Ухвала суду № 68478959, 28.08.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"28" серпня 2017 р. Справа № 918/503/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Огороднік К.М. ,

судді Павлюк І. Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від "18" липня 2017 р. у справі № 918/503/17

за позовом Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора ОСОБА_1

до Малого приватного підприємства "АКМЕ"

про стягнення заборгованості в сумі 2 720,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора ОСОБА_1 звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.07.2017 у справі № 918/503/17.

Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

У відповідності до ч.3 ст.94 ГПК України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду, зокрема, апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1 600,00 грн.

З урахуванням наведеного, розмір судового збору на момент подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу становить 1 600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання ліквідатора Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування наведеного клопотання скаржник посилається на те, що постановою господарського суду Рівненської області від 12.05.2017 у справі № 918/169/16 визнано боржника - Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Зазначає, що підприємство не має можливості провести оплату судового збору за поданою апеляційною скаргою у зв'язку з тим, що кошти на рахунку відсутні, а підприємство є неплатоспроможним (довідка про рахунок і залишок коштів № 170814SU12332805 від 14.08.2017р.).

До того ж у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 41 Закону з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. До витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносять, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За змістом положень ч. 4 ст. 115 Закону витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для відстрочення сплати судового збору ліквідатора під час оскарження ним судових рішень.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 31.07.2017 у справі № 924/265/17.

З урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Рівненський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом і підлягає поверненню, на підставі п. 3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Враховуючи, що апеляційна скарга повертається на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не розглядається.

Разом з тим, апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України, може бути подана повторно лише з мотивованим клопотаннями про його відновлення

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.07.2017 у справі № 918/503/17 повернути без розгляду.

Додаток: заявнику - матеріали скарги з додатками на 26 арк. та 3 поштових конверти.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Павлюк І. Ю.