Ухвала суду № 68548178, 30.08.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/12373/17-ц

2-4965/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року м. Київ

30 серпня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інтернет-імен України», Нейм.ком ЛЛК, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ТОВ «Хостінг Україна», ТОВ «Інтернет Інвест», ТОВ «Центр інтернет-імен України», Нейм.ком ЛЛК, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК, згідно яких позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 передбачено, що при вирішення питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Так, позивач просить визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачами та спростувати її.

У мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначив спосіб, у якій поширено інформацію, яку він просить визнати недостовірною. Разом з тим, у поданій позовній заяві вказано лише про факти поширення інформації, проте не зазначено яким чином ця інформація вплинула на честь, гідність і ділову репутацію позивача, яким чином та які саме немайнові права порушені відповідачами.

Позовна заява повинна містити зазначення доказів по кожному випадку поширення недостовірної, негативної інформації та вплив її на честь та гідність позивача по кожному епізоду поширення конкретної недостовірної інформації. Фактично позовна заява ґрунтується на поясненнях позивача без зазначення доказів на підтвердження викладених обставин. Також, у позовній заяві не зазначено, яким чином вимоги позивача до різних відповідачів пов'язані між собою та з яких правових підстав їх розгляд має відбуватись в межах одного провадження.

Позивач у заяві зазначив відповідачем Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У позовній заяві не зазначено, які права позивача порушив цей відповідач, в чому полягають такі порушення, якими діями відповідача вони вчинені та коли саме.

Вимог до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації позивачем також не заявлено, відповідно і не викладено обставин, якими він обґрунтовує такі вимоги за їх наявності та не зазначено докази на підтвердження таких вимог.

Позовна заява також не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З акту Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2017 року № 53804 вбачається, що при розкритті рекомендованого листа № 0405335749154, який надійшов від ОСОБА_3, та в якому знаходилась позовна заява ОСОБА_1, не виявилося зазначених у додатку документів, а саме: доказів сплати судового збору, копій позовних заяв.

Вбачається, що позивачем заявлено двісті сорок вимог немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за двісті сорок вимог немайнового характеру в сумі 153600 гривень на рахунок № 31212206700010, Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києві.

Позовна заява також не відповідає вимозі ч. 1 ст. 120 ЦПК України, відповідно до якої позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позовна заява з додатками подана в одному екземплярі, що позбавляє суд можливості відправити їх сторонам у справі.

Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року отримана представником позивача 14 серпня 2017 року.

Станом на 30 серпня 2017 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 18 липня 2017 року про залишення заяви без руху позивачем не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостінг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інтернет-імен України», Нейм.ком ЛЛК, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: