Ухвала суду № 68478751, 22.08.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.08.17 Справа № 917/1006/16

За заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання рішення у справі № 917/1006/16

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

про стягнення 4 030 628, 45 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від заявника (відповідача): ОСОБА_1, довіреність №29-14/13 від 03.01.2017

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №70 від 15.12.2016

Розглядається заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2017 у справі № 917/1006/16.

Стягувач заперечує проти надання розстрочки, посилаючись на те, що боржником не надано жодних доказів винятковості випадків, які б доводили особливий характер обставин, що ускладнюють виконання рішення; невиконання протягом тривалого часу судового рішення призведе до невиконання інвестиційних програм, що порушить законні права та інтереси стягувача; не наведено доводів того, що протягом вказаного заявником періоду зміняться обставини та боржник буде в змозі виконати рішення у даній справі; заявлений боржником термін розстрочки є значним та призведе до порушення матеріальних інтересів стягувача і може вплинути на платоспроможність ПАТ "Полтавагаз".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.06.2017 у справі № 917/1006/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2017, позов ПАТ "Полтавагаз" задоволено, стягнуто з ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго на користь ПАТ "Полтавагаз" 1 926 782,58 грн. пені, 295 677,58 грн. 3% річних, 983 807,63 грн. інфляційних та 76 995,76 грн. судових витрат.

08.08.2017 боржник звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2017 у справі № 917/1006/16, згідно запропонованого графіку на п'ять років рівними щоквартальними платежами.

На підтвердження існування виключних обставин, що обумовлюють наявність підстав для надання розстрочки, заявник посилається на наступні обставини.

Зокрема, відповідно до Статуту ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. Відповідач є підприємством комунальної форми власності.

Єдиним джерелом надходження коштів відповідачу, в т.ч. джерело погашення заборгованості за вищезазначеним рішенням суду, з яких проводяться оплати за розподіл природного газу, здійснений позивачем, є грошові кошти отримані від реалізації теплової енергії та надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за затвердженими тарифами.

Відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками виключно згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 відкриті відповідні рахунки в Державному Ощадному банку України.

Відповідно до п. 9 вказаної Постанови КМУ, уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується НКРЕКП.

Згідно з п. 12 постанови КМУ №217 від 18.06.2014, НКРЕКП щомісяця розраховує для кожної категорії споживачів теплопостачальної і теплогенеруючої організації нормативи перерахування коштів: 1) на поточний рахунок теплопостачальної і теплогенеруючої організації; 2) на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками, зазначений у договорі купівлі-продажу (постачання) природного газу; 3) на рахунок оператора газорозподільної системи, зазначений у договорі на розподіл природного газу; на інші рахунки у випадку наявності підстав, визначених законодавством.

На жодному з етапів вищевказаного процесу відповідач не мав права розпоряджатись відповідними коштами чи вплинути на порядок їх розподілу, що здійснювався банком. При цьому, обсяг коштів, перерахованих відповідачу, включав виключно витрати на забезпечення технологічного процесу виробництва, заробітну плату, податкові та соціальні відрахування.

Відповідач вважає, що факт виникнення боргу є наслідком розподілу органом державної влади (НКРЕКП) нормативів перерахування коштів, та обставиною, що свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні спору, а також є однією з виняткових обставин, що є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Ще однією обставиною, на яку посилається відповідач, є відсутність можливості одномоментного виконання рішення в силу складу собівартості теплової енергії та послуг, що надаються підприємством та структура тарифу на послугу з централізованого опалення для потреб населення, відповідно до постанови НКРЕКП № 957 від 09.06.2016, яка вступила в силу з 01.07.2016. Зокрема, відповідно до вказаної структури тарифу, 82,4% отриманих за надані послуги коштів буде направлятись на оплату поставленого природного газу, 4,6% на оплату електроенергії, 8,6% на оплату праці та ЄСВ. Решта отриманих коштів, а саме - 4,4% будуть використовуватись на інші витрати для забезпечення діяльності, зокрема, виплати податків, оплати послуг банків, оплата води на технологічні потреби, інші експлуатаційні матеріали та послуги. Крім того, до вказаної категорії включені витрати на ремонт та модернізацію виробничих фондів. Отже, виходячи зі структури нового тарифу, одномоментне виконання рішення не вбачається за можливе, оскільки вільних коштів підприємство не отримуватиме, а накопичення грошових ресурсів за рахунок недофінансування інших заходів, передбачених тарифом, є процесом складним для підприємства, а тому - тривалим.

Також, боржник звертає увагу, що крім рішення у справі №917/1006/16, підприємство має виплачувати заборгованість за іншими рішеннями, розстрочки за якими надані відповідними ухвалами. У зв'язку з цим, відповідач не може направляти всі кошти на погашення лише рішення у даній справі.

Разом з тим, враховуючи покращення фінансових результатів діяльності підприємства протягом останніх років, вбачається за можливе поступове накопичення коштів, необхідних для виконання рішення у справі № 917/1006/16.

Ще однією винятковою обставиною боржник вважає те, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачало теплову енергію та гарячої води по вартості нижчій за їх собівартість.

Підняття тарифів з метою їх наближення до економічно обґрунтованого рівня в умовах відсутності покращення економічної ситуації в цілому спричинило посилення інших негативних факторів у роботі підприємства, зокрема - неспроможність споживачів проводити розрахунки за сповиту теплову енергію. Склалась ситуація, коли платіжна дисципліна споживачів є незадовільною, а платоспроможність обмеженою. За таких умов, незважаючи на дієві заходи, що вживаються підприємством, дебіторська заборгованість перед ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" станом на 01.08.2017 складає 136 604,00 тис. грн. - населення, 6 247,8 тис. грн. - інші споживачі.

Незважаючи на це, відповідно до умов укладених договорів, що діяли в минулих періодах, на постачання природного газу з гарантованим постачальником ПАТ НАК "Нафтогаз України" та іншими, оплата вартості спожитого природного газу повинна була здійснюватися відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Згідно з Довідкою станом на 01.08.2017 загальна заборгованість боржника перед постачальниками природного газу становить 154 699 316,71 грн.

Відповідно до п. 6.4 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 зі змінами, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Також, боржник зазначає, що відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Таким чином, виникає ситуація, коли виходячи з положень законодавства та змісту зобов'язання споживача, плата за відпущену теплову енергію чи надані житлово-комунальні послуги має надійти лише після надання відповідних послуг, причому протягом певного відрізку часу. І лише після її надходження стане можливим проведення розподілу коштів з рахунків зі спеціальним режимом використання на рахунки постачальника природного газу із спеціальними обов'язками та оператора газорозподільної системи. Одночасно з тим, розподіл природного газу має передувати відпуску теплової енергії, оскільки останній неможливий без першого. Відповідно, провести оплату за природний газ та його розподіл можливо лише після отримання плати за відпущену теплову енергію.

Отже, положення чинного законодавства створюють ситуацію, за якої в умовах відсутності вільних оборотних коштів у підприємства постійно існуватиме заборгованість, зокрема, перед оператором газорозподільної системи - ПАТ "Полтавагаз". Разом з тим, вирішення вказаної проблеми не змінить існуючої ситуації через постійне існування дебіторської заборгованості перед ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Крім того, заявник вказує, що ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго, як суб'єкт господарювання, який здійснює ліцензійну діяльність, та як суб'єкт природних монополій підпадає під дію Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг. Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.2011 № 244, які передбачають обов'язок суб'єктів господарювання з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії щодо цільового використання коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів, та обов'язок виконання суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів.

Постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг схвалено Інвестиційну програму ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго на 2016 - 2017 роки. У вищевказаній інвестиційній програмі першочерговим визначено заходи направлені на досягнення 100% оснащення споживачів у багатоквартирному житловому фонді, яким реалізовується теплова енергія підприємством, приладами комерційного обліку теплової енергії.

На виконання вимог статті 26-1 Закону України Про теплопостачання та Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 750 від 09.10.2013 (далі Порядок) підприємством відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційною програмою.

Джерелами фінансування інвестиційної програми є частина коштів в обсягах передбачених встановленими тарифами. Відповідно до пункту 6 Порядку відповідач зобов'язаний з коштів, що надходять на його поточні рахунки, щоденно перераховувати на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм

Відповідно до вимог Закону України Про теплопостачання та Порядку суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється. Тому спрямування коштів, передбачених в структурі тарифів на теплову енергію для виконання затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, інвестиційної програми, в рахунок погашення заборгованості перед позивачем обумовить порушення законодавства у сфері теплопостачання та призведе до застосування до відповідача санкцій з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що також, на думку боржника, є однією з виключних обставин, які обумовлюють неможливість одномоментного виконання рішення та наявність підстав для розстрочки виконання рішення.

Заявник зазначає, що єдиним джерелом погашення заборгованості за рішенням суду є грошові кошти отримані від реалізації теплової енергії та надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачам, а саме - населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, релігійним організаціям, а також іншим суб'єктам господарювання. Проте, такі надходження коштів, окрім виконання рішення суду у справі № 917/1006/16, мають забезпечувати виконання поточних зобов'язань за договорами постачання природного газу та розподілу природного газу.

Боржник також, просить суд врахувати і ту обставину, що йому потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати робітникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії, відрахування на соціальні заходи, поточні матеріальні витрати, податкові зобов'язання та низку інших витрат.

Як зазначає боржник, за ухвалами про розстрочку, та іншими судовими рішеннями, ним у 2014 - 2017 роках було виплачено 19 440 313,69 грн. пені, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат. Зазначені кошти за своєю природою не є заборгованістю за спожитий газ, а відповідно - не закладені в тариф, встановлений на теплову енергію та надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що виробляється боржником. Оскільки такі виплати не закладені в тариф, то кошти, необхідні для їх здійснення генеруються протягом тривалого відрізку часу. Відповідно, виплата таких сум становить суттєвий додатковий тягар для боржника.

Як вказує боржник, прострочення платежів виникло не з вини останнього, а внаслідок збігу низки обставин, зокрема, встановлення нормативу відрахування коштів органом державної влади (НКРЕКП), неузгодженості ціноутворення у сфері теплопостачання та реалій роботи підприємств галузі. В діючий тариф не включені витрати, які несе відповідач у зв'язку з виплатами пені, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат. Вказані витрати були нараховані та стягнуті рішеннями судів у минулих роках, виникли через невідповідність існуючого на той час тарифу та собівартості теплової енергії, а також відсутності своєчасного надходження субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

13.07.2017 внесено зміни до Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік, яким виділено обсяги субвенцій обласному бюджету Полтавської області у розмірі 7 млн. грн., тоді як наявна заборгованість держави перед надавачами послуг області перевищує 1,5 млрд. грн. З урахуванням наведеного одномоментно виконати рішення господарського суду Полтавської області у справі № 917/1006/16, на думку боржника є неможливим.

Також, боржник просить суд врахувати специфічний вид діяльності відповідача - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що передбачає собою вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших суб'єктів, а також інтереси територіальної громади міста та області, фізичних та юридичних осіб.

Зазначені вище обставини, на думку заявника, ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

При розгляді заяви суд виходив з наступного.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 121 ГПК України, яка передбачає, що у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 у пункті 7.2. Постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, як зазначається в Постанові слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та статей 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом враховується те, що підприємство боржника знаходиться у скрутному фінансовому становищі; специфічний вид діяльності відповідача - вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій; необхідність врахування інтересів територіальної громади міста та області, фізичних та юридичних осіб; арешт коштів на рахунках боржника та продаж його майна може призвести до зупинення діяльності боржника чи до його банкрутства; з метою недопущення негативних соціальних та інших наслідків внаслідок зупинки діяльності боржника щодо надання послуг з теплопостачання, особливо в зимовий період.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що боржник на даний час є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем з незалежної від нього волі, дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому наявні виняткові обставини для розстрочення виконання рішення суду. Викладені у запереченні на заяву про розстрочення виконання рішення доводи стягувача щодо необхідності врахування інтересів обох сторін та перебування стягувача у важкому фінансовому стані судом взято до уваги, а тому заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання судового рішення з врахуванням збалансованості інтересів сторін підлягає задоволенню частково, шляхом розстрочення виконання рішення в сумі 3206267,79 грн. на 2 роки рівними щомісячними платежами згідно з графіком, визначеним судом.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2014 у справі №917/1006/16 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2014 у справі №917/1006/16 щодо стягнення заборгованості у розмірі 3206267,79 грн. на 2 роки рівними щомісячними платежами , відповідно до наступного графіку:

до 15 вересня 2017 року - 133594,49 грн.,

до 15 жовтня 2017 року - 133594,49 грн.,

до 15 листопада 2017 року - 133594,49 грн.,

до 15 грудня 2017 року - 133594,49 грн.,

до 15 січня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 лютого 2018 року -133594,49 грн.,

до 15 березня 2018 року -133594,49 грн.,

до 15 квітня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 травня 2018 року -133594,49 грн.,

до 15 червня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 липня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 серпня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 вересня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 жовтня 2017 року - 133594,49 грн.,

до 15 листопада 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 грудня 2018 року - 133594,49 грн.,

до 15 січня 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 лютого 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 березня 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 квітня 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 травня 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 червня 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 липня 2019 року - 133594,49 грн.,

до 15 серпня 2019 року - 133594,52 грн.

3. Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя Киричук О.А.