Ухвала суду № 68534107, 29.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у розстроченні виконання постанови суду

29 серпня 2017 року Справа № 805/2155/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В.

розглянувши у письмовому провадженні заяву Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про розстрочення виконання постанови суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/2155/17-а

за позовом Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, звернулось до суду із позовом, в якому просило суд стягнути з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період січень-травень 2017 року в сумі 1 109 731,07 грн.

Постановою суду від 12 липня 2017 року позовну заяву задоволено.

16 серпня 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про розстрочення виконання постанови суду від 12 липня 2017 року у справі № 805/2155/17-а шляхом розстрочення сплати заборгованості терміном на 12 місяців з серпня 2017 року з щомісячним платежем у сумі 92 477,59 грн, а в останньому місяці 92 477,58 грн.

Зазначена заява вмотивована відсутністю у відповідача грошових коштів на сплату боргу. Крім цього, у заяві зазначено, що кредиторська заборгованість підприємства на даний час становить понад 1 мільярд гривень. До цього ж, у заяві зазначено, що у випадку примусового виконання даного судового рішення можливим є накладення арешту на майно та кошти відповідача, що унеможливить сплату останнім заборгованості взагалі, оскільки фактично зупинить діяльність підприємства. При цьому у наступні п’ять років на підприємстві передбачається збільшення обсягів видобутку та реалізації вугілля, плануються роботи з реконструкції збагачувальної фабрики підприємства задля збільшення випуску продуктів збагачення, у зв’язку із чим відповідач наполягав на задоволенні судом заяви про встановлення способу виконання рішення шляхом встановлення розстрочення його виконання.

Представники сторін до суду не з’явились, до суду надійшли заяви про розгляд заяви за їх відсутності.

Крім цього, від представника позивача надішли письмові заперечення проти заяви про розстрочення виконання постанови суду, вмотивовані наступним.

Розстрочення виконання постанови суду можливе лише за наявності складностей при її виконанні, які у даному випаду відсутні.

Позивач зауважує, що Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» не передбачено надання відстрочки щодо термінів сплати зобов’язань.

До цього, відповідач з 2012 року по теперішній час взагалі не відшкодовує фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а з 2014 року навіть по розстроченим платежам.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, iз поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - iз заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про вiдстрочення або розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засiданнi з повiдомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися iз поданням (заявою), та осiб, якi беруть участь у справi, та у виняткових випадках може вiдстрочити або розстрочити виконання, змiнити чи встановити спосiб i порядок виконання рішення.

Таким чином, із змісту ст. 263 КАС України вбачається, що розстрочення виконання рішення суду можливо лише у виняткових випадках.

Відповідачем на підтвердження неможливості станом на теперішній час виконувати постанову суду про стягнення заборгованості в сумі 1 109 731,07 грн додано до заяви довідку про кредиторську заборгованість відповідача станом на 1 липня 2017 року у сумі 1 052 874 тис. грн., інформацію (довідку) про економічні наслідки у формі збитків в сумі 138 831 900,00 тис. грн. від аварії на ГП “УК “Краснолиманська” 26 жовтня 2015 року, відомості про залишки на рахунках в установах комерційних банків і органів Держказначейства по ДП “Вугільна компанія Краснолиманська” станом на 1 серпня 2017 року у сумі 175 223,30 грн за підписом головного бухгалтера ДП “Вугільна компанія Краснолиманська”, звіт про фінансові результати підприємства за 1 півріччя 2017 року, довідку про заборгованість перед бюджетом та зі сплати розстрочених зобов’язань перед бюджетом (перед податковими та пенсійними органами) станом на 1 серпня 2017 року, інформацію про неможливість зупинення ведення гірничих робіт, висновок про зупинення ведення робіт в очисних вибоях.

Оцінюючи додані до заяви докази на підтвердження наявності підстав для розстрочення виконання постанови суду у даній справі суд зазначає, що довідка про залишки на рахунках в установах комерційних банків і органів Держказначейства по ДП “Вугільна компанія Краснолиманська” видана безпосередньо заявником та підписана головним бухгалтером підприємства, тобто, видана зацікавленою особою; будь-яких доказів про фінансову неспроможність підприємства, виданих банківськими та іншими фінансовими установами, що обслуговують відповідача, суду не надано.

Крім цього, суд зазначає, що відсутність на рахунках заявника грошових коштів станом на 1 серпня 2017 року для сплати в повному обсязі суми, що визначено до стягнення у постанові суду, підтверджує відсутність коштів на певну дату, але не підтверджує скрутне фінансове становище підприємства протягом певного періоду часу.

Лише посилання заявника на окремі відомості щодо існування кредиторської заборгованості підприємства та її розшифровка, а також щодо існування заборгованості перед бюджетом (податки, збори) не можуть бути беззаперечним доказом перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі.

Так, наданий заявником суду звіт про фінансові результати діяльності підприємства не містять відомостей, зокрема, щодо дебіторської заборгованості, що виключає можливість провести аналіз її співвідношення із кредиторською заборгованістю, а також зробити об’єктивний висновок про загальний фінансовий стан підприємства.

До цього ж, аварія на ДП “ВК “Краснолиманська”, що, за посиланнями заявника, спричинила підприємству значні збитки, мала місце 26 жовтня 2015 року, тобто, майже два роки тому, а, отже, з урахуванням відсутності в суду відомостей щодо прибутку підприємства у 2015, 2016 роки не може виступати беззаперечним доказом перебування заявника у скрутному фінансовому становищі станом на теперішній час.

Суд зауважує, що у інформації про неможливість зупинення ведення гірничих робіт та висновці про зупинення ведення робіт в очисних вибоях йдеться про можливість настання негативних наслідків для підприємства у разі зупинення ведення таких робіт. У той же час, будь-яких належних та допустимих доказів існування небезпеки їх зупинення станом на теперішній час відповідачем суду не надано, як не надано і доказів причинно-наслідкового зв’язку між наданням/ненаданням підприємству розстрочення заборгованості у даній справі та можливістю/неможливістю веденням таких робіт. Самі лише посилання заявника на існування небезпеки у зв’язку з виконанням рішення суду у цій справі не можуть виступати такими доказами.

Також заявником не надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що саме зазначений в заяві спосіб виконання судового рішення (розстрочення на рік з серпня 2017 року) забезпечить можливість виконання цього рішення.

У заяві підприємство посилається на програму його розвитку на 2017-2021 роки, однак, документ про затвердження такого плану заявником суду не надано, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості надати йому оцінку. До цього ж, суду не надано доказів, що свідчили б про реальну можливість підприємства виконати таку програму виконати.

Разом із цим, за посиланнями позивача відповідачем взагалі не відшкодовуються фактичні витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій з 2012 року та не погашаються суми заборгованості, розстрочені у період з 2014 року по теперішній час. Відповідачем такі послання позивача не спростовані.

Суд зауважує, що заявником не надано доказів, які б підтверджували неможливість погашення заборгованості за рахунок майна підприємства тощо, а також будь-яких інших доказів існування обставин, які можуть ускладнити виконання судового рішення в цій справі.

Також суд зазначає, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України суттєво ускладнює реалізацію завдань і функцій цього органу.

Беручи до уваги викладене, а також виходячи з обставин справи, які полягають у встановлених судом порушень заявником пенсійного законодавства, враховуючи необхідність недопущення знецінення внаслідок інфляційних процесів грошових коштів, які мають бути сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви підприємства.

Керуючись ст.ст. 185, 186, 159-160, 165, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про розстрочення виконання рішення суду у справі № 805/2155/17-а в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Арестова Л.В.