Постанова № 68503309, 23.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/1065/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1О.) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому з урахуванням заяви від 16.08.2017 /а.с. 33-37/ просила:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 29.05.2017 №6560/6-17;

зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки і прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.04.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за результатами звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у порядку статті 118 Земельного кодексу України одержала відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з підстав відсутності інформації щодо позиції Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області стосовно поданого клопотання. Звертала увагу на те, що відповідач не здійснив перевірку клопотання ОСОБА_1 від 27.04.2017 на відповідність вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 №6560/6-17 не містить посилань на підстави для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації, визначені чинним законодавством.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях проти позову представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначила, що відповідно до пункту 2.6 Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.06.2015 №95, з метою з'ясування наявності генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку та позиції щодо можливості передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування, необхідні погодження органів місцевого самоврядування. А оскільки Надержинщинська сільська рада Полтавського району Полтавської області у місячний строк не повідомила Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про своє ставлення до клопотання ОСОБА_1 від 27.04.2017, відповідне клопотання залишено без задоволення.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

27.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 24/. До заяви додала графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного номера /а.с. 10-12/. Також повідомила, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використала.

Листом від 29.05.2017 №6560/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що мотивував відсутністю інформації щодо позиції Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області стосовно поданого клопотання /а.с. 25/.

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач оскаржила її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомого згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає порядок розгляду питання про передачу у власність громадянам земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 №6560/6-17 суд встановив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав відсутність інформації щодо позиції Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області стосовно поданого клопотання.

Стверджуючи про правомірність відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою представник відповідача у поданих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні посилалась на те, що відповідно до пункту 2.6 Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.06.2015 №95, з метою з'ясування наявності генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку та позиції щодо можливості передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування, необхідні погодження органів місцевого самоврядування.

Однак, суд зазначає, що Наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру /Держгеокадастр/ від 04.06.2015 №95 "Про деякі питання взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру/Держземагентства під час розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" втратив чинність відповідно до наказу Держгеокадастру від 17.08.2015 №352.

За таких обставин, суд відхиляє як необґрунтовані посилання представника відповідача на приписи наказу Держгеокадастру від 04.06.2015 №95.

Суд також зауважує, що відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 №6560/6-17 містить посилання на лист "Головного управління" від 23.06.2016 №4932, відповідно до якого: "з метою якісного, всебічного та ефективного розгляду клопотань, що надходять від фізичних та юридичних осіб, пов'язані з реалізацією повноважень Головним управлінням передбачених частиною четвертою статті 122 Кодексу, а також забезпечення законності реалізації прав громадян на отримання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності, звернуто увагу територіальних органів Держгеокадастру на необхідність при підготовці інформації для Головного управління, щодо запитуваної земельної ділянки, враховувати позиції органу місцевого самоврядування, на території якого розташована зазначена земельна ділянка" /а.с. 25/.

На вимогу суду даний лист відповідачем не надано.

Натомість, як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, згаданий лист Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області адресовано територіальним підрозділам у Полтавській області. При цьому представник відповідача визнала, що даний лист не є нормативно-правовим актом та не зареєстрований у встановленому законом порядку. Відтак, положення даного листа носять рекомендаційний, розяснювальний характер.

У контексті спірних відносин суд погоджується з доводами представника відповідача щодо окремої доцільності зясування позиції органу місцевого самоврядування з питання виділення земельних ділянок для надання їх у власність громадянам.

Однак, суд акцентує увагу на тому, що відповідна інформація може бути витребувана та досліджена виключно з метою та у ході здійснення Головним управлінням перевірки клопотання особи про надання дозволу на розробку землевпорядної документації на відповідність наведеним вище вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Водночас, ненадання органом місцевого самоврядування відповідної інформації не є підставою для відмови у задоволенні клопотання особи. У такому випадку відповідач має самостійно зібрати всю необхідну інформацію та зобовязаний у визначені законом строки розглянути клопотання по суті і надати обґрунтовану відповідь.

Натомість у спірних відносинах відповідач не виконав зазначені вимоги та фактично самоусунувся від розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.04.2017 по суті.

За таких обставин, аналізуючи зміст листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 №6560/6-17 суд дійшов висновку, що відповідач не здійснив перевірку клопотання ОСОБА_1 від 27.04.2017 на відповідність вимогам закону, тобто не розглянув таке клопотання по суті.

Як наслідок, сукупність встановлених у справі фактичних обставин є підставою для висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому суд виходить з того, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, що полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обовязків згідно із законодавством України. А у спірних відносинах відповідач не вчинив дії щодо перевірки заяви позивача на відповідність вимогам закону.

Разом з цим, оскільки лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.05.2017 №6560/6-17 не містить посилань на підстави для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, визначені у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України, відповідну відмову також належить визнати протиправною.

При цьому суд виходить з приписів частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам про зобовязання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2017 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, суд виходить із сукупності встановлених вище фактичних обставин справи та зауважує, що у спірних відносинах заява ОСОБА_1 від 27.04.2017 не розглянута по суті. А відтак, належним способом захисту прав позивача є зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.04.2017. Водночас, оскільки на дату розгляду даної справи судом згадана вище заява по суті не розглянута, вимоги про зобовязання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є передчасними, у зв'язку з чим у задоволенні відповідних вимог належить відмовити.

З приводу визначення підсудності даного спору, суд врахував таке.

ОСОБА_4 Суд України у постанові від 13.07.2016 у справі №21-1265а16 (813/3482/14) зазначив, що відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства відповідач (територіальний орган Держземагентства, правонаступниками яких є територіальні органи Держгеокадастру) здійснює владні управлінські функції, у зв'язку з чим спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А відповідно до частини першої цієї ж статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 29.05.2017 №6560/6-17.

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2017 року.

Суддя(підпис)О.О. Кукоба