Постанова № 68478033, 22.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року Справа № 914/2886/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Міністерства оборони Українина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017у справі№ 914/2886/16Господарського суду Львівської областіза позовомПершого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави, в особі уповноваженого здійснювати функції в спірних відносинах, позивача - Міністерства оборони УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивачаНаціональна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачногопровитребування земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники :від прокуратури: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Шекшеєва В.С. (посвідчення від 26.03.2013 №015375) Загуменний (довіреність від 26.12.2016 №220/471/д) Слюсар Т.В. (довіреність від 03.01.2017) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.01.2017 у справі № 914/2886/16 (суддя Яворський Б.І.) в позові відмовлено; стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України в дохід Державного бюджету України 102890,48грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Малех І.Б., судді: Гриців В.М., Давид Л.Л.) від 18.04.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2017 змінено в частині стягнення судового збору; стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України в дохід Державного бюджету України 3518,92грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції; в решті, рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.8, 13, 41 Конституції України, ст.ст.167, 257, 261, 299, 321, 326, 388 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.80, 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек" (далі ТОВ "ТРК "Євротек") заперечує викладені в ній доводи.

У відзиві на касаційну скаргу Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підтримує викладені в ній доводи.

Третя особа не скористалась наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

Першим заступником військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, Міністерства оборони України, подано позов до ТОВ "ТРК "Євротек" про витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право управління військовим майном належить Міністерству оборони України, яке є єдиним державним органом в інтересах якого можуть бути заявлені вимоги про витребування спірної земельної ділянки з власності іншої особи; спірна земельна ділянка є державною власністю, належить до земель оборони, і вибула з користування Міністерства оборони України без відома і згоди останнього, що встановлено і доведено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі №3/374-26/433, якою задоволено позов Військового прокурора Західного регіону України в інтересах Міністерства оборони України до Скнилівської сільської ради, Пустомитівської районної державної адміністрації (далі Пустомитівська РДА) Львівської області, за участю третіх осіб: на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Транс", на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Паритет КС" (далі ПП "Паритет КС"), Державне підприємство "Львівське" (далі ДП "Львівське"), ТОВ "ТРК "Євротек", "Євротек Груп ПЛС", про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,1771га від 07.07.2006, укладеного між Пустомитівською РДА та ПП "Паритет КС"). Разом з тим, на момент прийняття вказаного рішення суду, як і на момент пред'явлення позову, право державної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ТОВ "ТРК "Євротек", яке у добровільному порядку вказану земельну ділянку не повернуло, чим не визнає право державної власності на цю земельну ділянку. Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст.388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з незаконного володіння.

Судами встановлено таке.

У матеріалах справи міститься подана прокурором копія державного акта №040210 на право користування земельною ділянкою площею 9,5га, видана Виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів Львівському вищому військово-політичному училищу, згідно з яким ця земельна ділянка закріплена за вказаним навчальним закладом у безтермінове і безоплатне користування, а також копія наказу командувача військ Прикарпатського військового округу №39 від квітня 1992 року, у якому зазначається про передачу підсобного господарства Львівського вищого військово-політичного училища військовому радгоспу "Львівський".

19.09.2005 між Пустомитівською РДА (орендодавець) та ПП "Паритет КС" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду для ведення підсобного сільського господарства передається земельна ділянка площею 10,1771га, що знаходиться на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Договір укладено на 15 років.

07.07.2006 між Пустомитівською РДА та ПП "Паритет КС" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,1771га, що знаходиться на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відповідно до якого адміністрація продала, а підприємство придбало у власність і оплатило вартість земельної ділянки.

29.10.2012 згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу Приватне акціонерне товариство "Євротек" (далі ПрАТ "Євротек") продало, а ТОВ "ТРК "Євротек" придбало земельну ділянку площею 10,1771га, кадастровий номер №4623686200:03:000:0102, що розташована на території Скнилівської сільської ради (за межами населеного пункту (Пустомитівського району Львівської області). Відповідно до п.1.2. вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.10.2012 земельна ділянка, що відчужується продавцем (ПрАТ "Євротек"), належить йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №175480, виданого 07.10.2009, та Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Бризіцькою Г.П., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу 24.09.2009 за реєстровим №1306.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.03.2014 у справі №914/1216/13, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2014, відмовлено у задоволенні позову Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ПП "Паритет КС" та ДП "Львівське", за участю третіх осіб: Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, Фонду державного майна України, ТОВ "ТРК "Євротек" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.03.2005, укладеного Військовим радгоспом "Львівський", правонаступником якого є ДП "Львівське", і ПП "Паритет КС" щодо відчуження майна, розташованого за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, вул. Чорновола, 2.

Вказаним вище судовим рішенням встановлено, що 29.03.2005 між Військовим радгоспом "Львівський" (продавець), правонаступником якого є ДП "Львівське" (наказ Мінагрополітики №441 від 22.06.2007) та ПП "Паритет КС" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель, що посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Соколюк Н.В. за реєстровим №317, згідно з п.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити належні продавцеві будівлі, які знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, вул. Чорновола, 2, а саме: корівник, позначений в технічному паспорті А-1 (цегляний), загальною площею 790,0 кв.м; свинарник, позначений в технічному паспорті літерою Б-1 (цегляний), загальною площею 2010,4кв.м; караульне приміщення, позначене в технічному паспорті літерою В-1 (цегляну), загальною площею 184,1кв.м; вагову, позначену в технічному паспорті літерою Г-1 (цегляну), загальною площею 63,2кв.м; трансформаторну підстанцію, позначену в технічному паспорті літерою Д-1 (цегляну), загальною площею 78,7кв.м; санпропускник, позначений в технічному паспорті літерою "Ж-1" (цегляний), загальною площею 50,4кв.м; насосну, позначену в технічному паспорті літерою З-1 (цегляну), загальною площею 17,4кв.м.

Право власності ПП "Паритет КС" на зазначені будівлі було зареєстроване Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 12.04.2005 за реєстраційним №10213377, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.04.2005, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, номер витягу 6978185.

Вищевказані об'єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці, що розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 10,1771га, кадастровий номер земельної ділянки - 4623686200:03:000:0102.".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 у справі №3/374-26/433 у задоволенні позову військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Академії сухопутних військ ім. гетьмана П.Сагайдачного про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2006 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено, зазначений договір визнано недійсним. Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2016 провадження у справі №1/1259-2/203 за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави: в особі Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до Скнилівської сільської ради, Пустомитівської районної державної адміністрації, ПП "Паритет КС", за участю третіх осіб: ДП "Львівське", ТОВ "ТРК "Євротек" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 10,1771га від 19.09.2005 припинено.

Попередні судові інстанції дійшли до правомірних висновків про недоведеність позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зміст вказаних приписів свідчить, що предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ч.1 ст.374 ЦК України).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

В даній справі не пред'явлено позову про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права державної власності на спірну земельну ділянку. Не пред'явлено такого позову і в інтересах інших суб'єктів права державної власності.

За таких обставин, суд виходить із того, що звертаючись з віндикаційним позовом прокурор мав надати докази, які безспірно підтверджують право державної власності на спірну земельну ділянку, а також довести, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, і відповідач володіє майном незаконно.

Встановлені судами обставини підтверджують, що прокурором не доведено належними доказами право державної власності на спірну земельну ділянку, зокрема в особі Міністерства оборони України або Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Також не встановлено обставин, відповідно до яких спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки доказів визнання недійсним укладеного 07.07.2006 між Пустомитівською РДА та ПП "Паритет КС" договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки площею 10,1771га, що знаходиться на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, судам не надано.

Так, рішення від 27.07.2016 у справі №3/374-26/433, яким задоволено позов Військового прокурора Західного регіону України в інтересах Міністерства оборони України до Скнилівської сільської ради, Пустомитівської РДА Львівської області, за участю третіх осіб: на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Транс", на стороні відповідачів -ПП "Паритет КС", ДП "Львівське", ТОВ "ТРК "Євротек", "Євротек Груп ПЛС", про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,1771га від 07.07.2006, укладеного між Пустомитівською РДА та ПП "Паритет КС", на яке прокурор посилався як на єдину підставу позовних вимог у даній справі, не набрало законної сили.

В силу приписів ст.204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, договір купівлі-продажу від 29.10.2012, згідно якого ПрАТ "Євротек" продало, а ТОВ "ТРК "Євротек" придбало земельну ділянку площею 10,1771га, кадастровий номер №4623686200:03:000:0102, презюмується судом правомірним, а ТОВ "ТРК "Євротек", відповідно, законним власником.

За таких обставин будь-яких підстав для витребування спірної земельної ділянки з володіння та користування відповідача на користь держави в особі Міністерства оборони України на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України не вбачається.

Також суд касаційної інстанції виходить із такого.

Як встановлено судами під час розгляду справи 914/1216/13:

- 29.03.2005 між Військовим радгоспом "Львівський" (продавець), правонаступником якого є ДП "Львівське" (наказ Мінагрополітики № 441 від 22.06.2007) та ПП "Паритет КС" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель, що посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Соколюк Н.В. за реєстровим №317, згідно з п.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити належні продавцеві нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, вул. Чорновола, 2, перелік яких наведно вище в даній постанові, та право власності на які було зареєстровано за ПП "Паритет КС" Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 12.04.2005 за реєстраційним №10213377, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.04.2005, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, номер витягу 6978185;

- вищевказані об'єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці, що розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 10,1771га, кадастровий номер земельної ділянки - 4623686200:03:000:0102."

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 126 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення договору від 29.03.2005) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України.

Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Водночас стаття 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, не давала підстав для іншого розуміння її змісту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України в справі №21-54а-10 від 24.12.2010.

Колегія суддів зазначає, що наведені норми визначають принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, що на ній розташовані, зміст якого спрямований на вирішення проблеми співвідношення прав і обов'язків, зокрема, особи, що набула право власності на об'єкт нерухомості (фактичного нового землекористувача) з правами та обов'язками власника земельної ділянки та/або особи, в якої ця ділянка перебуває в користуванні (оренді).

При цьому, незважаючи на те, що за редакцією, чинною на час укладення спірного договору, не визначалось автоматичного переходу прав щодо земельної ділянки на якій розміщено нерухоме майно, правомочності попереднього власника/землекористувача землі за вказаних обставин, автоматично обмежувались кореспондуючими правами нового власника нерухомого майна на оформлення саме за останнім відповідного права, та в разі їх реалізації такою особою, припиняли згадані права першого.

Судами встановлено, що пізніше (у 2006 році) новим власником нерухомого майна було набуто й право власності на земельну ділянку, розміщену під таким майном.

Цивільні угоди, на підставі яких зазначене право набувалось, у встановленому законом порядку не були визнані недійсними.

Відтак, враховуючи, що набуття особою прав на земельну ділянку в порядку ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України в будь-якому випадку обумовлено втратою відповідного права іншою особою, яка відчужила нерухоме майно розміщене на земельній ділянці, приймаючи до уваги, що договір від 29.03.2005 в судовому порядку недійсним не визнаний, як і договори купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2006, від 29.10.2012, такі правочини, з огляду на приписи ст.204 ЦК України, належним чином підтверджували перехід прав щодо спірної земельної ділянки до ПП "Паритет КС", та, відповідно, втрату цих прав попередніми землекористувачами.

Та обставина, що прокурору було відмовлено у зупиненні на підставі ст.79 ГПК України провадження у даній справі до розгляду спору у справі №3/374-26/433, то: по-перше, прокурором не доведено, що це потягло за собою прийняття неправильного рішення в даній справі; по-друге, в разі задоволення вимог прокурора у справі №3/374-26/433, він має право звернутися із заявою про перегляд ухваленого у цій справі рішення за нововиявленими обставинами.

З урахуванням викладеного постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 914/2886/16 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 914/2886/16 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

О. Поляк