Постанова № 6854059, 30.07.2009, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2009 р.                                                             Справа № 2а-1001/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю: секретаря – Нероди Г.М.

представників позивача – адвоката Дроздова В.К.

                                         Білецького П.С.

представника відповідача - Іващенко О.М.

                                         Фортонюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український північно-східнийінститут прикладної та клінічної медицини» до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Український північно-східнийінститут прикладної та клінічної медицини» (далі по тексту – Позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту – Відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення № 0001101503/0/9644 від 17.02.2009 р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач провів реєстрацію його платником податку на додану вартість з порушенням порядку передбаченого Законом України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон України «Про ПДВ») та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі по тексту Указ Президента). Дане порушення полягало в реєстрації позивача платником податку на додану вартість з 03 січня 2008 року, а не с 01 січня 2008 року, як це передбачено зазначеними нормативними актами.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові. В процесі судового розгляду справи уточнив свої вимоги та додатково просив визнати нечинним Рішення Державної податкової інспекції в місті Суми про встановлення для ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини» квартального періоду подання звітності з податку на додану вартість на 2009, як прийнятого з порушенням норм діючого законодавства України.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився з підстав викладених в запереченні.

Заслухавши повноважного представника позивача, представника відповідача, показання свідка, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14 грудня 2007 року позивач подав до ДПІ в м. Суми заяви про перехід на спрощену систему оподаткування та звітності за ставкою 6 відсотків зі сплатою податку на додану вартість та реєстраційну заяву платника податку на додану вартість на 2008 рік.

23 грудня 2007 року було прийняте рішення та видане свідоцтво № 1819010884 про право сплати Товариством єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2008 році (а.с. 10).

Заява про видачу свідоцтва платника ПДВ була зареєстрована інспектором лише 24.12.2007р. (а.с. 8) (після видачі свідоцтва про сплату єдиного податку за ставкою 6 відсотків). Реєстрація Товариства платником ПДВ відбулась 3 січня 2008 року, про що було видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 11).

Крім того, згідно листа від 13.01.2009 року № 1452\10\15-36, позивача було повідомлено про встановлення йому квартального періоду подання звітності з ПДВ.

Дані обставини підтверджуються наступними доказами: копіями реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 14.12.2007 року (а.с. 8-9), свідоцтва № 1819010884 від 23 грудня 2007 року про право сплати Товариством єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2008 році (а.с. 10), листа ДПІ в м. Суми від 13.01.2009 року № 1452\10\15-36, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.01.2008 року (а.с. 11), показаннями свідка.

У 2009 році Товариство продовжило свою діяльність зі сплатою єдиного податку за ставкою 6 відсотків та сплатою ПДВ.

12.02.2009 року Товариство подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкових кредитів в розрізі контрагентів, довідку щодо залишку суми від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, розрахунок суми бюджетного відшкодування ( а.с. 13-21).

16.02.2009 року відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої був складений Акт № 1094/15-314/31066166 (а.с. 22).

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що Товариство не відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки було зареєстроване як платник ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками яго подається заява на бюджетне відшкодування. За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.02.2009р. № 0001101503/0/9644 (а.с.26), яким було встановлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 83 000,00 грн.

Суд вважає, що дане податкове повідомлення рішення прийняте безпідставно з огляду на наступне.

Згідно ст. 3 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»;

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема свідоцтва № 1819010884 від 23 грудня 2007 року про право сплати Товариством єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2008 році (а.с. 10), позивач обрав ставку єдиного податку на рівні 6 % та відповідно, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ.

Позивачем 14.12.2007 року до ДПІ м. Суми було подано заяву для реєстрації платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2008 році та реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.

Як вбачається з пояснень свідка – головного бухгалтера ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини» Глазько Н.Л., яка була допитана в судовому засіданні 30.07.2009 року, нею була одночасно подана заява про реєстрацію платником єдиного податку та платником ПДВ. Заяви подавались податковому інспектору Фортонюк Т.В. Даний факт податковим інспектором Фортонюк Т.В., яка була присутня в судовому засіданні, не заперечувався. При цьому, заява про реєстрацію платника ПДВ була зареєстрована лише 24.12.2007, тобто після реєстрації позивача платником єдиного податку. Дані обставини підтверджуються копією реєстраційної заяви платника ПДВ (а.с. 42-43) та копією сторінки книги обліку вхідної кореспонденції ДПІ в м. Суми (а.с. 44). В той же час, відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України «Про ПДВ», заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу, яким є податковий інспектор. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви. Таким чином існують достатні підстави вважати, що заява про реєстрацію платником ПДВ була подана 14.12.2007 року, оскільки була вручена головним бухгалтером підприємства податковому інспектору ДПІ в м. Суми.

Варто зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про ПДВ» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Відповідно до п. 12.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року N 79, не зареєстрована платником податку на додану вартість юридична особа, яка згідно з Указом переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та обрала ставку єдиного податку 6 відсотків, відповідно до статей 3 та 6 Указу підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків. Реєстраційна заява платника податку на додану вартість має бути подана (надіслана) податковому органу не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід.

          Як вбачається з викладеного вище, позивачем були дотримані вимоги Закону України «Про ПДВ», а також Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Заява про реєстрацію платником ПДВ подана своєчасно. В той же час, співробітники ДПІ в м. Суми допустили порушення, зазначених вище нормативних актів, зареєструвавши заяву про реєстрацію платником ПДВ лише 24.12.2007 року та видавши свідоцтво платника ПДВ лише 03.01.2008 року з порушенням термінів видачі такого свідоцтва.

          Окремо варто зауважити, що факт реєстрації позивача платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків з 01.01.2008 року, а платником ПДВ лише 03.01.2008 року є грубим порушенням Закону України «Про ПДВ» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» з боку ДПІ в м. Суми, оскільки реєстрація суб’єкта підприємництва платником ПДВ є обов’язковою умовою його перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 6 %.

          Щодо встановлення позивачу квартального періоду подання податкової звітності з ПДВ слід зазначити наступне.

          Листом від 13.01.2009 року, № 1452\10\15-306 (а.с. 41) Державна податкова інспекція в м. Суми повідомила позивача, що Указом Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» усім платникам єдиного податку, у тому числі й тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість, встановлено квартальний податковий період подання звітності, у тому числі і з податку на додану вартість. При цьому Указом не передбачено такого податкового періоду як місяць.

Враховуючи норми Указу та зазначені вище зміни, внесені до Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. зі змінами та доповненнями, платник податку на додану вартість, який є суб'єктом спрощеної системи оподаткування та платником єдиного податку, повинен подавати податкові декларації з податку на додану вартість не щомісячно, а щоквартально, у тому числі і у випадку, коли обсяг оподатковуваних операцій з поставки ним товарів (послуг) протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду перевищував 300 тис. гри. (без податку на додану вартість), і у випадку, коли він є зареєстрованим платником податку па додану вартість менше дванадцяти календарних місяців.

Заяву про застосування податкового періоду, що дорівнює календарному кварталу. платник єдиного податку надавати не повинен.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Українським північно-східним інститутом прикладної та клінічної медицини» обрано спрощену систему оподаткування зі ставкою єдиного податку 6 %, підприємству встановлено квартальний податковий період подання звітності з податку на додану вартість на 2009 рік.

В той же час, відповідно до п. 7.8.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання. Пунктом 7.8.2. статті 7 цього ж закону визначено, що Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про неправомірність позиції ДПІ в місті Суми, щодо встановлення позивачеві квартального податкового періоду, оскільки Законом України «Про ПДВ», який є спеціальним законом з питань податку на додану вартість та порівняно з Указом Президента має вищу юридичну силу, передбачений саме місячний податковий період подання звітності. З аналізу норм зазначеного закону випливає, що перехід на квартальний період може мати місце лише при дотриманні певних умов та при наявності заяви суб’єкта господарювання. В даному ж випадку податковий орган сам встановлює квартальний період подання звітності з ПДВ без відповідної заяви позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а рішення відповідача не відповідають вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український північно-східнийінститут прикладної та клінічної медицини» до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції в м. Суми в частині реєстрації 03 січня 2008 року ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини» платником податку на додану вартість та в частині видачі Свідоцтва платника ПДВ № 100086803 03 січня 2008 року протиправними.

Зобов'язати відповідача зареєструвати ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини» платником податку на додану вартість з 01 січня 2008 року.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001101503/0/9644 від 17.02.2009 р. визнати протиправним та скасувати.

Рішення Державної податкової інспекції в місті Суми про встановлення для ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини» квартального податкового періоду подання звітності з податку на додану вартість на 2009 рік визнати протиправним та скасувати.

За рахунок Державного бюджету України повернути ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини» сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3грн. 40коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденній строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Соколов