Ухвала суду № 68509121, 29.08.2017, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________ 398/3271/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Федорак Л.М.,

суддів - Татіщевої Я.В., Шевченко В.М.,

секретар судового засідання - Форсюк Н.В.,

за участі прокурорів - Цвігуна І.М., Невмитого О.Ю.,

захисників - Солодкової С.І., Дмитренко О.І., Руденко М.О., Литовченка Р.В.,

перекладача - ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12015120070003253 від 18.11.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисники Литовченко Р.В. та Руденко М.О. заявили відвід всьому складу суду, посилаючись на упередженість, оскільки колегією суддів захиснику Литовченко Р.В. не була дана можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після його призначення у справі захисником. Литовченко Р.В. підтвердив, що мав можливість конфіденційного спілкування із підзахисним. Однак доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області отримав близько тижня тому, однак не прибув для ознайомлення з матеріалами справи через віддаленість Гребінківського районного суду Полтавської області та міста Кропивницького від Полтави та відсутність у нього коштів на такі поїздки виключно для ознайомлення з матеріалами справи. Завчасно не прибув у судове засідання для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки був зайнятий в іншій цивільній справі у Киїському районному суді м. Полтави. Безпосередньо перед засіданням йому була надана можливість ознайомлення із першого по третій том справи із фотографуванням матеріалів, однак він не мав можливості їх дослідити. Окрім того, Руденко М.О. висловлювалась про упередженість колегії суддів через прийняття рішення про видалення обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 із зали судового засідання на весь час проведення підготовчого судового засідання. Оскільки вказане не допустиме, видалення із зали судового засідання можливе згідно ст. 330 КПК України тільки під час судового розгляду. А також на недопустимість розгляду питання їх видалення в процесі вирішення відводу складу суду.

Прокурори заперечували проти вказаного, посилаючись на те, що заявлений відвід є тільки спробою затягування процесу, а зважаючи на те, що відвід колегії суддів через упередженість уже заявлявся неодноразово, він має ознаки зловживання та повинен бути залишений без розгляду, суд роз'яснив захиснику порядок ознайомлення з матеріалами справи.

Захисники Солодкова С.І., Дмитренко О.І. та обвинувачені підтримали заявлений відвід, посилаючись на те, що ненадання судом адвокату ознайомитись з матеріалами справи негайно свідчить про упередженість суду, адже в такому разі він не може належним чином здійснювати захист.

Суд заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали, які стосуються підстав заявлених відводів, вважає їх необґрунтованим, а заяви такими, що не підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює посилання прокурорів на необхідність залишення заяв про відвід без розгляду через повторне їх заявлення, що має ознаки зловживання. Оскільки відвід колегії суддів заявлений із підстав, що виникли після вирішення попередніх відводів.

Водночас, підстави неможливості участі судді у розгляді кримінального провадження, визначені ст.ст. 75, 76 КПК України, зокрема, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи або якщо суддя брав участі у розгляді цього провадження. Однак доказів наявності таких підстав суду не надано.

Суд критично оцінює посилання захисників Литовченка Р.В. та Руденко М.О. на упередженість складу суду. Оскільки, як підтвердив сам захисник Литовченко Р.В. доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області на участь у даному провадженні у якості захисника обвинуваченого ОСОБА_9 отримав тиждень тому. Із клопотанням про ознайомлення із матеріалами провадження звернувся до суду тільки 29.08.2017 року о 14 год. 19 хв., що підтверджується матеріалами провадження, через віддаленість Гребінківського районного суду Полтавської області та міста Кропивницького від Полтави та відсутність у нього коштів на такі поїздки виключно для ознайомлення з матеріалами справи. Завчасно не прибув у судове засідання для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки був зайнятий в іншій цивільній справі у Київському районному суді м. Полтави. Адже, вказане фактично є неналежним виконанням адвокатом своїх професійних обов'язків по захисту. Оскільки згідно ч. 4 ст. 28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Тому відповідно зайнятість адвоката у цивільній справі не може бути поважною причиною неможливості завчасного прибуття у судове засідання для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у якому підзахисний адвоката тримається під вартою, з метою забезпечення невідкладного розгляду такого провадження. Тим паче, не може бути поважною причиною не можливості прибуття для ознайомлення з матеріалами справи майнове становище адвоката. Такі дії адвоката фактично виражають його безвідповідальне ставлення до прав свого підзахисного. Адже згідно статті 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон № 5076-VI) адвокат складає присягу про те, що він у своїй адвокатській діяльності буде дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 21 вказаного Закону до професійних обов'язків адвоката належить дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Однак чинним законодавством не передбачена можливість відмови від надання правової допомоги, способом якої також є ознайомлення з матеріалами справи, через майнову незабезпеченість адвоката у питаннях переїзду у віддалені населені пункти.

Таким чином, вищезазначені дії адвоката Литовченка Р.В. є фактично неналежним забезпеченням права на захист обвинуваченому ОСОБА_9, порушенням адвокатом присяги, грубим порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

До того, посилання про упередженість складу суду є безпідставними з огляду і на те, що захиснику Литовченко Р.В. була надана можливість ознайомлення повністю з матеріалами провадження (том 1-3) із їх фотографуванням, в якому міститься обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується актом працівників Гребінківського районного суду Полтавської області, що дає йому можливість здійснювати захист у судовому засіданні 29.08.2017 року. Оскільки судом було прийнято рішення про проведення 29.08.2017 року у рамках підготовчого судового засідання виключно невідкладних процесуальних дій - розгляду клопотань процесуального прокурора про продовження тримання під вартою обвинувачених. Інші матеріали кримінального провадження, що були отримані в ході досудового розслідування, у суді відсутні з огляду на перебування провадження на стадії підготовчого судового засідання та заборону їх долучення на відповідні стадії КПК України. Несвоєчасне ознайомлення із такими матеріалами є наслідком неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов'язків.

Окрім цього, посилання захисника Руденко М.О. на упередженість складу суду через прийняття рішення про видалення обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 із зали судового засідання на весь час проведення підготовчого судового засідання всупереч положенням ст. 330 КПК України про таку можливість тільки під час судового розгляду, та заборону вирішення вказаного при розгляді заяви про відвід складу суду є безпідставними з огляду на нступне.

В ч. 2 ст. 329 КПК України визначено загальне для всіх правило поведінки у судовому засіданні. Суд шляхом тлумачення норми статті 330 КПК України, беручи до уваги ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 65518/01 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р.), відповідно до якої наскільки чітко не були б сформульовані правові положення, завжди існує елемент судового тлумачення, адже завжди існує потреба у роз'ясненні спірних питань та в пристосуванні їх до зміни обставин, за допомогою висновків від попереднього правового явища до наступного приходить до висновку, що зважаючи на те, що законодавець надає право видалити обвинуваченого із зали судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду під час судового розгляду, то таке право має суд і на стадії підготовчого судового засідання. Адже норми статей 329, 330 КПК України розміщені у главі 28 КПК України «Судовий розгляд», статті якої також визначають, зокрема, незмінність складу суду, наслідки неприбуття учасників провадження, які у судовій практиці застосовуються як загальні вимоги до проведення підготовчого судового засідання.

Тому застосування положень статей 329 та 330 КПК України до стадії підготовчого судового засідання відповідає критеріям «доступності та передбачуваності закону», про які неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява №18139/91, рішення від 23 червня 1995 року, п. 37; «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства» від 26 квітня 1979 року, п. 49. У наведених рішення ЄСПЛ стверджує, що термін «закон» має відповідати вимогам доступності та передбачуваності. «Закон» повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Однак наслідки дій особи не повинні бути «передбачуваними» з абсолютною точністю. Не можна уникнути ситуації, коли багато законів викладені термінами, які є, тією чи іншою мірою, неясними і тлумачення та застосування яких є питанням практики.

До того ж, у разі видалення із зали суду учасник судового провадження не позбавляється свого статусу, а на нього лише накладається заборона на фактичну присутність у залі судового засідання. Також, у разі видалення обвинуваченого із зали судового засідання його право на захист не припиняється, але обвинувачений обмежується в можливості особисто реалізувати це право під час судового засідання. Право на захист у цьому разі здійснюється за допомогою захисника, участь якого в цьому випадку є обов'язковою, що забезпечено у даному провадженні. Відповідні заходи застосовуються з метою відновлення порядку в судовому засіданні та характеризуються каральними обтяженнями для особи, яка порушила порядок судового засідання. В свою чергу, дії обвинувачених у судовому засіданні 29.08.2017 року, що мали наслідком видалення із зали судового засідання на час проведення підготовчого судового засідання виражались у формі постійного викрикування гучних та нецензурних реплік, не реагування на зауваження головуючого судді, що унеможливлювало іншим учасникам процесу висловлення своєї позиції щодо заявленого відводу складу суду та їх заслуховування судом з метою вирішення відповідного питання у повному об'ємі та прийняття обґрунтованого рішення з цього приводу. А тому були такими, які перешкоджали подальшому здійсненню правосуддя, унеможливлювали реалізацію судом своїх повноважень, в тому числі продовження розгляду заявлених відводів до вирішення питання про видалення обвинувачених із зали судового засідання. Відповідно, вимагали негайної реакції суду з метою продовження здійснення правосуддя, що було здійснено шляхом прийняття рішення про тимчасове видалення обвинувачених із зали судового засідання на час проведення підготовчого судового засідання, що не суперечить положенням КПК України, та продовження після вказаного розгляду заявлених відводів.

З огляду на викладене, підстави для відводу складу суду відсутні, а тому у задоволенні заяв належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд

постановив:

у задоволенні заяв захисників Литовченка Р.В. та Руденко М.О. про відвід складу суду відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий Л.М. Федорак

Судді Я.В. Татіщева

В.М. Шевченко