Ухвала суду № 68545189, 30.08.2017, Миронівський районний суд Київської області

30.08.2017 Єдиний унікальний № 371/1113/17

Провадження № 1-кс/371/408/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

30 серпня 2017 року м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю:

слідчого Кравця С.М.,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017110220000421, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 289 ч. 1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання про арешт майна подано слідчому судді 28 серпня 2017 року.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подано клопотання.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що 26 серпня 2017 року ОСОБА_1 незаконно заволодів належним ОСОБА_2 транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», моделі Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував на території домоволодіння під номером 18 по вулиці Лугова села Шандра Миронівського району Київської області. Рухаючись по автодорозі, яка веде із села Шандра до села Тулинці Миронівського району Київської області, ОСОБА_1 не впорався з керуванням і допустив зїзд вказаним автомобілем в кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

В ході огляду місця події виявлено сліди папілярних візерунків, які вилучено за допомогою дактилоскопічних стрічок та поміщені у спеціальні пакети № 04819942 і № 03348778, простирадло, яке поміщено до спеціального пакету № 03348778, чохол водійського сидіння, поміщений до спеціального пакету № 03348779, автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO», моделі Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вилучене майно оглянуто слідчим та долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази. За позицією слідчого вилучені матеріальні обєкти мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки є предметами, що зберегли на собі сліди злочину, автомобіль є предметом, що був обєктом кримінально протиправних дій.

За положеннями ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та долучені до матеріалів клопотання документи, виклав обставини кримінального правопорушення, вказав на майно, яке підлягає арешту, та спосіб його отримання.

Власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, про розгляд клопотання повідомлений телефонограмою, в судове засідання не зявився. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Оцінка наданих матеріалів та доводи слідчого вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхомабо отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

26 серпня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110220000421 внесені відомості про кримінальне провадження за ст. 289 ч. 1 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань була заява ОСОБА_2 про факт заволодіння належним йому транспортним засобом.

За встановленими досудовим розслідуванням обставинами 26 серпня 2017 року у період часу з 11 год. 30 хв. до 12 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння на території домогосподарства по вулиці Лугова, 18 села Шандра Миронівського району Київської області, помітив автомобіль марки «3A3-DAEWOO», реєстраційний номер АІ 0159 EC, належний ОСОБА_2 З метою послухати музику в салоні автомобіля він через незамкнені передні пасажирські дверцята сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля та включив автомагнітолу. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою його тимчасового використання для поїздки в магазин.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, за допомогою ключів від замка запалення, які знаходилися у замку запалення, ОСОБА_1 здійснив запуск двигуна автомобіля, виїхав ним з території двору зазначеного домогосподарства та поїхав в напрямку села Тулинці Миронівського району Київської області. Рухаючись по автодорозі, яка веде із села Шандра до села Тулинці Миронівського району Київської області, ОСОБА_1 не впорався з керуванням і допустив зїзд вказаним автомобілем в кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

27 серпня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, за дії, які були ним вчинені 26 серпня 2017 року та полягали у незаконному заволодінні транспортним засобом.

Такі фактичні дані в ході досудового розслідування зазначені потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 і підтверджені протоколами допиту потерпілого від 26 серпня 2017 року та підозрюваного від 27 серпня 2017 року.

26 серпня 2017 року слідчим проведено невідкладний огляд транспортного засобу, в ході огляду виявлені сліди папілярних візерунків, які вилучено за допомогою дактилоскопічної липкої стрічки, простирадло, чохол водійського сидіння, які упаковано у спеціальні пакети, та автомобіль.

Результати огляду місця події згідно з правилами ч. 1 ст. 104 КПК України зафіксовані у протоколі огляду місця події від 26 серпня 2017 року

Відповідно до положень ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути, в тому числі, майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом.

Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Матеріальні обєкти, які вилучено в ході огляду місця події у виді простирадла, чохла водійського сидіння та транспортного засобу у виді автомобіля, мають статус тимчасово вилученого майна, є такими, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони є предметами, що зберегли на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, автомобіль є предметом, що був обєктом кримінально протиправних дій.

В розумінні ст. 98 КПК України вказані речі можуть бути розцінені як речові докази вчинення злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України.

Вказане викрадене майно ймовірно належить ОСОБА_2, який має статус потерпілого у кримінальному провадженні.

Відповідно до правил ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, зникнення чи відчуження, оскільки існує відповідний ризик.

Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження приховування чи відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування. Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не має.

Обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання в частині арешту вилученого майна, належного потерпілому.

Клопотання в частині арешту слідів злочину у виді «слідів папілярних візерунків» не являється обґрунтованим. Сліди не є речами, оскільки не мають юридичних ознак речі. Вони не можуть вважатися тимчасово виплученим майном та піддаватися арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017110220000421, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 289 ч. 1 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на виявлені та вилучені 27 серпня 2017 року в ході огляду місця події матеріальні обєкти: автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO», моделі Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1, простирадло, яке поміщено до спеціального пакету № 03348778, чохол водійського сидіння, поміщений до спеціального пакету № 03348779, які ймовірно належать ОСОБА_2.

Відмовити у вимозі слідчого про арешт слідів злочину у виді «слідів папілярних візерунків».

Згідно положень статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їхзахисник,законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під чассудового провадженняза клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_5

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Л.О. Капшук