Ухвала суду № 68528928, 21.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

з участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Ганжи О.М.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Панасенко О.В. та накладено арешт на нерухоме майно корпус № 4 (в літ. Е) загальною прощею 37 957, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та належить на праві власності ПАТ АБ «Укргазбанк», із забороною власникам майна вчиняти будь-які дії по його відчуженню, розпоряджанню та користуванню до вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні № 42017000000001215.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував наявністю підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки АБ «Укргазбанк» є добросовісним набувачем майна та не має ніякого відношення до кримінального провадження № 42017000000001215, а тому, на його думку, до вказаного товариства не може бути застосовано будь-якого обмежувального заходу. Також, представник вважає, що прокурором не надано достатніх даних, які б вказували на відповідність арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України. Таким чином, на думку представника, судом незаконно позбавлено АБ «Укргазбанк» правом розпоряджатися і користуватися належним йому майном.

Також в поданій апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного строку на скарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власника.

На апеляційну скаргу представника АБ «Укргазбанк», прокурором у кримінальному провадженні були подані заперечення, в яких він зазначає про законність у обґрунтованість постановленого судом рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді, представника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, вважаючи рішення слідчого судді законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, а копія постановленого судом рішення, як вбачається з наданих суду матеріалів, на адресу останнього не надсилалась, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу відсутності підстав для накладення арешту на майно, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На переконання колегії суддів вказаних вимог закону слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, дотримався.

Так, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001215 від 20 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання своїм службовим становищем особами ДП завод «Арсенал» з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи підконтрольним їм юридичним особам: ТОВ «Нова ТОР», ТОВ «Скайнет LTD», Корпорація «НВО «Арсенал» з метою незаконного привласнення державного майна нежитлових приміщень, корпусів, цехів, градирень, в супереч інтересам служби, використовуючи технічну документацію розроблену ДП «НДПІ Містобудування», ініціювали Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради видачу розпорядження про виділення земельних ділянок з єдиної земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:033:0002, державної власності, спричинивши тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави.

Згідно доводів клопотання прокурора з 2010 по 2017 роки, за сприяння службових осіб ДП заводу «Арсенал» з власності держави відбулося відчуження нежитлового фонду заводу, зокрема приміщення корпусу № 4 (в літ. Е) загальною площею 37 957, 5 кв.м, розташоване в м. Києві по вул. Московська, 8, на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

Постановою слідчого ГСУ Генеральної прокуратури України Буковчаника О.В. від 26 червня 2017 року даний об'єкт нерухомого майно визнано речовим доказом.

Звертаючись з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження його як речового доказу.

Встановивши вище зазначені обставини, дослідивши доводи клопотання і матеріали, які були надані прокурором на обґрунтування своїх вимог, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для його задоволення та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що прокурором доведена необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження цього майна як речового доказу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на відповідність об'єкту нерухомого майна, а саме корпусу № 4 (в літ. Е) загальною площею 37 957, 5 кв.м, розташованого в м. Києві по вул. Московська, 8, критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що це майно може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з приводу недоведеності прокурором тих обставин, що арештоване майно має ознаки речових доказів, є безпідставними.

Що стосується посилань апелянта на ті обставини, що посадові особи ПАТ АБ «Укргазбанк», не мають ніякого відношення до кримінального провадження 42017000000001215, що на його думку виключає підстави для застосування відносно останніх такого обмежувального заходу, то слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді та вважає, що вона постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень вимог КПК які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не встановлено.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника власника майна АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1., про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Панасенко О.В. та накладено арешт на нерухоме майно корпус № 4 (в літ. Е) загальною прощею 37 957, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та належить на праві власності ПАТ АБ «Укргазбанк», із забороною власникам майна вчиняти будь-які дії по його відчуженню, розпоряджанню та користуванню до вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні № 42017000000001215, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/4090/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїПисанець В.А.

Доповідач Присяжнюк О.Б.