Ухвала суду № 68477334, 22.08.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5011/17 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 11-сс/783/615/17 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року м. Львів.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

під головуванням судді Галина В.П.

суддів Голубицького С.С., Михалюка В.О.

секретаря судового засідання Кубішин І.В., Стойка Р.З.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.08.2017 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному за ч. 2 ст. 146, ч.3 ст.190, ч.2 ст.365 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

з участю прокурора Величка Т.П.

захисника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Величко Т.П. просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення підозрюваному розміру застави та постановити нову ухвалу, якою визначити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Оскаржуваною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого другого СВ СУ прокуратури Львівській області ОСОБА_4 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03 жовтня 2017 року включно.

Визначено ОСОБА_2 розмір застави в сумі 48000 гривень та покладено обовязки, передбачені ст.194 КПК України.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор покликається на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, поєднаних з застосуванням по відношенню до потерпілого фізичної сили та психологічного тиску, перебуваючи на волі останній може чинити тиск на потерпілого та свідків, узгоджувати свою поведінку з іншими підозрюваними, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому вважає необґрунтованим рішення слідчого судді про визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами кримінального провадження № 42017140000000251, внесеного до ЄРДР, ОСОБА_2 підозрюється у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру 03.08.2017 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто у вчиненні злочину середньої тяжкості, максимальне покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, а також повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Старший слідчий другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_4, за погодженням із прокурором, звернувся в суд з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 без визначення розміру застави. В своєму клопотанні покликається на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 190 КК України, існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та схилити їх до надання ними неправдивих показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до змісту ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою ж для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в повному обємі та правильно дослідив всі обставини справи та вірно оцінив всі наявні ризики, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України, врахував особу підозрюваного ОСОБА_2, його сімейний стан. Слідчий суддя дійшов вірного висновку, про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти нові кримінальні правопорушення, перешкоджати встановленню істини у справі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою уникнення відповідальності за вчинене. За таких умов застосування більш мякого запобіжного заходу є не можливим, про що і вказав слідчий суддя в своїй ухвалі.

Також слід зазначити, що слідчий суддя вірно встановив, що застосування погрози насильством або насильства з боку ОСОБА_2 не було. Це підтверджується і протоколами допиту потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6, які жодного слова не вказали про застосування насильства чи погрозу таким застосуванням. Сам підозрюваний ОСОБА_2 також не підтвердив органам досудового слідства та в суді застосування погрози насильством або насильства відносно потерпілого.

Отже слідчий суддя вірно, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 та ст.182 КПК України, врахувавши тяжкість вчиненого злочину, матеріальний та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_2, визначив розмір застави в сумі 48 000 грн. (30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) підозрюваному ОСОБА_2 при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та, у разі внесення суми застави, поклав на нього відповідні обовязки.

Тому доводи прокурора про безпідставність обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам провадження.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обєктивно та в повній мірі дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

А відтак ухвала слідчого судді є законна та обґрунтована, а апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 376, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.08.2017 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному за ч. 2 ст. 146, ч.3 ст.190 КК України ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9