Постанова № 6849676, 02.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.11.09Справа №2а-7861/09/4/0170 о 17:08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача – Пучкін А.В.;

від відповідача – Кадиров У.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення №0010741501/0 від 10.06.09 року

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі – відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0010741501/0 від 10.06.2009 року. Позов мотивовано неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків подання декларації з податку на прибуток підприємств, на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181), оскільки документи податкової звітності було надано своєчасно, невизнання податковим органом поданих документів податковою декларацією вважає таким, що вчинено із порушенням вимог закону.

Ухвалами суду від 02.07.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення позивачем встановлених правил заповнення документів податкової звітності при поданні декларації з податку на прибуток за перший квартал 2009 року засобами телекомунікаційного зв'язку в електронному вигляді.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 01130621, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 04.02.2008 року (а.с. 5), є платником податків і зборів (обов’язкових платежів).

Посадовими особами відповідача проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності (акт від 02.06.2009 року №4937/15-1, а.с. 17), встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 у зв'язку із порушенням граничного строку надання податкової декларації за І квартал 2009 року з податку на прибуток підприємств.

На підставі цього акту, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» у розмірі 170,00 грн. на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. «з» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Між сторонами укладено договір №26/358.3.35.Н.00.08 про визнання електронних документів, за умовами якого орган державної податкової служби України зобов’язується забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді.

Відповідно до пунктів 7.3-7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи державної податкової служби проводять його розшифрування, перевірку електронного цифрового підпису (ЕЦП), перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту);

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами державної податкової служби на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі державної податкової служби. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних державної податкової служби є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу державної податкової служби, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток підприємств в електронному вигляді за І квартал 2009 року (а.с. 11, 12).

Документ податкової звітності успішно імпортовано на районному рівні, що підтверджується квитанціями №2 від 07.05.2009 року (а.с. 13).

Проте, 15.05.2009 року за вих. № 24865/10/15-1 відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про невизнання поданого документу податковою декларацією із посиланням на порушення вимог абз. 4 п. 1.6 наказу ДПА України від 29.03.2003 року №143 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств і порядку її складення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону №2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до абз. 4 п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року №271/7592 оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Зазначені вимоги (щодо подання декларації на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 та інші) стосуються випадків подання декларацій на паперових носіях і, враховуючи специфіку надання документів засобами телекомунікаційного зв'язку, в будь-якому разі не можуть бути застосовані до електронних документів.

В судовому засіданні представником відповідача надані пояснення, що невизнання податковим органом поданих документів податковою декларацією обумовлено порушенням інших вимог Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, а саме передбачених пунктом 1.6 цього Порядку щодо зазначення у декларації усіх передбачених в ній показників. При цьому представник позивача вказував, що відповідно до абз. 1 п. 1.6 вказаного Порядку якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Суд не приймає до уваги вказаних доводів відповідача, оскільки ним не надано доказів дотримання вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 в частині звернення до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками, із зазначенням належних підстав неприйняття попередньої.

Крім того, порушення вказаних вимог у будь-якому не свідчить про наявність підстав, передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 (не зазначення обов'язкових реквізитів податкової декларації, не підписання відповідними посадовими особами або не скріплення печаткою платника податків) для невизнання контролюючим органом документу звітності як податкової декларації.

За таких обставин, суд погоджується із твердженням представника позивача стосовно того, що податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2009 року було подано позивачем саме 07.05.2009 року.

Відповідно до пп. «б» пп. 4.1.4 та пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Таким чином граничним строком надання декларації за І квартал 2009 року є 12.05.2009 року.

За наведених підстав висновки органу державної податкової служби, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення суперечать обставинам справи і вимогам закону, тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи, що позивачем не заявлено вимогу про визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим вийти в цій частині за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв’язку із складністю справи в судовому засіданні 02.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06.11.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0010741501/0 від 10.06.2009 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (ідентифікаційний код юридичної особи 01130621) суми податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» за штрафними (фінансовими) санкціями, у розмірі 170,00 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.