Постанова № 6851500, 19.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-4802/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Шишман В.О.,

за участю:

представника позивача Ковальова С.В.,

представника відповідача Кисільова Д.О., Юдіної С.В.

представника третьої особи Бережного Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання нечинним припису № 49-33 від 18.02.2009р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками відповідача за період з 2007 по 2008 роки проведена планова перевірка Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» з питань правильності застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, який реалізується населенню та іншим споживачам, тарифів на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, тарифів на зберігання, транспортування розподільними мережами та поставку газу природного.

          За результатами перевірки відповідачем 11.02.2009 р. складений акт № 61, на підставі висновків якого, було винесено рішення від 18.02.2009 року № 33 та припис №49-33 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.           

          Припис було направлено до позивача листом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 05.03.2009 року за № 01/12-516, якій було отримано позивачем 11.03.2009 року.

Позивач вважає, що припис є незаконним, безпідставним і необґрунтованим, а тому підлягає визнанню нечинним з огляду на нижчевикладене.

          Припис складено з метою усунення порушень державної дисципліни цін. Порушення було встановлено в результаті здійснення планової перевірки і зафіксовано в акті перевірки від 11.02.2009 року № 61, який з боку позивача було підписано з запереченнями.

          Позивач не погоджується із викладеними в акті перевірки висновками відповідача про включення позивачем в структуру регульованих цін (тарифів), непередбачених законодавством витрат та про застосування вільних цін (тарифів) на продукцію за умови запровадження для них режиму державного регулювання. Також він не погоджується із відомостями та фактичними даними, що містяться в акті перевірки, на підставі яких відповідачем зроблено висновки.

З 01.05.2008р. по 21.08.2005р. позивач включав до структури ціни на газ витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу у відповідності із Наказом Міністерства палива та енергетики від 25.04.2008р. № 247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу» (далі-Наказ №247), який на думку відповідача має міжвідомчий характер, а тому повинний був пройти державну реєстрацію нормативно-правових актів, а за її відсутності застосуванню не підлягає. Позивач з таким висновком відповідача не погоджується у зв’язку з тим, що в цьому наказі прямо передбачено набрання його чинності з.01.05.2008р. і з цієї дати встановлена нова ціна на газ, при цьому позивач вважає, що вищевказаний Наказ №247 не повинний був подаватися на державну реєстрацію, тому що він не має міжвідомчого характеру і стосується лише певних підприємств окремої галузі економіки.

          Безпідставне застосування у період з 15.11.2008р. по 26.11.2008р. граничної ціни на природний газ у розмірі 1152,00 грн. замість 934,70 грн., ґрунтується на тому, що на думку відповідача постанова КМУ від 30.10.2008р. № 998, якою було внесено зміни до постанови КМУ від 29.04.2006р. № 605 та власне підвищено граничну ціну на природний газ з 934,70 грн. до 1152,00 грн., набула чинності 26.11.2008р., а не 15.11.2008р.. Вважає, що такий висновок є абсолютно необґрунтованим тому, що у п.1 постанови КМУ № 998 чітко визначено, що нова гранична ціна застосовується з 15.11.2008р., оскільки до постанови КМУ № 605 (якою на той час була затверджена гранична ціна на природний газ) було внесено зміни, згідно яких слова «з 1 січня 2008р» було змінено на слова «з 15.11.2008р.». Отже, уряд чітко визначився з тим, з якої дати необхідно застосовувати нову граничну ціну, а враховуючи, що вищевказана Постанова КМУ не визначає права та обов’язки громадян, то вважає, що вона набрала чинності 30.10.2008р.

          Також зазначили, що позивачем закуповувався газ у ДК «Газ України» за цинами, встановленими вищезазначеною Постановою КМ України та Наказом №247 і позивач не отримав жодної вигоди від реалізації природного газу, реалізовуючи його за ціною, встановленою ДК «Газ України» на підставі вищенаведених нормативно-правових актів.           

          Щодо відомостей та фактичних даних, що містяться в акті перевірки: у таблиці 3,4 при визначенні відхилення по витратам за 9 місяців 2007 року до 9 місяців 2007 року за базу приймаються не загальнооб’ємні показники (всього тис.грн.), а показники, розраховані на одиницю об’єму, тобто на 1000 м.куб. природного газу. В такому випадку показники відхилення показують реальні значення. У таблиці не враховано те, що з січня по квітень 2008 р. була окрема ціна на природний газ для бюджетних організації та промислових підприємств, а з 01 травня цільова надбавка до ціни природного газу нараховувалась на ціну газу разом з витратами.

          З огляду на вищевикладене, позивач просив суд визнати нечинним припис від 18.02.2009 року № 49-33.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що в абзаці 3 стор. 11 акту перевірки відповідач робіть необґрунтований висновок про те, що у період з 15.11.2008 року по 26.11.2008 року бюджетним установам реалізовано за вільними цінами 180,427 тис. м. куб., а промисловим споживачам 2083,700 тис. м. куб. природного газу. Саме цей необґрунтований висновок став підставою для нарахування зайво отриманої (на думку відповідача) виручки у сумі 608551,09 грн. із 1189522,77 грн. загальної суми (абз.6 стор. 11 акту перевірки). Такі дії відповідача є прямим порушенням п. 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.12.2001р. за № 1047/6238 (далі-Інструкція), згідно якого підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. Крім того, відповідач порушив п.3.2. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, згідно якого в актах перевірок, зокрема зазначаються нормативні акти, які порушено суб’єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтуються обчислення зазначеної суми, з посилання на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з яким вони здійснюються.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що на виконання постанови КМУ від 29.04.2006 року № 605 «Про деякі питання діяльності НАК «Нафтогаз України» зі змінами та доповненнями, внесеними постановами КМУ від 19.12.2007 року № 1401 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» та від 09.04.2008 року № 346 «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів НАК «Нафтогаз України», як окремої юридичної особи на 2008 рік та внесення змін до деяких постанов КМУ», витрати на реалізацію НАК «Нафтогаз України» з 01.04.2008 року в розмірі 87,43 грн. за 1000 м. куб. (без ПДВ) затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008 року № 247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу».

Відповідач зазначає, що в порушення ст.ст. 1-3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.92р. № 493/92 (із змінами) наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008 року № 247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу», який має міжвідомчий характер, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та не занесений до державного реєстру нормативно-правових актів у зв’язку з чим не набрав чинності та не є діючим.

-          З 01.05.2008 року по 21.08.2008 року зі споживачів безпідставно стягувались витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу в розмірі 87,43 грн. за 1000 м.куб., які були включені в структуру регульованої ціни на газ природний для установ і організації, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання.

-          За період з 15.11.2008 року по 26.11.2008 року застосування регульованих цін на газ природний для установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання з порушенням запровадженого порядку їх застосування у розмірі 1152,00 грн. замість 934,70 грн. за 1 тис.куб. метрів (без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію НАК «Нафтогаз України»). Гранична ціна на газ природний для споживачів (крім населення) змінилась з 15.11.2008р. відповідно до постанови КМУ від 30.10.08р. № 998 «Про внесення змін до постанов КМУ від 29.04.06р. № 605 і від 11.02.08р. № 53», але відповідно до положень ст..55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008р. постанова набирає чинність з моменту її офіційного опублікування, якщо інше не передбачене самими постановами, але не раніше дня їх опублікування і, таким чином, вищезазначена постанова набрала чинності 26.11.2008р., тобто з дня її опублікування.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача просив позовні вимоги позивача задовольнити та надав письмові пояснення щодо суті спору з обґрунтуванням своєї правової позиції.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не осопорювалося, що Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» – є юридичною особою, включене в ЄДРПОУ за №03361081. Позивач є монополістом на регіональному ринку по транспортуванню природного газу розподільними трубопроводами згідно розпорядження Донецького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2005 року №30-р. Основними видами діяльності позивача є здійснення транспортування газу природного розподіленими газопроводами до об’єктів промислового, комунального і побутового призначення та постачання природного газу установам та організаціям, що фінансуються із державного та місцевого бюджетів, а також населенню міста Донецька. Свою діяльність позивач здійснює на підставі ліцензії № 224448, виданої Національною комісією регулювання енергетики України від 13.02.2002 року № 139; постачання газу за регульованим тарифом – на підставі ліцензії № 323823 серії АА від 13.02.2002 року за № 130. Ліцензії видані на 10 років.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є суб’єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до акту Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області №61 від 11.02.2009р. була проведена перевірка ВАТ з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» за період 2007-2008рр. з питань правильності застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, який реалізується населенню та іншим споживачам, тарифів на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, тарифів на зберігання, транспортування розподільними мережами та поставку газу природного. Згідно із висновками вищевказаного акту встановлені наступні порушення: включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат, застосування вільних цін (тарифів) на продукцію за умови запровадження для них режиму державного регулювання, чим були порушені вимоги ст..ст.1-3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.92р. № 493/92 (із змінами); ст..55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008р., Постанови КМ України від 29.04.2006р. №605 «Про деякі питання діяльності НАК «Нафтогаз України».

          За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем відповідно до супровідного листа №01/12-516 від 05.03.2009р., отриманого позивачем 11.03.2009р. були складені припис №49-33 від 18.02.2009р., претензія №05-04/33-33 від 18.02.2009р. та рішення №33 від 18.02.2009р.

          Приписом №49-33 від 18.02.2009р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін було встановлено наступні порушення:

1.                    Включення в структуру регульованих цін (тарифів) на газ природний для споживачів (крім населення) витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу з порушенням запровадженого порядку застосування цін (тарифів), за рахунок відсутності державної реєстрації в Міністерстві юстиції України наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008 року № 247 та не занесення до державного реєстру нормативно-правових актів;

2.                    Застосування регульованих цін (тарифів) на газ природний для установ, організації, що фінансуються з бюджету та промислових споживачів і інших суб’єктів господарювання з порушенням запровадженого порядку їх застосування у розмірі 1152,00 грн. замість 934,70 грн. за 1 тис. м. куб. (без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію НАК «Нафтогаз України»), що призвело до отримання необґрунтованої суми виручки у розмірі 1189522,77 грн.

Відповідач у вищевказаному приписі зазначає, що за період з 2007 по 2008 роки позивачем було порушено вимоги ст. 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008року №279-VІ; ст.ст. 1-3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року №493/92 (із змінами та доповненнями); постанови КМУ від 29.04.2006 року № 605 «Про деякі питання діяльності національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (із змінами), що призвело до отримання необґрунтованої суми виручки у розмірі 1189522,77 грн. та вимагає в місячний термін усунути вищевказані порушення порядку застосування цін (тарифів) шляхом їх приведення у відповідність до вищезазначених нормативно-правових актів.

Проблемою даного спору є питання застосування позивачем при господарській діяльності цін (тарифів), які підлягають державному регулюванню у відповідності до прийнятих відповідними органами виконавчої влади нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до п.п.1,2 Постанови КМ України від 28 грудня 1992 р. N731, державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які виступають суб’єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992р. “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно п. 3 Наказу Міністерства палива та енергетики від 25.04.2008р. № 247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу» (далі-Наказ №247), цей наказ був прийнятий на виконання Постанови КМ України від 29.04.2006р. №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зі змінами та доповненнями, внесеними постановами КМ України від 19.12.2007р. №1401 та від 09.04.2008р. №346, відповідно до якого були затверджені витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу на рівні 87,43 грн. за 1 тис. куб. метрів без урахування ПДВ та встановлено, що реалізація природного газу для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, і промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання здійснюються з урахуванням вищезазначених витрат. Також, цим наказом прямо встановлено, що він набирає чинності з 01 травня 2008 року.

          Наказ № 247 втратив чинність 22.08.2008 року на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2008 року № 396.

          Згідно п.9 Постанови КМ України № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 29.04.2006р. (виключений на підставі Постанови КМ України N36 від 28.01.2009 } у редакції, яка діяла протягом строку дії Наказу № 247, витрати затверджуються Міністерством палива та енергетики за погодженням з Міністерством фінансів України та Міністерством економіки України.

          Відповідно до змісту Наказу № 247, він не подавався на державну реєстрацію, виданий Міністерством палива та енергетики в межах своєї компетенції, наданої КМ України, адресований лише НАК «Нафтогаз України» та підприємствам, які здійснюють реалізацію природного газу, а також суд зазначає, що у встановленням законом порядку нечинним не визнавався, є діючим та обов’язковим для виконання у період, на який розповсюджується його дія.

          Щодо посилання в оскаржуємому приписі на безпідставне зі сторони позивача застосування у період з 15 .11.2008р. по 26.11.2008р. граничної ціни на природний газ у розмірі 1152,00 грн. замість 934,70 грн., у зв’язку з тим, що на думку відповідача постанова КМ України від 30.10.2008р. № 998, якою було внесено зміни до постанови КМУ від 29.04.2006р. № 605 та власне підвищено граничну ціну на природний газ з 934,70 грн. до 1152,00 грн., набула чинності 26.11.2008р., тобто з моменту її опублікування відповідно до положень ст..55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008р. а не з 15.11.2008р., суд зазначає наступне.

          Статтею 1,3 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992р., встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

          Відповідно до тексту Постанови КМ України №998 від 30.10.2008р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 р. N 605 і від 11 лютого 2008 р. N 53», у п.1 вищевказаній постанові прямо зазначено, що нова гранична ціна застосовується з 15.11.2008р., оскільки до постанови КМ України № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 29.04.2006р. (якою на той час була затверджена гранична ціна на природний газ) було внесено зміни, згідно яких слова і цифри «з 1 січня 2008р» було змінено на слова «з 15.11.2008р.», а цифри і слова "934,7 гривні за 1 тис.куб.метрів" змінено цифрами і словами "1152 гривні за 1 тис.куб.метрів", при цьому суд погоджується з висновками відповідача, що Постанова КМУ №998 набрала чинності з 26.11.2008р., тобто з моменту її офіційного опублікування, але при цьому зазначає, що у встановленном законом порядку нечинною вищевказана постанова не визнавалася і є діючою у період, на який розповсюджується її дія, а тому позивачем застосуванню підлягали її положення, відповідно до яких була встановлена нова гранична ціна на газ саме з 15.11.2008р. у новому розмірі, а тому дії позивача не суперечили діючому законодавству України.

          Крім цього, як вбачається з наданих у судове засідання договорів поставки природного газу з додатковими угодами, укладеними між позивачем та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», позивач у 2008 році закуповував природний газ для його подальшої реалізації бюджетними установам та промисловим споживачам у ДК «Газ» за двома договорами: за договором поставки природного газу № 06/08-174 від 25.03.2008р. та за договором поставки природного газу № 06/08-400 від 25.03.2008р.

          До договору № 06/08-174 від 25.03.2008р. додатковою угодою №2 від 29.08.2008р. та додатковою угодою №3 від 26.11.2008р. було внесено зміни, згідно з якими з 01.05.2008р. та з 22.08.2008р. для позивача змінилась закупівельна ціна на природний газ, який у подальшому реалізовувся бюджетними установами та промисловими споживачами через запровадження до структури ціни на природний газ витрат, згідно Наказу №247 та Постанови КМУ №998 відповідно.

          До договору № 06/08-400 від 25.03.2008р. додатковою угодою № 2 від 26.11.2008р. та додатковою угодою №7 від 26.11.2008р. було внесено зміни, згідно з якими з 01.05.2008р. та з 15.11.2008р. для позивача змінилась закупівельна ціна на природний газ, який у подальшому реалізовувся бюджетними установами та промисловими споживачами через запровадження до структури ціни на природний газ витрат, згідно Наказу №247 та Постанови КМУ №998 відповідно

          Будь-яких доказів отримання позивачем будь-якої виручки (вигоди) через запровадження до структури ціни на природний газ витрат, передбачених вищезазначеними нормативно-правовими актами відповідачем суду не доведено.

          Також, суд зазначає, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Укаїни», відповідно до положень постанови КМ України від 25.05.1998 року № 747 «Про утворення НАК «Нафтогаз України», є суб’єктом делегованих повноважень з питань видобування природного газу та нафти, транспортування та зберігання природного газу та нафти, реалізації природного газу, нафти та продуктів її переробки, а її рішення є обов’язковим для виконання дочірніми підприємствами та підприємствами у статутному фонді яких, НАК «Нафтогаз України» належать частки (акції, паї).

          НАК «Нафтогаз України», наказом № 199 від 26.05.2008 року затвердила прейскурант цін на природний газ ресурсів НАК «Нафтогаз України» для застосування дочірніми підприємствами (компаніями), у статутному фонді яких, НАК «Нафтогаз України» належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами (компаніями) і встановила введення його в дію з 01 червня 2008 року.           Даний наказ був виданий на виконання постанови КМУ від 29.05.2006р. №605 «Про деякі питання діяльності НАК «Нафтогаз України» та наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008 року № 247, який в подальшому втратив чинність із прийняттям наказу № 396 від 25.07.2008 року).

          Наказом Міністерства палива та енергетики України за погодженням Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України затверджено витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу буз урахуванні податку на додану вартість.

          Відповідно до ч.1 п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ (далі-Порядок), затвердженого постановою КМ України від 11.06.2005 року № 442, збір у вигляді цільової надбавки визначено у відповідних відсотках (в залежності від категорії споживачів) до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

          Таким чином, ціна на природний газ ресурсів НАК «Нафтогаз України» для застосування дочірніми підприємствами (компаніями) з урахуванням тарифу на транспортування, цільової надбавки, розподіл і постачання та витрат НАК «Нафтогаз України» на його реалізацію, встановлюється органами владних повноважень в межах їх компетенції, встановленої чинним законодавством.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття спірного припису № 49-33 від 18.02.2009р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання нечинним рішення – задовольнити повністю.

          Визнати нечинним припис Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 49-33 від 18 лютого 2009 року щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 травня 2009 року.

Повний текст постанови складений 25 травня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Козаченко А.В.