Постанова № 6853385, 21.09.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

21.09.2009 р. № 2а - 2017/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Волна-Прім”, м. Миколаїв

До відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Маліченко Л.Т.

Від відповідача: Єленич О.В.

Суть спору: про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкові повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Волна-Прім” (надалі позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 14.05.09 р. №№ 0000342301/0, 0000352301/0, прийняті державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 27.03.09 р. по 16.04.09 р. відповідач по справі провів планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.08 р. та склав Акт перевірки від 22.04.09 р. № 1680/23-600/31267744 (надалі Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем:

1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 7.9.6. пункту 7.9 статті 7, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (надалі Закон № 334/94-ВР) (зі змінами та доповненнями), в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 91627 грн., в тому числі:

- за I квартал 2006 р. занижено на суму 13 грн.;

- за II квартал 2006 р. занижено на суму 4258 грн.;

- за III квартал 2006 р. занижено на суму 22234 грн.;

- за IV квартал 2006 р. завищено на суму 3098 грн.;

- за I квартал 2007 р. завищено на суму 4738 грн.;

- за II квартал 2007 р. занижено на суму 12973 грн.;

- за III квартал 2007 р. занижено на суму 44249 грн.;

- за IV квартал 2007 р. завищено на суму 4212 грн;

- за I квартал 2008 р. завищено на суму 5453 грн.;

- за II квартал 2008 р. занижено на суму 22358 грн.;

- за III квартал 2008 р. занижено на суму 7405 грн.;

- за IV квартал 2008 р. завищено на суму 4362 грн.;

2. абзац 4 пункту 9.4 статті 9, пункти 10.1, 10.2 статті 10 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97-ВР) (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 57542 грн., у тому числі:

- за червень 2008 р. на суму 28342 грн.;

- за липень 2008 р. на суму 11320 грн.;

- за серпень 2008 р. на суму 12560 грн.;

- за вересень 2008 р. на суму 5320;

3. підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 16.3.2 пункту 16.3 статті 16 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889-IV (надалі Закон № 889-IV) (зі змінами та доповненнями) за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого нарахована пеня за несвоєчасне перерахування податку за період з 17.02.06 р. по 11.12.08 р. в сумі 95,37 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення 14.05.09 р.:

- № 0000342301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі основного платежу 91627 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 56745 грн.;

- № 0000352301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 57542 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29961 грн.

Проаналізував надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідач прийняв з порушенням діючого законодавства, виходячи з наступного.

В Акті перевірки (сторінки 5-9) відповідач встановив порушення, а саме заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.1. декларації ”доходи від продажу товарів (робіт, послуг)”, що призвело до заниження валового доходу у розмірі 363896 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач по справі має в своєму господарському віддані нерухоме майно (спальний корпус на 208 спальних місць) і протягом 2006-2008 р.р. здійснювало господарську діяльність з СПД-фізичною особою ОСОБА_1 на підставі цивільно-правових угод - договорів оренди.

Відповідно до умов укладених договорів відповідач по справі передавав в оренду спальні приміщення у 2006 р. в кількості 50 шт., у 2007 р. в кількості 120 шт., у 2008 р. в кількості 44 шт.

Оплата за вказаними договорами була отримана позивачем в повному розмірі, що підтверджується актами виконаних робіт та платіжними документами.

Відповідно з умовами договору оренди від 01.06.06 р. орендна плата за термін користування спальними приміщеннями сторонами визначена в сумі 29000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, СПД-фізична особа ОСОБА_1 здійснював передоплату (авансування) в рахунок оренди і вніс в касу позивача кошти в сумі 29015 грн.

Відповідно з умовами договору від 01.06.07 р. орендна плата за термін користування спальними приміщеннями сторонами була визначена в сумі 70000 грн. СПД-фізичною особою ОСОБА_1 в касу товариства були внесені кошти в сумі 20237 грн.

Крім того, в рахунок оплати орендної плати 31.01.07 р. було зараховано аванс від СПД-фізичної особи Свіржевським в сумі 11640 грн., 29.05.07 р. та 05.06.07 р. було зараховано 1600 грн., 3150 грн. за надану тимчасову допомогу та 28.12.07 р. було зараховано 881,7 грн. за надану фінансову допомогу.

Таким чином, в 2007 р. СПД-фізичною особою ОСОБА_1 було сплачено 37508,45 грн. орендної плати за договором оренди від 01.06.07 р.

Станом на 01.01.2008 р. заборгованість на користь позивача по справі складала 32553,55 грн.

У відповідності до умов договору від 01.06.08 р. орендна плата за термін користування спальними приміщеннями була сторонами визначена в сумі 26600 грн.

Як вбачається з наданих матеріалів, на початок 2008 р. заборгованість СПД-фізичної особи ОСОБА_1 перед позивачем за оренду склала 32553,55 грн.

На протязі 2008 р. позивачу було сплачено 59163,55 грн. Крім того, в рахунок орендної плати було зараховано 19.11.08 р. 2913 грн. фінансової допомоги.

Таким чином, станом на 01.01.2009 р. заборгованість за всіма договорами оренди була відсутня. Всі проведені розрахунки, підтверджені первинними документами, які були надані в ході перевірки.

Однак, незважаючи на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не взяв це до уваги, не враховував норми Цивільного кодексу України, які регламентують умови укладання договорів оренди, прийшовши до висновку, що вказана в договорах сума орендної плати є сумою за один місяць оренди, а не за весь термін користування спальними приміщеннями на протязі всього літнього сезону.

Відповідно з пунктом 2.3.2 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 ”Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” (із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА України від 13.06.07 р. № 354), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб субєкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно з пунктом 2.3.4. цього є наказу не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, ”приховування обєкта оподаткування”, ”розкрадання”, ”привласнення”, ”описка” тощо).

При вивченні наданих сторонами документів, суд встановив, що на сторінці 8 акту перевірки таблиця (зведені дані) неправильно відображена. Так, за даними позивача дохід складає 29015 грн., що підтверджується первинними документами, а представниками відповідача вказується сума 24981 грн. Таким чином, валовий дохід за 2006 рік повинен був скласти 90404 грн.

Суд вважає, що висновок відповідача викладений в Акті перевірки не є доведеним, виходячи з наступного і що підтверджується матеріалами справи:

- валовий дохід за II квартал 2006 р. складає 31543 грн.;

- валовий дохід за III квартал 2006 р. 47275;

- валовий дохід за IV квартал 2006 р. складає 2589 грн.

Таким чином, оскільки акт виконаних робіт за договором оренди підписано в серпні 2006 р., в третій квартал 2006 р. необхідно включити у валові доходи в сумі 2589 грн. (дохід від оперативної оренди активів), а з IV кварталу виключити завищення суми у розмірі 12938 грн.

Таким чином, за даними перевірки необхідно було зменшити валовий дохід за IV квартал в сумі 12938 грн. та збільшити за III квартал в сумі 7974 грн. Таким чином, валовий дохід за 2006 р. за даними перевірки повинен був скласти 90404 грн.

На думку суду, не відповідає первинним документам і висновок відповідача в частині заниження валового доходу за 2007 р., оскільки при проведенні перевірки представник відповідача припустився помилки, коли за I кварталі не врахував 18950 грн. дохід від оперативної оренди активів.

Таким чином, валовий дохід за 2007 р. за даними перевірки повинен був складати 130599 грн.

Не відповідає первинним документам і висновок щодо заниження валового доходу за 2008 р., оскільки перевіряючи не прийняли до уваги суму 21810 грн., як дохід від оперативної оренди активів.

Суд вважає, що при проведенні перевірки представниками відповідача були допущені помилки і при обрахуванні валових витрат. Так, за I квартал 2006 р. інспектор в акті перевірки (сторінки 10-11) зменшує валові витрати з 7537 грн. до 7486 грн., проте відповідно до врахованих інспектором валових витрат (додаток 2.3), сума валових витрат складає 9265,07 грн. Таким чином позивачу занижено валові витрати на суму 1728,07 грн.

За другий квартал, на думку суду, безпідставно були перенесені валові затрати в сумі 6600 грн. (талони харчування) до валових витрат III кварталу.

В додатку 2.3. за II квартал не вказані витрати на оплату праці в сумі 4597,75 грн. та витрати на обслуговування банку в сумі 74,5 грн.

За III квартал зменшена сума оплати ВАТ ”Миколаївобленерго” на 3000 грн., що не відповідає первинним документам позивача, не були враховані витрати на банківське обслуговування в сумі 313,95 грн. та не враховані витрати на оплату телефонного звязку в сумі 1185 грн., які підтвердженні платіжними документами.

Стосовно податкового повідомленнярішення від 14.05.09 р. № 0000352301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 57542 грн. та застосуванню штрафної (фінансової) санкції в сумі 29961 грн.

Згідно приписів підпункту.2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України ”Про податок на додану вартість” особа підлягає обовязковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної компютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобовязань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Враховуючи те, що скоригований валовий дохід за 2007 р. за даними перевірки повинен був складати 130599 грн. позивач по справі не повинен був реєструватися в обовязковому порядку як платником податку на додану вартість. Як вбачається з матеріалів справи, станом на день проведення перевірки позивач не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач по справі не довів правомірність та законність прийняття податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи все викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”Волна-Прім” задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 14.05.09 р. №№ 0000342301/0, 0000352301/0, прийняті державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

14.10.2009 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(описова та резолютивна частина)

”21” вересня 2009 року Справа № 2а-2017/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Волна-Прім”, м. Миколаїв

До відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Маліченко Л.Т.

Від відповідача: Єленич О.В.

Суть спору: про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкові повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Волна-Прім” (надалі позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 14.05.09 р. №№ 0000342301/0, 0000352301/0, прийняті державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”Волна-Прім” задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 14.05.09 р. №№ 0000342301/0, 0000352301/0, прийняті державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О. Ф. Середа