Рішення № 68510925, 29.08.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1544/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 53 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро горілчаний завод «Златогор» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» про стягнення індексації заробітної плати, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Золотоніський лікеро горілчаний завод «Златогор» про стягнення індексації заробітної плати.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 03 травня 2001 року по 30 листопада 2014 року вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується записом у трудовій книжці.

За період який вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем індексація заробітної плати відповідачем не проводилась, хоча право працівника на індексацію грошових доходів прямо передбачено чинним законодавством України. Вона неодноразово зверталася до відповідача з усними та письмовими клопотаннями про проведення індексації заробітної плати та виплати зазначених сум грошових коштів. Протягом тривалого часу відповідач ігнорує звернення позивача, а тому вона змушена звернутися за захистом її прав до суду.

Просила стягнути з ТОВ «Золотоніський лікеро горілчаний завод «Златогор» на її користь невиплачену індексацію заробітної плати за період роботи з 03 травня 2001 року по 30 листопада 2014 року в сумі 60 669,03 грн. Зобовязати ТОВ«Золотоніський лікеро горілчаний завод «Златогор» сплатити обовязкові платежі з донарахуванням суми індексації та відобразити їх у відповідній звітності.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Постановлено стягнути з ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» на користь ОСОБА_6 заборгованість з індексації заробітної плати за період з 03 травня 2001 року по 30 листопад 2014 рік в сумі 60 669,03 грн. Зобовязати відповідача сплатити обовязкові платежі з донарахуванням суми індексації та відобразити їх у відповідній звітності.

В апеляційній скарзі ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» просить рішення суду скасувати, як незаконне. Вважають, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права Просять у справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково, а саме в сумі 2422,28 грн.

В апеляційній скарзі зазначили, що ними самостійно виявлено окремі періоди, за які частково нараховано, але не виплачено індексацію ОСОБА_6 заробітної плати за 2004-2014 роки у звязку з неточним визначенням базового періоду, тому позовні вимоги визнають частково, вважають що до стягнення на користь позивачки підлягають кошти в сумі 2422 грн. 28 коп. Вказане підтверджують особовим рахунком позивачки та висновком ЧВ КНДІСЕ від 14 червня 2017 року №623/17-23, проведеного за результатами експертного економічного дослідження.

Заслухавши осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення в повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» не надано переконливих доказів щодо виплати позивачці нарахованої індексації заробітної плати за час її роботи, а тому позов суд вважав обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з даним висновком суду.

Відповідно до статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (норма статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах із ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з 03 травня 2001 року по 30 листопада 2014 року, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 5-10).

Згідно розрахунку індексації заробітної плати поданого ОСОБА_6 вбачається, що за період з січня 2004 року по листопад 2014 року індексація заробітної плати яка їй не була виплачена становить 60 669,03 грн.

Позивач звернулася з позовом, який обґрунтовувала порушенням її права на індексацію заробітної плати.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що доказом заборгованості з індексації заробітної плати є розрахунок індексації заробітної плати зроблений позивачем.

Однак, розрахунок індексації заробітної плати, зроблений ОСОБА_6, спростовується наданим додатком до її особового рахунку, оскільки вираховуючи індексацію заробітної плати вона виходила із мінімальної заробітної плати, тоді як підприємство із фактично нарахованої їй заробітної плати.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці.

Згідно ст. 4 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Із додатку до особового рахунку ОСОБА_6 вбачається, що при перевищенні порогу інфляції заробітна плата позивача індексувалась та частково виплачувалась, однак із даного рахунку вбачається, що не заперечується та визнається апелянтом, що підприємством частково нараховано, але не виплачено індексацію позивачу.

За ініціативою відповідача ОСОБА_7 відділенням Київського науково дослідного інституту судових експертиз 14 червня 2017 року було проведено експертно-економічне дослідження № 623/17-23, за результатами якого встановлено, що позивачці було нараховано та виплачено індексацію заробітної плати протягом 2004 2012 років на суму 6 685,22 грн. Однак, за період 2007-2014 роках та 2004 рік через неточне визначення базового періоду позивачці недонараховано індексацію заробітної плати в сумі 2422, 28 грн. Разом з тим, за період 2005 2006 роки документально та нормативно підтверджується зайва виплата індексації заробітної плати (а.с. 154 166).

Надане в матеріали справи експертно-економічне дослідження спростовує доводи позивачки, її розрахунки та висновки суду про заборгованість відповідача перед позивачкою із індексації заробітної плати за період з 2001 року по 2014 рік в розмірі 60 669 гривень 03 копійки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно зясував всі обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до зміни в частині визначення періоду заборгованості із індексації заробітної плати та в частині визначення її розміру, оскільки до стягнення з відповідача на користь позивачки, за встановлених вищезазначених обставин, підлягає заборгованість із індексації заробітної плати за період роботи у 2007 -2014 роках та 2004 рік в розмірі 2422,28 грн.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" - задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» про стягнення індексації заробітної плати змінити, зменшивши визначений судом першої інстанції розмір індексації заробітної плати, що підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» на користь ОСОБА_6 з 60 669 гривень 03 копійок до 2 422 гривень 28 копійок, які не були виплачені їй за 2007-2114 роки та 2004 рік.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :