Постанова № 68513205, 29.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2017 р. Справа № 917/50/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 30 червня 2017 року,

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю № 10-06-05 від 04 липня 2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1094 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія", м. Горішні Плавні, Полтавська область

про стягнення 357 881 140,89 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Комсомольська Когенераційна Компанія на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 та Кредит суму простроченої заборгованості по кредиту (гривня) - 20775452,00 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту (Єна) - 199021324,59 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту (дол. США) - 43944956,53 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту (Євро) - 3135569,82 грн.; суму простроченої заборгованості по відсоткам (гривня) - 16750034,54 грн.; суму простроченої заборгованості по відсоткам (Єна) - 9164932,00 грн.; суму простроченої заборгованості по відсоткам (дол. США) - 21558204,92 грн.; суму простроченої заборгованості по відсоткам (Євро) - 459639,49 грн., пеню за прострочення заборгованості по кредиту та відсоткам - 43071027,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 206700,00 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та кредит" в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що розрахунок позивача та долучений до матеріалів справи контррозрахунок відповідача містить суттєві розбіжності, у звязку з чим, на думку апелянта, для вірного розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1257м-08 від 21.07.2008р. з урахуванням додаткових угод до нього необхідні спеціальні знання в галузі фінансово-кредитних операцій, бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у проведенні судової економічної експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 5007 від 15.05.2017р.) позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія" та вважає рішення господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17 законним та обґрунтованим. В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що наданий відповідачем до суду першої інстанції розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом, який спростовував би позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; будь-яких первинних документів, які свідчили б про необґрунтованість позовних вимог, матеріали справи також не містять.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи призначено на 23 травня 2017 року.

12 травня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4909 від 12.05.2017р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 травня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у звязку з відсутністю технічної можливості.

23 травня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просив перенести судове засідання у звязку із неможливістю забезпечити явку свого уповноваженого представника (вх. № 5313 від 23.05.2013р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 року за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 20 червня 2017 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2017 року відкладено розгляд справи на 11 липня 2017 року. Запропоновано до початку судового засідання надати суду, зокрема, відповідачу обґрунтований контррозрахунок в підтвердження своїх заперечень щодо здійсненного позивачем розрахунку суми основної заборгованості, штрафних та фінансових санкцій.

07 липня 2017 року на виконання вимог ухвали суду ТОВ "Комсомольська Когенераційна Компанія" надано контррозрахунок по заборгованості штрафних та фінансових санкцій; копії банківських виписок по кредитах, нарахованих та прострочених процентах (вх. № 7146 від 07.07.2017р.).

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10 липня 2017 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бородіної Л.І., для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

У судовому засідання 11 липня 2017 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у звязку з необхідністю надання додаткових пояснень з питань, що виникли у судовому засіданні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 липня 2017 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відкладення розгляду апеляційної скарги; відкладено розгляд справи на 29 серпня 2017 року.

29 серпня 2017 року від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо періоду розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія", з якого свідчить, що розрахунок заборгованості по кредиту (Єна, дол. США, Євро) здійснений з урахуванням курсу НБУ станом на 25.12.2016р. (вх. № 8908 від 29.08.2017р.).

У призначеному судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія" звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні питання: чи підтверджується документально сума заборгованості відповідача, зазначена у позовній заяві та розрахунку позовних вимог, доданому до позову; чи вірно зроблений розрахунок суми основного боргу за кредитним договором № 127257v-08; чи правильно визначені позивачем суми штрафних та фінансових санкцій із зазначенням періоду, за який вони нараховані; яка загальна сума боргу існувала у боржника перед позивачем станом на 17.12.2015р. відкликання банківської ліцензії позивача та невикористання останнім свого права на звернення стягнення на депозитні кошти боржника; чи відповідає наявним у матеріалах справи документам розрахунок заборгованості позичальника перед банком умовами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту (вх. 8921 від 29.08.17).

Заявлене клопотання обґрунтовує тим, що для правильного вирішення спору необхідне застосування спеціальних знань в економічній галузі, зокрема щодо здійснення перерахунку заявлених до стягнення позивачем з відповідача показників, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Підставою для проведення експертизи вважає суттєві розбіжності між розрахунками позивача та відповідача; відсутність акту звірки розрахунків між сторонами; складний алгоритм розрахунку платежів за договором про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи. Вважає, що заявлене клопотання є необґрунтованим, оскільки не містить питань, для вирішення яких необхідні спеціальні знання.

Колегія суддів, розглянувши зазначене вище клопотання, дійшла висновку про залишення його без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду, а згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У відповідності до ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором мультивалютної кредитної лінії №1257м-08 від 21.07.2008р. у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, тоді як питання запропоновані відповідачем не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, входить до предмету доказування у даній справі та підлягає дослідженню судом.

Оскільки матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження виконання кредитного договору, а також розрахунки сторін з зазначенням показників на підставі яких вони їх здійснювали, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Крім того, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи відсутність підстав для призначення судової економічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи.

У судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_3 та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись приписами ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 1054, 1069, посилаючись на порушення відповідачем зобовязань за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1257м-08 від 21.07.2008р. щодо погашення заборгованості по кредиту та процентам, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія" заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 357 881 140,89 грн., у тому числі:

- прострочена заборгованість по кредиту (гривня) у сумі 20 775 452,00 грн.;

- прострочена заборгованість по кредиту (Єна) у сумі 199 021 324,59 грн.;

- прострочена заборгованість по кредиту (дол. США) у сумі 43 944 956,53 грн.;

- прострочена заборгованість по кредиту (Євро) у сумі 3 135 569,82 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам (гривня) у розмірі 16 750 034,54 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам (Єна) у розмірі 9 164 932,00 8грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам (дол. США) у розмірі 21 558 204,92 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам (Євро) у розмірі 459 639,49 грн.;

- пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у сумі 43 071 027,00 грн.

Як убачається із матеріалів справи, 21.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_3 та Кредит", далі - ОСОБА_3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 127257v-08 (далі кредитний договір, договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 2 440 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти згідно Графіку погашення кредиту (Додаток №1 до цього договору) до 20.08.2008 р. та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 14% річних (а за користування кредитом з моменту, указаного в підпункті «в» п. 3.1 цього договору, виплатити проценти в підвищеному розмірі) (т. 1, а.с. 25-31).

Надалі, умови Кредитного договору неодноразово було змінено сторонами шляхом підписання додаткових угод до нього, які є невід'ємною частиною Кредитного договору.

Так, 20.08.2008р. на підставі Додаткової угоди до кредитного договору сторонами змінено назву договору на «Договір про відновлювальну кредитну лінію №1257v-08 від 21.07.2008р.» та викладено його в новій редакції (т. 1, а.с. 37-44).

21.04.2009р. на підставі додаткової угоди до договору про відновлювальну кредитну лінію №1257v-08 від 21.07.2008р. за погодженням сторін змінено назву договору на «Договір про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р.» та викладено його в новій редакції (т.1, а.с. 59-67).

Відповідно до умов вказаного договору банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, терміновості, платності та цільового використання, далі по тексту - "кредитні кошти" (п. 1.1 кредитного договору).

Згідно п. 1.1.1 кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 25.11.2014р.), надання кредитних коштів здійснюється окремими частинами «траншами» на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості в сумі 164 039 398,00 гривень, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до підпункту «а» п.3.1 цього Договору, а за користування кредитом з моменту, указаного в підпункті «б», «в» п.3.1. цього Договору, виплатити проценти в підвищеному розмірі.

Пунктом 1.1.2 кредитного договору передбачено, що кожна наступна видача траншу здійснюється в межах вільного залишку ліміту заборгованості, встановленої у п. 1.1.1. цього договору з урахуванням раніше виданих траншів.

Видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами у валюті на умовах, вказаних у договорі. Під кредитною лінією в даному договорі розуміється загальний ліміт кредитування, в рамках якого, здійснюється надання позичальнику в межах встановленого строку окремих траншів згідно встановленого ліміту кредитування. Ліміт кредитування згідно даного договору встановлюється і вираховується в базовій валюті незалежно від валюти траншів. Валютою траншів в рамках цього договору є Національна валюта України гривня, долар США. Базовою валютою є Національна валюта України гривня (п.п. 2.1-2.1.4 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 1.2 кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 16.07.2013р.), для обліку Кредитних коштів, що видаються в рахунок кредитної лінії, ОСОБА_3 відкриває позичальнику позичкові рахунки:

- в Національній валюті України - гривні - №2063 7 033796 001, код банка 300131; № 2063 1 033796 007, код банка 300131;

- в доларах США - № 2063 6 033796 002, код банка 300131; № 2063 4 033796 004, код банка 300131;

- в Євро - № 2063 3 033796 005, код банка 300131;

- в японських ієнах - № 2063 2 033796 006, код банка 300131 (т. 1, а.с. 118-120).

Згідно п.2.5 кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 25.11.2014р.) позичальник зобов'язується повернути всі кредитні кошти Банку у валютах заборгованості по кожному траншу згідно з Графіком погашення кредитної лінії (Додаток №15 до цього Договору) з остаточним терміном погашення до 16 липня 2016 року, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні позичкові рахунки. Погашення заборгованості за кожним траншем здійснюється у тій самій валюті, у якій були надані кредитні кошти.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції Додаткової угоди від 25.11.2014р.) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту, виходячи з наступних процентних ставок:

а) за користування кредитними коштами, які обліковуються на рахунках:

-Код валюти № 980, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2062.9.00.33796.04 до 15.07.2013р., рахунок обліку відсотків - 2068.2.00.33796.07; процентна ставка у розмірі 18% з дня видачі до 31.10.2009р. (включно); процента ставка у розмірі 14,00% з 01.11.2009 до 31.12.2009 (включно); процента ставка у розмірі 7,0% з 01.01.2010 до 31.07.2010 (включно); процента ставка у розмірі рівному діючій обліковій ставці НБУ та маржі Банка 1% річних з 01.08.2010 по 31.01.2011; процента ставка у розмірі 8,5% з 01.02.2011 по 15.07.2013р.;

-Код валюти № 980, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2063.7.033796.001 з 16.07.2013р., рахунок обліку відсотків - 2068.2.00.33796.07; процентна ставка у розмірі 8,50% з 16.07.2013 до терміну повернення кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору;

-Код валюти № 980, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2063.1.033796.007, рахунок обліку відсотків - 2068.7.033796.006; процентна ставка у розмірі 22,50% з 16.07.2013 до терміну повернення кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору;

-Код валюти № 840, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2062.1.00.33796.02 до 15.07.2013р., рахунок обліку відсотків - 2068.6.00.33796.03; процентна ставка у розмірі 14,00% з дня видачі до 31.01.2011р. (включно); процентна ставка у розмірі 8,35 % з 01.02.2011р. по 15.07.2013р.;

-Код валюти № 840, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2063.6.033796.002 з 16.07.2013р., рахунок обліку відсотків - 2068.6.00.33796.03; процентна ставка у розмірі 8,35% з 16.07.2013р. до терміну повернення кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору;

-Код валюти № 840, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2063.4.033796.004, рахунок обліку відсотків - 2068.8.00.33796.12; процентна ставка у розмірі 8,35% з 16.07.2013р. до терміну повернення кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору;

-Код валюти №978, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2063.3.033796.005, рахунок обліку відсотків - 2068.0.00.33796.10; процентна ставка у розмірі 8,35% з 16.07.2013р. до терміну повернення кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору;

-Код валюти №392, рахунок обліку залишку заборгованості по кредиту -2063.2.033796.006, рахунок обліку відсотків - 2068.9.033796.004; процентна ставка у розмірі 1,80% з 25.11.2014р. до терміну повернення кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору.

б) у разі порушення встановленого в п. 2.5 цього Договору Графіку погашення кредитної лінії, позичальник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту, виходячи з наступних процентних ставок:

-за кредитом в національній валюті України - гривні - 45 % від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, згідно з вищевказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї строкової (основної) заборгованості;

-за кредитом в доларах США - 16,7 % від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, згідно з вищевказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї строкової (основної) заборгованості;

-за кредитом в Євро - 16,7 % від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, згідно з вищевказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї строкової (основної) заборгованості;

-за кредитом в японських ієнах - 3,60% від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, згідно з вищевказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї строкової (основної) заборгованості.

в) за кредитом в національній валюті України - гривні - 45 % за період з дати, вказаної в п. 2.5. цього Договору, до дня фактичного погашення облікової заборгованості;

- за кредитом в доларах США - 16,7% за період з дати, вказаної в п. 2.5. цього Договору, до дня фактичного погашення облікової заборгованості;

- за кредитом в Євро - 16,7% за період з дати, вказаної в п. 2.5. цього Договору, до дня фактичного погашення облікової заборгованості;

- за кредитом в японських ієнах - 3,60 % від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом, згідно з вищевказаним графіком, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї строкової (основної) заборгованості.

Згідно п. 3.3 кредитного договору розрахунок відсотків проводиться за період користування кожним траншем окремо з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок відсотків за день видачі проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок відсотків за заборгованістю у гривні проводиться по методу «факт/365»(«факт/366» в високосному році), по заборгованості в інших валютах по методу «факт/360».

Відповідно до пункту 3.4 (в редакції додаткової угоди від 10.07.2015р.) нарахування процентів за користування кредитним коштами здійснюється в Національній валюті України - гривні, доларах США, а також євро проводяться щомісячно. Сплата процентів за користування кредитним коштами в Національній валюті України - гривні, доларах США, а також євро проводяться щоквартально. Позичальник сплачує проценти в строк з 01 до 10 числа першого місяця кожного кварталу (січень, квітень, липень, жовтень). У зазначений строк сплачуються проценти за користування кредитним коштами в Національній валюті України - гривні, доларах США, а також євро з першого по останній календарний день попереднього кварталу. Нарахування процентів за користування кредитним коштами в японських ієнах проводяться щомісячно. Сплата процентів за користування кредитним коштами в японських ієнах проводяться кожне півріччя. Позичальник сплачує проценти в строк з 01 до 10 числа першого місяця кожного півріччя (січень, липень). У зазначений строк сплачуються проценти за користування кредитним коштами в японських ієнах з першого по останній календарний день попереднього півріччя (т.1, а.с. 153-154).

Відповідальність сторін передбачено розділом 7 кредитного договору.

Згідно п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п. п. 2.2, 2.5, 2.6, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитним коштами.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору у випадку, якщо сплачені позичальником банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода; в другу чергу погашаються основний борг за кредитом; в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань (пункт 8.6 договору).

Вказаний договір підписаний та скріплений печатками сторін.

За твердженням позивача відповідач свої зобовязання за договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у звязку з чим позивач направив відповідачу вимогу (повідомлення) про порушення основного зобовязання від 24.11.2016р., в якій вимагав протягом 1 робочого дня з моменту отримання вказаної вимоги, виконати порушене зобовязання за договором про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р., шляхом повернення в повному обсязі виданих кредитних коштів, сплати відсотків за весь період користування кредитом та пені в загальному розмірі 367 285 424,34 грн. Вказана вимога одержана відповідачем 29.11.2016р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.158), проте залишена без відповіді.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

При прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позову суд першої інстанції, керуючись приписами ст. ст. 11, 525, 526, 530, 548, 549, 599, 610, 611, 612, 627, 628, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та ст. ст. 24, 193, 199, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, посилаючись на те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р. в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості по кредиту (гривня) у сумі 20 775 452,00 грн., простроченої заборгованості по кредиту (Єна) у сумі 199 021 324,59 грн., простроченої заборгованості по кредиту (дол. США) у сумі 43 944 956,53 грн., простроченої заборгованості по кредиту (Євро) у сумі 3 135 569,82 грн., простроченої заборгованості по відсоткам (гривня) у розмірі 16 750 034,54 грн., простроченої заборгованості по відсоткам (Єна) у розмірі 9 164 932,00 8грн., простроченої заборгованості по відсоткам (дол. США) у розмірі 21 558 204,92 грн., простроченої заборгованості по відсоткам (Євро) у розмірі 459 639,49 грн., а також зазначив на правомірності розрахунку пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам у сумі 43 071 027,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р. зі змінами внесеними Додатковими угодами, є кредитним договором, який у розумінні ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, а спірні правовідносини регламентуються насамперед главою 71 Цивільного кодексу України, а також положеннями Господарського кодексу України.

Згідно ч.2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В частині 2 ст. 1054 ЦК України зазначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини 1, 2 стаття 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Виходячи з пункту 1.1 договору про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р. (із урахуванням додаткових угод), банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, терміновості, платності та цільового використання, далі по тексту - "кредитні кошти". Надання кредитних коштів здійснюється окремими частинами «траншами» на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної мультивалютно кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості в сумі 164 039 398,00 гривень, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до підпункту «а» п.3.1 цього Договору, а за користування кредитом з моменту, указаного в підпункті «б», «в» п.3.1. цього Договору, виплатити проценти в підвищеному розмірі.

Для обліку Кредитних коштів, що видаються в рахунок кредитної лінії, ОСОБА_3 відкриває позичальнику позичкові рахунки: в Національній валюті України гривні, в доларах США, в Євро, в японських ієнах (пункт 1.2 кредитного договору).

Позичальник зобов'язується повернути всі кредитні кошти Банку у валютах заборгованості по кожному траншу згідно з Графіком погашення кредитної лінії (Додаток №15 до цього Договору) з остаточним терміном погашення до 16 липня 2016 року, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні позичкові рахунки. Погашення заборгованості за кожним траншем здійснюється у тій самій валюті, у якій були надані кредитні кошти (п. 2.5 кредитного договору).

У пункті 3.1 кредитного договору (в редакції Додаткової угоди від 25.11.2014р.) сторонами погоджено процентні ставки за користування кредитними коштами в валюті кредиту, а пунктом 3.3 вказаного договору передбачено порядок їх розрахунку, зокрема, зазначено, що розрахунок відсотків за заборгованістю у гривні проводиться по методу «факт/365»(«факт/366» в високосному році), по заборгованості в інших валютах по методу «факт/360».

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору про мультивалютну кредитну лінію №1257м-08 від 21.07.2008р. (з урахуванням додаткових угод) надано ТОВ "Комсомольська Когенераційна Компанія" кредитні кошти окремими частинами (траншами) на умовах, визначених цим договором в межах відновлюваної мультивалютної кредитної лінії, в Національній валюті України гривні, в доларах США, в Євро, в японських ієнах.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями меморіальних ордерів та виписками по особовим рахункам ТОВ "Комсомольська Когенераційна Компанія" за період з 21.07.2008р. по 25.12.2016р. (т. 2, а. с. 4-88) та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного кредитного договору, що в свою чергу не заперечується відповідачем.

Враховуючи невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів у строк визначений договором та здійснення своєчасної та повної сплати процентів за користування кредитом, станом на 25.12.2016р. утворилась заборгованість відповідача за спірним договором по кредиту та яка складається із суми простроченої заборгованості по кредиту (гривня) - 20 775 452,00 грн.; суми простроченої заборгованості по кредиту (Єна) - 890 673 387,00; суми простроченої заборгованості по кредиту (дол. США) 1 671 800,00; суми простроченої заборгованості по кредиту (Євро) 114 215,46, суми простроченої заборгованості по відсоткам (гривня) - 16 750 034,54 грн.; суми простроченої заборгованості по відсоткам (Єна) 41 015 509,47; суми простроченої заборгованості по відсоткам (дол.США) 820 139,78; суми простроченої заборгованості по відсоткам (Євро) 16 742,71.

З розрахунку відповідача вбачається, що розбіжності у розмірі простроченої заборгованості по кредиту у гривні між сторонами відсутні, наявні розбіжності щодо сум простроченої заборгованості по кредиту в іноземній валюті. При цьому, така розбіжність повязана із визначенням позивачем розміру заборгованості в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 25.12.2016р. (дата здійснення розрахунку), в той час як за даними відповідача заборгованість визначена станом на 17.12.2015р. (дата відкликання банківської ліцензії).

Колегія суддів зазначає, згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з п. 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Верховний Суд України у постанові від 15.05.2017р. по справі № 6-211цс17 зазначив, що переведення заборгованості в іноземній валюті в національну за курсом, установленим НБУ на час розрахунку, узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93.

Таким чином, здійснений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті з переведенням її в національну за курсом, установленим НБУ на час розрахунку відповідає положенням чинного законодавства та правовій позиції Верховного Суду України.

З розрахунку позивача свідчить, що заборгованість по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.7.0033796.001 в Національній валюті України гривні, складає суму простроченої заборгованості по кредиту (гривня) у розмірі 20 775 452,00 грн. за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р. та суму простроченої заборгованості по відсоткам (гривня) у розмірі 16 750 034,54 грн. за період з 21.04.2009р. по 25.12.2016р.;

- заборгованість по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.2.0033796.006, Єна, з урахуванням курсу НБУ станом на 25.12.2016р. на час здійснення розрахунку 0,2234504 складає суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 199 021 324,59 грн. за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р. та суму простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 9 164 932,00 грн. з 26.11.2014р. по 25.12.2016р.;

- заборгованість по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.4.0033796.004, дол. США, з урахуванням курсу НБУ станом на 25.12.2016р. на час здійснення розрахунку 26,286013 складає суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 21 946 192,25 грн. за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р. та суму простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 3 431 095,60 грн. за період з 31.03.2011р. по 25.12.2016р.;

- заборгованість по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.6.033796.002, дол. США, з урахуванням курсу НБУ станом на 25.12.2016р. на час здійснення розрахунку 26,286013 складає суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 21 998 764,28 грн. за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р. та суму простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 16 063 796,292 грн. за період з 21.07.2008р. по 25.12.2016р.;

- заборгованість по кредиту, що обліковується на рахунку №2062.8.00.33796.05/ 2063.3.033796.005, Євро, з урахуванням курсу НБУ станом на 25.12.2016р. на час здійснення розрахунку 27,453112 складає суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 2 135 569,82 грн. за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р., та суму простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 459 639,49 грн. за період з 03.03.2010р. по 25.12.2016р.

Отже, заборгованість відповідача в цій частині є обґрунтованою та документально доведеною, підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення суми наданого кредиту та сплати процентів за його користування станом на момент вирішення спору судом першої інстанції, як і на час апеляційного провадження у справі - надано не було.

З урахуванням наведеного, зважаючи на доведеність факту кредитування відповідача, перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо простроченої заборгованості по основному боргу кредиту, простроченої заборгованості по відсоткам, колегія суддів дійшла висновку що вказаний розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи, умовам договору та положенням норм чинного законодавства, у звязку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Комсомольська Когенераційна Компанія" простроченої заборгованості по кредиту (гривня) у розмірі 20 775 452,00 грн.; простроченої заборгованості по кредиту (Єна) у розмірі 199 021 324,59 грн.; простроченої заборгованості по кредиту (дол. США) у розмірі 43 944 956,53 грн.; простроченої заборгованості по кредиту (Євро) у розмірі 3 135 569,82 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам (гривня) у розмірі 16 750 034,54 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам (Єна) у розмірі 9 164 932,00 8грн.; простроченої заборгованості по відсоткам (дол.США) у розмірі 21 558 204,92 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам (Євро) у розмірі 459 639,49 грн.

Водночас, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача пені та зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п. п. 2.2, 2.5, 2.6, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитним коштами.

Колегія суддів встановила, що пеня за прострочення погашень основної заборгованості по кредиту нарахована позивачем згідно умов п. 7.1 кредитного договору за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р. з додержанням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та сума заборгованості по пені становить 43 071 027,00 грн., у тому числі:

- суму пені, нарахованої за прострочення зобовязань по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.7.0033796.001 в Національній валюті України гривні, за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р., з яких пеня, нарахована за прострочення основної заборгованості по кредиту у розмірі 2 703 511,67 грн. та пеня, нарахована за прострочення погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 2 116 980,83 грн.;

- суму пені, нарахованої за прострочення зобовязань по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.2.0033796.006, Єна, за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р., з яких пеня, нарахована за прострочення основної заборгованості по кредиту у розмірі 28 237 779,34 грн. та пеня, нарахована за прострочення погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 1 229 579,31 грн.;

- суму пені, нарахованої за прострочення зобовязань по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.4.0033796.004, дол. США, за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р., з яких пеня, нарахована за прострочення основної заборгованості по кредиту у розмірі 2 787 960,22 грн. та пеня, нарахована за прострочення погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 643 135, 38 грн. ;

- суму пені, нарахованої за прострочення зобовязань по кредиту, що обліковується на рахунку №2063.6.033796.002, дол. США, за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р., з яких пеня, нарахована за прострочення основної заборгованості по кредиту у розмірі 2 794 638,77 грн. та пеня, нарахована за прострочення погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 2 192 513,70 грн. ;

- суму пені, нарахованої за прострочення зобовязань по кредиту, що обліковується на рахунку №2062.8.00.33796.05/2063.3.033796.005, Євро, за період з 16.07.2016р. по 25.12.2016р., пеня, нарахована за прострочення основної заборгованості по кредиту у розмірі 419 514,64 грн. та пеня, нарахована за прострочення погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 46 413,14 грн.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 43 071 027,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що господарський суд Полтавської області відповідно до наявних у справі документально оформлених доказів, забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а позивач згідно з чинним цивільним та господарським законодавством документально обґрунтував правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у звязку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17 підлягає залишенню без змін.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в силі, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська Когенераційна Компанія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14 березня 2017 року у справі №917/50/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.