Ухвала суду № 68526930, 29.08.2017, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1349/17

Провадження № 1-кс/626/395/2017

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

29 серпня 2017 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., при секретарі Зінченко Л.В., за участю прокурора Смірнова А.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Орєхової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області Лисенко О.Г., погодженого з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Велика Лопатиха, Херсонської області, циган, громадянин України, одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше засуджений:

- 11.09.2015 року вироком Нововолинського міського суду Волинської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Нововолинської області від 23.12.2015 року вирок змінено та на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 30.12.2015 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- який підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до поданого клопотання ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення умисних злочинів, маючи не зняті та не погашені судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно скоїв новий умисний злочин при наступних обставинах.

Так, 27.08.2017, близько 21:30 години, ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, через часткову відсутність паркану, проник на територію домоволодіння ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: АДРЕСА_3. Після чого, ОСОБА_1, діючи повторно, з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, відчинивши двері, проник до сараю, який знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_4, звідки здійснив крадіжку свійської худоби, а саме кобило-матки по кличці «Ласточка», чим завдав потерпілому матеріальну шкоду.

Після того, коли ОСОБА_5 відв'язав кобило-матку та почав виводити її з сараю в напрямку виходу з території домоволодіння, при цьому відійшовши від сараю приблизно 5-7 м, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але був затриманий працівниками СКП Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області на території домоволодіння ОСОБА_4, тому з причин, що не залежали від його волі, злочин закінчено не було.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, який допитаний в якості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, вину свою визнав повністю та щиро каявся.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

*протоколом огляду місця події від 27.08.2017 за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до якого було зафіксовано факт проникнення до приміщення сараю, який належить ОСОБА_4 та відсутності в середині кобило-матки по кличці «Ласточка»; протоколом затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 на місці скоєння злочину, а саме біля сараю на території домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3;

*свідченнями потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 27.08.2017 його вдома не було, а зранку 28.08.2017 від свого батька ОСОБА_6 він дізнався, що вночі намагались викрасти його кобило-матку по кличці «Ласточка»;

*свідченнями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що ОСОБА_5 він знає дуже давно і той під час розмови з ним розповів, що збирається здійснити крадіжку коня в с. Березівка, Красноградського району;

*свідченнями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що він спільно з о/у СКП ОСОБА_9 та ОСОБА_10 27.08.2017 року затримали гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 на місці скоєння злочину, а саме коли той виводив кобило-матку по кличці «Ласточка», яка належить ОСОБА_4, з території двору за адресою: АДРЕСА_3;

*свідченнями підозрюваного ОСОБА_1, який зізнався у вчиненні даного злочину;

*речовими доказами, а саме: кобило-маткою по кличці «Ласточка», яка визнана речовим доказом та передана на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, має не зняту та не погашену судимість. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення корисливих злочинів та знаходячись на свободі, може продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану із заволодінням чужим майном, що вказує на наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 6 років.

Крім того, ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання, місця роботи, тому, враховуючи вищевикладене, він може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнути покарання, пов'язаного з позбавленням волі, що вказує на наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

На даний час по кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, не встановлено повне коло свідків та місцезнаходження частини викраденого майна. Крім того в провадженні СВ Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають два кримінальних провадження, де встановлено, що до вчинення даних злочинів причетний ОСОБА_1 Тому в разі якщо відносно ОСОБА_1 не буде обрано запобіжний захід, пов'язаний з його ізоляцією, він зможе здійснити вплив на потерпілих, свідків, знищити викрадене майна, що вказує на наявність ризику передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи, що також впливає на його майновий стан, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам, в зв'язку з чим слідчий і звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в клопотанні слідчого, думку самого підозрюваного та його захисника, які прохали обрати міру запобіжного заходу - домашній арешт, вважаю, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені корисливого, злочину за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком до 6 років. Окрім того, ОСОБА_1 раніше судимий 11.09.2015 та 30.12.2015р. за умисні тяжкі корисні злочини, вказаний епізод злочинної діяльності скоєні ним в період умовного терміну відбування покарання за попереднім вироком.

Також в ході розгляду клопотання було встановлено, що ОСОБА_1 постійного заробітку не має, не працює, пенсію не отримує, міцних соціальних зв'язків також не має, офіційно зареєстрований у Дніпропетровській області, однак тимчасово мешкає в Карлівському районі Полтавської області, а даний злочин скоєний на території Красноградського району Харківської області, що може його спонукати до переховування від органів слідства та суду.

Крім того, суд вбачає певні ризики, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки органом слідства повне коло свідків та потерпілих ще не встановлено . Також не встановлено і місце знаходження частини викраденого майна, а також перевіряється інформація про його причетність до аналогічних злочинів на території Красноградського району про що повідомив свідок ОСОБА_7

З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України, тобто з 22год 10хв. 27.08.2017 року.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище зазначене та з урахуванням суспільної небезпечності скоєного та особи підозрюваного, суд застосовує її у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надходило, за ініціативою воно також суду не здійснювалось, що не суперечить положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській Лисенко О.Г. - задовольнити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань №27 строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 22год. 10хв. 27 серпня 2017 року до 22год. 10хв. 25 жовтня 2017 року включно.

Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятору.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Визначити стосовно ОСОБА_1 суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80.000(вісімдесят тисяч) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (банк отримувач - ДКС України, код отримувача ЄДРПОУ - 26281249, код банк отримувач (МФО) - 820172, рахунок отримувача 37318098006674, отримувач коштів ТУ ДСА України в Харківській області, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз'яснити ОСОБА_1, що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з'явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду Дудченко В.О.