Постанова № 6849459, 04.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.09Справа №2а-5929/09/10/0170 12:27 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Карєв О.В., представник по довіреності від 10.01.2009 року №09-114;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП №579376"

про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Сімферопольський міський центр зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579376» про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в тому числі сум страхових внесків (недоїмки) та пені в загальному розмірі 4495грн.47коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив стягнути з відповідача суму заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення - а.с.18), клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача не надав, про причини неприбуття не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням думки представника позивача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення” №803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. №30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями є власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП №579376» (код ЄДРПОУ 33980367, юридична адреса: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Київська, буд.5/2) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 12 січня 2006 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 18821060005007111), що підтверджено довідкою Головного управління статистики АР Крим від 01.04.2009 року №05.3-8.1/1045 (а.с.5).

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському міському центрі зайнятості з 20.01.2006 року (реєстраційний номер 15095816).

Таким чином, суд приходить до висновку,що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації, а саме з 20.01.2006 року.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.6 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (в редакції, чинній на період перевірки – з 28.05.2008 року по 31.12.2008 року) встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний з дня реєстрації у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п.6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, в якому він перебуває на обліку, до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до п.5, 6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Пунктом 7.1 Інструкції також визначено, що контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок. Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Сімферопольським міським центром зайнятості 16 лютого 2009 року проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідачем, за результатами якої складено акт №56 від 16.02.2009 року. За результатами проведеної перевірки виявлено несвоєчасне перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

У вищевказаному акті перевірки зазначено, що відповідач отримав один примірник акту перевірки, що підтверджено підписом його керівника, який також зазначив, що підставою виникнення заборгованості є відсутність грошей на рахунках підприємства.

Судом встановлено, що за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття законодавцем встановлена відповідальність.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п.9.2 Інструкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Судом встановлено, що відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття розраховуються від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

В акті вищевказаної перевірки зазначено про те, що загальна сума заборгованості платника складає 18160грн.91коп., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 16219грн.38коп., пеня у розмірі 1071грн.09коп., суми страхових внесків, строк сплати яких не настав, - 870грн.44коп.

Перевіркою встановлено, що відповідачем до Фонду належить перерахувати недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 16219грн.38коп., у тому числі яка виникла знову у розмірі 3593грн.11коп.; пеню у розмірі 1071грн.09коп., у тому числі яка нарахована при перевірці у розмірі 902грн.36коп.

Цей факт також підтверджується розрахунком заборгованості та пені за результатами перевірки, який є додатком до акту перевірки №56 від 16.02.2009 року. Судом встановлено, що розмір страхових внесків та пені розрахований позивачем вірно.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

На підставі вищевказаного акту директором Сімферопольського міського центру зайнятості прийняте рішення №16 від 19.02.2009 року про стягнення з відповідача 17290грн.47коп., у тому числі недоїмки в сумі 16219грн.38коп. та пені в сумі 1071грн.09коп., яке було вручено відповідачу 20.02.2009 року (що підтверджується поштовим повідомленням – а.с.11).

Відповідно до абзацу 8 п.7.4 Інструкції роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Згідно з п.7.5 Інструкції у разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до центру зайнятості, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які роботодавець вважає за потрібне надати. Центр зайнятості протягом двадцяти робочих днів, наступних за днем отримання скарги, зобов'язаний розглянути її та надіслати роботодавцю вмотивоване рішення. У разі, коли центр зайнятості відмовив у задоволенні скарги повністю або частково, роботодавець має право звернутися до центру зайнятості вищого рівня.

Відповідно до абзацу 4 п.7.5 Інструкції рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, роботодавець також має право оскаржити в судовому порядку, про що він повідомляє центр зайнятості, який прийняв зазначене рішення.

Однак, суд зазначає, що відповідач зазначеним у Інструкції порядком оскарження не скористався, отже сума простроченої заборгованості вважається погодженою відповідачем.

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Суд зазначає, що обов’язок сплачувати страхові внески, передбачений безпосередньо ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Судом 04 червня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09 червня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП №579376» (код ЄДРПОУ 33980367, 95053, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Київська, буд.5/2) заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та пеню в загальній сумі 4495 (чотири тисячі чотириста дев’яносто п’ять) гривень 47 копійок, в тому числі: на р/р 37174302900002, МФО 824026 ГУ ГКУ в АРК, прострочені страхові внески в розмірі 3593 (три тисячі п’ятсот дев’яносто три) гривні 11 копійок; на р/р 37171305900002, МФО 824026 ГУ ГКУ в АРК пеню в розмірі 902 (дев’ятсот дві) гривні 36 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кудряшова А.М.