Постанова № 68535251, 29.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грідяєва М.В.

Суддя-доповідач - Ханова Раїса Федорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року справа №239/702/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду

України Донецької області

на постанову Новогродівського міського суду Донецької області

від 20 липня 2017 року

по адміністративній

справі № 239/702/16-а

за позовом ОСОБА_3

до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду

України Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати

та виплатити пенсію по інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) у грудні 2016 року звернувся до Новогродівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення у 2007 році пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі - 50 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону; зобов'язати відповідача сплатити всі невиплачені суми пенсії по інвалідності, починаючи з 23.06.2016 року (а.с.2-4).

Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року позов задоволений, визнані неправомірними дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. ст. 27, 28 зазначеного Закону, з урахуванням фактично виплачених сум, з 23 червня 2016 року (а.с.42-46).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову (а.с.49-51).

Заявник апеляційної скарги, посилаючись на положення статей 9, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), а також на положення статей 2, 23, 25, 29, п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), стверджує що пенсію позивачу призначено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що призначення і виплата пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду і не може бути зобов'язанням за рішенням суду.

Апеляційна скарга також обґрунтована тим, що судом першої інстанції проігноровано приписи статті 99 КАС України, адміністративний позов подано позивачем поза межами встановленого законом строку звернення до суду, процесуальний строк судом не поновлений, а тому позов має бути залишений без розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, позивач просив справу розглянути без його участі та без участі його представника.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує з 2007 року пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва або професійного захворювання інвалідам ІІІ групи, яка призначена на підставі акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 16 від 29.06.2006 року та довідки МСЕК від 01.06.2007 року, згідно якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом строком 01.06.2008 року, довідкою МСЕК від 15.07.2015 року ІІІ група інвалідності підтверджена безстроково, і визначено 50 % втрати працездатності.

Відповідачем позивачу призначена пенсія, як інваліду ІІІ групи з трудового каліцтва за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Закон №1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до норм ст. 23 Закону №1788-XII, пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:

а) трудового каліцтва або професійного захворювання;

б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Розміри пенсії по інвалідності визначені статтею 29 Закону №1788-XII, зокрема, інвалідам IIІ групи - 40 процентів.

Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом V Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії по інвалідності (ст. 30), розмір такої пенсії (ст. 33), період, на який вона призначається (ст. 34), строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності (ст. 35).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 цього Закону, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ст. 33 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам І групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Частиною 16 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Аналіз наведених норм законодавства про пенсійне забезпечення свідчить про те, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається на підставі Закону № 1788-XII в розмірі, визначеному статтею 29 цього Закону, що і було здійснено відповідачем у 2007 році.

Доводи позивача, які погодив суд першої інстанції, щодо наявності у нього права на пенсію по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону № 1058-IV в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону є неприйнятними, оскільки цим Законом визначені умови та розмір пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Колегія суддів вважає помилковими та необґрунтованими доводи позивача та висновки суду першої інстанції стосовно застосування до спірних правовідносин положень п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV (в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014 року), з огляду на те, що позивачу призначена пенсія у 2007 році на підставі норм законодавства про пенсійне забезпечення, які діяли на той час.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія судді звертає увагу на наступне.

Позивачем обраний невірний засіб відновлення порушеного права, а саме, вимоги сформульовані як «визнання неправомірними дії відповідача щодо призначення пенсії.…, зобов'язання зробити перерахунок пенсії…..», проте самі по собі дії відповідача щодо призначення пенсії не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, в цьому випадку має бути оскаржене рішення управління щодо призначення пенсії (розпорядження). В межах розгляду даної справи предмет оскарження - рішення управління відсутній. Крім того, позивач не звертався до відповідача за перерахунком пенсії, будь-якого рішення управління про відмову в перерахунку матеріали справи також не містять. Вимоги зобов'язального характеру є безпідставними без скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке не оскаржене та є чинним.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови та ухвалення нового рішення порушення норм матеріального та процесуального права, що має місце у даному випадку.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 24, ст. 41, ст. 167, ст. 184, ч.1 ст. 195, ст. 197, п. 3 ч.1 ст. 198, п.3 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року по справі № 239/702/16-а задовольнити.

Постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року по справі № 239/702/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача щодо призначення у 2007 році пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі - 50 % пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону; зобов'язання відповідача сплатити всі невиплачені суми пенсії по інвалідності, починаючи з 23.06.2016 року.

Постанова ухвалена та підписана 29 серпня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар