Постанова № 6852024, 19.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-13194/09/0570

час прийняття постанови: 15.00 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є., Ємцовій Н.В.

за участю представника позивача Дурнєвої І.М.

представника відповідача                     Шевченко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000352342/0 від 31 липня 2009 року не чинним частково на суму 167464.50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000352342/0 від 31 липня 2009 року не чинним частково на суму 167464.50 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 28.05.2009 року по 10.07.2009 року податковим органом була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої викладені в акті від 17.07.2009 року. З висновками акту позивач не погоджується тому, що при оподаткуванні товарно-матеріальних цінностей для господарської діяльності підприємства їх вартість на підставі п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» попадає у валові витрати. Товарно-матеріальні цінності були отримані за господарськими договорами.

Тому просить суд визнати податкове повідомлення-рішення № 0000352342/0 від 31 липня 2009 року не чинним частково на суму 167464.50 грн., в тому числі: основний платіж – 111643.00 грн., штрафні санкції – 55821.50 грн.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що позивач не проводив здійснення компенсації вартості товарів, які отримав фактично безоплатно, тому їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фактично позивачем не здійснено компенсації вартості за отримані товарно-матеріальні цінності та послуги від підприємств в сумі 535883.70 грн.

Тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в обґрунтування надав суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – Державне підприємство «Сніжнеантрацит», зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 2 вересня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 292270; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код – 31906125 /а.с. 16/; зареєстрований як платник податків у ДПІ у м. Сніжному з 06.03.2002 року за № 555 /а.с. 11/ та діє на підставі статуту (в новій редакції) /а.с. 12-15/.

Відповідач – Державна податкова інспекція у м. Сніжному Донецької області, є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому повноваження відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

У період з 28 травня 2009 року по 10 липня 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сніжному на підставі направлень від 28 травня 2009 року № 177/23-012 та від 26 червня 2009 року № 185/23-012 була проведена планова виїзна перевірка державного підприємства «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 31906124) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 17 липня 2009 року № 560/23-31906124 /а.с. 7-10/.

Як зазначено в акті перевірки від 17 липня 2009 року № 560/23-31906124 Державною податковою інспекцією у м. Сніжному встановлено, що Державним підприємством «Сніжнеантрацит» порушено п.п. 4.1, абз. 1 п.п. 4.1.6 п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, п. 5.9, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5, п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 466 978 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року у сумі 11960 грн., за 1 півріччя 2008 року у сумі 41554 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 93461 грн. /а.с. 9/.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сніжному стосовно державного підприємства «Сніжнеантрацит» було сформовано податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2009 року № 0000352342/0 на суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 445417.40 грн. (основний платіж – 331 323 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 114094.40 грн.) / а.с. 6/.

Зокрема, що стосується позовних вимог в частині заниження позивачем податку на прибуток в сумі 111643.00 грн., податковим органам визначено п. 1.25 ст. 1, п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення стосовно Державного підприємства «Сніжнеантрацит» податковим органом визначено п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд вважає зазначене рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному протиправними з наступних підстав.

Як встановлено судом вище, податковим органом в акті перевірки від 17 липня 2009 року № 560/23-31906124 зроблений висновок про порушення позивачем вимог п.п. 4.1, абз. 1 п.п. 4.1.6 п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, п. 5.9, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5, п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи між Державним підприємством «Сніжнеантрацит» та ТОВ «Донметпром», ТОВ «Восток-Транс», ЗАТ «Амплітуда» ПП Лукянченков, ТОВ «СІК-127», ТОВ «Шахтарськвуглезбит», ЗАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек», ПП «Фіона», МКП «Преса», ПУВКХ м. Тореза, ТОВ «Северное», ПУВКХ м. Сніжне, ШУ «Южнодонбаське», ПП «Пономаренко», «ШСУ-7», ТОВ «Копіртехсервіс», ПТУ № 86, ПП Соловьев, ПППК «Юго-Восток», ТОВ «Шахтар», ПП «Креон 2000», ВАТ «Преобразователь», ДП «Торезантрацит», ФОП Носоль Ю.В., ВАТ «Донецькобленерго» були укладені договори про купівлю товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до зазначених договорів позивач виступає як покупець.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2008 року позовна давність щодо стягнення не сплачених Державним підприємством «Сніжнеантрацит» сум по зазначеним вище договорам сплинула. Даний факт сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до наданих позивачем декларацій з податку на прибуток підприємств ДП «Сніжнеантрацит» витрати понесені відповідно до зазначених договорів, у тому числі й не здійснені сплати (заборгованість), були включені ним у декларації за 1 квартал 2008 року, за півріччя 2008 року, за 3 квартал 2008 року та за 2008 рік.

Втім, підприємством на підставі ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума у розмірі 111643.00 грн. була віднесена до складу валового доходу у 2008 році, даний факт сторонами не оскаржується.

Згідно з пп. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Крім того, зазначений у підпункті 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування» полягає, в тому числі, і у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Проаналізувавши вищевикладене та керуючись положеннями вказаного Закону, суд вважає, що датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування платником податку (позивачем) товарів, коли постачальники здійснили поставку товару на адресу Державного підприємства «Сніжнеантрацит».

Таким чином, законодавством установлено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на прибуток. При цьому згідно зі статтею 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» покупець зобов'язаний відкоригувати відповідні податкові зобов'язання. Саме на виконання зазначеної правової норми позивачем було здійснено коригування (завищення) податку на прибуток.

Крім того, суд, проаналізувавши норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дійшов висновку, що у позивача на момент коригування (збільшення) валових витрат були відсутні правові підстави для коригування (зменшення) валових витрат на суму кредиторської заборгованості за придбані товарно-матеріальні цінності, за якою минув строк позовної давності. Зазначеним Законом взагалі не передбачено здійснення коригування валових витрат на суму кредиторської заборгованості за придбані товари, за якою минув строк позовної давності.

Тому, суд вважає, що вимоги податкового органу щодо необхідності зменшення позивачем валових витрат є необґрунтованими.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Недотримання зазначених принципів владним суб’єктом свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведена правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення на суму 167464.50 грн., у тому числі: основний платіж – 111643.00 грн., штрафні санкції – 55821.50 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000352342/0 від 31 липня 2009 року не чинним частково на суму 167464.50 грн. – задовольнити у повному обсязі.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області № 0000352342/0 від 31 липня 2009 року на суму 167464.50 грн., у тому числі: основний платіж – 111643.00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 55821.50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32, ЄДРПОУ – 31906124; р/р 26005307570637 в АК ПІБ м. Сніжне Донецької області, МФО 334237) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 19 жовтня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 24 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.