Постанова № 6847851, 20.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 р. Справа № 9/88/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів:

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолІнтерТранс" на постанову Господарський суд Полтавської областi від 09.06.2009р. по справі№9/88/5018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолІнтерТранс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування рішення ДПІ у м. Полтаві №0000432307/0 від 30.08.2006 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 13 155, 48 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000432307/0 від 30.08.2006 р. про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - пені в сумі 13 155,48 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 09.06.2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши зібрані по справі докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що за висновками акту виїзної планової перевірки дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 01.07.2005 р. по 01.04.2006 р. № 441/23-8/32545004 від 16.08.2006 р. ДПІ у м. Полтаві стверджувала про порушення позивачем при виконанні експортного контракту № 3 від 01.03.2005 р. вимог ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), а саме: встановлений законодавством термін проведення розрахунків перевищено на 274 дня (з 01.07.2005 р. по 31.03.2006 року).

Рішенням ДПІ у м. Полтаві № 0000432307/0 від 30.08.2006 р. до позивача були застосовані штрафні санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у вигляді пені в розмірі 13 155,48 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позову про скасування зазначеного рішення відповідача суд першої інстанції виходив з того, що заперечення та документи, надані відповідачем, доводять про правомірність прийняття ним оскарженого рішення. За висновками суду, вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем виконано.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наявність достатніх та належних доказів у справі на підтвердження заявлених позовних вимог.

Статтею 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції на час спірних правовідносин) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, і в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

01.03.2005 р. між ТОВ "ПолІнтерТранс" та фірмою "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l.", Франція було укладено експортний контракт № 3, відповідно до умов якого позивачем було виконано роботи по організації перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню експортно-імпортних вантажів в інтересах замовника за маршрутом Nerac (Франція) - Корсунь-Шевченківський (Україна) на загальну суму 2 600,00 ЕВРО. Реальність наданих позивачем послуг підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною (СМК) А № 0875342 та актом здачі-прийомки робіт № 16 від 22.03.2005 р. Незважаючи на виставлений позивачем рахунок від 22.03.2005 р. фірмою "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l." оплата отриманих замовником послуг на суму 2 600,00 ЕВРО не здійснена.

20.06.2005 року закінчився, встановлений статтею 1 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти", 90-денний строк для повернення позивачем валютних коштів.

За порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти", передбачене нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Проте, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.           

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті" підставою для несплати пені за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є прийняття судом рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав запрошення від 27.04.2005 р. Уповноваженого судом м. Страсбурга Фабьєн Винденбергера -Женнер щодо початку процесу виконання ліквідації майна фірми "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l." та запропоновано ТОВ "ПолІнтерТранс" подати заяву про право вимоги, що було виконано позивачем 07.06.2005 року. Проте, 19.01.2006 р. ліквідатором майна фірми "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l." було надіслано позивачу свідоцтво про невідшкодування, в якому повідомив, що в ході виконання ліквідації фірми неможливо відшкодувати заборгованість перед ТОВ "ПолІнтерТранс" в зв'язку з відсутністю майна та коштів.

Зазначені обставини повернення позивачем валютної виручки вже були предметом судового розгляду, за наслідками якого була прийнята постанова господарського суду Полтавської області від 29.08.2006 року по справі № 17/145 про задоволення позову ТОВ "ПолІнтерТранс" про скасування рішення ДПІ у м. Полтаві від 25.11.2005 року № 0000742307/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 480 грн. 13 коп. Зазначена постанова суду набрала законної сили, оскільки була залишена без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.11.2006 року (а.с. 13-20 том 1).

В цих судових рішеннях встановлені обставини неправомірності прийняття податковим органом рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків за тим же самим зовнішньоекономічним контрактом від 01.03.2005 р. між ТОВ "ПолІнтерТранс" та фірмою "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l.", Франція (пеня нарахована за період з 20.06.2005 року по 30.06.2005 року).

Згідно вимог ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи набрання законної сили постановою господарського суду Полтавської області від 29.08.2006 року по справі № 17/145, суд першої інстанції повинен був взяти до уваги встановлені судовими рішеннями обставини щодо тих те же осіб (ТОВ "ПолІнтерТранс" та ДПІ у м. Полтаві) про відсутність підстав для нарахування пені за нормами Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти" за укладеним контрактом від 01.03.2005 року з фірмою "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l.", Франція.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що на момент прийняття 30.08.2006 року рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідачем були порушені строки, встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції (якими є за своєю правовою природою штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти") можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи той факт, що про порушення позивачем строків розрахунків за укладеним контрактом від 01.03.2005 року з фірмою "Оrlаn Тrаns Frans s.а.г.l.", Франція, відповідачу було відомо ще під час проведення перевірки позивача в період з 31.10.2005 року по 16.11.2005 року (обставини встановлені постановою господарського суду Полтавської області від 29.08.2006 року по справі № 17/145), застосування штрафних (фінансових) санкцій поза межами шестимісячного строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, є неприпустимим.

Таким чином, в матеріалах справи міститься достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог про скасування оскарженого рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на вищевикладені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вимоги апеляційної скарги про скасування судового рішення підлягають задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолІнтерТранс" задовольнити.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 09.06.2009р. по справі№9/88/5018 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №№ 0000432307/0 від 30.08.2006 року, № 0000432307/1 від 24.10.2006 року, № 0000432307/2 від 28.12.2006 року, № 0000432307/3 від 01.03.2007 року про застосування до ТОВ "ПолІнтерТранс" штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у вигляді пені в розмірі 13 155,48 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст постанови виготовлений 26.10.2009 р.