Ухвала суду № 68482958, 28.08.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/10057/17

Провадження № 2/520/8786/17

УХВАЛА

28.08.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання порушеним прав споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання порушеним прав споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: до заяви не надано доказів про сплату судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно ч.6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно доЗакону України «Про судовий збір»передбачені розміри ставок судового збору, так, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 гривень), які кожен з позивачів має сплатити на розрахунковий рахунок Київського районного суду м. Одеси за кожну вимогу немайнового характеру та надати до суду оригінали платіжних документів.

Позивачами зазначені вимоги законів не виконано і судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», якою встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить положенням с.5 Закону України «Про судовий збір», яка не звільняє осіб, які звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів від сплати судового збору.

Вирішуючи питання колізії норм наведених вище законів, які мають однакову юридичну силу, слід виходити з того, що в цій ситуації пріоритет повинен мати той закон, який ухвалено пізніше, а також той закон, який є спеціальним у регулюванні відносин, повязаних з оплатою судового збору.

Так, норма ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», що звільняє споживачів від сплати судового збору, діє в редакції Закону від 08.07.2011 р. № 3674-VI; у той же час, ст.5 Закону України «Про судовий збір», яка не надає особам, що звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів, пільги щодо сплати судового збору, діє в редакції Закону від 06.10.2011 № 3828-VI.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Сформульована правова позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16).

Крім того, застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення цього Закону не можуть застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Враховуючи вищенаведене та згідно зі ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання порушеним прав споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом пяти днів з дня отримання їм копії ухвали, розяснив, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Огренич І. В.