Ухвала суду № 68498136, 21.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1000/17 Справа № 188/751/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Крот С.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів Слоквенка Г.П., Живоглядової І.К.

за участю:

секретаря судового засідання Чміль О.О.

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Полозенка В.В. на ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2017 року про відмову в накладенні арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна в ході проведення обшуків 27.07.2017 р. за місцем фактичного розташування Сільськогосподарського приватного підприємства «У Петровича», засновником якого є підозрюваний ОСОБА_3, та за місцем проживання підозрюваного.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на істотне порушення прав підозрюваного під час проведення обшуку, оскільки вказаний обшук був проведений без захисника підозрюваного, тоді як його участь відповідно до ст. 52 КПК України, є обовязковою у даному кримінальному провадженні. Мотивуючи рішення, слідчий суддя навів положення ст. 87 КПК України та прийшов до висновку про відмову в накладенні арешту та зобовязав слідчого повернути вилучене майно.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, зазначене в клопотанні.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що згідно ч. 1 ст. 236 КПК України захисник може бути залучений до проведення такої слідчої дії як обшук, тому висновки слідчого судді про порушення права на захист, а саме не залучення захисника до участі в проведенні обшуку не узгоджуються з вказаними положеннями процесуального закону. Також, слідчим суддею не взято до уваги, що арешт накладається на майно також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що потерпілим заявлений цивільний позов, обґрунтованість якого підтверджується висновком товарознавчої експертизи, а також з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, яке передбачене санкцією ч. 5 ст. 186 КК України і у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 На підставі викладеного вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність і просили залишити скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ Петропавлівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в обєднаному кримінальному провадженні № 12015040530000839 за ч. 5 ст. 186, ч.3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України.

29.05.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

27.07.2017 року в ході проведення обшуків на підставі ухвали слідчого судді за місцем фактичного розташування Сільськогосподарського приватного підприємства «У Петровича», засновником якого є підозрюваний ОСОБА_3, а також за місцем проживання підозрюваного, виявлено та вилучено належне йому майно, на яке слідчий просить накласти арешт.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обовязковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Встановлено, що ОСОБА_3 29.05.2017 р. повідомлено у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких (ч. 5 ст. 186 КК України), відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 КПК України відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обовязковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Як вбачається з протоколів від 27.07.2017 р. (а.п. 30, 40), обшуки за вказаними вище адресами, здійснено в присутності підозрюваного ОСОБА_3, проте за відсутності захисника.

В силу ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобовязаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, порушення права особи на захист.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Перевіривши висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, та, співставивши їх з вказаними вище фактичними обставинами даного провадження та положеннями кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином дотримався вказаних вимог закону, а рішення слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що згідно ч. 1 ст. 236 КПК України захисник може бути залучений до проведення такої слідчої дії як обшук, тому висновки слідчого судді про порушення права на захист, а саме не залучення захисника до участі в проведенні обшуку не узгоджуються з вказаними положеннями процесуального закону, колегія суддів розцінює як надумані і ґрунтуються на власному, помилковому тлумаченні вимог кримінального процесуального закону.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора, що арешт на майно слід накласти з метою відшкодування шкоди та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, то колегія суддів вважає, що арешт на майно, про яке зазначає в клопотанні слідчий, не зможе забезпечити досягнення вказаних цілей.

Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Полозенка В.В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2017 року про відмову в накладенні арешту тимчасово вилученого майна підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12015040530000839 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

С. І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Живоглядова