Постанова № 68541241, 29.08.2017, Приморський районний суд м. Одеси

29.08.2017

Справа № 522/12147/17

1-"кс"/522/16355/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., при секретарі Гулям У.Х., за участю слідчого Березовського Ю.О., розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2, погодженого з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080130002930 від 04.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідчого вбачається, що слідчим відділом військової прокуратури Південного регіону України проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12015080130002930 від 04.07.2015 року за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 04 липня 2015 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись на Приморській площі, неподалік від будинку № 5, по вулиці Мазіна, у місті Бердянськ, Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в результаті виниклої сварки через конфлікт пов'язаний з проходженням військової служби на ґрунті особистої ненависті між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 - з іншої сторони, у останніх раптово виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_6, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З метою реалізації вказаного злочинного наміру та розуміючи настання смерті особи внаслідок вчинених дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи умисно, одночасно, усвідомлюючи наявність зговору між ними, із застосуванням фізичної сили, нанесли ОСОБА_6 кулаками обох рук не менше 10 ударів в область тулубу, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю.

Поваливши ОСОБА_6 на землю, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 реалізовуючи свій єдиний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, продовжили із застосуванням фізичної сили, одночасно та одномоментно наносити останньому удари у життєво важливі органи, розуміючи наслідки спричинення ударів.

При цьому, ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, із застосуванням фізичної сили, наніс ОСОБА_6 не менше восьми ударів взутою ступнею в область голови та шиї.

У цей же час, під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, діючи одночасно та одномоментно, за єдиним умислом із ОСОБА_5, ОСОБА_4, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, розуміючи наслідки спричинення ударів ним та ОСОБА_5 у життєво важливі органи, наніс ОСОБА_6 кулаками обох рук не менше трьох ударів в область шиї та тулубу останнього, а також не менше трьох ударів взутою ступнею правої ноги в область голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми голови, що супроводжувалася множинними саднами на шкірі голови та на обличчі, синцями навколо обох очей, крововиливами у мякі тканини волосяної частини голови у тімяних зонах, крововиливом під тверду оболонку мозку в області продовгуватого мозку з проривом у шлуночкову систему головного мозку, масивним дифузним крововиливом під мякі оболонки головного мозку, що призвело до набряку та набухання головного мозку при явищах дислокаційного синдрому, які перебувають у прямому причинному звязку із настанням смерті потерпілого та у сукупності кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознаками небезпеки життю у момент заподіяння, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 223 від 28 липня 2015 року, настала смерть ОСОБА_6 на місці скоєння злочину, тим самим ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 умисно вбив останнього.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч.2 ст. 115 КК України.

08.02.2016 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було направлено поштою за місцем їх реєстрації.

10.02.2016 у звязку із переховуванням підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та того ж дня останніх оголошено в розшук.

18.05.2017 місцезнаходження ОСОБА_5 встановлено та його затримано в порядку ст. 208 КПК України. Того ж дня ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України.

04.07.2015 в ході огляду трупа ОСОБА_6 було вилучено речі в яких перебував останній на момент смерті, а також змиви із долонь на марлю та нігтьові пластини рук.

Відповідно до висновку експерта № 307 від 03.08.2015 на наданих на дослідження мікрообєктах з лівої та правої долонь трупа ОСОБА_6 виявлені одиничні текстильні волокна-нашарування придатні для ідентифікаційних досліджень.

Відповідно до висновку експерта № 308/311 від 03.02.2016 на наданих на дослідження нігтьових пластинах з правої руки трупа ОСОБА_6 виявлені пять текстильних волокон придатних для ідентифікаційних досліджень.

Відповідно до висновку експерта № 309/310 від 15.01.2016 на наданих на дослідження футболці, брюках джинсових та замшевих мокасинах трупа ОСОБА_6 виявлені текстильні волокна, які придатні для ідентифікаційних досліджень.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 надала показання, про те, що близько 4 год. 04.07..2017 знаходячись на площі «Приморська» у м. Бердянськ Запорізької області вона бачила, як двоє невідомих їй чоловіків наносили удари третьому чоловікові, який лежав на землі.

Чоловік № 1 віком 20-25 років, зріст 185-190 см., кремезної товстуватої статури, волосся чорне, коротке. Вдягнутий був у футболку темного кольору, без малюнків і написів, джинсові темно-сині штани, при собі мав сумку на блискавках, призначену для носіння на талій, однак одягнуту через плече.

Чоловік № 2 віком 20-25 років, зріст 170-175 см., худорлявої статури, волосся русе, коротке, на підборідді борода довжиною 3-4 см. Вдягнутий був у футболку темно-зеленуватого кольору, з ґудзиками на передній частині з комірцем, штани болотного кольору із карманами на рівні колінних суглобів збоку.

Під час предявлення осіб для впізнання ОСОБА_7 упізнала ОСОБА_5, як особу № 1, яка 04.07.2015 застосовувала фізичне насильство до ОСОБА_6 в результаті чого останній загинув.

За таких обставин, є обєктивні підстави вважати, що за місцем реєстрації ОСОБА_5 можуть бути виявлені та вилучені футболка темного кольору, без малюнків і написів, джинсові темно-сині штани, сумка на блискавках, призначена для носіння на талій, а також знаряддя кримінального правопорушення та майно, яке було здобуте у результаті його вчинення.

Згідно паспортних даних, підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.07.2017, 23.08.2107 проведено обшук за місцем реєстрації ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено наступне майно: джинси темно-сині, сумка на блискавках, призначена для носіння на талії.

Враховуючи викладене, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 23.08.2017 р. в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думку слідчого, вивчивши надані до клопотання матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на майно, вилучене 23.08.2017 р. в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: джинси темно-сині, сумка на блискавках, призначена для носіння на талії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2 задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 23.08.2017 р. в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: джинси темно-сині, сумка на блискавках, призначена для носіння на талії.

Виконання ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2

Копію ухвали про арешт майна направити слідчому та прокурору.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Д.В. Осіік