Постанова № 6849218, 06.03.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.09Справа №2а-9061/08/10 10:06 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Сисоєвої С.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Аметова Е.М., представник за довіреністю б/н від 09.01.2009 р., Кафадарова Г.Е., представник по довіреності б/н від 09.01.2009 р.;

від відповідача - Щербіна Д.С., представник за довіреністю №45/10-0 від 25.05.2007 р., Ковальова Н.А., представник за довіреністю №45/10 від 31.03.2008 р., Бугаєва Л.Г., представник за довіреністю №9/10-0 від 19.01.2009 р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс "Современник"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство Паливно-енергетичний Комплекс "Современник" - 12.12.2008 року звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень №0008612301/0 від 24.06.2008 року, №0008622301/0 від 24.06.2008 року, №0008612301/1 від 12.09.2008 року, №0008622301/1 від 12.09.2008 року, №0008612301/2 від 06.10.2008 року, №0008622301/0 від 06.10.2008 року, №0008612301/3, №0008622301/3; всі судові витрати покласти на відповідача. У судовому засіданні 27.01.2009 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою він просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0008612301/0 від 24.06.2008 року, №0008622301/0 від 24.06.2008 року, №0008612301/1 від 12.09.2008 року, №0008622301/1 від 12.09.2008 року, №0008612301/2 від 06.10.2008 року, №0008622301/0 від 06.10.2008 року, №0008612301/3 від 26.01.2009 року, №0008622301/3 від 26.01.2009 року. У судовому засіданні 06.03.2009 року позивачем надано до суду нову заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою він просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0008612301/0 від 24.06.2008 року, №0008622301/0 від 24.06.2008 року, №0008612301/1 від 12.09.2008 року, №0008622301/1 від 12.09.2008 року, №0008612301/2 від 06.10.2008 року, №0008622301/0 від 06.10.2008 року, №0008612301/3 від 18.12.2008 року, №0008622301/3 від 18.12.2008 року; всі судові витрати покласти на відповідача.

Позивачем вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія – МСВ». Позивач вважає, що під час перевірки ним були надані всі первинні документи бухгалтерського обліку та податкові накладні, що підтверджують проведення господарських операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача. Крім того, в акті перевірки наявні розбіжності в частині визначення суми завищення валових витрат, відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про порушення податкового законодавства, що є порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), угоди позивача з ТОВ «ТБК-МСВ» не визнані недійсними, є правомірними, податкові накладні, отримані від ТОВ, відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а посилання відповідача на відсутність ТОВ «ТБК-МСВ» за адресою, зазначеною в податкових накладних, не є підставою для не включення відповідних сум до податкового кредиту, оскільки у позивача відсутній обов’язок перевіряти фактичне або юридичне місцезнаходження сторони по угоді. Позивач також не погоджується з висновками відповідача стосовно того, що підпис на податкових накладних ТОВ «ТБК-МСВ», не належить особі, яка в них зазначена, а саме – директору ТОВ «ТБК-МСВ» Костромітіну О.Ю., оскільки відповідачем не проведено почеркознавчу експертизу, зазначена особа не була опитана у якості свідка.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і вважають прийняті податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, підтримали доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані 27.01.2009р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість в зазначених сумах та застосування штрафних санкцій тим, що під час проведення перевірки позивачем на підтвердження сум, включених до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість, надані документи по господарським операціям з ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія – МСВ», які не відповідають вимогам п.2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку відповідача в зазначених документах бухгалтерського обліку та податкових накладних не розкрито зміст господарських операцій, до перевірки не надані документи, що підтверджують проведення ТОВ «ТБК-МСВ» певної роботи і одержання результатів, які позивач може використати в господарській діяльності, у зв’язку з чим віднести зазначені операції до складу господарських операцій, пов’язаних з веденням господарської діяльності підприємства, неможливо. Крім того, у податкових накладних, виписаних ТОВ «ТБК-МСВ», вказано адресу ТОВ, яка не відповідає фактичній, податкові накладні оформлені з порушенням зазначених вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, допитавши свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (код ЄДРПОУ 24870616, юридична адреса: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, буд.15) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 10 липня 1997 року; у зв’язку зі зміною найменування юридичної особи перереєстровано 01 лютого 2008 року, про що до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис 18821050006001218 (а.с.7). Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, про що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим видане відповідне Свідоцтво №100062137 від 03 жовтня 1997 року (а.с.160), є платником податку на прибуток по ставці 25% (що підтверджено відповідачем в акті перевірки №4525/23-7/24870616 від 11 червня 2008 року - а.с.63). Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.8) та статуту позивача (а.с.10-11) основними видами його діяльності є оптова та роздрібна торгівля пально-мастильними матеріалами.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим в період з 18.04.2008 року по 22.05.2008 року проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки №4525/23-7/24870616 від 11 червня 2008 року (а.с.27-102).

У висновках акту перевірки №4525/23-7/24870616 від 11.06.2008 року (а.с.101) зазначено, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства:

- п.4.1 ст.4, пп.5.3.1 , пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №364/94-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело, на думку відповідача, до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1089922грн.00коп.;

- пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело, на думку відповідача, до заниження податкових зобов’язань по податку на додану вартість у загальній сумі 2358659грн.00коп.

Акт планової документальної перевірки №4525/23-7/24870616 від 11.06.2008 року став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень:

- №0008612301/0 від 24 червня 2008 року (а.с.22), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1089922грн.00коп., застосовані штрафні санкції в сумі 832275грн.60коп. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181, всього на суму 1922197грн.60коп.;

- №0008622301/0 від 24 червня 2008 року (а.с.21), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2358659грн.00коп., застосовані штрафні санкції в сумі 1179329грн.50коп. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181, всього на суму 3537988грн.50коп.

За результатами розгляду апеляційних скарг позивача Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АРК, Державною податковою адміністрацією в АР Крим та Державною податковою адміністрацією України згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року з наступними змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758), прийняті податкові повідомлення-рішення №0008612301/1 від 12 вересня 2008 року (а.с.24), №0008612301/2 від 06 жовтня 2008 року (а.с.26), №0008612301/3 від 18 грудня 2008 року (а.с.114) по податку на прибуток, №0008622301/1 від 12 вересня 2008 року (а.с.23), №0008622301/2 від 06 жовтня 2008 року (а.с.25), №0008622301/3 від 18 грудня 2008 року (а.с.115) по податку на додану вартість без зміни нарахованих сум.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до акту перевірки (а.с.69) підставою для нарахування податку на прибуток в сумі 1089922грн. стало порушення позивачем, на думку відповідача, вимог:

- п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у не включенні до валового доходу переплати, отриманої від покупців пально-мастильних матеріалів, що призвело до заниження валового доходу підприємства у 4 кварталі 2007 року на загальну суму 1109198грн.00коп.,

- пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у завищенні валових витрат підприємства у 2007 році на суму 3246370грн.22коп.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В акті перевірки зазначено (а.с.63-64) про заниження позивачем валового доходу у 4 кварталі 2007 року у зв’язку з не включенням до валового доходу передплати, отриманої від покупців паливно-мастильних матеріалів, в загальній сумі 1109198грн.00коп.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки (а.с.63, 64, 69) відсутні посилання на будь-які первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність факту виявленого порушення податкового законодавства, а саме - не включення до валового доходу передплати, отриманої від покупців паливно-мастильних матеріалів, в загальній сумі 1109198грн.00коп.; в тексті акту також відсутнє посилання на додаток до акту перевірки, в якому зазначений перелік вказаних первинних документів. Зазначені первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку позивача не надані представниками відповідача і під час розгляду справи в суді.

Посилання представника відповідача на підтвердження зазначеного порушення на дані акту перевірки, а саме: на таблицю №9 «Динаміка придбання та реалізації товарів» на сторінці 10 акту перевірки (а.с.36), в якій зазначено дані придбання та реалізації товарів позивачем за перевіряємий період помісячно, не може бути прийнято судом, оскільки зазначена таблиця також не містить переліку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з зазначенням їх реквізитів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не надано доказів порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження валового доходу підприємства у 4 кварталі 2007 року на загальну суму 1109198грн.00коп. Наданий акт перевірки в зазначеній частині не може бути прийнятий судом у якості доказу порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки він складений з порушенням вимог п.1.7 та пп.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме: в ньому відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність зазначеного факту порушення податкового законодавства.

Стосовно відображення відповідачем в акті перевірки №4525/23-7/24870616 від 11.06.2008 року відомостей про порушення позивачем вимог пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат підприємства у 2007 році на суму 3246370грн.22коп., судом встановлено, що в акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вказаних вимог Закону, оскільки до складу валових витрат віднесені витрати, не пов’язані з веденням господарської діяльності позивача, та витрати, не підтверджені первинними документами, за надані послуги, отримані товари у 2007 році у вказаній сумі по актам здачі-прийому робіт, товарів, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ».

При цьому в акті перевірки відповідачем зазначено перелік первинних документів, а саме – актів виконаних робіт та наданих позивачу ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія – МСВ» послуг на загальну суму 1942346,00 грн. На стор.41 акту перевірки (а.с.67) відповідачем вказано, що акти здачі-прийому робіт не відповідають вимогам пунктів 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», оскільки по наданим документам неможливо віднести понесені позивачем витрати до витрат, пов’язаних з веденням господарської діяльності; також відповідач послався на те, що до перевірки позивачем не надані документи – письмові звіти про надання послуг та інші документи, які б свідчили про зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті); придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В матеріалах справи наявні завірені копії первинних документів бухгалтерського обліку, а також податкових накладних, що видані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» на підтвердження надання послуг (виконання робіт), а саме:

-          Податкова накладна №1822 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.40) та акт №ОУ-0000458 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.41), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - експедирування вантажів ПММ на адресу покупців на суму 63324,00 грн., в тому числі ПДВ 10554,00 грн. (сума без ПДВ – 52770,00 грн.),

-          Податкова накладна №1825 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.22) та акт №ОУ-0000461 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.23), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - експедирування вантажів ПММ на адресу покупців на суму 86592,00 грн., в тому числі ПДВ 14432,00 грн. (сума без ПДВ – 72160,00 грн.),

-          Податкова накладна №1826 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.24) та акт №ОУ-0000462 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.25), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – обстеження АЗС на предмет конкурентоздатності на суму 75542,00 грн., в тому числі ПДВ 12590,33 грн. (сума без ПДВ – 62951,67 грн.),

-          Податкова накладна №1827 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.26) та акт №ОУ-0000463 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.27), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – маркетингові послуги на нафторинку на суму 203468,00 грн., в тому числі ПДВ 33911,33 грн.(сума без ПДВ – 169556,67 грн.),

-          Податкова накладна №1828 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.28) та акт №ОУ-0000464 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.29), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – обстеження резервуарів для ПММ на суму 185340,00 грн., в тому числі ПДВ 30890,00 грн. (сума без ПДВ – 154450,00 грн.),

-          Податкова накладна №1829 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.30) та акт №ОУ-0000465 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.31), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – складення бізнес плану по операціям з ПММ на І півріччя 2007 р. на суму 144300,00 грн., в тому числі ПДВ 24050,00 грн. (сума без ПДВ – 120250,00 грн.),

-          Податкова накладна №1830 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.32) та акт №ОУ-0000466 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.33), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – інформаційно-консультаційні послуги в сфері обігу ПММ на суму 189540,00 грн., в тому числі ПДВ 31590,00 грн. (сума без ПДВ – 157950,00 грн.),

-          Податкова накладна №1836 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.34) та акт №ОУ-0000467 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.35), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – юридичні послуги у сфері нафтотрейдерів на суму 248560,00 грн., в тому числі ПДВ 41426,67 грн. (сума без ПДВ – 207133,33 грн.),

-          Податкова накладна №1837 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.42) та акт №ОУ-0000468 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.43), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – тестування товарів (ПММ) на суму 139164,00 грн., в тому числі ПДВ 23194,00 грн. (сума без ПДВ – 115970,00 грн.),

-          Податкова накладна №1844 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.38) та акт №ОУ-0000469 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.39), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – маркетингові послуги по реалізації ПММ на суму 383160,00 грн., в тому числі ПДВ 63860,00 грн. (сума без ПДВ – 319300,00 грн.),

-          Податкова накладна №1845 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.36) та акт №ОУ-0000470 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.37), згідно з якими ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – установочні роботи РГС по резервуарам ПММ на суму 223356,00 грн., в тому числі ПДВ 37226,00 грн. (сума без ПДВ – 186130,00 грн.).

Загальна сума виконаних робіт (наданих послуг) за вказаними актами здачі-прийому робіт складає 1942346,00 грн.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені акти виходячи з вимог статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є первинними документами; містять наступні відомості: назву документа (форми) – акт здачі - прийому; дату і місце складання; назви підприємств, від імені яких складено документ – позивача та ТОВ «ТБК-МСВ»; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції – зазначено вид наданих послуг або виконаних робіт, загальна вартість наданих послуг, сума ПДВ та загальна сума з урахуванням ПДВ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення – зазначені посади директорів позивача та ТОВ «ТБК-МСВ», їх прізвища та ініціали; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції – наявні особисті підписи директорів та печатки позивача та ТОВ «ТБК-МСВ».

У судовому засіданні представниками відповідача надані пояснення, згідно з якими зазначені акти виконаних робіт повинні містити також інші дані, зокрема: перелік покупців, яким доставлено ПММ; перелік виконаних робіт під час обстеження АЗС на предмет конкурентоздатності; перелік маркетингових послуг по нафторинку; перелік виконаних робіт під час обстеження резервуарів для ПММ; перелік робіт, виконаних під час складення ТОВ «ТБК-МСВ» бізнес-плану по операціям з ПММ, та інші аналогічні дані. При цьому відповідачем не вказаний нормативно-правовий акт (зокрема, закон, наказ, інструкцію), яким передбачено зазначення таких даних в актах здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг), а також не вказаний якою саме нормою діючого законодавства, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено надання контрагентом по угоді позивачу інших, ніж акт передачі-прийму виконаних робіт (наданих послуг), документів, що підтверджують проведення ТОВ «ТБК-МСВ» певної роботи і одержання результатів, які позивач може використати в господарській діяльності, та необхідність їх наявності під час проведення перевірки податковим органом. Судом також приймається до уваги, що статтею 1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначений вичерпний перелік реквізитів первинних документів та вимог, яким вони повинні відповідати, у зв’язку з чим первинні документи, складені позивачем, що відповідають вимогам зазначеного Закону, не можуть бути не прийняті судом у якості доказів під час розгляду справи.

Крім того, згідно даних акту перевірки (а.с.4) відповідачем встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем здійснювалась оптово-роздрібна торгівля пально-мастильними матеріалами. В акті перевірки на стор.72 (а.с.98) відповідачем зазначено, що позивачу належать 17 автозаправних станцій (АЗС). Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. №1442, зокрема пунктами 22-25, 28, передбачено, що АЗС може бути обладнана резервуаром для зберігання нафтопродуктів.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів того, що під час здійснення оптово-роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами позивач не використовував у своїй господарській діяльності результати наданих ТОВ «ТБК-МСВ» послуг та виконаних робіт, зокрема: результати обстеження АЗС на предмет конкурентоздатності, дані маркетингових досліджень по нафторинку, бізнес-план по операціям з ПММ тощо. Відповідачем також не надані докази, що результати зазначених в актах здачі-прийому робіт та послуг не відповідають виду діяльності позивача та не використовуються під час торгівлі паливно-мастильними матеріалами. Таким чином, відповідачем не доказана правомірність та обґрунтованість свого висновку про завищення позивачем валових витрат в сумі 1942346,00 грн. по зазначеним господарським операціям з ТОВ «ТБК-МСВ».

Відповідачем також не надано доказів визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, на виконання яких видані акти здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг), в акті перевірки не наведено доказів та обґрунтування їх нікчемності та будь-які відомості стосовно відсутності фактичного виконання. Згідно наданих документів всі договори були реально виконані, доказів їх невиконання під час розгляду справи відповідач суду не надав; акт зустрічної перевірки ТОВ «ТБК-МСВ» з доказами невідображення зазначених сум в податковому та бухгалтерському обліку даного підприємства або ненадходження нарахованих податкових зобов’язань по податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету суду не наданий. Будь-які інші документи, що підтверджують неправомірність укладених угод, в матеріалах справи відсутні. Також в акті перевірки відповідачем зазначено про наявність поточної кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія – МСВ», яка виникла в 2007 році, в сумі 5718945,00 грн. (а.с.57). Таким чином, відповідачем не надані докази невідповідності укладених позивачем угод та виданих на їх виконання первинних бухгалтерських документів вимогам діючого законодавства, в тому числі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Представники позивача та директор ТОВ «ТБК-МСВ» Костромітін О.Ю., допитаний у якості свідка, підтвердили існування між сторонами договірних відносин, на виконання яких поставлені товари, надані послуги та виконані роботи, про що складені первинні документи бухгалтерського обліку та видані податкові накладні. Представниками відповідача наявність договірних відносин не спростовано, будь-які документи стосовно не правомірності укладених угод не надані, про існування таких документів на час розгляду справи відповідачем не повідомлено та представниками позивача не відомо, у зв’язку з чим на підставі матеріалів справи та наданих відповідачем документів суд не може зробити висновок про невідповідність укладених угод вимогам діючого законодавства.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне: на сторінках 40-42 акту перевірки (а.с.66-68) відповідачем вказано, що сума завищення валових витрат за перевірений період складає 3246370,22 грн.; при цьому на думку відповідача завищення відбулося у результаті порушення позивачем вимог пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Разом з тим, на стор.41 акту перевірки (а.с.67) зазначений перелік первинних документів – актів здачі-прийому робіт (наданих послуг) на загальну суму лише 1942346,00 грн., різниця складає 1304024,22 грн. Таким чином, відповідачем в акті перевірки не зазначена суть порушення податкового законодавства в частині завищення валових витрат в сумі 1304024,22 грн. та відсутні посилання на первинні документи по зазначеній сумі, що є порушенням вимог п.1.7. та п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Також на сторінці 43 акту перевірки (а.с.69) відповідач зазначив, що податок на прибуток у сумі 1089922,00 грн. донараховано у зв’язку з заниженням валового доходу в сумі 1109198,00 грн. та завищенням валових витрат у сумі 3246370,22 грн. Однак, враховуючи ставку податку – 25%, сума донарахованого податку на прибуток у такому випадку повинна складати 1084073,06 грн. (1109198,00 грн. + 3246370,22 грн. = 4336292,22 грн. Х 25%). В акті перевірки та інших наданих під час судового засідання документах відповідачем не зазначені підстави донарахування податку на прибуток в сумі 5848,94 грн. та відсутні посилання на первинні документи по зазначеній сумі.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем не надані докази обґрунтованості та правомірності донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 1089922,00 грн.

Відповідно до акту перевірки (а.с.6-77) підставою для нарахування податку на додану вартість в сумі 2358659,00грн. стало порушення позивачем, на думку відповідача, вимог:

- пункту «д» пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037), що виразилось у завищенні податкового кредиту на зазначену суму у зв’язку з віднесенням до нього сум по податковим накладним, підписаним не уповноваженою особою платника податку на додану вартість – продавця; з зазначенням адреси продавця, яка не відповідає фактичній;

- пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні податкового кредиту за березень 2007 року на суму 323724,00 грн. у зв’язку з віднесенням до нього сум по податковим накладним, виданим ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія – МСВ», без надання документів, що підтверджують проведення зазначеним платником податку в процесі надання послуг певної роботи та отримання результатів, які замовник (позивач) може використати в діяльності, що приносить дохід, а також документів, що підтверджують зв'язок з господарською діяльністю позивача (донарахування пов’язане з виключенням зі складу валових витрат позивача суми 1942346,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 323724,00 грн., по господарським операціям з ТОВ «ТБК-МСВ»).

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В акті перевірки на стор.47 (а.с.73) наведений перелік податкових накладних, виданих позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія – МСВ», копії яких наявні в матеріалах справи:

-          Податкова накладна №1822 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.40), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - експедирування вантажів ПММ на адресу покупців на суму 63324,00 грн., в тому числі ПДВ 10554,00 грн.,

-          Податкова накладна №1825 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.22), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - експедирування вантажів ПММ на адресу покупців на суму 86592,00 грн., в тому числі ПДВ 14432,00 грн.,

-          Податкова накладна №1826 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.24), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – обстеження АЗС на предмет конкурентоздатності на суму 75542,00 грн., в тому числі ПДВ 12590,33 грн.,

-          Податкова накладна №1827 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.26), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – маркетингові послуги на нафторинку на суму 203468,00 грн., в тому числі ПДВ 33911,33 грн.,

-          Податкова накладна №1828 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.28), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – обстеження резервуарів для ПММ на суму 185340,00 грн., в тому числі ПДВ 30890,00 грн.,

-          Податкова накладна №1829 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.30), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – складення бізнес плану по операціям з ПММ на І півріччя 2007 р. на суму 144300,00 грн., в тому числі ПДВ 24050,00 грн.,

-          Податкова накладна №1830 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.32), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – інформаційно-консультаційні послуги в сфері обігу ПММ на суму 189540,00 грн., в тому числі ПДВ 31590,00 грн.,

-          Податкова накладна №1836 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.34), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – юридичні послуги у сфері нафтотрейдерів на суму 248560,00 грн., в тому числі ПДВ 41426,67 грн.,

-          Податкова накладна №1837 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.42), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – тестування товарів (ПММ) на суму 139164,00 грн., в тому числі ПДВ 23194,00 грн.,

-          Податкова накладна №1844 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.38), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – маркетингові послуги по реалізації ПММ на суму 383160,00 грн., в тому числі ПДВ 63860,00 грн.,

-          Податкова накладна №1845 від 29.03.2007 року (т.2, а.с.36), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги – установочні роботи РГС по резервуарам ПММ на суму 223356,00 грн., в тому числі ПДВ 37226,00 грн.,

-          Податкова накладна №1853 від 30.03.2007 року (т.2, а.с.20), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу ємкість на суму 1915792,00 грн., в тому числі ПДВ 319298,67 грн.,

-          Податкова накладна №1854 від 30.03.2007 року (т.2, а.с.17), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 187376,00 грн., в тому числі ПДВ 31229,33 грн.,

-          Податкова накладна №2019 від 29.06.2007 року (т.2, а.с.15), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 38195,18 грн., в тому числі ПДВ 6365,86 грн.,

-          Податкова накладна №1945 від 02.07.2007 року (т.2, а.с.11), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 478363,00 грн., в тому числі ПДВ 79727,17 грн.,

-          Податкова накладна №1953 від 13.07.2007 року (т.2, а.с.9), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 485613,90 грн., в тому числі ПДВ 80935,65 грн.,

-          Податкова накладна №1962 від 25.07.2007 року (т.2, а.с.7), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 322264,50 грн., в тому числі ПДВ 53710,75 грн.,

-          Податкова накладна №3246 від 30.07.2007 року (т.2, а.с.3), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 769046,85 грн., в тому числі ПДВ 128174,48 грн.,

-          Податкова накладна №5859 від 01.08.2007 року (т.1, а.с.250), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 3200385,25 грн., в тому числі ПДВ 533397,54 грн.,

-          Податкова накладна №3283 від 19.09.2007 року (т.1, а.с.247), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 1326924,00 грн., в тому числі ПДВ 221154,00 грн.,

-          Податкова накладна №3329 від 23.10.2007 року (т.1, а.с.158), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизпаливо на суму 76602,35 грн., в тому числі ПДВ 12767,07 грн.,

-          Податкова накладна №4035 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.173), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС в ПЕК «Современник» Красногвардійському районі на суму 94594,80 грн., в тому числі ПДВ 15765,80 грн.,

-          Податкова накладна №4036 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.169), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС в с. Добре, Сімферопольський район на суму 142372,80 грн., в тому числі ПДВ 23728,80 грн.,

-          Податкова накладна №4037 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.170), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС в смт Гвардійске Сімферопольського району на суму 199164,00 грн., в тому числі ПДВ 33194,00 грн.,

-          Податкова накладна №4038 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.174), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС в с. Победне Джанкойського району на суму 88461,60 грн., в тому числі ПДВ 14743,60 грн.,

-          Податкова накладна №4039 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.172), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС в с. Новосьоловське на суму 53899,20 грн., в тому числі ПДВ 8983,20 грн.,

-          Податкова накладна №4040 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.171), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС ПЕК «Современник» по вул. Данилова, 66 в м. Сімферополі на суму 84045,60 грн., в тому числі ПДВ 14007,60 грн.,

-          Податкова накладна №4041 від 30.09.2007 року (т.1, а.с.168), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» позивачу надані послуги - ремонт АЗС ПЕК «Современник» по вул. Буденого, 35 в м. Сімферополі на суму 88716,00 грн., в тому числі ПДВ 14786,00 грн.,

-          Податкова накладна №5860 від 01.10.2007 року (т.1, а.с.166), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 2539288,38 грн., в тому числі ПДВ 423214,73 грн.,

-          Податкова накладна №3245 від 19.10.2007 року (т.1, а.с.161), згідно з якою ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ» продано позивачу дизельне паливо на суму 118500,00 грн., в тому числі ПДВ 19750,00 грн.

Як вбачається з копій зазначених податкових накладних вони підписані директором ТОВ «ТБК-МСВ» Костромітіним О.Ю. (прізвище зазначено російською мовою – Костромитин О.Ю.) та завірені печаткою даного підприємства.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка Костромітін Олег Юлійович, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснив, що на дату укладення та виконання угод з позивачем він був директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія - МСВ». Дане ТОВ на той час займалось діяльністю у сфері нафторинку, а саме: надавало різного роду послуги у даній сфері, зокрема, юридичні, консультаційні, маркетингові, експедирування ПММ, ремонт та обслуговування АЗС, продавало дизельне паливо та інше. Податкові накладні, акти здачі-прийому робіт (послуг), інші документи по угодам з позивачем він підписав особисто та проставив на вказаних документах печатку ТОВ «ТБК-МСВ». Всі угоди, які зазначені в податкових накладних та актах, були виконані реально, роботи, зазначені в актах здачі-прийому, проведені ТОВ «ТБК-МСВ» для позивача, про що були складені відповідні акти та видані податкові накладні.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано будь-яких доказів підписання перерахованих податкових накладних іншою особою, ніж Костромітін О.Ю.

Суд також погоджується з доводами позивача стосовно відсутності у ПП Паливо-енергетичний комплекс «Современник» законодавчо встановленого обов’язку перевіряти фактичне місцезнаходження сторони по угоді – ТОВ «ТБК-МСВ», яке зазначається цією стороною у податкових накладних. Крім того, відповідачем не доведено, що вказана в податкових накладних адреса - м. Сімферополь, вул. Стівена, 34 - на дату видачі ТОВ «ТБК-МСВ» Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість або на дату виписки податкових накладних не була юридичною або фактичною адресою зазначеного підприємства. Сума податкового кредиту позивача сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «ТБК-МСВ». Наявність вказаних податкових накладних у позивача, а також право ТОВ видати податкові накладні, відповідачем в акті перевірки під сумнів не ставилась. Відповідач в наданих суду документах також не зазначив, що ТОВ «ТБК-МСВ» на дату виписки податкових накладних не був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Також, як зазначено вище, відповідачем не надано доказів того, що отримані позивачем послуги (результати виконаних робіт) на суму 1942346,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 323724,00 грн., не використовувались в власній господарській діяльності позивача. Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить виникнення права на податковий кредит в залежність від наявності або відсутності документів, що підтверджують виконання іншою стороною по угоді певних робіт або дій, які пов’язані з наданням послуг. Таким чином, після виконання робіт (надання послуг) отримувач такої послуги (роботи) використовує її у власній господарській діяльності незалежно від надання або не надання іншою стороною переліку виконаних дій за умови належної якості результату таких дій – роботи чи послуги. У зв’язку з викладеним в наданих сторонами під час розгляду справи документах не спростовують доводи позивача про використання у власній господарській діяльності позивача результатів зазначених в актах здачі-прийому робіт та послуг.

З матеріалів справи, зокрема, з розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки (а.с.126) та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вбачається, що відповідачем нараховані штрафні санкції: по податку на прибуток – на підставі пп.17.1.3 та пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», по податку на додану вартість – на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону.

Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 встановлено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для нарахування відповідачем податкового зобов’язання по податку на прибуток та податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій відсутні.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат саме з відповідача, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати можуть бути присуджені лише з Державного бюджету України відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень на користь позивача з Державного бюджету України необхідно стягнути судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 06 березня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 11 березня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК №0008612301/0 від 24 червня 2008 року, №0008622301/0 від 24 червня 2008 року, №0008612301/1 від 12 вересня 2008 року, №0008622301/1 від 12 вересня 2008 року, №0008612301/2 від 06 жовтня 2008 року, №0008622301/0 від 06 жовтня 2008 року, №0008612301/3 від 18 грудня 2008 року, №0008622301/3 від 18 грудня 2008 року, прийняті стосовно Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник».

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» (код ЄДРПОУ 24870616, 95017, АРК, м. Сімферополь, пр. Победи, 17, п/р 26007515421331 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010) з Державного бюджету України у рахунок відшкодування судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.