Постанова № 68478019, 23.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року Справа № 908/2074/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.за участю представників: позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачаРеменяка В.С. (дов. від 05.07.2017 №141)розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.04.2017у справі№908/2074/15-г Господарського суду Запорізької областіза позовомДержавного підприємства "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг"простягнення 702 000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" про стягнення 702 000,00 грн. основного боргу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2017 (головуючий суддя Дроздова С.С., судді Проскуряков К.В., Корсун В.Л.) залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2017 (головуючий суддя Стойка О.В., судді Ломовцева Н.В., Татенко В.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що, в свою чергу, призвело до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.08.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Ходаківська І.П.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2017, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Ходаківська І.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у відкритому судовому засіданнзі 23.08.2017 представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.10.2013 між Державним підприємством "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпромез" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг") укладено договір № 213-190/13, відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався власними силами та/або з залученням третіх осіб (субпідрядні організації), на підставі виданого відповідачем технічного завдання (додаток № 1) та вихідних даних (додаток № 2), виконати роботу: "Розроблення техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) будівництва систем очищення колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь", а замовник - прийняти результат таких робіт по даному договору та оплатити їх вартість

Відповідно до п. 1.2 договору, строк виконання робіт визначається календарним планом виконання робіт (додаток № 3).

Згідно з п. 2.1 договору, вартість робіт складає без урахування ПДВ: 780 000,00 грн., крім того ПДВ 20% у розмірі 156 000,00 грн. Загальна вартість робіт по договору з урахуванням ПДВ складає 936 000,00 грн.

За змістом п. 2.2. договору, відповідач здійснює оплату по даному договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача на протязі 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 4.1 договору, здача-приймання виконаних робіт оформляється підписанням актів здачі-приймання виконаних робіт згідно з умовами даного договору.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що на момент настання строку виконання робіт позивач надає відповідачу нарочним або поштовим відправленням з повідомленням про відправлення необхідний комплект проектно-кошторисної документації в 5-ти екземплярах на паперовому носії та в 2-х екземплярах на електронному носії (далі - заключні документи), а також накладну із зазначенням переліку переданої документації та 2 екземпляри акту здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач підтверджує своїм підписом на накладній або в поштовому повідомленні про отримання проектно-кошторисної документації.

Відповідач, протягом 25 календарних днів з моменту отримання заключних документів, зобов'язався розглянути їх, підтвердити їх прийняття шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт чи надати письмову мотивовану відмову з переліком зауважень та недоліків. Позивач зобов'язався внести відповідні зміни та/чи поправки за свій рахунок протягом 14 календарних днів з моменту отримання від відповідача відповідного повідомлення та повторно надати останньому виправлені заключні документи (п. 4.4 договору).

Пунктом 7.5 договору сторони узгодили, що у випадку порушення позивачем прийнятих на себе, у відповідності до договору, зобов'язань, допускається застосування відповідачем до позивача санкцій, зокрема, відмова від виконання своїх обов'язків по договору повністю або частково та/або розірвання цього договору.

Судами встановлено, що між сторонами також були підписані додатки до договору: №1 "Завдання на розроблення технічко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва шляхом очищення колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь"; №2 "Перелік вихідних даних (видаються замовником)"; №3 "Календарний план виконання робіт" та №4 "Протокол узгодження договірної ціни робіт по договору", а також додатки №№ 5-8.

Листом від 18.02.2014 № 3-54-1476, адресованим відповідачу, позивач зазначив, що початком розроблення ТЕО є 31.01.2014, оскільки листом № 026-141 від 31.01.2014 відповідач повідомив позивача, що на технічній нараді комбінату було узгоджене ОТР 52785-ПЗ ізм. 2 (кінцевий варіант з урахуванням зауважень спеціалістів ПАТ "МК "Азовсталь").

Актом здачі-приймання робіт №1 від 14.03.2014, що підписаний сторонами без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт та скріплений печатками підприємств, сторони підтвердили виконання та прийняття робіт Етапу №1 (Розробка ОТР (В2.Р07.F1.ЕS.03). Сума до перерахування за актом - 230 000,00 грн. з ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" 29.05.2014 було перераховано на банківський рахунок Державного підприємства "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" належну до сплати за актом №1 суму в розмірі 234 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку ПАТ "Приватбанк" від 29.05.2014.

Державне підприємство "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" відповідно до накладної №11 від 15.07.2014 надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" технічну документацію по об'єкту, згідно з переліком (а.с. 28, т. 1).

Відповідно до накладної № б/н від б/д позивач передав відповідачу виправлений варіант технічної документації, згідно з переліком, яку останній отримав 30.10.2014 (а.с. 29, т. 1).

Із супровідним листом від 24.07.2014 за № 1-04-6621 Державне підприємство "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" рахунок для проведення оплати та акт №2 здачі-приймання робіт (етап 2), після оформлення один екземпляр акту просив повернути підприємству.

Зафіксовано, що оригінали вищевказаних документів були оглянуті колегією суддів у судовому засіданні першої інстанції, зауважень щодо цього не надходило.

Як вбачається з матеріалі справи, акт №2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" не підписано, рахунок на суму 702 000,00 грн. не оплачено.

Зазначене вище і стало підставою для звернення Державного підприємства "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" про стягнення 702 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суди попередніх інстанцій правомірно зауважували про наступне.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно частини 1 статті 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Частиною 2 цієї статті передбачено, що підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до статті 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.

Статтею 890 Цивільного кодексу України визначено обов'язок підрядника передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З аналізу наведених вище норм слідує, що виникнення зобов'язання з оплати робіт пов'язане з фактом їх реального виконання. Сам по собі акт приймання-передачі виконаних робіт не є єдиною визначальною умовою для виникнення зобов'язального правовідношення у замовника.

За доводами позивача, направлений на адресу відповідача акт № 2 здачі-приймання робіт з боку замовника підписаний не був, обґрунтованих заперечень по акту у визначений договором строк не надано, тому роботи за договором вважаються прийнятими замовником на зазначену в акті суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За змістом п. 4.3 договору, позивач надає відповідачу нарочним або поштовим відправленням з повідомленням про відправлення необхідний комплект проектно-кошторисної документації, а також накладну із зазначенням переліку переданої документації та 2 екземпляри акту здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач підтверджує своїм підписом на накладній або в поштовому повідомленні про отримання проектно-кошторисної документації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державним підприємством "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" було передано посадовій особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" наступний документ - накладну із зазначенням переліку переданої документації уповноваженій особі останнього, яка підписана 30.10.2014 без будь-яких зауважень.

Іншого порядку щодо передання відповідачу відповідної документації, ані вимогами договору, ані вимогами закону не передбачено.

За змістом п. 3.2.5 договору, позивач зобов'язаний усувати на вимогу відповідача недоліки та дефекти у роботі, протягом 7 календарних днів з моменту отримання позивачем від відповідача відповідної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами велося листування з приводу усунення недоліків у наданій позивачем документації. Виправлений варіант документації був переданий відповідачу 30.10.2014 за накладною (копія міститься в матеріалах справи). Також електронним листом від 13.11.2014 позивач направив відповідачу відкориговані сторінки ТЕО. Після отримання виправленого варіанту, відповідач претензій стосовно результату робіт позивачу не висував, та лише після отримання письмової претензії, відповідач листом від 11.02.2015 зазначив, що проектно-кошторисна документація виконана позивачем не в повному об'ємі.

Отже доказів неналежного виконання позивачем свого обов'язку відповідачем не надано.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг", заперечуючи проти позовних вимог посилається на факт невиконання Державним підприємством "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" умов договору та технічного завдання (додаток № 1 до договору), тобто невиконання робіт стадії Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), стверджує, що позивачем були неповністю виконані роботи за договором, оскільки не були виконані роботи з сухого способу очищення доменного газу через їх недоцільність, як зазначив позивач.

Зі змісту висновку судової інженерно-технічної експертизи № 135, 750 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.10.2016 (а.с. 68-82, т. 3), з урахуванням відповідей експертів на запитання сторін, експертами підтверджено те, що в наданій на дослідження документації - Техніко-економічному обґрунтуванню будівництва систем очистки колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь" розроблені технічні рішення розміщення газоочисного обладнання для сухої газоочистки на виробничих майданчиках комбінату з урахуванням фактичної забудови території комбінату.

Щодо доводів касаційної скарги про невідповідність висновків експертів нормам чинного законодавства та наданим на дослідження матеріалам, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки згідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Висновок експертів є лише одним із доказів, який суд оцінює поряд з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Висновок експертів не має заздалегідь встановленої сили і переваг по відношенню до інших доказів.

Враховуючи те, що Державне підприємство "Український науково-технічний цент металургійної промисловості "Енергосталь" належним чином виконало умови договору з розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва систем очистки колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь", результат робіт переданий відповідачу та позивачу повернутий Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" не був, прийнятий останнім, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку, а спірна сума в розмірі 702 000,00 грн. підлягає до стягнення.

Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне вказати про те, що у відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Статтею 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожному гарантується право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує на тому, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів касаційної інстанції вирішуючи даний спір опиралась не тільки на суперечливі і взаємовиключні юридичні обґрунтування сторін, а перш за все на базовий правовий принцип - принцип правової визначеності.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі №908/2074/15-г Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

І.Ходаківська