
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/2756/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Підпалий В.В.
Категорія: ст. 182 КПК Доповідач: Лашевич В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Лашевича В.М.,
суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,
при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,
з участю:
прокурора Білика В.В.,
підозрюваного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Короля І.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Білика В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 320000 гривень, щодо
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та про існування ризиків з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у провадженні. Разом з тим, слідчий суддя визнав недоведеними доводи прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Король І.В. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зокрема, апелянт стверджує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується заявою про вчинення злочину, протоколами обшуків від 26 квітня 2017 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколами затримання ОСОБА_6 і ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, протоколами огляду та вручення грошових коштів від 13 квітня 2017 року і від 26 квітня 2017 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження. На думку прокурора, слідчим суддею не враховані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_4, свідків з числа військовослужбовців і працівників 1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, які для ОСОБА_1 є підлеглими і яких необхідно допитати під час досудового розслідування, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, має міцні соціальні зв'язки в органах державної влади, у зв'язку з чим, як вважає автор апеляції, може безперешкодно виїхати за межі України для уникнення покарання, яке йому загрожує.
Також прокурор зазначає, що на даний час на виконання оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 не здав на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Короля І.В. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017110330000020 від 03 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
26 квітня 2017 року о 20 год. 49 хв. ОСОБА_1 був затриманий порядку ст. 208 КПК України.
27 квітня 2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VІІ від 13 травня 2014 року, із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VІІ від 14 жовтня 2014 року, № 770-VІІІ від 10 листопада 2015 року, № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року).
28 квітня 2017 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Білик В.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_4, свідків з числа військовослужбовців та працівників 1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, які для ОСОБА_1 є підлеглими, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року в задоволенні даного клопотання прокурора було відмовлено, а щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 320000 гривень.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які у значній кількості приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про існування ризиків з боку підозрюваногоОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у провадженні, є обґрунтованими з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, однак для запобігання цим ризикам, як правильно визначив слідчий суддя, може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме застава в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 320000 гривень.
В сукупності із обставинами кримінального провадження та ризиками, приведеними у клопотанні прокурора, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, доводи прокурора щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді застави, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 320000 гривень, та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Короля І.В. - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 квітня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Білика В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 320000 гривень, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Короля І.В. - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
______ ________ _____
В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак
Судове рішення № 68505894, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 20.07.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/24195/17-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: