Постанова № 6852036, 10.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-15450/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Галатіної О.О. при секретарі                                                  Овчаренко О.М. за участю: представника позивача                              Плескач О.В.

представника відповідача                              Соболєвої Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Гарантия качества» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Гарантия качества» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.09.2009 р. відповідач виніс спірне податкове повідомлення – рішення, яким до позивача були застосовані фінансові санкції за неподання декларації за 11 місяців 2007 р.

Разом з тим, позивач з діями відповідача не погоджується з наступних підстав:

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22.05.2008 р. положення п. 22.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визнано не відповідним Конституції України .

Крім того, на думку позивача, правопорушення, пов’язане з неподанням або несвоєчасним поданням декларації відноситься до адміністративних правопорушень.

Також, наголошує на тому, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплив.

З огляду на це, позивач просить суд визнати недійсним спірне податкове повідомлення – рішення відповідача, а також стягнути з відповідача на його користь оплату надання правової допомоги в розмірі 1500 грн.

Крім позивачем до суду надано додаткові докази про протиправне винесення спірного податкового повідомлення – рішення, де зазначив таке:

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач наголошує на тому, що спірне податкове повідомлення – рішення було прийнято без участі позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що з 2008 р. податковий звітний період 11 місяців прирівняний до повного податкового періоду. Також, не погодився з посиланням позивача на ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вказана стаття застосовуєся до громадян (фізичних осіб). В даному випадку штрафні санкції нараховані платнику податків –юридичній особі.

Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач Приватне підприємство «Гарантия качества» (ідентифікаційний код 33371461) є юридичною особою та зареєстроване 28.01.2005 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради.

08.09.2009 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001311500\0, яким позивачу на підставі акту перевірки від 01.09.2009 р. за № 2927\15-1\33371461 та відповідно до підпункту «а» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно до абз. 1 п. 17.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та за порушення п. п. 4.1.4 «а» ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 170 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність його дій при прийнятті спірного податкового повідомлення – рішення з наступних підстав.

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було введено в дію п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого, у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду.           Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22.05.2008 р. було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

          Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309 від 03.06.2008 р. були внесені зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме п. 22.13 ст. 22 наведеного Закону викладено в такій редакції, у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

          Суд зауважує, що на даний час положення п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в зазначеній редакції є чинним.

          Тому, суд вважає, що з 2008 р. податковий (звітний) період становить одинадцять місяців, який є прирівняним до повного податкового періоду.

          Відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          В судовому засіданні було встановлено, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства України відповідну декларацію у встановлений термін надано не було.

          Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона може бути застосована до громадян (фізичних осіб) за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.

          В судовому засіданні встановлено, що спірним податковим повідомленням – рішенням відповідач застосував штрафні санкції до позивача, який є юридичною особою.

           Відповідно до п. п. 17.1.1ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

          В судовому засіданні було встановлено, що податковий (звітний) період одинадцять місяців є прирівняним до повного податкового періоду.

          Суд вважає, що таким чином відповідач за неподання позивачем податкової декларації за звітний період, який становить одинадцять місяців правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції.

          З огляду на викладене суд приходить до висновку, що частина позовних вимог Приватного підприємства «Гарантия качества» щодо визнання недійсним спірного податкового повідомлення – рішення відповідача задоволенню не підлягає, оскільки не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, суд вважає, що оскільки в задоволенні зазначеної частини позовних вимог Приватного підприємства «Гарантия качества» відмовлено, то відповідно не підлягає задоволенню і частина позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь оплати надання правової допомоги в розмірі 1500 грн.

          Враховуюче викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Гарантия качества» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Гарантия качества» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 листопада 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.