Рішення № 68486051, 21.08.2017, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/424/17

п/с 2/164/179/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Мельника О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 7762 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7762 гривень. Свої вимоги обґрунтував тим, що 28.02.2015 року з його карти ПАТ КБ „ПриватБанк № 5168742015942364 шахрайським шляхом було знято особисті кошти позивача на загальну суму 5762 гривень. Із заявою про вчинення злочину ОСОБА_1 звернувся в Маневицький РВ УМВС України у Волинській області. 1.03.2015 року по даному факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 1201503016000091 про вчинення кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 190 КК України. Позивач неодноразово звертався в ПАТ КБ „ПриватБанк з проханням вжити заходів для відновлення коштів на його рахунку. Як стало відомо позивачу, вказана фінансова транзакція з його коштами здійснювалась у системі „Портмоне. Належні йому грошові кошти на суму 5700 гривень було зараховано на картку № 5104770016744528 в АТ „Ощадбанк. Вказаний рахунок оформлено на імя відповідача ОСОБА_2 Кошти на суму 62 гривні було списано в рахунок наданої послуги з переказу грошових коштів. Позивач не отримував від відповідача ОСОБА_2 ніяких товарів чи послуг, наміру передавати їй кошти не мав. Вважає, що відповідач безпідставно набула кошти на суму 5700 гривень. Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів, банку та відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутих ОСОБА_2 коштів, однак вказані кошти в добровільному порядку повернуті не були. В результаті вчинення шахрайських дій відповідач безпідставно заволоділа грошовими коштами позивача на суму 5700 гривень. Внаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягала у моральних переживаннях та душевних стражданнях в зв?язку із заволодінням належними йому коштами, вимушених змінах у звичному способі життя. Позивач являється інвалідом, віднесений до осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Вказана подія негативно вплинула на стан його здоров?я. Завдану йому моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в сумі 2000 гривень. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 безпідставно набуті внаслідок вчинення шахрайських дій кошти на суму 5762 гривень, моральну шкоду на суму 2000 гривень, а всього кошти на загальну суму 7762 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не зявилася і не повідомила суд про причини неявки, хоча завчасно у встановленому законом порядку повідомлялася судом про час та місце слухання справи судовою повісткою, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про одержання судової повістки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 була належним чином завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що позивач у поданій до суду заяві не заперечує щодо розгляду справи у його відсутності та відсутності відповідача, в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов?язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв?язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов?язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Обєктивними умовами виникнення зобов?язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України цивiльнi права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов?язки. До підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов?язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку. Зобов?язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України обєктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13.

В судовому засіданні встановлено, що 28.02.2015 року з карти ПАТ КБ „ПриватБанк № 5168742015942364, яка оформлена на ОСОБА_1, шахрайським шляхом було знято особисті кошти позивача на загальну суму 5762 гривень. Із заявою про вчинення злочину ОСОБА_1 звернувся в Маневицький РВ УМВС України у Волинській області. 1.03.2015 року по даному факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 1201503016000091 про вчинення кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 190 КК України. Позивач неодноразово звертався в ПАТ КБ „ПриватБанк з проханням вжити заходів для відновлення коштів на його рахунку. Вказана фінансова транзакція з його коштами здійснювалась у системі „Портмоне. Належні позивачу грошові кошти на суму 5700 гривень було зараховано на картку № 5104770016744528 в АТ „Ощадбанк. Вказаний рахунок оформлено на імя відповідача ОСОБА_2 Кошти на суму 62 гривні було списано в рахунок наданої послуги з переказу грошових коштів. Позивач не отримував від відповідача ОСОБА_2 ніяких товарів чи послуг, наміру передавати їй кошти не мав. Відповідач безпідставно набула кошти на суму 5700 гривень. Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів, банку та відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутих ОСОБА_2 коштів, однак вказані кошти в добровільному порядку повернуті не були. В результаті вчинення шахрайських дій відповідач безпідставно заволоділа грошовими коштами позивача на суму 5700 гривень. Зазначені обставини встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, рахунку переказу на картку Visa/MasterCard від 28.02.2015 року, листів генерального директора ТОВ „Портмоне від 6.03.2015 року та 4.02.2016 року, заяви-анкети ОСОБА_2 від 24.02.2015 року, договору № 2230042 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 24.02.2015 року, паспорта громадянки України серії ТТ № 037478, виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.12.2010 року, виписки по картковому рахунку № 5104770016744528 за 28.02.2015 року, повідомлення Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області № 176-В від 24.02.2017 року, повідомлень Полтавської місцевої прокуратури № 131-42-16 від 19.02.2016 року, № 131-42-16 від 24.03.2016 року та № 131-42-16 від 20.02.2017 року.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_2 відповідно до ст. 60 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги ОСОБА_1 станом на час розгляду справи не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 безпідставно заволоділа грошовими коштами на суму 5700 гривень, які належали позивачу ОСОБА_1, а тому вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягала у моральних переживаннях та душевних стражданнях в зв?язку із заволодінням належними йому коштами та відмові в добровільному порядку їх повернути, вимушених змінах у звичному способі життя позивача, який являється інвалідом, віднесений до осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Враховуючи вимоги розумності та справедливості завдану позивачу моральну шкоду суд оцінює в сумі 2000 гривень і в такій сумі вона підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти на суму 5700 гривень, моральна шкода на суму 2000 гривень, а всього грошові кошти на загальну суму 7700 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду Маневицький районний суд Волинської області) 1280 гривень судового збору, пропорційно до задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 61, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1212 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 5700 (пять тисяч сімсот) гривень безпідставно набутих коштів, 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди, а всього кошти на загальну суму 7700 (сім тисяч сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду Маневицький районний суд Волинської області) 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.В. Невар