Постанова № 68534698, 29.08.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2547/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської обєднаної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до Чорноморської обєднаної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (далі ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 30.06.2016 року за №10150047-0000 на суму 716,14грн; №10150048-0000 на суму 716,14грн; №10150049-0000 на суму 716,14грн; №10150050-0000 на суму 810,63 грн, №10150051-0000 на суму 716,14грн, №10150052-0000 на суму 705,19грн, №10150053-0000 на суму 806,52грн, №10150054-0000 на суму 791,46грн, №10150055-0000 на суму 716,14грн, №10150055-0000 на суму 720,25грн, №10150057-0000 на суму 705,19грн, №10150058-0000 на суму 705,19грн, №10150059-0000 на суму 2718,06грн, №10150060-0000 на суму 705,19грн, №10150061-0000 на суму 706,56грн, №10150062-0000 на суму 716,14грн, №10150063-0000 на суму 1155,69грн, №10150064-0000 на суму 705,19грн, №10150065-0000 на суму 716,14грн, №10150066-0000 на суму 705,19грн, №10150067-0000 на суму 705,19грн, №10150068-0000 на суму 703,82грн, №10150069-0000 на суму 2718,06грн, №10150070-0000 на суму 716,14грн, №10150071-0000 на суму 716,14грн.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки контролюючий орган неправильно визначив суми зобов'язань за платежем земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2016 рік, вказав що віна є власницією земельних ділянок, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), масив 36, загальною площею 16441 кв м.

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Згідно повідомлення ОСОБА_2 сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області вих. №196 від 22.03.2017 року, ОСОБА_2 сільською радою не проводилась та не затверджувалась нормативна грошова оцінка земель, розташованих за межами населених пунктів сіл Дальник, Грибівка, Санжійка, ОСОБА_2 сільської ради, Овідіопольського району, Одеської області.

Тому, на думку позивача, ставку податку за земельні ділянки, що знаходяться у йго власності повинні бути розраховані у відповідності до приписів п.277.1 ст.277 ПКУ. Згідно з п. 286.1 ст.286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться у відкритому доступі на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, нормативна оцінка грошова оцінка ріллі за гектар становить - по Одеській області 28114,23 грн. станом на 01.01.2016 року, що складає: 2,81 грн. за 1кв м.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельних ділянок позивача, що знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради (за межами населеного пункту), становить загалом 46199,21 грн. станом на 01.01.2016 року.

Сума земельного податку складає відповідно 2309,96 грн. (46199,21 х 0,05). Згідно з квитанцією від 02.11.2016 року позивач сплатила земельний податок за 2016 рік у розмірі 2910,37грн.

Представник відповідача субєкта владних повноважень надав до суду письмові заперечення на позов з доказами (а.с.96-109), в яких позовні вимоги він не визнав, вважав рішення ДПІ правомірним та просив у задоволенні позову відмовити. Також представником відповідача наданий до суду розрахунок земельного податку, в якому зазначені інші суми, ніж в податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються позивачем (а.с.123).

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою, власником 25 земельних ділянок за №49, 99, 167-173, 175, 177, 179, 181, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 217, 218, 220, 224 (за межами населеного пункту), які розташовані: Одеська область, Овідіопольський р-н, ОСОБА_2 сільська рада, масив №36. Цільове призначення земельних ділянок для розміщення обєктів рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва). Право власності підтверджено державними актами на право власності на земельну ділянку (а.с.63-87).

30.06.2016 року Іллічівська ОДПІ ГУ ДФС (Овідіопольське відділення) прийняла податкові повідомлення-рішення, за якими визначила податкове зобовязання позивачу за платежем земельний податок з фізичних осіб, за №10150047-0000 на суму 716,14грн; №10150048-0000 на суму 716,14грн.; №10150049-0000 на суму 716,14грн.; №10150050-0000 на суму 810,63 грн, №10150051-0000 на суму 716,14грн, №10150052-0000 на суму 705,19грн, №10150053-0000 на суму 806,52грн, №10150054-0000 на суму 791,46грн, №10150055-0000 на суму 716,14грн, №10150055-0000 на суму 720,25грн, №10150057-0000 на суму 705,19грн, №10150058-0000 на суму 705,19 грн, №10150059-0000 на суму 2718,06грн, №10150060-0000 на суму 705,19грн, №10150061-0000 на суму 706,56грн, №10150062-0000 на суму 716,14грн., №10150063-0000 на суму 1155,69грн, №10150064-0000 на суму 705,19грн, №10150065-0000 на суму 716,14грн, №10150066-0000 на суму 705,19грн, №10150067-0000 на суму 705,19грн, №10150068-0000 на суму 703,82грн №10150069-0000 на суму 2718,06грн, №10150070-0000 на суму 716,14грн, №10150071-0000 на суму 716,14грн. (а.с.8-32).

Крім того, 09.1.2016 року позивачу направлена податкова вимога №5149-17 про наявність податкового боргу станом на 08.11.2016 року у сумі 14528,09грн. (а.с.33)

Суд вважає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення не ґрунтується на вимогах законодавства, та підлягають скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Таким чином, позивач як власник земельних ділянок є платником земельного податку.

Згідно з п.270.1 ст.270 ПК України обєктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 286 ПКУ встановлений порядок обчислення плати за землю.

Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ визначено, що підставоюю для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286 ст.286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 цього Кодексу.

Таким чином, єдиною підставою для нарахування контролюючим органом фізичній особі земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Постановою КМУ від 21.12.2011 року №1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

Мін'юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об'єкти незавершеного будівництва.

Таким чином до даних державного земельного кадастру, які є єдиною підставою для нарахування контролюючим органом фізичній особі земельного податку відноситься дані про земельну ділянку, а саме:

- кадастровий номер земельної ділянки; - дата реєстрації у Державному земельному кадастрі;

- дата державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди);

- площа відповідно до правовстановлюючих документів;

- цільове призначення та місце розташування земельної ділянки;

- дата та значення нормативної грошової оцінки;

- частка кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності);

- землевласники або землекористувачі, зокрема, найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів щодо визначення грошового зобовязання позивачу по земельному податку.

Вищезазначені дані державного земельного кадастру повинні бути надані щодо кожної земельної ділянки позивача, за якою визначено грошове зобовязання по земельному податку. Серед основних цих даних державного земельного кадастру є дата та значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України №1378-IV від 11.12.2003 року «Про оцінку земель» (далі Закон України №1378-IV).

Статтею 1 Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з ч.5 ст.5 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку.

Статтею 20 Закону України №1378-IV встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства суд дійшов до висновку, що даними державного земельного кадастру щодо дати та значення нормативної грошової оцінки є саме витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відносно конкретної земельної ділянки, власнику (землекористувачу), якої контролюючий орган нараховує земельний податок.

При таких обставинах, суд вважає неспроможним посилання представника відповідача, як на підставу нарахування земельного податку, на лист від 22.07.2015 року, на імя начальника ДПІ, в якому відділ держземагенства в Овідіополькому районі Одеської області повідомив про не можливість виготовлення копій державних актів на право власності на земельні ділянки, а також повідомив, що відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель не сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка затверджена рішенням Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року та діє з 01.01.2015 року, нормативна грошова оцінка 1кв.м. земель в кадастровому кварталі, де розташовані вказані земельні ділянки (5123781300:01:002), з урахуванням коефіцієнту, який враховує склад угідь (землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, Кв1=1,00), та індексації з дати проведення грошової оцінки (Кі=1,249), станом на 01.01.2015 року складає -136,93грн. (а.с.108).

В той же час, суд не приймає до уваги доводи позивача, що відносно земельних ділянок, які перебувають у її власності, не проведено нормативну грошову оцінку, з посиланням на відповідь ОСОБА_2 сільради, що нею не проводилась та не затверджувалась нормативна грошова оцінка земель, розташованих за межами населених пунктів сіл Дальник, Грибівка,ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області (а.с.125), виходячи з наступного.

Затвердження технічної документації з оцінки земель регламентовано ст.23 Закону України №1378-IV, якою встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Таким чином, затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, на території Овідіопольського району Одеської області не відноситься до компетенції ОСОБА_2 сільської ради, а відноситься до компетенції Овідіопольскої районної ради, яка своїм рішенням від 11.07.2014 року №631-VІ затвердила технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) (а.с.106-107).

Частиною 1 ст.69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно з ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що відповідач - субєкт владних повноважень не довів, що оскаржувані рішення були прийняти ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Судові витрати у сумі 640,00грн. підлягають стягненню на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморської обєднаної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС (Овідіопольське відділення) від 30.06.2016 року, за якими визначено податкове зобовязання ОСОБА_1 за платежем земельний податок з фізичних осіб за №10150047-0000 на суму 716,14грн; №10150048-0000 на суму 716,14грн; №10150049-0000 на суму 716,14грн; №10150050-0000 на суму 810,63 грн., №10150051-0000 на суму 716,14грн, №10150052-0000 на суму 705,19грн, №10150053-0000 на суму 806,52грн, №10150054-0000 на суму 791,46грн, №10150055-0000 на суму 716,14грн, №10150055-0000 на суму 720,25грн, №10150057-0000 на суму 705,19грн, №10150058-0000 на суму 705,19грн, №10150059-0000 на суму 2718,06грн, №10150060-0000 на суму 705,19грн, №10150061-0000 на суму 706,56грн, №10150062-0000 на суму 716,14грн, №10150063-0000 на суму 1155,69грн, №10150064-0000 на суму 705,19грн, №10150065-0000 на суму 716,14грн., №10150066-0000 на суму 705,19грн., №10150067-0000 на суму 705,19грн., №10150068-0000 на суму 703,82грн, №10150069-0000 на суму 2718,06грн, №10150070-0000 на суму 716,14грн, №10150071-0000 на суму 716,14грн.

Стягнути з Чорноморської обєднаної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Е.В.Катаєва