Рішення № 68478656, 21.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2017 р.Справа № 922/2185/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Деньковичу А.Й.

розглянувши справу

за позовом акціонерної компанії «Харківобленерго», 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954;

до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Військова частина А1215, 61064, м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 54;

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №01-16/2231 від 19.04.2017);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність №100.10 від 29.12.2016);

третьої особи - не зявився.

В розпочатому 21.08.2017 судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 78, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Акціонерна компанія «Харківобленерго» звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення пені з жовтня 2016 року по травень 2017 року в розмірі 12508,38 грн., три відсотки річних з жовтня 2016 року по травень 2017 року у розмірі 1421,26 грн., інфляційні втрати за травень 2017 року в розмірі 927,33 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії №0169 від 12.04.2006 щодо оплати за спожиту електричну енергію. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст. 525, 526, 598, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, положення Закону України «Про електроенергетику».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2017 відкладено розгляд справи на 21.08.2017 о 12:00 год.

Третя особа явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, відзиву на позовну заяву не надала. Разом з цим на момент розгляду вказаної справи в матеріалах справи відсутні докази вручення третій особі ухвали суду про відкладення розгляду справи №922/2185/17 від 01.08.2017. Відповідно до інформації про відстеження поштових відправлень, що міститься на сайті Українського державного підприємства «Укрпошта», обєктом поштового звязку ХАРКІВ 64 з індексом 61064 09.08.2017 адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення за номером 6102222247518.

При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі від 04.07.2017, отримана третьою особою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 11.07.2017, що повернулося до суду 13 липня 2017 року.

Відповідно до положень п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але представник третьої особи не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №27090 від 21.08.2017), а повноважний представник у судовому засіданні проти задоволення позовної заяви в частині стягнення пені заперечувала. Вказала, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Зауважила, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, вина відповідача у невиконанні (неналежному виконанні) даних зобовязань відсутня, що виключає його цивільно(господарську)-правову відповідальність. Також просила визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на складне економічне становище підприємства відповідача, який є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету, здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення, спрямоване на безпечну експлуатацію, утримання казарменно-житлового фонду, об'єктів соціально культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок забезпечення військових частин квартирним майном, відсутність основної заборгованості за спожиту електроенергію.

Позивач у запереченнях на відзив (вх. №2709 від 21.08.2017), а його представник у судовому засіданні просила суд залишити клопотання відповідача про зменшення пені на 90% без задоволення. Зазначила, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності, або зменшення розміру пені за порушення договірного зобовязання. Вказала, що аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 15.05.2012 у справі №11/446.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

12 квітня 2006 року між позивачем, як постачальником електричної енергії, та Військовою частиною А1215, як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії №0169 (далі, договір), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2 договору визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

30.12.2011 між АК «Харківобленерго», як постачальником електричної енергії, Військовою частиною А1215, як споживачем, та квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, як платником, було укладено додаткову угоду до договору, за якою сторони змінили у п.п.4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 6, 8, 10 додатка №2 до договору «Порядок розрахунків» слова «Споживач» на «Платник», тобто платником за договором від 12.04.2006 №0169 є квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова.

Відповідно до додатку №3.1 до договору, розрахункові прилади обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію за договором №0169 від 12.04.2006, встановлені у приміщеннях Військової частини А1215 за адресою: вул. Комсомольське шосе, 54 (особовий рахунок точки обліку 001, 002) (а.с .29).

У п.2.1.2 договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобовязується постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6,7 договору, відповідно до додатку №1 «Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу» та додатку №2 «Порядок розрахунків».

Згідно з пунктом 2.2.4 договору, споживач зобов'язується щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою (додаток №9 до договору "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії").

Відповідно до пунктів 2.2.5, 2.2.7 договору, споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №4а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»

Пунктом 9.11 договору сторони визначили, що він набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивачем вказано, що договір пролонговано на 2017 рік.

Невідємною частиною договору є додаток №2 "Порядок розрахунків (для бюджетних установ та організацій, підприємств житлово-комунального господарства та підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення)" (надалі - Порядок розрахунків).

Відповідно до пункту 1 Порядку розрахунків, споживачу встановлено розрахунковий період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Пунктами 4.1, 4.2 Порядку розрахунків в редакції додаткової угоди від 30.12.2011, передбачено, що оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків. Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку розрахунків із змінами, внесеними додатковою угодою від 30.12.2011 до договору, датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення платником готівкових коштів в касу постачальника.

У п.4.5 Порядку розрахунків вказано, що платник здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Пунктом 5 зазначеного Порядку розрахунків передбачено, що споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

З матеріалів справи, зокрема із звітів про використання електроенергії в/ч А1215 за серпень, жовтень, 2016 року, звітів про обсяги спожитої електроенергії на 30.11.2016, за лютий, березень, квітень 2017 року, рахунків №0169 за використану електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії за договором постачання електричної енергії від 12.04.2006 №0169 за серпень, жовтень, листопад 2016 року, за лютий, березень, квітень 2017 року, витягів з книги реєстрації видачі рахунків за спожиту електроенергію і реактивну електроенергію за серпень 2016 року, актів за використану електроенергію за серпень 2016 року, рахунків за передоплату обсягу заявленого до споживання електроенергії за жовтень 2016 року, актів прийому-передачі за серпень 2016 року, витягів з книги реєстрації видачі рахунків за спожиту електроенергію, актів за використану енергію і актів прийому-передачі за жовтень, листопад 2016 року, за лютий, березень, квітень 2017 року вбачається, і не оспорюється відповідачем, що позивач свої зобов'язання за договором № 0169 від 12.04.2006 виконує належним чином та у повному обсязі, здійснюючи відпуск електроенергії у приміщення Військової частини А1215 за адресою: вул. Комсомольське шосе, 54, у обсягах необхідних споживачу (третій особі), зокрема, позивачем було проведено відпуск електричної енергії протягом серпня 2016 - квітня 2017 року.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобовязання за договором №0169 від 12.04.2006 щодо оплати спожитої протягом серпня 2016 - квітня 2017 року електроенергії виконав з порушенням строків оплати, у зв'язку з чим станом на 01.06.2017 у відповідача за договором перед АК "Харківобленерго" утворилась заборгованість у розмірі 14856,97 грн., з яких:

- пеня за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року - 12508,38 грн.

- 3% річних за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року 1421,26 грн.;

- інфляційні втрати за травень 2017 року 927,33 грн.

Відповідач зазначену заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із вказаним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 №575/97-ВР та "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі, правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення договору означає, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ч.7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 10.2 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 також передбачено, що оплата обсягу спожитої електричної енергії є обовязком споживача електричної енергії.

Як стверджує позивач, квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова у порушення умов договору про постачання електричної енергії №0169 від 12.04.2006, несвоєчасно здійснював оплату за спожиту електроенергію за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року, про що свідчать також наявні у матеріалах справи рахунки №0169 на оплату пені, 3 % річних, індексу інфляції за договором про постачання електричної енергії від 12.04.2006 №0169 за жовтень, листопад, грудень 2016 року, за березень, квітень, травень 2017 року (а.с. 39, 40, 51-54).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не заперечує, що здійснював сплату коштів за спожиту електроенергію з порушенням встановлених договором строків.

Статтею 193 ГК України передбачено, що субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1, 2).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи підтверджують несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати вартості електричної енергії за період серпень 2016 року - квітень 2017 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних положень законодавства позивач просить стягнути з відповідача 1421,26 грн. - 3% річних, нарахованих за період з жовтня 2016 по травень 2017 року, 927,33 грн -. інфляційних втрат, нарахованих за травень 2017 року.

Перевіривши розрахунки вказаних вимог, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, є правомірними, обґрунтованими та правильно розрахованими, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п.4.2.1 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених п.2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків" до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Згідно із п.6 Порядку розрахунків, із змінами, внесеними додатковою угодою від 30.12.2011 до договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить платнику нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивач, відповідно до п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії, за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електроенергії, нарахував відповідачу пеню за період з жовтеня 2016 року по травень 2017року у розміру 12508,38 грн.

В свою чергу, відповідач розмір та правильність здійсненого позивачем розрахунку пені не оспорив, однак подав клопотання про зменшення її розміру на 90%.

Відповідно до пункту 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

За приписами частини 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на надані позивачем розрахунки заборгованості по пені, 3% річних та інфляційним втратам судом вбачається, що строк прострочення розрахунків позивачем за отриману електричну енергію є відносно незначним, сума основного боргу відповідачем сплачена, вини власне відповідача у допущенні цього порушення не вбачається. Так, із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач дійсно не є прибутковою організацією, утримується за рахунок коштів Державного бюджету.

Тому, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також з огляду на покладені на відповідача завдання, суд, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково, та відповідно до ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ГПК України зменшити розмір пені на 50%. За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 6254,19 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі, що складаються з 1600,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954; п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_3 Аваль", МФО 380805) 6254,19 грн. пені за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року, 1421,26 грн. - 3% річних за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року, 927,33 грн. інфляційних втрат за травень 2017 року, 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 6254,19 грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_4