Постанова № 6852272, 05.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-13732/09/0570

час прийняття постанови: 9-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі Химич М.В., Карлюк М.О.

за участю представника позивача Резніченко Т.О.

представників відповідача Наумової О.С., Нарезняк Н.А., Рибалка О.М., Єрмоленка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

          Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами виїзної позапланової перевірки позивача Добропільської ОДПІ був складений акт № 261/23-2/00176472 від 07.05.2009 р., в якому містяться висновки про порушення позивачем податкового законодавства. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000372340/0 від 21.05.2009 р.

          Позивач вважає зазначене рішення податкового органу протиправним з наступних підстав.

          Податковим органом в акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, позивачем занижені валові доходи на суму безнадійної заборгованості за векселем перед кредитором, якого ліквідовано у зв’язку з визнанням банкрутом, на 611604 грн.

          Позивача зазначає, що за актом приймання-передавання від 24.03.2006 р. позивач передав, а ТОВ „Промисловий Альянс „Схід-Захід” прийняло простий вексель на суму 611604 грн. зі строком платежу – за пред’явленням.

          Приймаючи до уваги положення ст. ст. 70, 73, 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, строк позовної давності за векселем № 66334118745237 від 24.03.2006 р. почався 25.03.2007 р., а тому строк позовної давності спливає лише 25.03.2010 р. і тільки після цього у держателя векселя припиняється матеріальне право вимагати платіж за цім векселем. До спливу строку позовної давності за емітованим векселем позивач є зобов’язаною особою, до якої векселедержатель має право звернутися у встановлений законом строк з відповідними вимогами.

          Отже, відсутні підстави вважати про наявність безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

          Крім того, позивач зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 р. в справі № 2-а-6304/09/0570 була встановлена необґрунтованість висновків податкового органу про наявність у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

          Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372340/0 від 21.05.2009 р.

          Позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, в якій просить визнати протиправними та скасувати поряд з вказаним в первинному позові податкові повідомлення-рішення №№ 0000372340/1 від 15.06.2009 р., 0000372340/2 від 26.08.2009 р., прийняті за наслідками апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення № 0000372345/0.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в ході перевірки позивача встановлені порушення діючого податкового законодавства, що підтверджено актом перевірки. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Позивач Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 19.05.2009 р. виконавчим комітетом Добропільської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00176472, зареєстроване в якості платника податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100227908. ВАТ „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, державна реєстрація якого була проведена виконкомом Добропільської міської ради 19.04.2002 р. код ЄДРПОУ 00176472.

Відповідач Добропільська об’єднана державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Добропільською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення” з питання правильності визначення податку на прибуток за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої був складений акт № 261/23-2/00176472 від 07.05.2009 року, в якому податковим органом, зокрема, зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого позивачем занижено валові доходи на суму безнадійної заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва, на загальну суму 611604 грн. (а.с. 8-13).

На підставі даного акту Добропільською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000372340/0 від 21.05.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Добропільська” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 229352 грн., в тому числі, за основним платежем – 152901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 76451 грн.

За наслідками апеляційного узгодження зазначеного рішення відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000372340/1 від 15.06.2009 р. та № 0000372340/2 від 26.08.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Добропільська” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 229352 грн., в тому числі, за основним платежем – 152901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 76451 грн. (а.с. 53-54).

Суд вважає зазначені рішення суб’єкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, позивачем занижені валові доходи на суму безнадійної заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва, на 611604 грн.

          Судом встановлено, що за актом приймання-передавання від 24.03.2006 р. позивач передав, а ТОВ „Промисловий Альянс „Схід-Захід” прийняло простий вексель № 66334118745237 на суму 611604 грн. зі строком платежу – за пред’явленням.

          Правовідносини, якій пов’язані з обігом векселів, регулюються спеціальними законами – Законом України „Про обіг векселів в Україні”, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, який був запроваджений Женевською конвенцією 1930 року.

У відповідності ст. 77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, строку платежу (статті 33 - 37).

          Згідно ст. 34 Уніфікованого закону, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

           Як встановлено ст. 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Стаття 78 Уніфікованого закону визначає, що векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Відповідно до ст. 73 цього закону строки, встановлені законом або визначені договором, не включають день, в який починається їх перебіг.

          Приймаючи до уваги положення ст. ст. 70, 73, 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, строк позовної давності за векселем № 66334118745237 від 24.03.2006 р. почався 25.03.2007 р., а тому строк позовної давності спливає лише 25.03.2010 р., і тільки після цього у держателя векселя припиняється матеріальне право вимагати платіж за цім векселем. До спливу строку позовної давності за емітованим векселем позивач є зобов’язаною особою, до якої векселедержатель має право звернутися у встановлений законом строк з відповідними вимогами.

          Підпункт 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про наявність у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 р. в адміністративній справі № 2-а-6304/09/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2009 р., встановлена необґрунтованість висновків податкового органу про наявність у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, щодо відсутності у позивача безповоротної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю є такими, що не підлягають доказуванню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

          Позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

          Обираючи спосіб захист порушеного права позивача, суд виходить з того, що правовим наслідком скасування рішення є втрата ним чинності з часу набрання чинності судовим рішень про задоволення позовних вимог. Оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких податковим органом прийняті відповідні рішення, є неправомірними, податкові повідомлення-рішення, які прийняті за наслідками такого акту, є протиправними (неправомірними) з часу їх прийняття, а тому такі рішення повинні бути визнані протиправними. В такому разі додаткове скасування податкових повідомлень-рішень є недоцільним.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

          Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення № 0000372340/0, прийняте Добропільською об’єднаної державною податковою інспекцією 21.05.2009 р., № 0000372340/1, прийняте Добропільською об’єднаної державною податковою інспекцією 15.06.2009 р., № 0000372340/2, прийняте Добропільською об’єднаної державною податковою інспекцією 26.08.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 229352 грн., в тому числі, за основним платежем – 152901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 76451 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Повний текст постанови виготовлений 10 листопада 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.