Вирок № 68533748, 05.03.2015, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5287/14-к р.

Провадження № 1-кп/589/32/15 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: колегії суддів: Стародубцевої Л.О., (головуючої), Шпак З.П., Євдокімової О.П., з участю секретаря судового засідання Карпенко Т.В., прокурора - Турко О.А., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника - адвоката Підгорного О.А., потерпілого ОСОБА_5, та його представника адвоката Глух М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12014200110001195 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимому,

- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин:

02.07.2014 в денний час ОСОБА_7 (кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження) вступив в попередню змову зі своїм знайомим ОСОБА_3 і запропонував йому вчинити напад та заволодіти майном їх спільного знайомого ОСОБА_5, оскільки їм було достовірно відомо, що ОСОБА_5 завжди носить коштовні прикраси та має при собі певну суму грошових коштів. На вказану пропозицію ОСОБА_3 відповів згодою. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вирішили заволодіти майном ОСОБА_5 шляхом нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

На виконання задуманого, ОСОБА_7 03 липня 2014 року, близько 01 години прийшов до ОСОБА_3, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та приніс із собою бейсбольну біту для заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Зустрівшись із ОСОБА_3, вони обговорили план своїх спільних дій під час вчинення нападу, відповідно до якого, для безпеки виконання нападу, з метою виключення впізнання їх зовнішності під час вчинення нападу, випадковими свідками та потерпілим, їм необхідно приховати свої обличчя. ОСОБА_3 власноручно, з своїх шапок виготовив маски, шляхом здійснення прорізів для очей.

Таким чином, підготувавшись до вчинення нападу на ОСОБА_5, узявши із собою засоби для приховування зовнішності (маски) та заздалегідь заготовлений предмет для спричинення тілесних ушкоджень (бейсбольну біту), ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на автомобілі «Міtsubishi Outlander» державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 поїхали до місця мешкання ОСОБА_5, а саме до б. АДРЕСА_5. Прибувши до під'їзду б. АДРЕСА_5, де мешкає ОСОБА_5, вони побачили відсутність автомобіля, на якому їздить ОСОБА_5, та таким чином зрозуміли, що ОСОБА_5 скоріше за все немає вдома. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зайшли до під'їзду вказаного будинку, де сховались за дверима та почали чекати на ОСОБА_5 з метою здійснення нападу. Не дочекавшись ОСОБА_5, протягом декількох хвилин, з метою його пошуку ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_3 на його автомобілі проїхати містом, де імовірно може бути ОСОБА_5, та в разі його знаходження, вчинити напад в ту ж ніч, а в разі, якщо не знайдуть, то домовляться вчинити напад в інший день. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на автомобілі «Міtsubishi Outlander» державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 з метою втілення спланованого злочину поїхали шукати ОСОБА_5 в м. Шостка. Перебуваючи по вул. Леніна м. Шостка. в районі військової частини № 3022 м. Шостка вони побачили припаркований автомобіль «Renaut Сlio» державний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_5 Таким чином вони зрозуміли, що ОСОБА_5 знаходиться десь неподалік. Вирішивши слідувати своїм домовленостям ОСОБА_3 та ОСОБА_7, з метою здійснення нападу почали чекати ОСОБА_5 в автомобілі ОСОБА_3 Через деякий час ОСОБА_5 вийшов з двору одного з будинків по вул. Леніна м. Шостка, сів за кермо свого автомобіля та поїхав в бік центральної частини міста. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на своєму автомобілі почали стежити за ОСОБА_5 та їздити за ним містом. Коли ОСОБА_5 почав рухатись в бік вул. Леніна м. Шостка, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зрозуміли, що ОСОБА_5 їде до себе до дому. Після цього вони на своєму автомобілі обігнали його, щоб раніше за нього прибути до під'їзду, в якому розташована квартира ОСОБА_5, оскільки вони саме там планували вчинити на нього напад.

Перебуваючи на першому поверсі вказаного під'їзду, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 сховались за вхідними дверима, вдягли на голови маски та чекали на ОСОБА_5 Коли ОСОБА_5 зайшов в під'їзд ОСОБА_7 наніс один удар битою по голові ОСОБА_5, від якого він впав на землю. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_7, з метою подолання опору та волі потерпілого почали наносити численні удари ногами та дерев'яною битою по різних частинах тіла ОСОБА_5 Після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_7 переконались, що ОСОБА_5 не чинить їм опору, то заволоділи його майном, а саме золотим браслетом 585 проби, вагою 30 г, вартістю 17910 грн., знятим з руки потерпілого та чоловічою шкіряною сумкою, вартістю 300 грн., в якій знаходились:

- два мобільні телефони Samsung GT Е 1202, вартістю 269 грн., кожний телефон, на загальну суму 538 грн.;

- дві сім - картки мобільного оператора зв'язку МТС, вартістю по 10 грн. кожна, на загальну суму 20 грн.;

- сім - картка мобільного оператора зв'язку Лайф, вартістю 10 грн.;

- гроші в сумі 2700 грн.;

- паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_5;

- картка платника податків на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_3;

- тимчасовий реєстраційний талон серія НОМЕР_8 на автомобіль «Renaut Сlio»;

- поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АІ № 2625365;

- чохол для зберігання документів для автомобіля, вартістю 25 грн.;

- електронні ваги Соnstant 14192-97, вартістю 238 грн., чим спричинили ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 21741 грн.

В результаті нападу ОСОБА_3 та ОСОБА_7 заподіяли потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з численними переломами лобної кістки з переходом на основу черепу, перелому верхньої щелепи, забію головного мозку легкого ступеню, епідуральної гематоми лобної області зліва, пневмоцефалія, закритої травми грудей з правостороннім пневмотораксом, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 248 від 08.08.2014 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в скоєнні злочину за ст. 187 ч. 4 КК України визнав частково, а саме в тому, що скоїв напад, але фактичні обставини справи не визнав та пояснив наступне.

В серпні 2013 року він приїхав в м. Шостка з Росії. З ОСОБА_5, його познайомив ОСОБА_7 у 2014 році. Зустрічаючись в місті вони спілкувалися, але про наркотики не розмовляли.

02.07.2014 року він знаходився у своєї знайомої ОСОБА_10, яка мешкає в АДРЕСА_1.

02.07.2014 року біля 00 год.30 хв. до нього за вказаною адресою прийшов його знайомий ОСОБА_7, та запропонував йому разом покарати ОСОБА_5, за те, що він продає наркотики. Він знав від ОСОБА_7, та від інших осіб, що ОСОБА_5, продає наркотичні засоби, а саме метадон.

Саме від вживання цього наркотичного засобу помер їх знайомий ОСОБА_11, який купив цей наркотичний засіб у ОСОБА_5

З заявою в міліцію про те, що ОСОБА_5 займається продажем наркотиків не звертався, але повідомляв про це усно, однак в міліції йому повідомили, що за результатами обшуків у ОСОБА_5, нічого не знайдено, тому вони таким чином хотіли допомогти суспільству, та погодився на пропозицію ОСОБА_7, який попросив його підстрахувати та забрати наркотики.

Як саме налякати ОСОБА_5, та що з собою брати вони конкретно не обговорювали. Про що хотів ОСОБА_7 поговорити з ОСОБА_5, також не знає.

Будь-якої домовленості про заволодіння речами ОСОБА_5, у них не було.

Також ОСОБА_7 йому сказав, що у ОСОБА_5, може бути зброя чи ніж, тому ОСОБА_7 з собою приніс дерев'яну бейсбольну биту для самооборони, а він для того, щоб ОСОБА_5, їх не впізнав, щоб це було анонімно, з своїх шапок зробив маски, прорізі для очей та разом на автомобілі «Міtsubishi Outlander» державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3 на підставі довіреності від власника автомобіля ОСОБА_12, якому кошти за автомобіль не сплачені, поїхали шукати ОСОБА_5 в м. Шостка. Перебуваючи по вул. Леніна м. Шостка, в районі військової частини № 3022 м. Шостка вони побачили припаркований автомобіль «Renaut Сlio» державний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_5 Таким чином вони зрозуміли, що ОСОБА_5 знаходиться десь неподалік та вирішили за ним слідувати в автомобілі ОСОБА_3 Через деякий час ОСОБА_5 вийшов з двору одного з будинків по вул. Леніна м. Шостка, сів за кермо свого автомобіля та поїхав в бік центральної частини міста. Вони ж на своєму автомобілі почали стежити за ОСОБА_5 та їздити за ним містом. Коли ОСОБА_5 почав рухатись в бік вул. Леніна м. Шостка, вони зрозуміли, що ОСОБА_5 їде до себе до дому. Після цього вони на своєму автомобілі обігнали його, щоб раніше за нього прибути до під'їзду, в якому розташована квартира ОСОБА_5, оскільки вони саме там планували вчинити на нього напад.

Перебуваючи на першому поверсі під'їзду за місцем мешкання ОСОБА_5, вони сховались за вхідними дверима, так, щоб коли заходить людина, то їх не було видно, вдягли на голови маски та чекали на ОСОБА_5 В під'їзді було темно, але від магазину навпроти відбивалось світло, тому коли заходить людина то був видний тільки її силует, а їх не видно. Коли ОСОБА_5 зайшов в під'їзд, то вони побачили, що це заходить саме він, і ОСОБА_7 без будь-яких розмов чи запитань, одразу наніс один удар битою по голові ОСОБА_5, від якого він впав на землю, головою до виходу з під'їзду. Як саме було нанесено удар він не бачив, оскільки стояв за спиною у ОСОБА_7 Під час завдання удару він також нічого не говорив і не запитував, а ОСОБА_5, лежачі на підлозі видавав звуки болю та опору не чинив.

ОСОБА_7 сказав йому, щоб він з руки ОСОБА_5, зняв браслет. За його вказівкою він обшукав руку ОСОБА_5, і не знайшовши браслету на руці, перебуваючи у наляканому стані, вийшов з під'їзду та пішов до свого автомобілю, а ОСОБА_7, ще деякий час знаходився у під'їзді з ОСОБА_5, тому, чи наносив ОСОБА_7, ще удари ОСОБА_5, не знає. Він же ОСОБА_5 ніяких ударів не наносив і ніяких речей не брав. Через деякий час ОСОБА_7, також вийшов з під'їзду разом з сумкою та браслетом і вони поїхали на стоянку, а потім пішли на квартиру до його знайомої ОСОБА_10, яка мешкає в АДРЕСА_1. В сумці знаходились речі згідно обвинувального акту, окрім грошей, яких він не бачив, а також в сумці крім вказаних речей ще знаходився ніж та пакетик наркотичного засобу білого кольору- метадон, який був загорнутий в папір та фольгу. На вагах, які знаходились у сумці вони зважили цей наркотичний засіб, якого було 10 гр.

Те, що це був наркотичний засіб він був впевнений, так як йому повідомив ОСОБА_7, який добре в цьому обізнаний.

ОСОБА_7 попросив, щоб сумка з речами залишилась у його знайомої ОСОБА_10 до ранку, а що в подальшому буде робити ОСОБА_7 з викраденими речами не говорив.

Пакетик наркотичного засобу він сховав у себе вдома у курточці своєї дружини, щоб в подальшому його використати з метою захисту від побиття ОСОБА_5 Про скоєний злочин вдома нікому нічого не говорив.

Наступного дня 03.07.2014 року вранці він зустрівся з ОСОБА_7, який попросив звозити його в м. Глухів, щоб продати браслет. Вони разом на тому ж автомобілі ОСОБА_3 поїхали в м. Глухів.

Перебуваючи в м. Глухові йому з міліції по мобільному телефону повідомили, що необхідно прибути в міліцію для дачі пояснень, тому він сказав ОСОБА_7, що треба їхати в м. Шостку, і браслет продати не вдалося, вони повернулися в м. Шостку. Ставлячи автомобіль на стояку йому повідомили, що його розшукувала міліція, тому він сам з'явився до міліції та розповів про скоєний напад.

Він розумів, що у нього вдома може бути обшук, тому, перебуваючи в міліції він відправив своїй матері СМС «посмотри в куртке жены», а також своїй знайомій ОСОБА_10 «мы ходили проводжать ОСОБА_16».

Заявлений цивільний позов визнає частково, а саме майнову шкоду в сумі 18179 грн., 00 коп., витрати на лікування в сумі 3676 грн.30 коп. відшкодуванню не підлягають, оскільки належним чином не підтверджені, так, як виписка з історії хвороби не збігається з наданими чеками.

Щодо моральної шкоди покладається на розсуд суду, оскільки заявлені вимоги моральної шкоди в сумі 150 000 грн., є завищеними.

За його пропозицією його мати неодноразово пропонувала потерпілому в рахунок відшкодування завданої шкоди 20 тис. грн., але ОСОБА_5, відмовився від отримання коштів, мотивуючи тим, що завдання моральної шкоди він оцінює 150 000 грн., тому вважає, що відмова свідчить про відсутність заподіяння шкоди.

Знайдений у нього під час обшуку мобільний телефон № НОМЕР_4 належить його матері, який вона йому дала в тимчасове користування, оскільки у нього був старий, що підтверджується відповідним чеком.

Визнані по справі речовими доказами: куртка чоловіча, штани, та ланцюжок належать йому.

Потерпілий ОСОБА_5, суду пояснив наступне.

Він знає ОСОБА_3 та ОСОБА_7 біля року, з якими познайомилися в місті, відносини були нормальні. На передодні нападу на нього він з ними не спілкувався тривалий час.

Весь день 02.07.2014 року він перебував у гостях у своєї матері від якої на автомобілі своєї співмешканки повертався додому 3 липня 2014 року, біля 2 години ночі.

Підійшовши до свого під'їзду він побачив, що світла і під'їзді немає і почув шорох та коли зайшов в під'їзд, одразу відчув сильний удар по голові, який прийшовся в передню частину голови, потім відчув другий та третій удари від яких він впав на підлогу, закривши руками голову. Потім він відчував сильні багаточисельні удари та те, що його б'ють одразу двоє осіб руками і ногами по всьому тулубу і голові, оскільки удари завдавались одночасно з обох сторін тулубу, проміжків між ударами не було, а також по силі ударів, він зрозумів, що його б'ють і битою, бита була у одного з нападників, обличчя нападників він не бачив. Якщо б його бив один чоловік, він би від нього відбився. Він також відчував що його обшукують та з правої руки зняли браслет.

На його думку побиття тривало біля 3-5 хвилин. Він кричав, звав на допомогу, але ніхто з сусідів не вийшов. Потім він втратив свідомість.

Отямившись він доповз додому, дружина одразу викликала швидку та міліцію.

Він та його цивільна дружина не працюють, на утриманні мають дитину, їм матеріально допомагають родичі дружини, брат працює в ресторані, а невістка офіціанткою. Наркотичні засоби не вживає, тому ні він, ні його родичі не були притягнуті до відповідальності за наркотичні засоби.

Золоті вироби йому дісталися від його батька.

Ваги він придбав для свого господарства, зважування золотих виробів, на яких можна зважувати від 50 до 100 гр., при собі ніж не носив, а лежав у нього в машині, призначений для виїзду на природу, але на той час його поклав до сумки, пістолета не було.

Про наркотичні засоби він вперше чує від ОСОБА_3

Заявлений цивільний позов підтримує та посилаючись на ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, пункт 3 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995, просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5, матеріальну шкоду в сумі 21855,30 грн., та моральну шкоду в сумі 150 000 грн., виходячи з наступного.

ОСОБА_3 разом з особою, стосовно якої матеріали з кримінального провадження виділені в окреме провадження ОСОБА_7, в під'їзді будинку АДРЕСА_5 скоїли розбійний напад на потерпілого ОСОБА_5, відкрито заволодівши його майном та заподіявши йому тяжких тілесних ушкоджень.

В добровільному порядку на теперішній час майнова і моральна шкода не відшкодована. Він відмовився отримувати кошти від матері обвинуваченого в розмірі 20 тис. грн., оскільки вважає, що кошти повинний відшкодувати особисто обвинувачений в заявленому розмірі.

З отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий знаходився на лікуванні в Шосткинській ЦРЛ з 3 по 24 липня 2014 року.

Під час перебування в лікарні за власні кошти близькими потерпілого було придбано ліків разом з лікуванням щелепи на суму 3676,30 грн.

Під час розбійного нападу у потерпілого викрадено майно, з якого йому не повернули один мобільний телефон «Самсунг У1202» вартістю 269 грн., та браслет чоловічий із золота вартістю 17910 грн.

Таким чином не відшкодована матеріальна шкода, заподіяна потерпілому внаслідок незаконних дій ОСОБА_3, становить 21855,30 грн.

Також потерпілому внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, спричинена моральна шкода, яку потерпілий оцінює в сумі 150000 грн.

Моральна шкода полягає у скоєнні проти потерпілого особливо тяжкого злочину, при цьому потерпілий ледь не був позбавлений життя, а саме:

- після отримання тілесних ушкоджень потерпілий втратив свідомість і знаходився в реанімації без свідомості 2 дні;

- у лікарні потерпілому діагностували відкриту черепно-мозкову травму, множинні переломи лобної кістки з переходом на основу черепа, перелом верхньої щелепи, забій головного мозку, епідуральна гематома лобної кістки зліва, закрита травма груді, правий пневмоторакс.

- спричинені тяжкі тілесні ушкодження, дають про себе знати й зараз проявляючись часто у значному болю в голові, запамороченнях, при настанні яких майже втрачається свідомість;

- у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень потерпілому 26 вересня 2014 року встановлено третю групу інвалідності до 01.10.2015 року і протипоказано важку фізичну працю.

Внаслідок довгого лікування і потребі в його подальшому продовженні потерпілий переніс глибоке страждання від неможливості й надалі бути годувальником своєї сім'ї;

- внаслідок отримання вказаних тілесних ушкоджень потерпілому приходиться їздити у медичні заклади м. Суми та м. Київ з метою проходження обстеження та визначення належного лікування.

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень завдало потерпілому значної моральної шкоди, оскільки порушення законних прав на безпечне здоров'я, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя та життя сім'ї. При цьому виникли незручності у сім'ї, пов'язані з відвідуванням потерпілого у лікарні, додаткових витрат сімейного бюджету. Крім того потерпілому довелося витрачати свій час на відвідування слідчого відділу а також і суду.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_9, та ОСОБА_13, суду пояснили наступне.

Зокрема свідок ОСОБА_10, пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1, є подругою обвинуваченого ОСОБА_3, з яким зустрічаючись підтримувала дружні відносини з травня 2014 року.

02.07.2014 року ОСОБА_3, прийшов до неї додому у вечорі. Пізно в ночі, коли вони відпочивали, вона прокинулась від стуку у вхідні двері, відкривши, побачила ОСОБА_7, який прийшов до ОСОБА_3 Раніше вона бачила ОСОБА_7, оскільки він живе на районах, які були між ними відносини не знає.

ОСОБА_7, пройшов до квартири, з собою у нього була бейсбольна бита. ОСОБА_3 та ОСОБА_7, поїхали на автомобілі ОСОБА_3 Їх розмову вона не чула.

Через деякий час вони повернулися з невеликою чорною сумкою в якій вона бачила речі, документи та пакетик з білою речовиною. Кому належала сумка та речі, що в ній знаходилися вона не знає, нічого ні в кого не питала і пішла відпочивати. Через деякий час ОСОБА_7, пішов, а ОСОБА_3 залишився, але нічого їй не розповідав, тільки попросив залишити принесені речі до ранку. Ніяких тілесних ушкоджень у нього не бачила. Вранці ОСОБА_3 також пішов. Оскільки вона була налякана, та здогадалась, що скоєно злочин, тому речі вона сховала: биту в розкладушку, маски серед речей у шафі, а документи у квітниковій горщик, який стояв під ліжком. Про цю подію вона нікому не розповідала, биту, 2 чорні маски, документи викинула в сміттєве відро.

03.07.2014 року біля 12-00 год. Їй зателефонував ОСОБА_3 та сказав, що її викличуть на допит в міліцію, та щоб вона підтвердила, що вона з ним ніччю була вдома, а також надіслав їй СМС « мы ходили провожать ОСОБА_16». Через деякий час її викликали на допит в міліцію, де розповіла про ці обставини в тому числі й про пакетик з білою речовиною. Чому у протоколі допиту про цю речовину нічого не значиться вона не знає, протокол вона ретельно не читала, а проглянувши його підписала. Потерпілого не знає.

ОСОБА_9, пояснила, що вона є цивільною дружиною потерпілого ОСОБА_5

Чоловік перебував у гостях у своєї матері та від неї повернувся пізно вночі. Вона почула стук в двері. Відчинивши двері, побачила свого чоловіка, якого одразу не впізнала, оскільки він був вкрай побитий, весь в крові. Вона одразу викликала міліцію та швидку допомогу. Чоловік їй розповів, що його побили 2-е чоловік руками, ногами та битою, також пограбували. В подальшому від міліції дізнались, що напад скоїли ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7, які його пограбували. Про ваги їй нічого не відомо. Наркотичних засобів не має. Після побиття чоловіку встановлена група інвалідності та і дотепер він потребує лікування. Вона та чоловік не працюють. Їм всіляко допомагає батько та родичі.

ОСОБА_13, пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_3 Про скоєний злочин дізналась від міліції. Син просив відшкодувати потерпілому збитки. Вона неодноразово пропонувала потерпілому кошти в сумі 20 тис. грн., але потерпілий відмовлявся їх взяти, посилаючись на те, що відшкодуванню підлягає заявлена сума. Оскільки у сина був старий телефон, тому вона віддала йому свій особистий телефон в тимчасове користування на що у неї є чек. Син користувався автомобілем, але його власником є ОСОБА_12, кошти якому ще не сплачені.

В день допиту сина в міліції вона отримала СМС по телефону «посмотри в куртке жены». В курточці його дружини вона знайшла пакетик з білою речовиною, яку викинула в унітаз, а папір та пакетик також викинула в смітник. Вказане СМС не зберіглося.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується допитаними в судовому засіданні вказаними свідками та зібраними матеріалами по справі:

- протоколом огляду місця події від 03.07.2014 року та фототаблиці до нього, складені о 3-й годині 40 хв., місцем якого є ділянка місцевості, розташована біля 4 під'їзду будинку АДРЕСА_5, де виявлені чисельні плями речовини бурого кольору, ключі від автомобіля з двома електронними брелками;

- повторним протоколом огляду місця події від 03.07.2014 року та фототаблиці до нього, складені о 14-й годині 00 хв., місцем якого є ділянка місцевості, розташована біля 4 під'їзду будинку АДРЕСА_5, де виявлені плями речовини бурого кольору;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.07.2014 року з участю ОСОБА_5, який показав та розказав на місці про скоєний напад на нього;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.07.2014 року з участю ОСОБА_3, який розказав про скоєний напад на ОСОБА_5;

- висновком судово-медичної експертизи № 248 від 05.08.2014 року згідно якого у ОСОБА_5, виявлені тілесні ушкодження за характером ушкоджень свідчать проте, що вони утворились в результаті дії тупих твердих предметів і могли виникнути при обставинах вказаних в постанові. Потерпілий отримав не менше п'яти травматичних впливів тупим твердим предметом про що свідчить характер, кількість та локалізація ушкоджень. Від однієї травматичної дії могло утворитися одне і більше ушкоджень. Пошкодження утворилися в строк вказаний в постанові про що свідчить меддокументація. В момент отримання ушкоджень потерпілий по відношенню до нападників міг знаходитись як вертикально так і горизонтально чи близькому до них стані;

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 248-Д від 22.09.2014 року згідно якого у ОСОБА_5, виявлені тілесні ушкодження відповідають його показам дані ним при його допиту і в ході проведення слідчого експерименту з його участю в частині механізму утворення тілесних ушкоджень;

- протоколом огляду місця події від 03.07.2014 року та фототаблиці до нього, місцем якого є кв. АДРЕСА_1, де були вилучені забрані речі потерпілого;

- ухвалою Шосткинського міськрайонного суду від 08.07.2014 року про накладання арешту на майно шляхом заборони ОСОБА_12 відчуження, використання, розпорядження та проведення будь-яких дій відносно автомобіля «Міtsubishi Outlander» державний номер НОМЕР_5;

- висновком товарознавчої експертизи № 1477 від 01.08.2014 року згідно якого вартість викраденого майна ОСОБА_5, складає 18686 грн;

- довідкою Шосткинського МВ УМВС вартість майна становить:

-стартовий пакет «МТС»-10 грн.

-стартовий пакет «Лайф»-10 грн.

-чехол для зберігання документів на автомобіль - 25 грн.,

-сумка чоловіча, шкіряна -300 грн.

- ухвалою Шосткинського міськрайонного суду від 04.07.2014 року про арешт майна ОСОБА_3: 2 маски для обличчя, дерев'яну биту, спортивну чорну куртку, штани спортивні синього кольору, мобільний телефон «IPhone», ланцюжок з металу сріблястого кольору;

- висновком експерта імунологічної експертизи № 1019 від 26.07.2014 року про походження крові обвинуваченого та потерпілого;

- висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 271 від 26.08.2014 року про походження крові обвинуваченого та потерпілого;

-висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 272 від 26.08.2014 року про дослідження дерев'яної бити;

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1034 від 26.08.2014 року про медичну експертизу шапок-масок щодо походження крові потерпілого та обвинуваченого.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена за інкримінованим йому обвинуваченням за ст. 187 ч. 4 КК України та покладає в основу вироку покази потерпілого ОСОБА_15, та зібрані матеріали по справі в повній їх сукупності, оскільки вони є чіткими, не змінними як в ході досудового так і в судовому слідстві, тому є достовірними і не викликають сумніву, на думку суду є достатніми, оскільки в повній мірі відображають характер події та узгоджуються з матеріалами справи.

Покази обвинуваченого про те, що метою нападу було лише покарання потерпілого за те, що він продає наркотики.

Але, такі пояснення підозрюваного не відповідають фактичним обставинам справи та логічно не узгоджуються з його поясненнями, а саме, ОСОБА_3 в судовому засіданні дав пояснення, що декілька місяців був знайомий з потерпілим та жодного разу не вів з ним розмови про наркотичні засоби. Особисто він та його рідні до нападу на потерпілого не постраждали від його дій. Конфліктних ситуацій з потерпілим з приводу продажу останнім наркотичних засобів в нього не було. Тому, з зазначених пояснень випливає, що приводу для покарання потерпілого у ОСОБА_3 не було.

Щодо пояснень про викрадення ним та ОСОБА_7 у потерпілого наркотичних засобів з метою залякування потерпілого за наркотики, а не з метою заволодіння його майна та без побиття, вони не оговорювали план своїх спільних дій під час вчинення нападу, та що взагалі його роль не була активною, на увагу суду не заслуговують, оскільки в судовому засіданні сам потерпілий заперечував викрадення у нього наркотичних засобів, а пояснення свідків ОСОБА_10, та ОСОБА_13, що вони бачили пакетик з речовиною білого кольору не доводить, що це був наркотичний засіб.

Слід зазначити, що в судовому засіданні ОСОБА_3 щодо зазначеного пакетику з білою речовиною давав неузгоджені логічно пояснення, а саме: спочатку він сказав, що викрали наркотичні засоби, щоб ним шантажувати потерпілого, щоб той не звертався в міліцію з заявою про його побиття, разом з цим ОСОБА_3 пояснював, що ним були використані маски, щоб потерпілий його не впізнав. Пізніше пояснював, що вказаний пакетик з білою речовиною повинний був довести працівникам міліції його мету нападу як покарання потерпілого за продаж наркотичного засобу, але коли йому працівники міліції повідомили про здійснення у нього обшуку, то він надіслав СМС- повідомлення матері, щоб вона «подивилася в курточці дружини», сподіваючись на те, що вона знайде та знищить вказаний пакетик.

Такі покази обвинуваченного суд розцінює, як неправдиві та способом захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний особливо тяжкий злочин, а тому вони є неспроможними, оскільки спростовуються наведеними вище доказами.

Як на досудовому слідстві так і в ході судового слідства не добуто жодного доказу щодо наявності об'єту наркотичних засобів, ці засоби ніде протокольно не зафіксовані, не вилучались, ніяких експертиз відносно них не проводилось, а тому як доказ не можуть бути прийняти судом до уваги.

Доводи обвинуваченого про те, що його роль зводилась тільки у присутності та підтримки ОСОБА_7, також не відповідає дійсності, оскільки поведінка ОСОБА_3 як в момент скоєння ним злочину, так і після скоєння злочину та спосіб вчинення ним злочину свідчить про те, що ними був оговорений план спільних дій під час вчинення нападу на потерпілого, відповідно до якого, для безпеки виконання нападу, з метою виключення впізнання їх зовнішності під час вчинення нападу, випадковими свідками та потерпілим, приховали свої обличчя, для чого ОСОБА_3 власноручно, з своїх шапок виготовив маски, шляхом здійснення прорізів для очей.

Про скеровування спільних дій свідчить скоєний миттєво напад без будь-яких промов потерпілому, потерпілого було збито з ніг та одразу відбулось інтенсивне його побиття як по голові так і по всьому тулубу та переконавшись, що потерпілий не може чинити їм опір почали його обшукувати. При цьому жодних промов потерпілому, що його карають за продаж наркотичних засобів не було, а ОСОБА_3 та ОСОБА_7 викрадаючи у потерпілого майно діяли синхронно та узгоджено.

Заперечення обвинуваченого про те, що він не бив потерпілого не узгоджуються з матеріалами судово-медичних експертиз згідно яких у ОСОБА_5, виявлені тілесні ушкодження відповідають його показам дані ним при його допиту і в ході проведення слідчого експерименту з його участю в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, тому доводи обвинуваченого, що він не наносив удари потерпілому суперечать вказаним матеріалам справи.

Також, згідно протоколів огляду місця події площа місця побиття становить 2.5х3м, потерпілий лежав на підлозі на весь зріст, а тому ця площа обмежена, тому саме діями обох ОСОБА_3 та ОСОБА_7, потерпілому були нанесені чисельні удари.

Таким чином суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена і його дії суд кваліфікує:

- за ст.187 ч.4 КК України, так як він умисно скоїв напад спрямований заволодіння чужим майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного (особливо тяжкого злочину), суспільної небезпечності скоєного, та наставші наслідки від скоєного ОСОБА_3, кримінального правопорушення, особу винного, який визнаючи винним себе частково в судовому засіданні давав протиречиві пояснення, намагаючись ввести суд в оману та уникнути більш-тяжкої відповідальності, характеризується посередньо за місцем мешкання, має молодий вік, в силу ст. 89 КК України не судимий, має малолітню тяжко хвору дитину, яку допомагають йому утримувати близькі родичі, бо ні він ні його дружина ніде не працюють і постійного заробітку не мають, а також обставини, що пом'якшують покарання, таку як спробу добровільного часткового відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Враховуючи, що для застосування ст. 69 КК України відсутні підстави, то суд вважає, що покарання ОСОБА_3, слід призначити в межах санкції ст. 187 ч. 4 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення.

Цивільний позов потерпілого, суд вважає за необхідне задовольнити частково, а саме майнову шкоду в сумі 18179 грн., 00 коп., витрати на лікування в сумі 3676 грн.30 коп. відшкодуванню не підлягають, оскільки належним чином не підтверджені, так, як виписка з історії хвороби не збігається з наданими чеками.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода може бути виражена: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995, вказано що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Виходячи з вищевикладеного, суд приймає до уваги доводи потерпілого, що в наслідок злочинних дій потерпілому заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, чим спричинено сильний стрес і нервові навантаження.

Потерпілий втратив звичайний спосіб життя, отримав моральні переживання у зв'язку з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень в наслідок чого він став інвалідом 3 -ї групи, і тому його морально-психологічний стан вимагає певного часу для відновлення звичного способу життя.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги морального збитку на суму 150.000 грн., не доведені з урахуванням ступеня відповідальності обвинуваченого, виходячи з вищевказаних обставин, підтверджених висновками зазначених експертиз, тому в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає 50 тис. грн.

З ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 147 грн. 42 коп.

Речові докази підлягають визначенню в порядку ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідне скасувати накладений арешт ухвалою Шосткинського міськрайонного суду від 08.07.2014 року на майно шляхом встановлення заборони ОСОБА_12 відчуження використання розпорядження і проведення будь-яких дій по усуненню пошкоджень та ремонту автомобіля «Міtsubishi Outlander» державний номер НОМЕР_5 та передати ОСОБА_12, враховуючи, що вказаний автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_12, який мешкає в м. Харкові, але фактично перебуває в користуванні ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 368, 370,374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою та строк покарання рахувати з 04 липня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди в сумі 18179 грн. 00 коп., та в рахунок моральної шкоди 50 000 грн. 00 коп., а всього 68179 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 147 грн. 42 коп.

Речові докази:

- 2 маски для обличчя, дерев'яну биту-знищити;

- спортивну чорну куртку, штани спортивні синього кольору, ланцюжок з металу сріблястого кольору- передати ОСОБА_3;

- мобільний телефон «IPhone» - передати ОСОБА_13.

Скасувати накладений арешт ухвалою Шосткинського міськрайонного суду від 08.07.2014 року на автомобіль «Міtsubishi Outlander» державний номер НОМЕР_5 та передати його ОСОБА_12: АДРЕСА_3;

Передані під розписку речі на зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим з дня отримання копії вироку.

Головуючий суддя Л.О. Стародубцева

Судді З.П. Шпак

О.П. Євдокімова