Постанова № 6853244, 31.08.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2009 р.                                                                                 № 2а - 2613/09/1470

          м. Миколаїв

16:22

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва

(вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030)

до відповідачаДержавного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара

(вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001)

за участю представників:

від позивача: Задверняка К.Д.,

від відповідача: Дмитрієва Т.М., Чернуха І.О. про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 633899,14 гривень, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 633899,14 гривень. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мають вноситися до Пенсіонного фонду кошти на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, яким призначені пенсії на пільгових умовах. За період з 01.10.08 р. по 31.03.09 р. відповідач має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, про що відповідачу складено та направлено розрахунки про відшкодування пільгових пенсій. Відповідач на адміністративний позов надав заперечення, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у зв’язку з тим, що факт витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій нічим не доведений, оскільки доданий розрахунок фактичних витрат не є підтвердженням нарахування та виплати пільгових пенсій.

У судовому засіданні представники відповідача також заперечували проти позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара»зареєстроване (перереєстроване) як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом міської ради народних депутатів 26 березня 1997 року (арк.спр.38). Як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач зареєстрований в управлінні ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058 (далі за текстом - закон № 1058), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України" № 21-1 від 19.12.2003 р. (далі за текстом - Інструкція № 21-1)

Так, абз.2 і 3 п. 6.1. Інструкції № 21-1 визначено коло осіб та розміри, в яких повинні відшкодовуватись пенсійному фонду України витрати на виплату на доставку пільгових пенсій за списками № 1 та 2. Зокрема, цими абзацами вказано, що такий порядок встановлений для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції.

Підпункт 2.1.1. п. 2.1. Інструкції № 21-1 містить перелік роботодавців, що є страхувальниками в розумінні цієї Інструкції та Закону № 1058, а саме підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки та політичні партії, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб, на умовах трудового контракту, або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п.6.4. вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На виконання вимог Інструкції № 21-1 позивач поштовими рекомендованими відправленнями з повідомленнями направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.08 р. по 31.03.09 р, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які було отримані відповідачем згідно з відмітками про вручення поштового відправлення (арк. спр. 14 - 37).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, вимоги позивача відповідачем не оскаржувалися.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара»як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача у повному розмірі, і тому заборгованість, яка виникла у відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, з урахуванням часткового погашення боргу, у розмірі 633899,14 грн. внаслідок виплати пільгової пенсії пенсіонерам підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено право органів Пенсійного фонду на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки. Згідно зі статтею 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб’єктом владних повноважень та повноважений звертатися з позовом до адміністративного суду (ст.ст.4, 17 КАС України).

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара» (вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 14313240) на користь управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 633899,14 гривень (шістсот тридцять три тисячі вісімсот дев’яносто дев’ять гривень чотирнадцять копійок).

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04.09.09

Суддя В.В. Біоносенко