Ухвала суду № 68528951, 30.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Чередніченко Н.П.

№22-ц/796/9517/2017 Доповідач Кравець В.А.

Справа №752/9169/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Махлай Л.Д., Іванченка М.М.

за участю секретаря Синявського Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року у справі за поданням головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Проца Віктора Степановича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року головний державний виконавець ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Проц В.С. звернувся в суд із поданням, в якому просив тимчасово обмежити ОСОБА_1. у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням Господарського суду м. Києва, про стягнення з ТОВ «Єдині Фінанси» на користь ТОВ «ТНК-ТРАНС» заборгованості у розмірі 190 730,03 грн,

У мотивування вимог посилався на те, що в ході виконавчого провадження боржник ТОВ «Єдині Фінанси», керівником якого є ОСОБА_1, тривалий час ухиляється від виконання рішення, а на вимоги державного виконавця не реагує.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року - подання задоволено.

Обмежено ОСОБА_1 , який є засновником ТОВ «Єдині Фінанси», у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань по виконавчому документу № 910/5810/13, виданого 28.05.2013 року Господарським судом м. Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову у задоволенні подання, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що головний державний виконавець ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Проц B.C. звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України не до керівника боржника ТОВ «Єдині Фінанси», а до його засновника, який не є боржником.

ТОВ «Єдині Фінанси» є господарським товариством у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засновником якого (на дату ухвалення оскаржуваної ухвали суду) був ОСОБА_1

Неможливо звинувачувати засновників товариства у невиконанні або ухиленні від виконання, заснованої ними, юридичною особою зобов'язань, покладених на товариство судовим рішенням, оскільки зазначені особи не наділені необхідними і достатніми повноваженнями для вчинення саме таких дій.

Судом не взято до уваги та не надано правової оцінки тому, що фізична особа ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження (боржником), посилання на яке йшлося у поданні державного виконавця.

Крім того, суд розглянув подання без виклику стягувача і боржника, а також без участі заявника.

Судове засідання відбулось без участі державного виконавця, присутність якого є обов'язковою, без пояснень державного виконавця, а відтак, суд припустився порушень процедури розгляду подання, чим порушив норми матеріального права.

Вказує на те, що він не є засновником ТОВ «Єдині Фінанси» і наразі не має будь-якого відношення до ТОВ «Єдині Фінанси», тому застосовані судом обмеження у праві виїзду за межі України мають бути скасовані, а діючі порушення прав мають бути усунуті.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП № 39904794 по примусовому виконанню наказу № 910/5810/13, виданого 28.05.2013 Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Єдині Фінанси» на користь ТОВ «ТНК-ТРАНС заборгованості у розмірі 190 730,03 грн. (а.с.5-9)

Державним виконавцем у відповідності до ст. ст. 2, 19, 20, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на день відкриття виконавчого провадження) 23.09.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №39904794, якою надано строк для самостійного виконання рішення до 30.09.2013 року та надіслано боржнику (а.с.11).

Державним виконавцем 21.10.2013; 11.11.2013 на адресу боржника надіслано виклики з'явитись до державного виконавця на прийом для сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату (а.с.12-13).

Керівник боржника ОСОБА_1 на прийом до державного виконавця не з'являвся.

Виходом за адресою, зазначеною у виконавчому документі боржника та його майна не розшукано, про що складено Акт державного виконавця. (а.с.36)

Постановою №39904794 від 20.11.2013 року державним виконавцем було накладено арешт на майн боржника та оголошено заборону на його відчуження. (а.с.23)

Цього ж дня державний виконавець виніс Постанову про арешт коштів боржника. (а.с.25)

Проте, ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ КБ «Хрещатик», ПАТ «Діамант Банк» своїми листами відмовили у виконанні Постанови про арешт коштів ТОВ «Єдині Фінанси», оскільки рахунки товариства - закриті. (а.с.26-28)

ПАТ «Банк «Національні інвестиції» повідомило, що Постанова державного виконавця прийнята до виконання. Залишок коштів на рахунку 451,67грн. (а.с.29)

Державним виконавцем було підготовлено та направлено запити до державних органів щодо надання інформації про рухоме і нерухоме майно, яке може бути у власності товариства.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, листів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Держгірпромнагляду України, за боржником ТОВ «Єдині Фінанси» не зареєстровано жодного рухомого чи нерухомого майна. (а.с.30-35).

Станом на день розгляду судом першої інстанції подання державного виконавця Труфанов Є.В. був засновником ТОВ «Єдині Фінанси», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (а.с.14-17)

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

За положенням п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як убачається з матеріалів справи, розгляд подання відбувався без участі державного виконавця, що суперечить ч.2 ст.377-1 ЦПК України та є підставою відповідно до ст.. 312 ЦПК України до скасування ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи фактичні обставини справи та зміст подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції задовольнив подання , виходячи з того, що на час його розгляду дії керівника ТОВ «Єдині Фінанси» - ОСОБА_1 свідчили про ухилення від виконання судового рішення, що також підтверджувалось матеріалами виконавчого провадження, які свідчили про факт умисного ухилення керівника боржника від виконання покладених на товариство зобов'язань.

Натомість , на даний час ОСОБА_1 вже не є засновником ТОВ «Єдині Фінанси», оскільки згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засновником та керівником товариства є ОСОБА_4, тому дані обставини мають бути з'ясовані при новому розгляді подання щодо встановлення факту ухилення товариства від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Оскільки ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає до скасування з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року скасувати , подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Проца Віктора Степановича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту ОСОБА_1 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді