Вирок № 68547348, 29.08.2017, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2688/15-к

1-кп/707/11/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарях Зарубі Н.М., Березюк Л.С.

з участю прокурорів Лукяненка Р.В., Міняйло С.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК УкраїниВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.06.2015 близько 16 год. 45 хв., в порушення підпункту а) пункту 31.4.1 та підпункту б) пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуючи технічно несправним транспортним засобом, експлуатація якого, згідно зазначених норм, заборонена, а саме: власним автомобілем Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, не перевіривши перед вирушенням у дорогу його технічний стан, у відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», маючи можливість виявити несправності ходової частини та гальмівної системи, як до початку так і безпосередньо під час руху, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити та рухаючись по автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань в Черкаському районі Черкаської області, зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Сміла, при цьому порушуючи вимоги пункту 12.1 та підпункту ґ) пункту 12,6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, збільшив швидкість руху автомобіля приблизно до 110-120 км/год., тобто під час вибору, в установлених межах, безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, після чого на 53 км. + 400 м., вищезазначеної автодороги, не впорався з керуванням, виїхав на праве узбіччя де допустив перекидання автомобіля, в наслідок чого пасажир автомобіля Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, яка знаходилась на 24 тижні вагітності, під час даної дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження: травму голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком лівої завушної ділянки, саднами обличчя; чисельні рани лівої гомілки; перелом тіла лівої ключиці зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 16.09.2015 № 1402, обумовили переривання вагітності (передчасне відшарування плаценти, що спричинило внутрішньоутробну смерть плоду) і за даною ознакою відносяться до категорії тяжких.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, та показав, що він 05.06.2015 року близько 17 год. 00 хв. їхав по дорозі з м. Черкаси до м. Сміла, перед виїздом перевіривши справність свого автомобіля. В його автомобілі було чотири пасажири, яких він взяв щоб підвезти це була потерпіла ОСОБА_5, її батько та ще двоє хлопців. Їхав він зі швидкістю близько 90 км/год., на дорозі була поперечна тріщина об яку вдарилось колесо, та через деякий час воно вистрелило, автомобіль різко повело вправо, та він зїхав в кювет, перевернувся і став на колеса. Коли автомобіль перевертався всі пасажири повипадали з машини. В той час коли машину повело вправо, він застосував екстрене гальмування та маневрував.

Незважаючи на невизнання своєї вини винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.06.2015 року в якому зафіксовано кінцеве положення транспортного засобу та слідова інформація на місці події.

- схемою пригоди та таблицею зображень до протоколу ОМП від 05.06.2015 р.

- висновком експерта № 01-03/449 від 10.06.2015 року згідно якого була проведена судово-медична експертиза трупа мертвонародженої дитини чоловічої статі, причиною смерті є внутрішньоутробна гіпоксія плода, яка виникла внаслідок передчасного відшарування плаценти. Не виключається можливість винекнення передчасного відшарування плаценти (що в подальшому спричинило внутрішньоутробну смерть плоду) внаслідок отриманих тілесних ушкоджень вагітною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в час та за обставин ДТП.

- матеріалами судово-медичної експертизи № 1402 від 21.07.2015 року відповідно висновків якої у ОСОБА_5 мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком лівої завушної ділянки, саднами обличчя, численні рани лівої гомілки, перелом тіла лівої ключиці зі зміщенням, Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи. Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження обумовили переривання вагітності в терміні 24 тижні і за даною ознакою вищевказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких.

- матеріалами експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/233 від 21.07.2015 року згідно висновків якої до моменту ДТП рульове керування автомобіля ймовірніше за все знаходилась в працездатному стані, ходова частина знаходилась в не працездатному стані, робоча гальмівна система знаходилась в непрацездатному стані. Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України експлуатація даного на огляд транспортного засобу заборонена.

- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що 05.06.2015 року він був на автостанції в м. Черкаси, та ОСОБА_1 взяв його пасажиром до м. Городище. Він сидів на задньому сидінні біля дверей, потерпіла ОСОБА_5 сиділа спереді. Автомобіль рухався зі швидкістю 100-110 км/год., був гучний стукіт в підвісці автомобіля, батько потерпілої говорив водію, щоб той швидко не їхав. Під час руху, автомобіль почало заносити, після чого відбулось перевертання автомобіля.

- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що в червні 2015 року їхав до батьків, та був пасажиром у обвинуваченого. Автомобіль рухався зі швидкістю більше 100 км/год., був стукіт в автомобілі, наче відірваний амортизатор. Була розмова між потерпілою та її батьком, що швидкість руху автомобіля більше 100 км/год. Під час руху автомобіль почало заносити, та відбулось перевертання автомобіля.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який показав, що в червні 2015 року був пасажиром в автомобілі обвинуваченого. Під час поїздки чув стуків ззаду машини, був хлопок наче стрельнуло колесо. Автомобіль рухався зі швидкістю 110 км/год. Біля с. Білозіря, машину почало крутити, водій не впорався з керуванням та відбулось перевертання автомобіля.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який показав що в 2015 році продав резину обвинуваченому, а саме встановив на його автомобіль покришки які взяв б/у в м. Києві у знайомих. Це були літні шини, на яких він нарізав протектор, бо займається нарізкою резини. Ніяких дозвільних документів щодо проведення даного виду робіт він немає.

На підставі викладеного суд приходить до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Показання обвинуваченого з приводу того, що дана ДТП відбулась з причин незадовільного дорожнього покриття, а його автомобіль був у відмінному технічному стані, завжди перед виїздом, в тому числі і перед ДТП, він перевіряє його технічний стан, зокрема стан та тиск в шинах, суд розцінює як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності, вони спростовуються встановленими в судовому засіданні обставинами, зокрема

показами свідка ОСОБА_10, який є працівником СТО «Лада» де ОСОБА_1 нібито постійно та безпосередньо перед подією перевіряв стан покришок та автомобіля, але свідок останнього не памятає, та що взагалі один раз бачив автомобіль обвинуваченого, коли той хотів відремонтувати стартер.

Показаннями Свідка ОСОБА_9 які викладені вище, зокрема в тій частині, що на автомобілі обвинуваченого він установив шини які ним були відновлені шляхом зняття верхнього шару резини та прорізів канавок

Матеріалами експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/233 від 21.07.2015 року згідно висновків якої до моменту ДТП ходова частина знаходилась в непрацездатному стані, робоча гальмівна система знаходилась в непрацездатному стані. Згідно цього ж висновку покришка заднього лівого колеса, мала пошкодження внаслідок штучного зняття значного поверхневого шару шин бігової доріжки (при відновленні глибини протектора).

Під час дослідження вищевказаних письмових доказів в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та висновку експертизи технічного стану транспортного засобу виявлені невідповідності, які виразились у тому, що слідчим в ході огляду зазначено ширину задніх покришок 165 дюймів, а експертом в дослідженні вказано ширину 175 дюймів. Допитаний в судовому засіданні слідчий Мартьянова В.І. показав що він працює слідчим та проводив огляд місця події під час кримінального провадження. При огляді місця події задні колеса були під ґрунтом їх не було видно. Правильний розмір коліс вказаний в експертизі, в протоколі огляду місця події помилково вказано, що всі шини однакові, хоча в дійсності задні шини були більшого розміру. Хотів під час слідства винести постанову про уточнення, але не встиг. ОСОБА_11 показав, що працює судовим експертом НДЕКЦ. Він виїздив як спеціаліст на місце ДТП, та пізніше робив експертизу технічного стану автомобіля Renault Kangoo. При проведенні ОМП на автомобілі були саме ті шини, які він пізніше досліджував при проведенні експертизи, оскільки точно памятав характер їх пошкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його характеризуючи дані, а саме те що він позитивно характеризується за місцем проживання, враховуючи його похилий вік, відсутність обставин що помякшує та обтяжує покарання, приймаючи до уваги що обвинувачений вину свою не визнав, що свідчить про небажання нести відповідальність за вчинене, збитки не відшкодував, не вчиняв будь яких дій для їх відшкодування та приходить до висновку що виправлення підсудного можливе тільки при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням прав керувати транспортними засобами. Жодних підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завдану внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень, які обумовили переривання вагітності, через трагічну смерть дитини вона зазнала особливих моральних та психологічних страждань, сильного душевного болю. Через смерть своєї дитини вона втратила сон та спокій у житті. З врахуванням глибини фізичних і душевних страждань потерпілої, враховуючи незворотність втрати, ступень вини відповідача, виходячи із засад розумності та справедливості, ОСОБА_5 просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь 99270, 73 грн. Також, оскільки вона є особою яка юридично не обізнана, вона зазнала витрат на правову допомогу, що підтверджується квитанціями про оплату юридичної допомоги та тому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 7100,00 грн.

Прокурором Черкаської місцевої прокуратури в інтересах лікарні було заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, яка була витрачена Третьою Черкаською міською лікарнею швидкої допомоги на лікування потерпілої ОСОБА_5, яке продовжувалось протягом 13 ліжко-днів, та затрачено 2683,33 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник потерпілої ОСОБА_3 цивільні позови підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовних заявах.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Статтею 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

На підставі викладеного, враховуючи те що ОСОБА_5 внаслідок втрати своєї дитини пережила фізичне та нервове потрясіння, зазнала особливих моральних та психологічних страждань, сильного душевного болю, що призвело до зміни укладу життя, та виходячи з принципів розумності і справедливості, враховуючи всі обставини справи, майновий стан сторін, суд вважає необхідним задовольнити позов в повному обсязі. Також підлягають стягненню витрати на правову допомогу, яку вона понесла на юридичну допомогу та підтвердженні квитанціями про оплату юридичної допомоги на загальну суму 7100,00 грн.

Цивільний позов прокурора Черкаської місцевої прокуратури щодо стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди підлягає до повного задоволення, так як в результаті вчинення злочину лікарнею були затрачені кошти на лікування потерпілою на протязі 13 ліжко-днів в сумі 2683.33 гривень, та підтверджуються довідкою з лікарні.

Оскільки обвинуваченого визнано винним, засуджено до реального відбування покарання суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та строк відбування покарання рахувати після вступу вироку в законну силу з моменту взяття під варту.

На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту, за місцем його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати після вступу вироку в законну силу з моменту взяття під варту.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 99270, 73 грн. (девяносто девять тисяч двісті сімдесят гривень 73 коп.), та витрати на правову допомогу в розмірі 7100,00 грн. (сім тисяч сто гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 2683,33 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні 33 копійки), які затрачено на лікування потерпілої ОСОБА_5 на користь Черкаської міської ради, яка є розпорядником коштів КЗ «Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги», на р/р 35420005002256 ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018 текст: відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1843 грн. 20 коп.

Речовий доказ по справі автомобіль Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_1.

Копію вироку після проголошення вручити учасникам процесу.

Копії вироку направити начальнику Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, для виконання вироку в частині запобіжного заходу.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: ОСОБА_12