Постанова № 6848891, 27.01.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.01.09Справа №2а-4288/08/10 15:02 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі Дерюшковій І.А.,

за участю представників:

від позивача – Яготінцев О.Ю., –пред-к, дов. №1.01/832 від 01.12.2008 р.,

від відповідача – Казанцева З.Т. - пред-к, дов. №74 від 28.11.2008 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран"

до Джанкойської об'єднанної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" (надалі - позивач) 13.10.2008 року звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом та просить суд визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ з нарахування ТОВ Авіакомпанія "Ветеран" штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі на суму 4080грн.00коп. як порушуючи право власності позивача, гарантоване та захищаєме статтею 41 Конституції України, статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (Рим, 1950 рік); відновити порушене право власності ТОВ Авіакомпанія "Ветеран" шляхом скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в АРК №000760/23-1/1 від 17.09.2008 року (а.с.3-5).

10 січня 2009 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою він просить: визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ в АРК по нарахуванню ТОВ Авіакомпанія "Ветеран" в порядку пп.17.1.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. штрафних санкцій в розмірі 1870,00 грн.; визнати податкові повідомлення-рішення №000760/23-1/0 від 21.07.2008 р. та №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р. недіючими в частині на суму 1870,00 грн.; визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ по направленню адміністративного акту податкової вимоги від 17.10.2008 р. №1/273; визнати недіючою податкову вимогу від 17.10.2008 р. №1/273; визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ по направленню адміністративного акту податкової вимоги від 17.11.2008 р. №2/313 в частині на суму 4140,00 грн.; визнати недіючою податкову вимогу від 17.11.2008 р. №2/313 в частині на суму 4140,00 грн.; всі судові витрати віднести на відповідача (а.с.53-55). Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що сума штрафних санкцій, яка застосована згідно пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", повинна складати 170 грн., оскільки сума нарахованого податкового зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України складає 60,00 грн. за весь період перевірки; на думку позивача вказаним пунктом встановлені обмеження граничного розміру штрафних санкцій - не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які застосовуються совокупно за весь період нарахування. На підставі викладеного позивачем зроблено висновок про перевищення Джанкойською ОДПІ максимального розміру штрафних санкцій, встановлених вказаним підпунктом Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. на суму 1870,00грн. Крім того, позивач вважає, що відповідачем на його адресу неправомірно направлені податкові вимоги №1/273 від 17.10.2008 р. та №2/313 від 17.11.2008 р., оскільки податкове повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р. оскаржено їм у встановленому порядку в Окружний адміністративний суд АР Крим, податкове зобов'язання згідно пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неузгодженим до розгляду справи по суті та прийняття судом відповідного рішення, у зв'язку з чим направлення відповідачем податкових вимог до розгляду справи по суті вважає неправомірним.

Відповідач у запереченнях на позов, що надані 21.01.09р., пояснює суду що позовні вимоги не визнає, вважає дії з застосування штрафних санкцій обґрунтованими у зв’язку з тим, що за результатами перевірки позивача відповідачем встановлено ненарахування і несплата збору за користування радіочастотним ресурсом України та неподання податкових декларацій по збору щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума нарахованого податкового зобов'язання за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2008 р. (12 податкових місячних періодів) склала 60,00 грн. За неподання податкової декларації за період з квітня по грудень 2007 р., січень - березень 2008 р. на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані штрафні санкції в сумі 2040,00 грн. На підставі пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 вказаного Закону до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 2040,00 грн. - в розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн. за кожний з 12 місячних податкових періодів, в яких не були подані податкові декларації). З приводу направлення позивачу податкових вимог відповідач пояснив, що сума, донарахована по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, на дату відкриття провадження в адміністративній справі є узгодженим податковим зобов'язанням у зв'язку з пропуском позивачем десятиденного строку для апеляційного оскарження, передбаченого пп.5.2.1, пп.5.2.2, пп.5.2.3, пп.5.2.4 п.5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". На підставі викладеного позивач вважає правомірним застосування до позивача вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині направлення податкових вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Джанкойською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим в період з 09.06.2008 року по 15.07.2008 року проведено виїзну планову перевірку ТОВ Авіакомпанія "Ветеран" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 року по 31.03.08 року, за результатами якої складено акт перевірки №949/23-1/19013028 від 15.07.2008 року (а.с. 7-12).

На сторінках 215-217 акту перевірки №949/23-1/19013028 від 15.07.2008року (а.с.7-12) вказано, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем: п.2 ст.6, ст.7, 57, 58 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 року №1770-ІІІ (зі змінами та доповненнями), яке виразилось в ненарахуванні та несплаті збору за користування радіочастотним ресурсом України за період з 01.04.2007 по 31.12.2007 року в сумі 45грн.00коп., за період з 01.01.2008 по 31.03.2008 року в сумі 15грн.00коп.; пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181) та ст.57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", яке виразилось у неподанні до ОДПІ податкових декларацій по збору за користування радіочастотним ресурсом України за період з квітня по грудень 2007 року, січень-березень 2008 року по формі та згідно Порядку складання форми податкової декларації про збір за користування радіочастотним ресурсом України, затвердженим наказом ДПА України від 25.04.2005 року №157, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 13.05.2005 р. за №514/10794 (зі змінами та доповненнями).

Актплановоїдокументальноїперевірки №949/23-1/19013028 від 15.07.2008року став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17 вересня 2008 року (а.с.13), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 60грн.00коп., застосовані штрафні санкції в загальній сумі 4080грн.00коп., з них: 2040грн.00коп. на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 за неподання податкових декларації по збору за користування радіочастотним ресурсом України у строки, визначені законодавством; 2040грн.00коп. - на підставі пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181 до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 170грн.00коп. за кожний повний місяць затримки податкової декларації (згідно розрахунку штрафних санкцій - а.с.71-72).

Підставою для нарахування податкового зобов'язання в сумі 60грн.00коп. є наступні обставини: відповідно до пункту 23 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року №1251-ХІІ (із змінами та доповненнями) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів відноситься збір за використання радіочастотного ресурсу України. Згідно статті 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України": "радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях". Даною статтею Закону також передбачено, що: "користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу; користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства".

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користувачі радіочастотного ресурсу України залежно від напрямів його використання поділяються на спеціальні і загальні. Згідно пункту 3 частини 4 статті 5 даного Закону до загальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться технологічні користувачі і радіоаматори - юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг. Користування радіочастотним ресурсом України здійснюється, зокрема, на підставі: дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами (пункт 3 частини 2 статті 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України").

В акті перевірки (а.с.11) відображено, що позивач згідно Плану користування радіочастотного ресурсу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 р. №615, користується радіочастотним ресурсом України у смузі частот загального користування. На всі радіоелектронні засоби підприємством оформлені дозволи на експлуатацію (№№43-5-(51100-51104), №№43-5-(54339-54342)) з термінами дії з 01.10.2006 року по 01.10.2008 року. Згідно частини 6 статті 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України": "Інші користувачі сплачують щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів". Таким чином, позивач є користувачем радіочастотного ресурсу України та повинен сплачувати збір за користування радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до пункту 4 переліку Ставок щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 року №77 (з наступними змінами та доповненнями) ставка за 1 МГц смуги радіочастот в діапазоні радіочастот 30-470 МГц по радіозв'язку з використанням радіоподовжувачів складає 100грн.00коп. Сума збору, який повинен сплатити позивач, розраховується із займаної ширини суги, яка для однієї базової станції радіоподовжувача складає 0,05 МГц, та вказаної ставки збору - 5грн.00коп.(100грн.00коп. Х 0,05МГц).

Згідно частини 2 статті 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують щомісячний збір за користування наданим радіочастотним ресурсом, який вноситься в терміни, визначені відповідними законодавчими актами. Сума збору за користування радіочастотним ресурсом України визначається платниками самостійно виходячи з розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволі на експлуатацію, по кожному регіону окремо (частина 7 статті 57 вказаного Закону). Оскільки позивачем самостійно збір не розраховувався та не сплачувався за період перевірки з 01.04.2007 по 31.03.2008 року (12 місячних податкових періодів), позивачу нараховано податкове зобов'язання в загальній сумі 60грн.00коп. (5грн.00коп. Х 12 місячних податкових (звітних) періодів). Нарахування суми податкового зобов'язання позивачем не оспорюється.

На підставі підпункту 17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181, оскільки податковим органом самостійно визначена сума податкового зобов'язанням у зв'язку з неподанням позивачем декларацій по збору за користування радіочастотним ресурсом України, Джанкойською ОДПІ до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 2040грн.00коп. за кожний місяць неподання податкових декларацій (12 місячних податкових (звітних) періодів Х 170,00грн.).

Частиною 8 статті 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" встановлено, що користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подають до органів податкової служби податкові декларації. Форма податкової декларації визначається центральним податковим органом. Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.04.2005 року №157, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.05.2005 р. за №514/10794, затверджені форма податкової декларації про збір за користування радіочастотним ресурсом України та порядок її складання.

Згідно підпункту 17.1.1 пункту 17 статті 17 Закону №2181: "Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку".

Як відображено в акті перевірки позивач не надавав до Джанкойської ОДПІ податкові декларації по збору за користування радіочастотним ресурсом України на протязі 12 місячних податкових (звітних) періодів, у зв'язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у сумі 2040грн.00коп. (12 періодів Х 170,00грн.).

Таким чином, на підставі матеріалів, наявних в адміністративній справі, та пояснень, наданих представниками сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17.09.2008 року в частині нарахування податкового зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 60грн.00коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 2040грн.00коп. на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за неподання позивачем декларацій по збору за користування радіочастотним ресурсом України.

Позивач в уточненні позовних вимог (а.с. 53-55) та поясненнях, наданих у судовому засіданні, погодився з правомірністю нарахування податкового зобов'язання в сумі 60,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2040грн.00коп. за неподання в Джанкойську ОДПІ декларацій на протязі 12 місячних податкових (звітних) періодів, а також з застосуванням штрафних санкцій на підставі пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181 в сумі 170грн.00коп.; оскаржує податкове повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17.09.2008 року в частині застосування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181 в сумі 1870грн.00коп. (2040грн.00коп. - 170грн.00коп.).

Відповідно до підпункту 17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181: "У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Підпунктом "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 даного Закону передбачено, що: "Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію".

Судом під час розгляду справи встановлено, що податкове зобов'язання в сумі 60грн.00коп. по збору за користування радіочастотним ресурсом України визначено позивачу у зв'язку з неподанням у встановлені строки податкових декларацій по збору за користування радіочастотним ресурсом України на підставі пп."а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, про що, зокрема, зазначено у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Відповідачем також нараховані штрафні санкції за неподання позивачем податкових декларацій на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 даного Закону, які позивач не оскаржує. Таким чином, позивач не оспорює факт неподання декларацій по збору за користування радіочастотним ресурсом України та нарахування у зв'язку з цим податкового зобов'язання.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у сумі 1870грн.00коп., суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Під час розгляду справи суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято 21 грудня 2000 року. Згідно пункту 19.1 статті 19 даного Закону стаття 17 (зокрема пп.17.1.2) набрала чинності з 01.04.2001 року. В первинній редакції (до внесення змін та доповнень до Закону №2181) даною статтею було передбачено 5 видів штрафних санкцій, які застосовуються у випадку нарахування платнику податків податкового зобов'язання: підпункти 17.1.2, 17.1.3, 17.1.4, 17.1.6 та 17.1.9 пункту 17.1 даної статті. Зокрема пп.17.1.3 та пп.17.1.4 пункту 17.1. статті 17 Закону №2181 в первинній редакції було встановлено:

"17.1.3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17.1.4. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян".

Тобто первинна редакція вказаних підпунктів 17.1.3 та 17.1.4 була аналогічна редакції підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 даного Закону в частині визначення остаточної суми штрафних санкцій.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20 лютого 2003 року №550-IV (набув чинності з дня опублікування газеті "Урядовий кур'єр" за 26.03.2003 №56 згідно пункту 1 Розділу II "Прикінцеві положення" даного Закону) до підпунктів 17.1.3 та 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 внесені відповідні зміни, згідно з якими, зокрема, змінено порядок визначення остаточної суми штрафних (фінансових) санкцій, а саме: вказані підпункти доповнено словами "сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули".

Разом з тим, законодавець до цього часу не вважає за потрібне внести аналогічні зміни до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181; порядок застосування штрафних санкцій за цим підпунктом залишається незмінним; слова "сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули", які стосуються порядку визначення остаточної суми штрафних санкцій в загальній сумі незалежно від кількості податкових періодів, - відсутні.

Крім того, як слідує з системного аналізу норм Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", законодавець надає важливе значення своєчасному поданню платниками податків податкових декларацій до відповідних органів державної податкової служби, оскільки в поданій декларації відображається самостійно визначена сума податкового зобов'язання, яка є узгодженою з дня подання такої декларації (п.5.1 ст.5 Закону №2181), і повинна бути сплачена до бюджету (пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181). Несвоєчасне декларування, та, як наслідок, несвоєчасна сплата сум податкових зобов'язань шкодить бюджетним інтересам та перешкоджає виконанню функцій держави.

У зв'язку з викладеним законодавцем передбачені додаткові негативні наслідки для платника податків, який не подає або несвоєчасно подає податкові декларації порівняно з платниками, які подають податкові декларації у встановлені діючим законодавством строки: застосування штрафних санкцій за кожне неподання податкової декларації або її затримку у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181), надання податковому органу права на нарахування податкових зобов'язань без обмеження терміну 1095 днів, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону №2181 (пп.15.1.2 п.15.1 ст.15 даного Закону), застосування штрафних санкцій з урахуванням кількості повних або неповних місяців затримки податкової декларації у випадку нарахування податкового зобов'язання за відповідні податкові (звітні) періоди (пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону №2181).

Таким чином, встановлення відповідальності за ненарахування та несплату податкових зобов'язань за відсутності податкових декларацій іншої ніж за ненарахування, несплату або несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, зазначених в своєчасно поданій податковій декларації, відповідає принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації (пункт 7). Під час застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 органами державної податкової служби враховується, зокрема, кількість повних або неповних місяців затримки податкової декларації. Таким чином, застосування даної штрафної санкції залежить не тільки від суми нарахованого податкового зобов'язання, але й терміну, на протязі якого платником податків порушувалися вимоги діючого законодавства стосовно подання податкових декларацій (зокрема, підпункту "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181), нарахування та сплати податкових зобов'язань. У випадку визначення остаточної суми штрафної санкції сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, при нарахуванні однієї і тієї ж суми податкових зобов'язань платник податку, який не подавав декларації на протязі меншого терміну (наприклад, 3 місячних податкових (звітних) періодів), буде нести таку ж відповідальність, як і платник, який не подавав податкові декларації на протязі більшого терміну, що є порушенням принципу рівності перед законом і не буде відповідати суті штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосованих до позивача штрафних санкцій в сумі 2040грн.00коп. на підставі підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача в даній частині необхідно відмовити.

Судом не приймаються до уваги пояснення позивача стосовно невідповідності дій відповідача вимогам ст.ст.1, 8, 9, 13, 19, 41, 62, 64, 67, 68, 124, 129 Конституції України, оскільки порядок застосування штрафних санкцій встановлений Законом України про оподаткування, який прийнятий відповідно ст.92 Конституції України та підлягає виконанню на всій її території.

Позивачем також заявлені вимоги про визнання неправомірними дій Джанкойської ОДПІ по направленню адміністративних актів податкових вимог №1/273 від 17.10.2008 р. повністю та №2/313 від 17.11.2008 р. в частині на суму 4140,00грн.00коп., а також визнання недіючими податкових вимог №1/273 від 17.10.2008 р. повністю та №2/313 від 17.11.2008 р. в частині на суму 4140,00грн.00коп.

Згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181: «У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги».

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 передбачено, що: «Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу».

Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу (пп.6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Разом з тим згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181: «При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення».

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р. 13 жовтня 2008 року (що підтверджується вхідним штампом Окружного адміністративного суду АРК на позовній заяві – а.с.3).

Ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим про відкриття провадження в адміністративній справі №2-4288/08/10 від 14.10.2008 р. та копія позову з доданими до нього матеріалами отримана відповідачем 23.10.2008 р. (що підтверджується поштовим повідомленням - а.с.17).

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181: «З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень».

В матеріалах справи наявна копія письмового повідомлення позивачем Джанкойської ОДПІ про судове оскарження податкового повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р., однак воно датовано 12.12.2008 р. та було отримано відповідачем в той же день (а.с.74-75). Інших повідомлень в порядку пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону №2181 позивачем та відповідачем суду не надано.

Перша податкова вимога №1/273 сформована Джанкойською ОДПІ 17.10.2008 р., тобто до отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження по справі. В даній податковій вимозі зазначено про наявність у позивача податкового боргу по збору за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 4135грн.00коп.

Пунктом 4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 р. №266 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 р. за №595/5786) передбачено, що: «Податкові вимоги формуються: а) в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року N 174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 травня 1999 року за N 304/3597».

Згідно п.7 Розділу II «Документи, на підставі яких проводиться облік платежів до бюджету» Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. №37 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.05.1999 р. за №304/3597): «Підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які:

а) подаються платником:

податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, встановленим для справляння платежів до бюджету;

…г) надходять від судових органів:

рішення (ухвала, постанова) суду, арбітражного суду…».

З матеріалів справи вбачається, що на вказану дату – 17.10.2008 р. – відповідачу не було відомо про оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, тому за відсутності відповідних документів до особовому рахунку позивача не були внесені дані про оскарження податкового зобов’язання та штрафних санкцій по збору за користування радіочастотним ресурсом України, нарахованих податковим повідомленням-рішенням №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р.

Таким чином, у зв’язку з невиконанням позивачем вимог пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону №2181 в частині повідомлення відповідача про оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов’язання, дії відповідача по направленню вказаної податкової вимоги не можуть вважатися неправомірними. На підставі викладеного перша податкова вимога Джанкойської ОДПІ №1/273 від 17.10.2008 р. не підлягає визнанню недіючою.

Стосовно вимог позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача по направленню другої податкової вимоги №2/313 від 17.11.2008 р. та визнання недіючою другої податкової вимоги №2/313 від 17.11.2008 р. судом встановлено, що друга податкова вимога №2/313 була сформована відповідачем 17.11.2008 року (а.с.64) та направлена на адресу позивача після отримання Джанкойською ОДПІ ухвали Окружного адміністративного суду від 14.10.2008 р. (тобто після 23.10.2008 р.).

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону №2181 передбачено, що: «У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги».

Друга податкова вимога №2/313 від 17.11.2008 р. містить консолідовану суму податкового боргу, а саме: по збору за користування радіочастотним ресурсом України – 4140грн.00коп., по орендній платі за землю з юридичних осіб – 5122,74 грн.

Таким чином, на дату формування та направлення позивачу другої податкової вимоги №2/313 від 17.11.2008 р. відповідачу було достовірно відомо про судове оскарження податкового повідомлення-рішення №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р., у зв’язку з чим з урахуванням вимог підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 відповідач не мав права на зазначення в податковій вимозі суми податкового боргу зі збору за користування радіочастотним ресурсом України.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині правомірності направлення другої податкової вимоги, а саме: донарахована сума по податковому повідомленню-рішенню №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р. є узгодженою у зв'язку з пропуском позивачем десятиденного строку для апеляційного оскарження, передбаченого пп.5.2.1, пп.5.2.2, пп.5.2.3, пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181, оскільки позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення у судовому порядку та підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що позивач просить суд (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ в АРК по нарахуванню ТОВ Авіакомпанія "Ветеран" в порядку пп.17.1.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. штрафних санкцій в розмірі 1870,00 грн.; визнати податкові повідомлення-рішення №000760/23-1/0 від 21.07.2008 р. та №000760/23-1/1 від 17.09.2008 р. недіючими в частині на суму 1870,00 грн.; визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ по направленню адміністративного акту податкової вимоги від 17.10.2008 р. №1/273; визнати недіючою податкову вимогу від 17.10.2008 р. №1/273; визнати неправомірними дії Джанкойської ОДПІ по направленню адміністративного акту податкової вимоги від 17.11.2008 р. №2/313 в частині на суму 4140,00 грн.; визнати недіючою податкову вимогу від 17.11.2008 р. №2/313 в частині на суму 4140,00 грн., але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК щодо направлення Товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" податкової вимоги від 17 листопада 2008 року №2/313 в частині включення в суму податкового боргу суми податкового зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України на суму 4140 гривень 00 копійок.; визнати податкову вимогу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 17 листопада 2008 року №2/313, направлену Товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран", в частині включення в суму податкового боргу суми податкового зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України на суму 4140 гривень 00 копійок такою, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 01 гривні 13 копійок пропорційно задоволеним вимогам.

У зв’язку зі складністю справи судом 27.01.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 02.02.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК щодо направлення Товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" податкової вимоги від 17 листопада 2008 року №2/313 в частині включення в суму податкового боргу суми податкового зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України на суму 4140 гривень 00 копійок.

3. Визнати податкову вимогу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 17 листопада 2008 року №2/313, направлену Товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран", в частині включення в суму податкового боргу суми податкового зобов'язання по збору за користування радіочастотним ресурсом України на суму 4140 гривень 00 копійок такою, що не підлягає виконанню.

4. Стягнути на користь ТОВ Авіакомпанія "Ветеран" (96108, АРК, м. Джанкой, вул. Московська, 182-А, рахунки невідомі) з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31115095700002, Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; ГУ ДКУ в АРК Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) у рахунок відшкодування судових витрат 1 (одна) гривня 13 копійок.

5. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.