Ухвала суду № 68530287, 29.08.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/1193/16-ц 29.08.2017 29.08.2017

Провадження №22-ц/784/1834/17

Справа № 472/1193/16

Провадження № 22-ц/784/1834/17 Головуючий першої інстанції: Орленко Л.О.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Лівшенком О.С.

за участі відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_2,

ОСОБА_3

та

ОСОБА_4

ОСОБА_5

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2017 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 р. Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» (далі ОСОБА_6 «АІСЕ Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 20 листопада 2008 р. між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», яке з 24 лютого 2010 р. має назву Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна», та ОСОБА_2 укладена ОСОБА_7 № 216000 з Додатками № 1 та № 2 до ОСОБА_7, що є її невід'ємними частинами. ОСОБА_7 укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи «Автоплан», при виконанні якої, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля.

27 травня 2010 р. на асигнаційному акті відповідачу ОСОБА_2 було надано право на отримання автомобіля. Після одержання права на отримання автомобіля відповідач ОСОБА_2 скористався наданим йому п. 10.1 статті 10 Додатку № 2 до ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р. правом та звернувся до позивача ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» з заявою, якою просив надати йому іншу модель (марку) автомобіля, ніж та, яка зазначена в Додатку № 1 (ВАЗ 210994). Зазначену заяву було задоволено і надано відповідачу ОСОБА_2 автомобіль JAC HFC1020K.

В порядку, передбаченому ст. 10 Додатку № 2 до ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р., відповідач ОСОБА_2 сплатив різницю у вартостях автомобілів та в подальшому мав сплачувати усі внески відповідно до поточної ціни автомобіля, зазначеного в Додатку № 1.

03 липня 2010 р. відповідач ОСОБА_2 отримав автомобіль JAC HFC1020K, номер шасі (кузова, рами) № LJ11KAAB186008035, 2008 р. випуску, та зареєстрував його на своє ім'я, державний номерний знак ВЕ 0047АХ.

Відповідно до ст. 5 ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р. відповідач ОСОБА_2 зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % ціни автомобіля) та вартість наданих йому ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних повних внесків.

З метою забезпечення повного та своєчасного виконання зобов'язань за ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р. 10 червня 2010 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Відповідальність поручителів настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором та боржник і кожен з поручителів відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

ОСОБА_2 протягом грудня 2008 р. - червня 2015 р. сплачував щомісячні внески. Починаючи з липня 2015 р., він припинив їх сплачувати. На виконання умов ОСОБА_7 відповідачем ОСОБА_2 було сплачено 75,4535 % зі 100 % в оплату щомісячних чистих внесків та 77 внесків із 100 (ста) внесків в оплату послуг позивача.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач виконує свої зобовязання за ОСОБА_7 щодо повернення коштів неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на серпень 2016 р. складає 58460 грн. 60 коп., з яких 41951 грн. 20 коп. щомісячний чистий внесок, 16509 грн. 40 коп. щомісячні внески в оплату послуг, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вищезазначену суму боргу та судовий збір в розмірі 1378 грн.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які приймали участь в режимі відеоконференції, позов підтримали та просили суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості в розмірі 58460 грн. 60 коп., із яких: щомісячний чистий внесок в сумі 41 951 грн. 20 коп., щомісячні внески в оплату послуг в сумі 16 509 грн. 40 коп., та судові витрати в розмірі 1378 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що дійсно 20 листопада 2008 р. його син ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» ОСОБА_7 № 216000 на придбання автомобіля та сплачував щомісячні внески до червня 2015 року. 10 червня 2010 р. між позивачем та ним було укладено договір поруки, але вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки на момент подання позову порука за спірним договором є припиненою, так як останній платіж його син вніс 24 червня 2015 р., а позивач звернувся до суду з позовом 27 грудня 2016 р.

Крім того, він не визнає суму заборгованості в розмірі 58 460 грн. 60 коп., оскільки вона невірно розрахована.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що позов відносно боржника ОСОБА_2В підлягає частковому задоволенню відповідно до наданого ним розрахунку на суму 23 866 грн. 96 коп., розмір боргу необхідно було позивачеві розраховувати шляхом додавання окремих сум щомісячних платежів, які розраховані відповідно до поточної ціни автомобіля, що була дійсна на кожен місяць окремо, а також без додавання 20% ПДВ при визначенні розміру щомісячного внеску в оплату послуг (0,35%). Тому за його розрахунком заборгованості по ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р. відповідачем ОСОБА_2 не сплачено 23 866 грн. 96 коп., а не як зазначено позивачем 58 460 грн. 60 коп. Вважає, що позовні вимоги до співпоручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, оскільки на момент подання позову порука за спірним договором є припиненою, так як останній платіж ОСОБА_2 вніс 24 червня 2015 р., а позивач звернувся до суду з позовом 27 грудня 2016 р.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, але до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, але за участю їх представника ОСОБА_5

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2017 р. позовні вимоги задоволені.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» заборгованість за ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р., укладеною між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_2, в розмірі 58460 грн. 60 коп. яка складається з 41951 грн. 20 коп. заборгованості по сплаті чистих внесків та 16509 грн. 40 коп. - заборгованості зі сплати внесків в оплату послуг, станом на грудень 2016 року.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, яка має зареєстроване та фактичне місце проживання: м. Миколаїв, провулок другий Ковальський,20а/1, на користь ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» заборгованість за ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р., укладеною між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_2, в розмірі 58460 грн. 60 коп. яка складається з 41951 грн. 20 коп. заборгованості по сплаті чистих внесків та 16509 грн. 40 коп. - заборгованості зі сплати внесків в оплату послуг, станом на грудень 2016 року.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» 1378 грн. судового збору, а саме по 459 грн. 33 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_5 вказує, що судове рішення є незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального права та просить його скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення солідарно з відповідачів 23866 грн. 96 коп. суми боргу.

У запереченні на апеляційну представник позивача вказує на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 листопада 2008 р. між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна» (далі - ЗАТ «АІСЕ Україна»), яке з 24 лютого 2010 р. зареєструвало зміни в назві організаційно-правової форми та має назву Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна», та ОСОБА_2 укладено угоду № 216000 про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля ВАЗ, модель 210994, та підписано Додатки № 1 та № 2 до неї, які є невід'ємними частинами, за якою ЗАТ «АІСЕ Україна» гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля, за умови, що учасник системи виконує всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди.

Ці гарантії ЗАТ «АІСЕ Україна» забезпечуються угодами, укладеними між товариством та виробником та/або імпортером та/або дистрибютором автомобілів.

ЗАТ «АІСЕ Україна» зобовязується надати учаснику системи послуги, які викладено в правилах функціонування системи Автоплан, та неухильно виконувати свої зобов'язання для забезпечення функціонування системи. Учасник системи користується всіма правами та виконує обов'язки, викладені у правилах функціонування системи (а.с.7-16).

При підписанні угоди № 216000 від 20 листопада 2008 р. (далі - ОСОБА_7) учасник повинен сплатити вступний внесок, розмір якого складає відсоток від поточної ціни автомобіля, визначеній у Додатку № 1, а після отримання повідомлення про надання йому права на отримання автомобіля, сплатити плату за право на отримання.

Учасник повинен сплачувати також щомісячно: чисті внески, суму, яку сплачує Учасник системи з метою придбання автомобіля, та яку ЗАТ «АІСЕ Україна» використовує для оплати автомобіля, та для формування фонду повернення коштів. Розмір цілого чистого внеску визначається шляхом ділення поточної ціни автомобіля на кількість внесків, визначену у графіку внесків; щомісячні внески в оплату послуг - це плата за послуги ЗАТ «АІСЕ Україна» з організації функціонування Автоплану; щомісячні внески в оплату страхового платежу.

Відповідно до ст. 5 ОСОБА_7 відповідач ОСОБА_2 зобовязався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % ціни автомобіля) та вартість наданих йому ЗАТ «АІСЕ Україна» послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних повних внесків.

Згідно ст. 6 ОСОБА_7, Додаток №1 до ОСОБА_7, що містить особисті дані Учасника системи, інформацію щодо обраної моделі Автомобіля, його ціни на день підписання цієї ОСОБА_7, розмір Внесків в оплату послуг АІСЕ та страхового платежу, що визначаються як певний відсоток від Ціни автомобіля, а також Додаток № 2 до ОСОБА_7, що містить правила функціонування Автоплану, є невід'ємними частинами цієї ОСОБА_7.

Підписання даної ОСОБА_7 та Додатків до неї є свідченням того, що сторони повністю зрозуміли усі визначення, умови та зміст ОСОБА_7 та Додатків до неї. Якщо Учасник системи одружений (-а), цим він (вона) заявляє, що має згоду іншого з подружжя на укладення цієї ОСОБА_7. З моменту підписання даної ОСОБА_7 громадянин /юридична особа набуває статус Учасника системи.

Статтею 7 ОСОБА_7 передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і діятиме до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених в цій ОСОБА_7. Після виконання всіх зобов'язань за ОСОБА_7, Учасник зобов'язується підписати відповідний двосторонній акт, складений Фірмою.

З метою забезпечення повного та своєчасного виконання зобовязань за ОСОБА_7 10 червня 2010 р. між ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» (кредитор) та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 (співпоручителі) укладено договір поруки, згідно з яким поручителі поручаються перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за ОСОБА_7 № 216000 від 20 листопада 2008 р. (т. а.с. 18).

Відповідальність поручителів настає у випадку невиконання боржником зобовязань за договором та боржник і кожен із співпоручителів відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 4.5 цього Договору строк його дії визначено до 31 березня 2020 р.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповіднодост. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно зіст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Чинним законодавством України презумується добросовісне користування сторонами правочину своїми правами.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Укладаючи дану ОСОБА_7 та Додатки до неї, відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений з усіма його істотними умовами, про що свідчить його підпис на правочині. При цьому будь-яких застережень з його боку стосовно того, що він не згоден з якимось пунктом цієї угоди зроблено не було, тобто всі пункти на той час його повністю влаштовували.

В Додатку № 1 до ОСОБА_7 зазначено, що поточна ціна автомобіля ВАЗ 210994 складає 43 500,00 грн., кількість внесків - 100, щомісячний цілий чистий внесок 1,00 %, щомісячний внесок в оплату послуг у % + 20% ПДВ - 0,35%, щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065 % (а.с. 8).

Відповідно до п. 4.1 статті 4 Правил функціонування Автоплану, що містяться в Додатку № 2 до ОСОБА_7 (далі Правила), поточна ціна автомобіля - це роздрібна ціна Автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб'ютором Автомобіля в останній робочий день кожного місяця протягом всього строку існування групи.

Пунктом 17.5 статті 17 Правил визначено, що у випадку якщо Учасник системи, який отримав Автомобіль, не сплатить два або більше послідовних або вибіркових Повних внесків, то такий Учасник системи зобов'язаний повністю одноразово достроково оплатити всі ще несплачені внески, і АІСЕ має право вимагати їх повної оплати протягом 10 (десяти) календарних днів від дати отримання платіжної вимоги від АІСЕ.

27 травня 2010 р. на асигнаційному акті відповідачу ОСОБА_2 було надано право на отримання автомобіля ВАЗ, модель 210994 .

Після одержання права на отримання автомобіля відповідач ОСОБА_2 скористався правом, наданим йому п. 10.1 статті 10 Додатку № 2 до ОСОБА_7 20.11.2008 року, та 10 червня 2010 року звернувся до позивача з заявою, якою просив надати йому іншу модель (марку) автомобіля, ніж та, яка зазначена в Додатку № 1, а саме марки JAC HFC1020K (т. 1 а.с. 17).

В порядку, передбаченому ст. 10 Додатку № 2 до ОСОБА_7, ОСОБА_2В, сплатив різницю у вартостях автомобілів і в подальшому мав сплачувати усі внески відповідно до поточної ціни автомобілю, зазначеного в Додатку № 1.

03 липня 2010 р. відповідач ОСОБА_2 отримав автомобіль JAC HFC1020K, номер шасі (кузова, рами) № LJ11KAAB186008035, 2008 року випуску, та зареєстрував його на своє імя, державний номерний знак ВЕ 0047АХ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САА740965 (т. 1 а.с. 22).

Починаючи з липня 2015 р. вин припинив сплачувати визначені ОСОБА_7 внески, тобто допустив прострочення виконання зобовязання та залишив без задоволення письмову вимогу позивача щодо здійснення оплати за ОСОБА_7 (т. 1а.с. 96).

На виконання умов ОСОБА_7 відповідачем ОСОБА_2 було сплачено 75,4535 % зі 100 % в оплату щомісячних чистих внесків та 77 внесків із 100 (ста) внесків в оплату послуг позивача. Розмір боргу відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за ОСОБА_7 станом на грудень 2016 року складає: щомісячних чистих внесків: 100% - 75,4535% = 24,5465 % від поточної ціни автомобіля; внесків в оплату послуг позивача: 100 -77=23 внески.

Відповідно до листа № 105 від 25 квітня 2012 р. (а.с. 23) імпортер автомобіля ВАЗ 21099 ТОВ «Авто-Технологія» повідомило ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» про те, що з травня 2012 р. припиняється виробництво автомобілів ВАЗ 21099.

З врахуванням вказаних обставин, позивач, керуючись ст. 11 Додатку № 2, у травні 2012 р. здійснив заміну автомобіля ВАЗ 21099 на автомобіль ЗАЗ Sens та, враховуючи, що остання відома поточна ціна автомобіля ВАЗ 21099 в травні 2012 р. становила 63 360 грн., а автомобілю Sens D4LC500 63 040 грн. в подальшому для визначення розміру внесків ОСОБА_6 «АІСЕ Україна» використовувало ціну автомобіля ЗАЗ Sens. Станом на грудень 2016 р. поточна ціна автомобіля марки ЗАЗ Sens базової комплектації становить - 170 905 грн.

Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за ОСОБА_7 станом на грудень 2016 р. становить 58 460 грн. 60 коп., з яких: заборгованість із щомісячного чистого внеску: 170905 грн. х 24,5465 % = 41951 грн. 20 коп.; щомісячних внесків в оплату послуг: 170905 грн. х 0,35 % +20 % ПДВ) х 23 внески = 16509 грн. 40 коп., а всього 41951 грн. 20 коп. + 16509 грн. 40 коп. = 58460 грн. 60 коп. (а.с. 19-21).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).

В силу положень ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання і у разі прострочення виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється, насамперед, виконанням, проведеним належним чином.

Встановивши порушення боржником ОСОБА_2 умов ОСОБА_7 щодо внесення чергових платежів, перевіривши правильність нарахування заборгованості, суд обґрунтовано з огляду на наведені обставини справи, положення укладеної сторонами ОСОБА_7 та вимоги закону дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з боржника суми заборгованості.

В силу ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи положення договору поруки, зокрема, те, що його строк не закінчився, суд також вірно поклав на відповідачів-поручителів солідарний з боржником обовязок щодо сплати заборгованості за ОСОБА_7.

Суд, провіривши розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, погодився з таким розрахунком і не взяв до уваги розрахунок заборгованості, наданий представником відповідачів.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, а доводи апеляційної скарги щодо помилковості розрахунку стягнутої судом заборгованості такими, що не заслуговують на увагу через невідповідність умовам укладеної сторонами ОСОБА_7.

Так, представником відповідача проведено розрахунок заборгованості за ОСОБА_7, виходячи з ціни автомобілю, що дійсна на момент кожного місця за період допущеної ОСОБА_2 прострочки.

Між тим, таке не узгоджується з умовами ОСОБА_7 (розділ 1, пункти 4.1, 4.2, 5.7, 17), відповідно до змісту яких передбачено розрахунок платежів на підставі Поточної ціни автомобілю, яка діє на час проведення платежу здійснення розрахунку. Розрахунок платежів за Поточною ціною автомобілю, яка діє в кожному місяці, проводиться у разі дотримання учасником системи строків проведення чергових платежів.

Оскільки ОСОБА_2 порушив умови ОСОБА_7 та припинив достроково внесення чергових платежів, позивач обґрунтовано провів розрахунок заборгованості саме за Поточною ціною автомобілю, актуальною на час проведення розрахунку заборгованості.

До того ж саме такий порядок розрахунку відповідає загальним положенням та меті системи «Автоплан», оскільки саме за рахунок оплати усіма учасниками групи забезпечується придбання автомобілів іншим учасникам, які ще таке право не отримали, тоді як реальна вартість автомобілів зростає (Розділ 2 Додатку № 2 до ОСОБА_7).

Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що надані позивачем реєстри цін не містять відомостей щодо встановлення зазначених в ній цін саме імпортерами та/або дестрібютерами, то відповідачами не надано в порушення положень ст. 60 ЦПК України жодного доказу щодо інших цін на автомобілі у зазначених в реєстрах періодах.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити, рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

ОСОБА_10