Постанова № 68533968, 28.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2017 р. Справа № 804/5755/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (з урахуванням заміни первинного відповідача), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 року №0000761702, яким визначено суму грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами щорічного декларування в розмірі 232 514,59 грн. (186011,67 грн. основний платіж, 46502,92 грн. штрафна санкція);

- скасувати податкову вимогу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.04.2016 року №2153-23.

У обґрунтування позову зазначено, що 03.02.2016 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000761702. Підставою для його прийняття стали висновки акту перевірки від 21.12.2015 р. №1329/1702/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, пп. 49.1, пп. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.4 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 232 514,59 грн. (186011,67 грн. основний платіж, 46502,92 грн. штрафна санкція). Висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивач отримав дохід у вигляді анульованої заборгованості в сумі 1 095 448,64 грн., а тому зобов'язаний задекларувати його в річній податковій декларації про майновий стан і доходи і сплатити податкове зобов'язання. На думку позивача, прощена сума боргу не є доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати. Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню, в розумінні Податкового кодексу України, згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому підлягає скасуванню і податкова вимога про сплату спірної суми боргу.

Позивач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову, у обґрунтування своєї позиції зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 03.02.2016 року №0000761702 є законним і обґрунтованим., оскільки платник податку у 2012 року отримав дохід у вигляді додаткового блага за ознакою доходу «126», а саме анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором у сумі 1 095 448,64 грн., який відповідно до абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Однак, позивачем не було надано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік. З огляду на викладене та у звязку з тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, то і підстави скасування податкової вимоги відсутні.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п.79.2 ст. 79 ПК України, наказу №539 від 08.12.15 р., виданого ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 (ін. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 21.12.2015 р. №1329/1702/НОМЕР_1.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки №1329/1702/НОМЕР_1, при перевірці встановлено неподання позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2012 р., недекларування доходу в сумі 1 095 448,64 грн., в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 186 011,67 грн., чим порушено вимоги абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, пп. 49.1, пп. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.4 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000761702 від 03.02.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 232 514,59 грн., з яких за основним платежем 186 011,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46 502,92 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення АТ «ОСОБА_3 Аваль», позивачу анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 1 095 448,64 грн., а саме 328 884,24 грн. основна сума боргу (тіло кредита) та 766 564,43 грн. відсотки.

Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

За визначенням пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

З урахуванням наведених положень податкового законодавства, судом встановлено, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Між тим, до доходів взагалі, та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку, та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Отже, із суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитним договором доходом ОСОБА_2 може вважатися лише та сума, яка фактично була надана йому банком у вигляді кредиту, тобто тіло кредиту, а штрафні санкції за неналежне виконання умов договору у вигляді пені, які нараховані банком відповідно до умов договору, та анульовані за його рішенням, не можуть вважатися доходом платника податків, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до інформації, наданої АТ «ОСОБА_3 Аваль», позивачу анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 095 448,64 грн., а саме 328 884,24 гривень основна сума боргу (тіло кредита) та 766 564,43 гривень відсотки.

Стосовно тверджень відповідача про те, що у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. платник податків ОСОБА_2 фактично отримував доходи від АТ «ОСОБА_3 Аваль» у вигляді додаткового блага (ознака доходу «126») анульована (прощена) заборгованість за кредитним договором у сумі 1 095 448,64 грн., суд зазначає, що дана сума складається з 328 884,21 грн. (тіло кредиту) та 766 564,43 грн. (відсотки).

Отже, відсотки в сумі 766 564,43 грн. не є доходом, отриманим як додаткове благо, проте основна сума боргу (тіло кредиту), яка входить до суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитним договором є доходом позивача та відповідно підлягає декларуванню за базовий (звітний) період, а саме 2012 рік.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.

Отже, прощення пені та штрафів (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що пеня, яка була нарахована боржнику (позивачу) внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання за кредитним договором, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. До того ж, не є доходом, отриманим позивачем як додаткове благо, оскільки на відміну від суми кредиту, що надається безпосередньо позичальнику, неустойка (в тому числі у вигляді пені) ним не отримується, та вказана сума стягується на розсуд самого банку.

Аналогічні правові висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016р. №К/800/46868/15, №К/800/53784/15, від 01.03.2016р. №К/800/5293/15, від 08.12.2015р. №К/800/36455/15.

Відповідно до розрахунку відповідача податкового зобовязання на доходи фізичних осіб з урахуванням вимог п. 167.1 ст. 167 ПК України з суми основного прощеного боргу в розмірі 328 884,21 грн. по фізичній особі ОСОБА_2 вбачається, що податок на доходи фізичних осіб з суми основного прощеного боргу становить 55 695,72 грн., штрафна санкція з податку на доходи фізичних осіб з суми основного прощеного боргу складає 13 695,72 грн. (55 695,72*25%=13 923,93). А нараховані відсотки складають 766 564,43 грн., податок на доходи фізичних осіб з суми нарахованих відсотків прощеного боргу складає 162894,94 грн., з них за основним платежем 130315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32578,99 гривень.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 року №0000761702 підлягає скасуванню в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 162 894,94 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130 315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 578,99 грн., а також підлягає скасуванню податкова вимога від 05.04.2016 року №2153-23 в частині податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями в розмірі 162 894,94 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130 315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 578,99 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 року №0000761702 в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 162 894,94 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130 315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 578,99 грн. та про скасування податкової вимоги ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.04.2016 року №2153-23 в частині податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями в розмірі 162 894,94 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130 315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 578,99 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України підлягають присудженню на користь ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір відповідно до частини задоволених позовних вимог у сумі 1628,83 гривень.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2016 року №0000761702 в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 162 894,94 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130 315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 578,99 гривень.

Скасувати податкову вимогу ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.04.2016 року №2153-23 в частині податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями в розмірі 162 894,94 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130 315,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 578,99 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір відповідно до частини задоволених позовних вимог у сумі 1628,83 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В ОСОБА_1