості у розмірі 17 499,44 грн., серед яких сума основного боргу 6229,86 грн. та сума нарахованих процентів - 11 269,58 грн. Вказує , що прощена банком сума основного боргу менша ніж 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), а отже, в силу положень п.п.164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України, не підлягає оподаткуванню. З огляду на це, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання зявилась представник відповідача ОСОБА_2 Матеріали справи містять письмові заперечення від 06.03.2017 вх. №6637, в яких, зокрема, зазначено про те, відповідно до відомостей з центральної бази даних фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України встановлено, що ПАТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 9807750) в 3 кварталі 2014 року нараховано (виплачено) ОСОБА_1 дохід у сумі 17 499,44 грн. за ознакою доходу «126». Згідно відповіді ПАТ «Укрсиббанк від 21.07.2015 №11-51/19757 підтверджено достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі ОСОБА_1 у 3 кварталі 2014 року, що відображені у податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за ознакою доходу «126». Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік від 24.04.2015 року № НОМЕР_3 00 ОСОБА_1 надана без урахування вказаної суми додаткового блага, що є порушенням вимог Податкового кодексу Україниіз змінами та доповненнями. У звязку із цим, відповідач вважає, що податкове-повідомлення рішення від 18.11.2015 № НОМЕР_1 винесене контролюючим органом відповідно та у межах чинного законодавства.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За приписами статті 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

20 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та (позичальник) та АТ «УкрСиббанк» (кредитор) був укладений кредитний договір №11302102000, на підставі якого останньому був наданий кредит у сумі 142 600 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, зі сплатою відсоткової ставки, визначеної договором, строком повернення до 19.02.2015.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 14.06.2013 по справі № 310/3914/13-ц ухвалене заочне рішення, згідно резолютивної частини якого постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 20.02.2008 у сумі 47 958,72 грн. та судові витрати у сумі 479,58 грн.

Так, згідно з листом АТ «УкрСиббанк» від 15.07.2014, надісланим на адресу позивача, останньому було анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 499,44 грн. Також у вказаному листі АТ «УкрСиббанк» повідомлено позивача про те, що вказана сума анульованого боргового зобовязання має бути відображена позивачем як додаткове благо у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів громадянином ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №77/1702/НОМЕР_2 (далі іменується Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 179.7 статті 179 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 2 731,30 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом 18.11.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0042781702, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 4096,95 грн., у тому числі: за основним платежем 2 731,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 365,65 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі іменується ПК України).

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки), документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК України).

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 ПК України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд зазначає, що дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки) є наразі обєктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу.

Встановлено, що перевірка позивача фактично проведена, її результати оформлені у вигляді Акту перевірки та, як наслідок, винесено податкове повідомлення-рішення.

Отже, оцінці підлягає правомірність нарахування суми грошового зобовязання.

Статтею 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

За змістом пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

В силу абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, що діяла на момент анулювання (прощення) боргу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, серед іншого, суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, що діяла на момент анулювання (прощення) боргу, та яка виключена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII, що набрав чинності 01.01.2015 року) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

В свою чергу, в силу підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.

Як встановлено судом з листа АТ «УкрСиббанк» 15.07.214 банком було анульовано (прощено) борг за кредитним договором № 11302102000 від 20.02.2008 на загальну суму 17 499,44 грн. З вказаної суми заборгованість за основним боргом (кредитом) склала 6 493,59 грн, заборгованість за відсотками 11 005,85 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються нормами Цивільного кодексу України. При цьому, проценти ж, в силу вищезазначених положень, є лише платою, яку отримує банк за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.п. 14.1.206 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що визначальною ознакою доходу платника податку, як обєкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Тобто, отриманий дохід повинен бути реальним і таким, що можливо використати при реалізації прав, свобод та обовязків.

Прощена позивачу сума процентів у розмірі 11 008,85 грн. не є його доходом, відповідно і додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти ним не отримуються. Прощена кредитором сума процентів не змінює свого призначення як способу забезпечення виконання зобовязання і не може вважатись додатковим благом для боржника, оскільки не впливає на його майновий стан.

Таким чином, дії позивача в частині невключення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік суми анульованої банком заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 11 005,85 згідно договору № 11302102000 від 20.02.2008 суд оцінює як такі, що відповідають положенням Податкового кодексу України, чинним на момент прощення (анулювання) суми заборгованості банком. Натомість, сума анульованої (прощеної) заборгованості за основним боргом у розмірі 6 493,59 грн., в силу вищезазначених положень законодавства, мала бути включена позивачем до декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік як додаткове благо.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0042781702 від 18.11.2015 підлягає скасуванню в частині суми визначених зобовязань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік у розмірі 1757,26 грн. за основним платежем, та 878,65 грн. за штрафними санкціями.

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.11.2015 №0042781702 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 1757,26 грн. - за основним платежем та на суму 878,63 грн. за штрафними санкціями.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 28 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39500075).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко